Рішення № 67882096, 18.07.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3168/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2017 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І.О.,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3К

представника третьої особи Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області - ОСОБА_4

представника третьої особи АТ «Банк «Фінанси та Кредит» - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Закарпатського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_6, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Ужгородський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_7, Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк» про звільнення майна з-під арешту, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про звільнення з-під арешту двокімнатної квартири, загальною площею 44,4 кв.м. та житловою площею 27,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває в іпотеці АТ «Ощадбанк» за іпотечним договором, посвідченим 11 квітня 2008 року приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_8 в реєстрі за №888, які накладені постановами про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції за ВП№8024318 від 05.08.2008 року, ВП№13336918 від 05.08.2009 року, ВП №23730463 від 18.01.2011 року, ВП №30834490 від 25.01.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії Закарпатське обласне управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №81104, згідно якого позивачем надано ОСОБА_6 кредит в сумі 175000,00 грн. Кредит надавався на споживчі потреби. На виконання зобовязання по кредитному договору між ОСОБА_6 та банком укладено іпотечний договір, посвідчений 11.04.2008 приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_8, за реєстровим №888. Згідно з іпотечним договором, предметом іпотеки є нерухоме майно: двокімнатна квартира, загальною площею 44,4 кв.м., що є власністю іпотекодавця та знаходиться за адресою: Закарпатська область м. Чоп, вул. Туряниці, 5/1.

АТ «Ощадбанк» стало відомо, що згідно постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції за ВП №8024318 від 05.08.2008 року, ВП №13336918 від 05.08.2009 року, ВП №23730463 від 18.01.2011 року, ВП №30834490 від 25.01.2012 року, накладено арешт на грошові кошти, все рухоме майно та нерухоме майно ОСОБА_6 Нерухоме майно - двокімнатна квартира, загальною площею 44,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Чоп, вул. Туряниці, 5/1, належить ОСОБА_6 та перебуває в іпотеці АТ «Ощадбанк».

Станом на 30.03.2017 у позичальника ОСОБА_6 у звязку з неналежним виконанням зобовязання за договором утворилась заборгованість перед ПАТ «Ощадбанк» у розмірі 702763,04 грн.

Вартість предмету іпотеки двокімнатної квартири згідно висновку незалежного експерта-оцінювача ПП «Бізнес-експерт» станом на 27.07.2016 становить 369726,00 грн. При цьому вартість предмета іпотеки не перевищує розмір заборгованості боржника іпотекодержателю.

Відповідно до постанов про накладення арешту майна боржника, арешт накладено на предмет іпотеки починаючи з 05 серпня 2008 року, а згідно з витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек 11.04.2008 року, внесені відповідні реєстраційні записи щодо підстав та обєкту обтяження АТ «Ощадбанк» виникло раніше накладених арештів.

Накладення арешту на зазначене нерухоме майно, яке передане в іпотеку АТ «Ощадбанк» порушує право позивача як іпотекодержателя на переважне право перед іншими кредиторами право, встановлене ст. 1 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 572,575 Цивільного кодексу України, на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки при позасудовому врегулюванні відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку».

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з наведених в позовній заяві підстав.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_9 визнав позовні вимоги в повному обсязі, просив звільнити майно з-під арешту, зазначив, що на даний час дійсно існує заборгованість перед позивачем, яка перевищує вартість іпотечного майна.

В судовому засіданні представник третьої особи Ужгородського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області заперечував проти звільнення майна з-під арешту. Зазначив, що постанови про накладення арешту направлялися сторонам виконавчого провадження в якому накладався арешт, іпотекодержатель майна АТ «Ощадбанк» не повідомлявся.

В судовому засіданні представник третьої особи Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» заперечував проти звільнення майна з-під арешту, зазначив, що сторонами не надано будь-яких угод щодо наміру добровільного погашення заборгованості, крім того просив застосувати строки позовної давності, оскільки арешти накладені починаючи ще з 2008 року.

В судове засідання треті особи ОСОБА_7 та представник третьої особи Публічного акціонерне товариство «Ерсте Банк» до суду не зявилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

11 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк» та ОСОБА_6 укладено іпотечний договір, в порядку забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором від 11.04.2008 № 81104. Зобовязання іпотекодавця, що випливає з кредитного договору, в тому числі: повернути іпотекодержателю кредит в розмірі 175000, 00 грн. шляхом здійснення щомісячних платежів у строки на умовах зазначених в кредитному договору, здійснити повне погашення кредиту до 10 квітня 2018 року.

Згідно з п. 1.1. договору іпотеки іпотекодавець, з метою забезпечення належного виконання основного зобовязання, що випливає з кредитного договору, передає в іпотеку, а іпотекодержатель цим приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет іпотеки, який належить іпотекодавцю на праві власності.

