Постанова № 67887180, 20.06.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 р. Справа № 804/15901/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е. Дзержинського» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просило:

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2015/20048 від 22.05.2015 року;

- визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів № 110010000/2015/600372/1 від 22.05.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується із карткою відмови № 110010000/2015/20048 від 22.05.2015 року та рішенням про коригування митної вартості товару № 110010000/2015/600372/1 від 22.05.2015 року, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки митницею прийнято необґрунтоване рішення про коригування митної вартості товарів, надані документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та інших характеристик, передбачених ст. 53 Митного кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2015 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2017 року здійснено заміну найменування позивача по справі на Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат".

Представник позивача в судове засідання надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача не заперечив про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Зважаючи на приписи ч. 4 ст. 122, ч. 4, ч. 6 ст. 128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст. 122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Публічне акціонерне товариство" - позивач звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення товару "Концентрат залізорудний агломераційний".

Вказаний товар надійшов на адресу позивача на підставі зовнішньоекономічного контракту від 29.04.2015 року № 15-0835-12, укладеного між ТОВ "Русская горно-металургіческая компанія" (РФ) та ПАТ "ДМК ім. Дзержинського" та заявлений до митного оформлення шляхом подання митної декларації № 110010000/2015/020927.

Митна вартість товару заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1 за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України, а саме: 1,9699 RU за кг.

Відповідно до ст. 17 та додатку III, параграфу 6 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності.

Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Відповідно до ст. 54 МК України що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МК України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Відповідно до ст. 33 МК України, митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віданні, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.

За поданою позивачем до митного оформлення МД від 22.05.2015 року № 110010000/2015/0020927 (відмовлена), відповідачем сформовано наступні форми ризиків, а саме: 105-2 "Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості. Звернути увагу на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів. Провести перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів. У випадках, передбачених частинами третьою-четвертою ст. 53 Митного кодексу, здійснити запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою ст. 54 Митного кодексу, прийняти рішення про коригування митної вартості Товар № 1. Витребувати у декларанта заявлені у гр.44 митної декларації документи, що підтверджують митну вартість товарів".

Відповідно до п.4.1. ст. 54 МК України відповідачем здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності.

Так, товар імпортовано за контрактом від 29.04.2015 року № 15-0835-12 та додатком до цього контракту від 06.05.2015 року № 3, що заявлений декларантом позивача як непрямий контракт, тобто укладений не з виробником оцінюваного товару, а з посередником.

Відповідно до Відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року № 1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій", зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, декларується під кодом 4104.

Контракт від 29.04.2015 року № 15-0835-12 в гр. 44 МД 31.05.2015 р. № 110010000/2015/003799 позивачем задекларовано під кодом 4100.

До того ж, продавцем товару відповідно до контракту від 29.04.2015 р. № 15-0835-12 є ТОВ "Русская горно-металлургическая компания", відправником товару, відповідно до гр. 2 МД № 110010000/2015/003799 є ВАТ "Стойленский ГОК".

Договору із третіми особами, що пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, в пакеті документів приєднаних до ЕМД декларантом ПАТ "ДМК" не надано.

Відповідно до зовнішньоекономічного контракту та додатку № 3 залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fе. Базова ціна залізорудного концентрату визначається додатком № 3 від 06.05.2015 р. на рівні 1963,69 руб. РФ/т при вмісті Fе 66%. В залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fе, надбавка або знижка до базової ціни складає 21,12 руб. РФ/т за 1% Fе долі в пропорції.

Позивачем до документів митного оформлення надані наступні рахунки-фактури:

- від 11.05.2015 р. № БЕЛ00043 з рівнем ціни 1967,91 руб.РФ/т (вміст Fе - 66,2%);

- від 16.05.2015 р. № БЕЛ00047 з рівнем ціни 1967,91 руб.РФ/т (вміст Fе - 66,2%);

- від 16.05.2015 р. № БЕЛ00048 з рівнем ціни 1967,91 руб.РФ/т (вміст Fе - 66,2%) ;

- від 18.05.2015 р. № БЕЛ00053 з рівнем ціни 1970,03 руб.РФ/т (вміст Fе - 66,3%);

- від 18.05.2015 р. № БЕЛ00054 з рівнем ціни 1970,03 руб.РФ/т (вміст Fе - 66,3%).

