Ухвала суду № 67879399, 24.07.2017, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/8052/17

Провадження №1-кс/219/1803/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2017 року слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Конопленко О.С., за участю секретаря Троян Л.К., прокурора Овчаренка О.Ф., слідчого Костриці С.О., захисника Землинської С.Д., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Бахмут клопотання старшого слідчого Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Костриці С.О., яке погоджене прокурором Артемівської місцевої прокуратури Донецької області Овчаренком О.Ф., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050150001656 від 09 липня 2017 року, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Артемівськ Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, раніше судимого: 1) 19 червня 2007 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 69, ч. 2 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі; 2) 26 серпня 2014 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 304, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 07 жовтня 2016 року постановою Селидівського міського суду Донецької області на підставі ст. 81 КК України звільнений від відбування покарання (невідбутий термін покарання склав 1 рік 4 місяці 21 день), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Вказане клопотання з матеріалами в його обґрунтування надійшло до суду.

Згідно пред'явленої підозри, 28 червня 2017 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, прийшов до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_5, та знаходячись у кімнаті вказаної квартири, побачивши, що останній поставив свій мобільний телефон «Micromax A-59» на підзарядку, у нього раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна - зазначеного мобільного телефону. Так він, діючи умисно, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна і звернення його у свою власність, скориставшись тим, що потерпілий відвернувся та не звертає на нього уваги, зняв мобільний телефон «Micromax A-59» вартістю 490,17 гривень з сім-карткою оператора «МТС», яка матеріальної цінності для потерпілого не має, з зарядки та поклав його до себе у правий карман надягнених на ньому шортів, після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, причинивши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Сторона обвинувачення просила суд вказане клопотання задовольнити з підстав, викладених у клопотанні. При цьому прокурор наголосив, що підозра є обґрунтованою, що підтверджується доданими до клопотання доказами. Також зазначив про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_2 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, бо не має міцних соціальних зв'язків (не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працює, хоча є молодою і фізично здоровою особою), на даний час Артемівським міськрайонним судом Донецької області оголошений у розшук, оскільки не з'являється без поважних причин до суду для розгляду двох обвинувальних актів відносно нього, та враховуючи вкрай напружену ситуацію в регіоні через проведення антитерористичної операції, з метою уникнення притягання до кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та взагалі виїхати за межі України; незаконно впливати на потерпілих та свідків по кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, оскільки є особою, раніше судимою за скоєння корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, а на розгляді Артемівського міськрайонного суду Донецької області знаходяться обвинувальні акти відносно нього, у зв'язку з чим інші, більш м'які запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, особиста порука, застава та домашній арешт, не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний пояснив, що вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає повністю, скарг з питань ведення досудового слідства не має, вирішення питання щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишив на розсуд суду. Також підозрюваний зазначив, що офіційно не працевлаштований, живе за рахунок періодичних заробітків у приватних осіб, тому внести заставу не має можливості, у зв'язку з чим вирішення питання щодо визначення розміру застави також залишив на розсуд суду.

Захисник заперечувала щодо задоволення клопотання слідчого, погодженого з прокурором, вважала таке клопотання не законним та необґрунтованим, оскільки стороною державного обвинувачення не доведено всі ризики, передбачені ст. 177 КПК України, просила відносно підозрюваного обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з яким Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 21 Конституції України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 17 цієї Конвенції говорить про те, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до статті 7 Загальної декларації прав людини всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Всі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.

Статтею 8 цієї Декларації передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України, основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.

Відповідно до статей 8, 9, 12 КПК України кримінальне провадження повинно здійснюватися з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави і цей принцип у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду відповідно до якої той, хто без законних підстав позбавлений свободи має бути негайно звільнений.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, доведена прокурором з посиланням на вже зібрані докази та матеріали кримінального провадження, а саме, зокрема: протоколом огляду місця події від 09 липня 2017 року; протоколом огляду від 09 липня 2017 року, під час проведення якого у ОСОБА_2 виявлено та вилучено належний ОСОБА_5 мобільний телефон «Micromax A-59»; протоколом допиту потерпілого від 09 липня 2017 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 17 липня 2017 року; протоколом пред'явлення особи дляв пізнання за фотознімками від 13 липня 2017 року; протоколом огляду добровільно виданої ОСОБА_7 сім-картки оператора «МТС» від 17 липня 2017 року та іншими матеріалами кримінального провадження.