Згідно з п. 1.2. договору іпотеки, предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, а саме двокімнатна квартира, що має загальну площу 44,4 кв.м., житлову площу 27,7 кв.м., з всіма невідємними її при належностями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

За приписами п. 3.1.3. договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором у випадку невиконання або неналежного виконання зобовязання за договором про іпотечний кредит та/або цим договором, в тому числі: невиконання або неналежне виконання іпотекодавцем зобовязання за договором про іпотечний кредит в цілому або в будь-якій його частини, якщо прострочення строку будь-якого з платежів або його частина становить більше 2 (двох) місяців; не укладення з банком додаткових договорів по договору про іпотечний кредит та всіх іпотечних договорів протягом 15 календарних днів з моменту надходження на адресу іпотекодавця та/або майнового поручителя пропозиції банку щодо укладення таких додаткових договорів, а у випадку не укладення таких договорів - непогашення заборгованості за договором про іпотечний кредит протягом 30 календарних днів з моменту спливу15 денного строку, що визначений сторонами як строк для розгляду пропозицій; в разі невиконання зобовязань, що визначені п. 3.3 цього договору.

Пунктом 6.1 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобовязання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання іпотекодавцем будь-якого з своїх обовязків, передбачених цим договором та/або договором про іпотечний кредит, а рівно у випадках якщо будь-яка з гарантії або завірень, наданих іпотекодавцем у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною.

Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом не забороненим законодавством, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду у встановленому чинним законодавством України та цим договором порядку, в тому числі у відповідності до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в п.6.6 цього договору.

Договір іпотеки укладено у письмовій формі, посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_8. та зареєстровано в реєстрі за №888. Реєстрація здійснена 11.04.2008 року о 16-15, реєстраційний номер 7003847.

За положеннями ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі ст. 577 ЦК України, якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом.

За приписами ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Згідно з ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно із ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття його з арешту.

Статтею 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право заставодержателя звернутися до суду про звільнення заставленого майно з - під арешту.

Як убачається з матеріалів справи, на підставі договору про іпотечний кредит, ОСОБА_6 отримала грошові кошти у сумі 175000 грн. В порядку забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором в іпотеку була передана квартира АДРЕСА_3, належна позичальнику на праві власності (договір купівлі-продажу від 11.12.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_10, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно).

11 квітня 2008 року приватним нотаріусом ОСОБА_8 накладена заборона відчуження вказаної квартири, на підставі договору іпотеки, що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

Як вбачається з витягів виконавчих проваджень, заставне майно перебуває під обтяженнями:

- за постановою державного виконавця Районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП 8024318 від 05 серпня 2008 року;

- за постановою державного виконавця Районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП 13336918 від 05 серпня 2009 року;

- за постановою державного виконавця Районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника, ВП № 23730463 від 18 січня 2011 року;

- за постановою державного виконавця Районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника, ВП № 30834490 від 25 січня 2012 року;

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про заставу», право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

З вказаного випливає, що заставодержатель має переважене право на задоволення його вимог про стягнення боргу з боржника шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Таким чином, обтяження спірного нерухомого майна іпотекою було зареєстроване в Державному реєстрі іпотек 11 квітня 2008 року та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 11 квітня 2008 року. При цьому, обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, що належить ОСОБА_6. на підставі постанов державного виконавця Районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.08.2008 р., 05.08.2009 р., 18.01.2011 р., 25.01.2012 р. зареєстровані після обтяження спірного нерухомого майна іпотекою.

Відповідно до звіту про оцінку майна, ринкова вартість квартири становить без ПДВ 369726 грн., а відповідно до довідки-розрахунку заборгованість ОСОБА_6 перед позивачем становить 702763, 04 грн.

За таких обставин, суд доходить висновку, що іпотекодержатель має право на задоволення своїх вимог до боржника ОСОБА_6 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки переважно перед іншими стягувачами, оскільки таке право іпотекодержателя виникло на підставі договору іпотеки, укладеного раніше, ніж інші обтяження.

Щодо клопотання представника третьої особи ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про застосування строків позовної давності, то таке не підлягає до задоволення, оскільки як зазначалось представником Ужгородського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, постанови про обтяження майна ОСОБА_6 на адресу ПАТ Державний ощадний банк України» не направлялись, а витяги з виконавчих проваджень, з яких вбачається накладення арешту на майно боржника, отримані 10.03.2017 року. Будь-яких відомостей про обізнаність позивача про існування обтяжень іпотечного майна суду не надано, а відтак суд виходить з того, що позивач дізнався про обтяження майна з моменту отримання витягів з виконавчих проваджень, тобто з 10.03.2017 року, а тому строк позовної давності не пропущений.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати в розмірі - 1600,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд вирішує задовольнити позов у повному обсязі.

На підставі ст. ст. 572, 574, 576, 589 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 11, 14, 57, 60, 88, 208-209, 212-215, 218, 224-228, 294, 296 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Закарпатського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_6, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Ужгородський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_7, Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк» про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Звільнити з-під арешту двокімнатну квартиру, загальною площею 44,40 кв.м., житловою площею 27,70 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 та перебуває в іпотеці АТ «Ощадбанк» за іпотечним договором, посвідченим 11 квітня 2008 року приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_8, в реєстрі за №888, які накладені:

-постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ВП №8024318 від 05.08.2008 року;

-постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ВП №13336918 від 05.08.2009 року;

-постановою про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ВП № 23730463 від 18.01.2011 року;

-постановою про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ВП № 30834490 від 25.01.2012 року;

Стягнути з ОСОБА_6 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Закарпатського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (м. Ужгород, вул. Корзо, 15, р/р 37392000000105 в АТ «Ощадбанк», МФО 312356, код ЄДРПОУ - 09312190) судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_11