При цьому вміст Fе в рахунку не зазначений та підтверджений наданими сертифікатами якості від 11.05.2015 р. № 42, від 16.05.2015 р. № 45, від 16.05.2015 р. № 46, від 18.05.2015 р. № 51, від 18.05.2015 р. № 52 відповідно.

Зазначені рахунки-фактури виставлені ТОВ "Русская горно-металлургическая компания" в рамках зовнішньоекономічного контракту від 29.04.2015 р. № 15-0835-12, додатку № 3 від 06.05.2015 на умовах поставки СРТ Дніпродзержинськ.

Також, позивачем до документів митного оформлення надано рахунки-фактури від виробника товару - ВАТ "Стойленский ГОК": 11.05.2015 р. б/н, від 16.05.2015 р. - 2 шт., від 18.05.2015 - 2 шт., що виставлені в рамках контракту № 15-04-29 (дата не зазначена), додатку від 29.04.2015 р. № 2, відповідно до яких вартість товару визначена в єдиному розмірі 1 290 руб. РФ/т при базі Fе -66,5%.

При цьому, позивачем не надано до митного оформлення ні контракт № 15-04-29, ні додаток від 29.04.2015 р. № 2.

Необхідно зазначити, що рахунки виробника не містять умов поставки та не завірені печаткою підприємства, що їх видало.

Рахунки виробника містять посилання на сертифікати якості для можливості ідентифікації за вмістом Fе.

Таким чином, рахунки виробника та рахунки контрактоотримувача містять вартість оцінюваного товару, визначену відносно різної базової ціни, що залежить від вмісту Fе. У зв'язку з відсутністю договору з третіми особами, що пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, унеможливлене проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Рахунки контрактоотримувача та виробника ідентифікуються між собою лише за вагою та містять ціну товару визначену в залежності від вмісту Fе, що не відповідає ціні рахунків виробника. Таким чином, відповідні документи контрактоутримувача та виробника містять розбіжності щодо вартості товару, що постачається.

Зазначені розбіжності унеможливили здійснення обчислення заявленої позивачем митної вартості товару.

Також, рахунки контрактоотримувача, рахунки виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць. Разом з тим, наявність цих відміток передбачена Типовою технологічною схемою здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженою постановою КМУ від 21.05.2012 № 451 та Порядком виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.10.12р. № 1066 (п.3.4), ст. 335 МК України.

Так, пунктом 21 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон передбачено, що у разі прийняття рішення про відправлення товарів у митницю призначення під митним контролем посадова особа митниці відправлення здійснює митні формальності щодо таких товарів відповідно до вимог Митного кодексу України. На всіх перевізних, товаросупровідних документах і документах контролю доставки посадова особа митниці відправлення проставляє підпис і відбиток штампа "Під митним контролем", крім випадків використання електронного документообігу.

Також пунктом 2 Положення про уніфікований порядок проставлення митними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав - учасниць Співдружності рішенням N 5/32 від 13.09.2001 (набрало чинності з 01.01.2002 та обов'язкове для виконання митними органами держав - учасниць Співдружності) встановлено що (мовою оригіналу): "Настоящее Положение устанавливает обязательное проставление на транспортных и коммерческих документах (далее - перевозочные документы) печатей и штампов таможенных органов (далее - отметки таможни) государств СНГ при вывозе товаров, а также таможенных органов государств СНГ в местах пересечения таможенных границ при перемещении товаров автомобильным, железнодорожным, авиационным, водным видами транспорта и при смешанном перемещении".

Отже, наведені розбіжності спростовують твердження позивача, що надані ним рахунки-фактури контрактоотримувача та рахунки виробника підтверджують заявлену митну вартість товару.

Відповідно до Інструкції про порядок заповнення декларації на товари, затвердженої Рішенням Комісії Митного Союзу від 20.05.2010 р. № 257 в графі 46 російської митної декларації вказується статистична вартість товару в доларах США, що округлена за математичними правилами до двох знаків після коми.

За відомостями гр.46 наданої позивачем копії декларації країни експорту від 07.05.2015 № 10101100/070515/0000483 митна вартість оцінюваного товару на умовах СРТ Дніпродзержинськ складає 35,29 дол. США/т, що за курсом ЦБРФ (49,9816 руб. РФ за 1 дол. США) станом на день оформлення зазначеної МД складає 1763,76 руб.РФ/т, що не відповідає ні рахункам виробника, ні рахункам контрактоутримувача.