24 липня 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, - таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, є особою, раніше судимою за скоєння корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, а на розгляді Артемівського міськрайонного суду Донецької області знаходяться обвинувальні акти відносно нього, постійного місця проживання, офіційного працевлаштування та стійких соціальних зв'язків не має. Зазначені обставини свідчать про неможливість запобігання тим ризикам, що підозрюваний ОСОБА_2 з метою уникнути покарання, пов'язаного з позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/чи суду, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, скоїти інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши надані суду докази, слідчий суддя, враховуючи принцип поваги до свободи особистості, мету застосування запобіжного заходу, час і місце скоєння злочину, приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню, оскільки прокурор довів слідчому судді обґрунтованість підозри у скоєнні кримінального правопорушення та те, що інші більш м'які міри запобіжного заходу, не можуть відкинути ризики, вказані у статті 177 КПК України, та забезпечити належну поведінку підозрюваного у вчиненні злочину середньої тяжкості.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, 24 липня 2017 року, тобто строк досудового розслідування спливає 24 вересня 2017 року. У зв'язку з наведеним, слідчий суддя вважає за необхідне встановити запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 24 липня 2017 року по 21 вересня 2017 року включно.

Також, виконуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за обов'язок визначити розмір застави у виді 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 25260 гривень, при внесенні якої підозрюваного, що перебуває під вартою, належить, відповідно до статті 202 частини 4 КПК України, звільнити з під варти і повідомити вказаних у статті осіб, з роз'ясненням умов дії запобіжного заходу у вигляді застави, згідно КПК України.

Оскільки при обговорені обрання запобіжного заходу у вигляді застави прокурор довів суду наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, то суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного з моменту настання дії застави зобов'язання: 1) прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду, для проведення слідчих дій, а в разі неможливості з'явитися з поважних причин - завчасно повідомити про це посадову особу або орган, який здійснив виклик; 2) не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання, перебування та роботи.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Задовольнити клопотання старшого слідчого Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Костриці С.О., яке погоджене прокурором Артемівської місцевої прокуратури Донецької області Овчаренком О.Ф., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050150001656 від 09 липня 2017 року, відносно ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Артемівськ Донецької області, у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (Донецька область, м. Бахмут, вул. Ціолковського, буд. 4) строком на 60 (шістдесят) днів з 24 липня 2017 року по 21 вересня 2017 року включно.

Строк дії ухвали по 21 вересня 2017 року включно.

У разі внесення визначеної судом застави на розрахунковий рахунок 37311047011792, отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача - Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26288796, у розмірі 25260 (двадцять п'ять тисяч двісті шістдесят) гривень, начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України виконати вимоги ч. 4 ст. 202 КПК України і у разі відсутності іншого судового рішення, яке набрало законної сили, і прямо передбачає тримання підозрюваного під вартою - звільнити ОСОБА_2 з під варти, роз'яснивши письмово усі дії застави відповідно до КПК України, повідомити вказаних в статті осіб. Контроль покласти на прокурора.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 на протязі 2 (двох) місяців з внесення застави наступні зобов'язання:

1) прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду, для проведення слідчих дій, а в разі неможливості з'явитися з поважних причин - завчасно повідомити про це посадову особу або орган, який здійснив виклик;

2) не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання, перебування та роботи.

Строк дії застави визначити до двох місяців з часу настання її дії.

Виконання ухвали в частині прийняття на зберігання паспорту (паспортів) та інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, покласти на старшого слідчого Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Кострицю С.О., а контроль - на прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області Овчаренка О.Ф.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційного суду Донецької області прокурором, підозрюваним, захисником.

Слідчий суддя О.С.Конопленко