Рішення № 67882622, 18.07.2017, Василівський районний суд Запорізької області

311/15/16-ц

2/311/125/2017

18.07.2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Пушкарьової С.П.

при секретарі Четвертак Л.М.

за участю: представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Василівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», про визнання частково недійсним кредитного договору,

В С Т А Н О В И В:

У позовній заяві вказано, що 27 травня 2013 року між ОСОБА_3 «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 50009128 на суму 109 203,73 грн., що на дату укладання Договору становило еквівалент 13371,34 доларів США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки WV, модель, Polo Sedan, кузов № НОМЕР_1, обєм двигуна 1598 куб.см, рік випуску 2013, а відповідач зобовязався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит у повному обсязі.

Відповідно до п. 1.3.1 Загальних умов кредитування, що становлять невідємну частину Договору, розмір платежів, що підлягають сплаті відповідачем у повернення кредиту, визначено у гривні на день укладання Договору у графіку погашення кредиту, який є невідємною частиною Договору.

У подальшому відповідач мав сплачувати платежі у повернення кредиту відповідно до виставлених позивачем рахунків в гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення, чинного на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку, зазначеного у договорі.

У п. 2.1. Договору вказано, що за використання кредиту в межах встановленого кредитування відповідач сплачує позивачу проценти за процентною ставкою визначеною у Договорі.

За п. 2.4. Договору нарахування процентів здійснюється щомісячно, 15 числа поточного місяця. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються за методом «30/360» (для цілей розрахунку один календарний місяць складається з 30 днів, при цьому умовно в році 360 днів). Проценти нараховуються на еквівалент суми кредиту в іноземній валюті, яка залишається неповернутою, відповідно до графіку погашення.

Крім того, відповідно до п. 1.6 Умов кредитування виконання зобовязання відповідача за цим договором також забезпечується заставою майна, відповідно до укладеного між сторонами договору застави транспортного засобу № 50009128 від 03.06.2013 р., за яким з метою забезпечення виконання зобовязань за договором відповідачем було передано у заставу автомобіль марки WV, модель, Polo Sedan, кузов № НОМЕР_1, обєм двигуна 1598 куб.см, рік випуску 2013, реєстраційний номер НОМЕР_2, а також усім майном відповідача, на яке може бути звернено стягнення за законодавством України.

З березня 2015 року відповідач почав порушувати умови Договору щодо виплати щомісячних платежів, сплачуючи їх із значним порушенням строків, встановлених графіком погашення кредиту, а починаючи з червня 2015 року взагалі перестав виконувати взяті на себе зобовязання, не сплативши щомісячні платежі у погашення кредиту.

05 листопада 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис № 1585 щодо звернення стягнення на предмет застави.

12 листопада 2015 року старшим державним виконавцем ВДВС Соломянського РУЮ в м. Києві винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанову про розшук майна боржника.

В ході виконавчого провадження предмет застави було вилучено та реалізовано з публічних торгів, в результаті чого позивачем отримано кошти в сумі 165315 грн. 25 коп., які були зараховані повністю в рахунок заборгованості ОСОБА_2 перед позивачем, а саме:

- 58158 грн. 26 коп. в рахунок повернення суми кредиту та відсотків за його користування;

- 27114 грн. 74 коп. в рахунок відшкодування страхових виплат;

- 3500 грн. 08 коп. в рахунок покриття штрафних санкцій;

- 75542 грн. 17 коп. в рахунок погашення інших витрат, передбачених умовами кредитного договору.

Станом на 28.12.2016 (дата подання уточненої позовної заяви) загальний розмір заборгованості становить 139769 грн. 08 коп., яка складається із основної суми заборгованості в розмірі 101547 грн. 77 коп. та штрафу в розмірі 38221 грн. 31 коп., які позивач і просить стягнути з відповідача (т.с. № 1, а.с. 245-247).

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив суд визнати недійсним п. 1.3.1. додатку до кредитного договору № 50009128 «Загальні умови кредитування» та додатку до кредитного договору «Графік погашення кредиту», укладеного 27.05.2013 між ним та ТОВ «Порше Мобіліті».