Зазначене унеможливлює використання наданої декларації країни експорту в якості документа, що підтверджує заявлену митну вартість.

За умовами контракту від 29.04.2015 р. № 15-0835-12, додатку №3 від 06.05.2015 року умовами поставки визначено СРТ Дніпродзержинськ. Зазначені умови поставки передбачають несення продавцем витрат доставки товару до місця призначення на кордоні України.

В листі від 22.05.2015 р. № 062Д/1303 декларант позивача заявляє, що підтвердження транспортної складової територією України неможливо, у зв'язку з чим просить фактурну вартість вважати митною.

Відповідно ч. 10 ст. 58 МК України складовими митної вартості є, в тому числі, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.

Оскільки позивачем до митного оформлення надано документи, які містять розбіжності стосовно умов поставки оцінюваного товару та, відповідно, його вартості необхідне подання відомостей щодо транспортної складової з метою проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно пункту 6 частини 2 статті 53 МК України обов'язковими документами, що підтверджують заявлену митну вартість, є документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Мінфіну України від 24.05.2012 р. № 599, зареєстровано в Мінюсті 18.06.2012 р. за № 984/21296, визначено, що до документів, що місять відомості про вартість перевезення, належать:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

В даному випадку документи, які містять відомості, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів, позивачем не надано.

Твердження позивача стосовно того, що оскільки товар постачається на умовах СРТ м. Дніпродзержинськ, згідно яких витрати на транспортування товару несе продавець, то подання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, не передбачено Митним кодексом України, не відповідає дійсності та суперечить змісту частини 2 статті 53 МК України, оскільки, як вказувалося вище, документи, що містять відомості про вартість перевезення, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки.

Крім того, позивач помилково вважає, що документами, які підтверджують транспортну складову митної вартості товару, є залізничні накладні №№ АЦ642148, АЦ634438, АЦ634441, АЦ634442, АЦ642147. При цьому позивач зауважує, що в цих накладних вказана вартість транспортування, яка сплачена продавцем.

Однак дане твердження спростовується відомостями, зазначеними в графах 4, 20 цих залізничних накладних, в яких вказано, що платниками по Російській залізниці є АТ "ПГК", по Укрзалізниці - ТОВ "Перша вантажна компанія в Україні".

При цьому жодних документів щодо взаємовідносин між продавцем та АТ "ПГК" і ТОВ "Перша вантажна компанія України" до митного оформлення не надано.

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення позивачем митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2, п.3 ст. 53 МК України, посадовою особою митниці останнього зобов'язано протягом 10 календарних днів додатково надати (за наявності) наступні документи:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару ;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 22.05.2015 р. № 062Д/1309 позивач повідомив відповідача про неможливість надання додаткових документів, зазначених у вимогах митного органу, в термін визначений ч.3 ст. 53 МК України та повідомлено, що зазначені документи будуть надані в установлений законом термін відповідно п. 8 ст. 55 МК України.

Відповідно до п. 6.2 та 6.3 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у разі, якщо:

- заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів;

- невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару;

- неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МКУ;

- відсутності у документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

У зв'язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів відповідач послідовно перейшов до другорядних методів визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Для проведення коригування митної вартості імпортованого товару у відповідача відсутня інформація щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) за посередницьким контрактом.

Згідно ч. 1 ст. 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Також, у відповідача відсутня інформація щодо вартості аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) за посередницьким контрактом.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною.

Методи на основі віднімання та додавання вартості неможливо застосувати у зв'язку із відсутністю об'єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. У разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Саме тому під час перевірки заявленої митної вартості товару та здійсненні митної оцінки виникла потреба у використанні різних джерел її обґрунтування та була необхідність у застосуванні різних підходів до оцінки товарів.

Застосований митницею резервний метод визначення митної вартості (ст. 64 МКУ) базується на світовій практиці, згідно якої в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості.

При здійсненні контролю співставленням, тобто порівняння рівня заявленої митної вартості з інформацією, наявною у митного органу щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів митне оформлення яких вже здійснено посадовою особою митниці, встановлено, що в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС) була відсутня інформація щодо митних оформлень, за якими ввезено ідентичний товар "концентрат залізорудний агломераційний" за посередницькими угодами.

