Рішення № 67883644, 24.07.2017, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/2496/17

2-о/337/77/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2017 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Мурашової Н.А.

при секретарі - Чалій Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - ОСББ «Будівельник-12», про встановлення юридичного факту,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з вказаною заявою, яку мотивує тим, що 01.01.2002р. він уклав з ОСОБА_2 договір найму квартири АДРЕСА_1. При цьому, сторони домовились, що повернення квартири наймодавцю проводиться виключно на її письмову вимогу. ОСОБА_2 після укладання договору найму повернулася до Російської Федерації, де постійно мешкала, та більше до України не поверталась. Жодних вимог про повернення квартири до нього не заявляла. З 01.01.2002р. він разом зі своєю сім'єю фактично проживає у вказаній квартирі, користується нею та сплачує комунальні платежі. Після перетворення ЖБК в ОСББ він звернувся до Голови ОСББ «Будівельник-12» з листом про укладання договору на утримання будинку та прибудинкової території, однак йому в укладанні договору було відмовлено у зв'язку з тим, що він не є власником квартири.

Просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що він постійно мешкає в квартирі АДРЕСА_1, з 01.01.2002р. по теперішній час.

Заявник в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи - ОСББ «Будівельник-12» в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, проти заявлених вимог не заперечує.

Суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність заявника та представника заінтересованої особи за наявними у справі доказами.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає повному задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що 01.01.2002р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено в простій письмовій формі договір найму квартири АДРЕСА_1 (арк.13-14).

Згідно акту прийому-передачі вищевказана квартира передана у користування ОСОБА_1 01.01.2002р.(арк..15).

Згідно з п.2.3 Договору найму квартири вона повинна бути повернута Наймачем Наймодавцю на письмову вимогу (заяву) Наймодавця згідно з Актом приймання-передачі.

Вказана квартира знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, який перебував у власності та на утриманні ЖБК «Будівельник-12» (арк..48-63).

16.05.2016р. зареєстроване ОСББ «Будівельник-12», яке створено шляхом реорганізації ЖБК «Будівельник-12» (арк. 9-12,26-47).

10.06.2017р. заявник ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до Голови ОСББ «Будівельник-12» про укладання договору на обслуговування будинку та прибудинкової території (арк. 16).

Листом голови ОСББ «Будівельник-12» від 13.07.2017р. № 107 ОСОБА_1 було відмовлено в укладанні договору на обслуговування будинку та прибудинкової території, оскільки він не є власником квартири АДРЕСА_1 (арк.17).

Згідно з довідкою ОСББ «Будівельник-12» №102 від 01.07.2017р. ОСОБА_1 разом з сім'єю проживає без реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 на підставі договору найму житла від 01.01.2002р., укладеного з ОСОБА_2 (арк.26).

Відповідно до п.5 ч.2 ст.234, п.1 ч.1 ст.256 ЦПК України суд вправі встановити факт, що має юридичне значення.

Згідно з п.1 постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням

спору про право.

Згідно з ст.29 ЦК України місцем проживання особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її

відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до ст.3 вказаного Закону місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація місця проживання - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Оцінивши обставини справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає встановленим та доведеним той факт, що постійним місцем проживання ОСОБА_1 з 01.01.2002р. по теперішній час є квартира АДРЕСА_2. Вказаною квартирою він користується на підставі укладеного з власником житла ОСОБА_2 договору найму від 01.01.2002р., який недійсним в установленому законом порядку не визнаний, не змінений, не розірваний, свою дію не припинив.

У вказаній квартирі заявником організований певний порядок побуту, він здійснює утримання квартири, оплачує комунальні послуги.

Вказані обставини підтверджуються сукупністю наданих суду доказів, які є належними та допустимими. Доказів, які б спростовували факт постійного проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою протягом тривалого часу суду не надано.

Суд враховує, що факт, про встановлення якого просить заявник, має для нього юридичне значення, оскільки від нього залежить виникнення його прав та обов'язків як законного користувача квартири, в т.ч. права на укладання договору на утримання будинку та прибудинкової території, обов'язок укладання якого покладено Законом України «Про житлово-комунальні послуги» на споживача (власника, наймача). Встановити цей факт в позасудовому порядку він не має можливості. Спір про право в даному випадку суд не вбачає.

При цьому, суд також враховує, що відсутність реєстрації заявника за адресою місця його постійного проживання не впливає на обсяг його прав та обов'язків, не є підставою для їх обмеження. Невиконання особою свого обов'язку зареєструвати місце свого проживання, визначеного ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», є підставою лише для притягнення до адміністративної відповідальності і не впливає на обсяг прав особи.

На підставі вищевикладеного, вказану заяву слід задовольнити повністю.

Керуючись ст.29 ЦК України, ст.2,3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.3,4,10,11,57-61,212-215,234,256,259 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - ОСББ «Будівельник-12», про встановлення юридичного факту - задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в квартирі АДРЕСА_2 з 01.01.2002р. по теперішній час.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.А.Мурашова

24.07.2017