Позов мотивовано тим, що вказані положення додатків до кредитного договору, якими передбачено внесення ОСОБА_2 платежів за договором, шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунка обмінного курсу банку, зазначеного у кредитному договорі, на думку зустрічного позивача, є таким, що суперечить діючому законодавству, зокрема, ЗУ «Про захист прав споживачів», яким забороняється надання споживчих кредитів в іноземній валюті на території України. ОСОБА_2 зазначає, що спірні положення додатків до кредитного договору вводять його, як позичальника та споживача фінансових послуг, опосередковано в оману щодо розміру грошових коштів в національній валюті, які він зобовязаний сплатити протягом 60 місяців дії кредитного договору, оскільки не містять чітко визначених до сплати сум в національній валюті, в якій було видано кредит та вказані умови є несправедливими, оскільки виникає істотний дисбаланс договірних прав та обовязків зустрічного позивача та ін.

На підставі викладеного ОСОБА_2 просив зустрічний позов задовольнити, а в задоволенні первісного позову відмовити, оскільки сума внесених позивачу коштів від реалізації предмета застави була достатньою для погашення всієї заборгованості.

В судове засідання представник первісного позивача ОСОБА_3 «Порше Мобіліті» не зявився, але до суду надійшла заява з проханням справу розглянути без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, на підставах, викладених у позові. В задоволенні зустрічного позову просить суд відмовити.

У судовому засіданні представник первісного відповідача та зустрічного позивача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 у задоволенні первісного позову просили відмовити за необґрунтованістю, а зустрічний позов просили задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27.05.2013 року ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 50009128 на суму 109 203,73 грн., що на дату укладання договору становило еквівалент 13371,34 доларів США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки WV, модель, Polo Sedan, кузов № НОМЕР_1, обєм двигуна 1598 куб.см, рік випуску 2013 (а.с. 13-21).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, але ОСОБА_2 своїх зобовязань згідно кредитного договору не виконував.

03 червня 2013 року між ОСОБА_3 «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу № 50009128, у відповідності до умов якого, з метою забезпечення виконання зобовязань за договором відповідачем було передано у заставу автомобіль марки WV, модель, Polo Sedan, кузов № НОМЕР_1, обєм двигуна 1598 куб.см, рік випуску 2013, реєстраційний номер НОМЕР_2, на який може бути звернено стягнення за законодавством України, що підтверджується копією цього договору (а.с. 26-31).

Відповідач ОСОБА_2 порушив умови укладеного кредитного договору, оскільки, відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Частиною 1 статті 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із умовами Кредитного договору процентна ставка становить 9,9 %.

Відповідно до п. 5.5. Договору відповідач зобовязувався забезпечити страхування майна, яким забезпечено виконання зобовязань за Договором, протягом усього терміну дії Договору.

Згідно п. 5.6. Договору, в тому випадку, якщо відповідач не сплатить суми страхових платежів на користь страхової компанії у строки обумовлені договором страхування, вказаними у п. 5.5. Договору, відповідач надав згоду і доручив позивачу здійснити від імені і за рахунок відповідача сплату страхових платежів на користь страхової компанії.

Однак, відповідач ОСОБА_2 не надавав своєчасно ОСОБА_3 «Порше Мобіліті» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, тому, в звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідачем, виникла заборгованість, виходячи з наступного розрахунку.

Згідно матеріалів справи станом на 28.12.2015 відповідач мав заборгованість із основної суми заборгованості у розмірі 116133,74 грн.

Враховуючи, що відповідачем добровільно не здійснювалося погашення боргу, суд вважає, що до вказаної суми боргу необхідно додати суму заборгованості зі сплати щомісячного платежу у повернення кредиту та сплати процентів у період з січня по серпень 2016, яка згідно уточненого розрахунку заборгованості становить 35199 грн. 40 коп. (а.с. 248-250). Отже загальний розмір основаної заборгованості становить 151333 грн. 14 коп.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору застави, заставодержатель має право, у разі не виконання заставодавцем зобовязань за договором, зазначеним у п. 1.3. цього договору задовольнити, у повному обсязі, за рахунок предмету застави своєї вимоги у порядку, зазначеному в розділі 5 цього договору, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, неустойки, необхідні витрати на отримання предмету застави та його реалізацію.

Згідно п. 5.4. Договору застави звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду або на підставі виконавчого напису.

Відповідно до п. 5.4.1. Договору застави реалізація предмета застави, на який звернено стягнення, проводиться шляхом продажу з публічних торгів.

У звязку з невиконанням умов Договору відповідачем, позивач був вимушений скористатися своїм правом відповідно до договору і чинного законодавства почати процедуру звернення стягнення на предмет застави у примусовому порядку та процесу повернення заборгованості за договором.