Разом з тим, у митного органу наявна інформація, за якою ввезений ідентичний товар "концентрат залізорудний агломераційний" (за прямим контрактом, враховуючи якісні показники за вмістом Fе - в середньому від 66,1%-66,6%) на умовах СРТ Дніпродзержинськ МД № 110010000/2015/020288 від 13.03.2015 - середня вартість одиниці товару 2,8569 руб. РФ/кг, МД № 110010000/2015/020301 від 13.03.2015 - середня вартість одиниці товару 2,8534 руб. РФ/кг при базовій ціні сировини з базовим вмістом Fе 66% на рівні 2263,00 руб. РФ/т без ПДВ та вартості плати за перевезення, при цьому вартість перевезення - 580 руб.РФ/т.

Таким чином, базова ціна сировини з базовим вмістом Fе 66% на умовах СРТ Дніпродзержинськ "концентрату залізорудного агломераційного" за прямим контрактом складає 2,843 руб. РФ/кг.

При цьому слід зауважити, що товар "концентрат залізорудний агломераційний", оформлений позивачем за МД № 110010000/2015/020288 від 13.03.2015 р. ввезений на митну територію України на виконання умов прямого зовнішньоекономічного контракту від 20.12.2013 №13-2342-12, укладеного між ПАТ "ДМКД" та ВАТ "Стойленський ГОК", специфікація № 15 від 26.01.2015.

Саме в цій специфікації № 15 від 26.01.2015 р. визначена базова ціна товару з базовим вмістом Fе 66% на умовах СРТ Дніпродзержинськ на рівні 2843 руб.РФ/т, в тому числі 2263,00 руб.РФ/т - базова ціна сировини з базовим вмістом Fе 66%, 580 руб.РФ/т - вартість перевезення.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 МК України ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 МК України у разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Оскільки у митного органу відсутні документально підтверджені відомості щодо торгівельної надбавки посередника позивачу запропоновано надати такі відомості для можливості проведення розрахунку відповідно до комерційних умов зовнішньоекономічної угоди (посередницький контракт) згідно із зазначеними вище положеннями МК України.

Листом від 22.05.2015 року № 062Д/1310 позивач проінформував митницю про відсутність відомостей щодо торгівельної надбавки та повідомлено, що зазначені документи будуть надані в установлений законом термін відповідно п.8 ст.55 МК України.

Враховуючи відмінності щодо комерційних умов зовнішньоекономічної операції та вмісту Fе у складі порівняних товарів, відповідно до ч.5 ст.59, 60 МКУ використання наявної у митного органу інформації можливе за умови коригування зазначеної ціни з урахуванням розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості.

Відповідно до наданих позивачем рахунків виробника вартість оцінюваного товару незалежно від вмісту Fе складає 1290 руб.РФ/т. Оскільки рахунки виробника не містять відомостей стосовно умов поставки, вартість у зазначених рахунках рахується на умовах EXW.

За наявною у митного органу інформацією вартість перевезення 580 руб.РФ/т.

Отже, згідно із пояснень представника відповідача, можливо розрахувати вартість виробника на умовах СРТ Дніпродзержинськ: 1290+580=1870 руб.РФ/т.

Маючи базову вартість продавця за зовнішньоекономічним контрактом, на умовах СРТ Дніпродзержинськ на рівні 1963,69 руб.РФ/т, згідно додатку № 3 від 06.05.2015 р. до контракту від 29.04.2015 № 15-0835-12, можливо розрахувати торгівельну надбавку, а саме: 1963,69-1870=93,69 руб.РФ/т.

Після проведення розрахунків випливають наступні похідні для проведення перерахунку відповідно до положень МК України:

- 2843,00 руб.РФ/т - базова ціна сировини при базовому вмісті Fе 66% з урахуванням вартості перевезення - (МД від 13.03.2015 № 110010000/2015/020288 № 110010000/2015/020301);

- 93,69 руб.РФ - розрахована відповідачем торгівельна надбавка;

- 21,12 руб.РФ/т - надбавка або знижка до базової ціни за 1% Fе долі в пропорції.