05 листопада 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис № 1585 щодо звернення стягнення на Предмет застави з метою задоволення вимог позивача за договором (а.с. 50 т. 1).

12 листопада 2015 року старшим державним виконавцем ВДВС Соломянського районного управління юстиції у м. Київ було відкрито виконавче провадження № 49334372 щодо примусового звернення стягнення на Предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса № 1585 від 05.11.2015 р. (а.с. 51 т. 1).

24 листопада 2015 року старшим державним виконавцем ВДВС Соломянського районного управління юстиції у м. Київ було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанову про розшук майна боржника (а.с. 52 т. 1).

В ході виконавчого провадження предмет застави було вилучено та реалізовано з публічних торгів, в результаті чого позивачем отримано кошти в сумі 165315 грн. 25 коп.

Пунктом 1.7 загальних умов кредитування, які є невідємним додатком до договору, визначено черговість зарахування коштів, отриманих від позичальника ОСОБА_2

Зокрема, у сьому чергу зараховуються пеня та штрафні санкції відповідно до статті 8 загальних умов кредитування за порушення умов повернення кредиту (а.с. 15).

Договором передбачено штраф у розмірі 20 % від суми кредиту за порушення п. 3.3. Договору та штраф у розмірі 15 % від суми кредиту за порушення п. 5.5. Договору.

Відповідно до п. 8.2. Договору, у випадку порушення терміну повернення кредиту, визначеного у п. 3.3. договору (протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня одержання відповідачем відповідної письмової вимоги), відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20 % від суми кредиту.

Станом на момент надання суми кредиту відповідачу, з урахуванням діючого обмінного курсу валют, сума кредиту становила 109203,73 грн. Штраф за порушення зобовязань, вказаних у п. 3.3 Договору становить 21840,75 грн.

У п. 8.4. сторонами погоджено, що у випадку порушення відповідачем вимог п 5.5. Договору, відповідач сплачує на вимогу позивача штраф у розмірі 15 % від суми кредиту.

Станом на момент надання суми кредиту відповідачу, з урахуванням діючого обмінного курсу валют, сума кредиту становила 109203,73 грн. Штраф за порушення відповідачем вимог п. 5.5. Договору становить 16380,56 грн.

З уточненої позовної заяви встановлено, що розмір штрафу за порушення зобовязань, вказаних в п. 3.3 договору (порушення терміну повернення кредиту), становить 21840 грн. 75 коп., а штраф за порушення відповідачем вимог п. 5.5 договору (щодо сплати страхових платежів) становить 16380 грн. 56 коп. Вказані розміри штрафу є фіксованими та визначені умовами кредитного договору (а.с. 246 т. 1).

Таким чином суд вважає, що із суми, отриманої позивачем за реалізацію предмета застави, першочергово має бути погашена вищевказана сума штрафів.

Згідно п.п. 1.7.9. загальних умов кредитування у девяту чергу погашаються сплачені компанією страхові платежі в порядку, передбаченому п. 5.6 договору.

Згідно уточненої позовної заяви, від реалізації предмета застави 27114 грн. 74 коп. було направлено на відшкодування страхових платежів. Крім того, невідшкодованими залишилися сплачені страхові платежі за вересень-листопад 2016 року на загальну суму 6380 грн. 58 коп., а отже загальна сума, яка мала піти на відшкодування страхових платежів від реалізації предмету застави становить 27114 грн. 74 коп. + 6380 грн. 58 коп. = 33495 грн. 32 коп.

Таким чином різниця між сумою реалізації предмета застави та сумою, яка мала піти на погашення штрафів та страхових платежів становить 93598 грн. 62 коп. Враховуючи, що основна сума заборгованості станом на грудень 2016 року складала 151333 грн. 14 коп., то суд вважає, що різниця між вказаної сумою та сумою від залишку коштів в розмірі 93598 грн. 62 коп. становить суму, яка підлягає стягненню з відповідача і становить 57734 грн. 52 коп.

Одночасно суд звертає увагу, що первісним позивачем, в порушення вимог ст.. 60 ЦПК України, не надано належних доказів на підтвердження понесення ним інших витрат згідно умов договору на суму в розмірі 12000 грн. та суму 58281 грн. 41 коп., рахунки по яким були виставлені ОСОБА_2 20.01.2016 та 11.11.2016 відповідно.

Вирішуючи по суті зустрічний позов суд приходить до наступних висновків.

Пунктом 1.3.1 загальних умов кредитування, які є невідємним додатком до договору № 50009128 від 27.05.2017, укладеного між сторонами у справі та який ОСОБА_2 просить визнати недійсним, передбачено, що розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту визначено в еквіваленті іноземної валюти на день укладення кредитного договору у графіку погашення кредиту, який є невідємною частиною кредитного договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунка обмінного курсу банку, зазначеного у кредитному договорі. Позитивне або відємне значення різниці, яка виникла внаслідок зміни обмінного курсу іноземної валюти, який діяв на день укладення кредитного договору, по відношенню до основної суми боргу та суми процентів, вказаних у графіку погашення кредиту, враховується

як коригування суми процентів, що підлягає сплаті відповідно до умов цього кредитного договору. Якщо в період між датою виставлення рахунка та датою отримання суми, еквівалентної тій, що зазначена в такому рахунку, обмінний курс, який був використаний компанією, збільшиться більше ніж на 2 %, різниця, що виникла внаслідок такого збільшення, виплачується позичальником(т.с. № 1, а.с. 14-21).

Згідно графіку погашення кредиту, який також є невідємною частиною кредитного договору, усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені у гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту у дол.. США відповідно до статті 1.3 загальних умов кредитування (т.с. № 1, а.с. 23-25).

Предметом зустрічного позову, на думку ОСОБА_2, є відповідність вказаних положень діючому законодавству, зокрема, ЗУ «Про захист прав споживачів», яким забороняється надання споживчих кредитів в іноземній валюті на території України та ін..

Відповідно до абз. 3 ч.1 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на час укладення кредитного договору), надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється.

Відповідно до кредитного договору, укладеного 27.05.2013 між ОСОБА_3 «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2, сума кредиту на придбання автомобіля визначена в національній валюті України та становить 109203 грн. 73 коп., які й були перераховані на рахунок продавця автомобільний дім «СОЛЛІ-ПЛЮС» (т.с. № 1, а.с. 13). Згідно умов договору визначено, що усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені у гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту у дол.. США відповідно до статті 1.3 загальних умов кредитування.

Таким чином суд зазначає, що кредитний договір було укладено сторонами в національній валюті, що спростовує пояснення зустрічного позивача.

Спірні положення п. 1.3.1. додатку до кредитного договору № 50009128 «Загальні умови кредитування» та додатку до кредитного договору «Графік погашення кредиту», якими передбачено внесення ОСОБА_2 платежів за договором, шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунка обмінного курсу банку, зазначеного у кредитному договорі, не є такими, що суперечать чинному законодавству, оскільки також передбачають внесення коштів в національній валюті України гривні.

Зі змістом усіх умов договору, як і його додатків ОСОБА_2 був особисто ознайомлений під підпис та протягом тривалого часу сплачував щомісячні платежі згідно графіку погашення кредиту, що свідчить про погодження з умовами кредитного договору, в тому числі і з тими, які зустрічний позивач просить визнати недійсними.

В порушення вимог ст.. 60 ЦПК України зустрічним позивачем не надано доказів на підтвердження введення його в оману зустрічним відповідачем під час укладення договору, як і доказів, що спірні умови є несправедливими, оскільки виникає істотний дисбаланс договірних прав та обовязків зустрічного позивача та ін.

З огляду на викладене суд вважає необхідним в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Виходячи із часткового задоволення позовних вимог, суд відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, виходячи з наступних розрахунків:

139769 грн. 08 коп. сума заявлених позовних вимог;

57 734 грн. 52 коп. сума задоволених позовних вимог;

57734 грн. 52 коп./ 139 769 грн. 08 коп. х 100% = 41,31 % - розмір задоволених позовних вимог.

Як наслідок, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 становить 1 279,06 грн.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 131, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний № НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (місцезнаходження: проспект Павла Тичини, 1В, офіс «В», м. Київ, Україна, 02152, ЄДРПОУ 36422974, п/р 26001014076000, філія «КІБ» ПАТ «Креді ОСОБА_5», м. Київ, МФО 300379) суму заборгованості за кредитним договором № 50009128 від 27 травня 2013 року в розмірі 57 734 грн. 52 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 279,06 грн., а всього 59013 (пятдесят девять тисяч тринадцять) грн. 58 коп.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», про визнання частково недійсним кредитного договору, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_6