Згідно із вимогами ч. 5 ст. 59 МК України можна провести коригування вартості оцінюваного товару в залежності від комерційних умов зовнішньоекономічної операції (непрямий контракт) та фактичних якісних показників оцінюваної партії товару за наданими декларантом сертифікатами якості:

- для концентрату залізорудного з вмістом 66,2%, вага - 4781,4 т розрахована вартість складатиме - (2843+0,2х93,69)х4781,4=14 061 686,20 руб.РФ;

- для концентрату залізорудного з вмістом Fе 66,3%, вага - 278,6 т розрахована вартість складатиме - (2843+0,3x21,12+93,69)х278,6=819 927,04 руб.РФ.

Загальна митна вартість концентрату залізорудного вагою 5060,00 т, визначена митним органом складає 14 881 613,24 руб. РФ/кг.

Таким чином, розрахована відповідно до положень ч. 5 ст. 59 МК України середня митна вартість імпортованого товару складатиме 2,9410 руб.РФ/кг.

22 травня 2015 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № 110010000/2015/600372/1 за резервним методом.

Також, посадовою особою Дніпропетровської митниці у графі 33 рішення про коригування заявленої митної вартості, зазначено причини через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Також, посадовою особою митниці зазначено про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Митного кодексу та здійснено відповідний розрахунок.

У зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано Картку відмови від 22.05.2015 року № 110010000/2015/20048.

Відповідно до ст. 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 55 МКУ, у випадку незгоди з рішенням про коригування митної вартості товарів, декларант має право на випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій, крім випадків, передбачених ч.6 ст. 307 МК України.

Позивач скористався наданим правом і спірний товар був випущений у вільний обіг за МД від 22.05.2015 року № 110010000/2015/020937.

Згідно ч. 8, 9 ст.55 МК України позивач листом від 28.07.2015 року № 062Д/1949 звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС з проханням розглянути питання щодо відкликання спірного Рішення про коригування митної вартості. Додатково позивачем надано лист ТОВ "Русская горно-металлургическая компания" від 07.07.2015 р. № 286 та банківський документ SWIFT від 29.05.2015 р.

Інших документів за сформованим переліком до митниці не надходили.

За результатами опрацювання наданого документа встановлено, що відповідно до банківського документу SWIFT від 29.05.2015 р. за контрактом від 29.04.2015 р. № 15-0835-12 здійснено оплату в розмірі 55 777 312,41 RUB.

Призначенням платежу за вказаним банківським платіжним документом зазначено "оплата за залізорудний концентрат по контракту від 29.04.2015 р. № 15-0835-12".

Відповідно до п. 3.2 контракту від 29.04.2015 р. № 15-0835-12, орієнтовна сума контракту складає 3 млрд. руб.РФ.

Разом з тим, у графі 22 МД від 22.05.2015 № 110010000/2015/020927 загальна сума за рахунком 9 967 761,16 руб. РФ.

У зв'язку із відсутністю у банківському платіжному документі посилань на специфікацію до контракту або на інвойс зазначений банківський платіжний документ неможливо ідентифікувати із спірною партією товару.

Згідно інформації Дайджесту цін товарів на світових ринках видавництва ДП "Укрзовнішекспертиза" (№,№ 31, 32, 33, 34 за 2015 рік), рівень цін залізорудного концентрату (Росія експорт в Європу, DAP - кордон України) у період з 01.04.2015 р. по 31.05.2015 р. складає 50-60 $/т, без ПДВ, що значно вище, ніж заявлено позивачем на умовах СРТ м. Дніпродзержинськ за непрямим контрактом.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що у митниці виникли обґрунтовані підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості та розбіжності про визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим митним органом витребувано у позивача додаткові документи, однак належні документи надано не було, це дало підстави, після проведення консультацій, для визначення митної вартості товару у спосіб, передбачений ст.ст.57, 64 МК України. При цьому, митниця обґрунтувала та довела неможливість послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що використовуючи владні управлінські функції при визначенні митної вартості товару, митний орган діяв в порядку черговості послідовного використання методів, передбачених статтями 59-64 Митного кодексу України.

Посилання позивача щодо надання необхідних документів для підтвердження правильності визначення митної вартості товару за основним методом не ґрунтуються на матеріалах справи. Надання неналежних документів або часткове надання витребуваних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем доведено правомірність прийняття рішень, що оскаржуються, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішення - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко