Рішення № 6787481, 16.11.2009, Господарський суд Чернігівської області

16.11.09

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

12 листопада 2009р.                                                                                справа №14/139

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” б-р Т.Шевченка,18, м. Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком”,

м. Чернігів вул.Коцюбинського,50а.

До відповідача: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Чернігівській області (юридична адреса: вул.Г.Полуботка,70, м. Чернігів), фактична адреса: пр.Мира,21а, м. Чернігів

Про стягнення 822грн.95коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Шамрук С.П., провідний юрисконсульт, довіреність №6341 від 21.07.08р.

Від відповідача: Солошенко Р.М. представник, довіреність №7/25-287"юк" від 16.03.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 761,37грн. за надані телекомунікаційні послуги на підставі договору №81 від 01.04.08р. за період з 01.12.08р. по 31.07.09р., 38,70грн. пені за період з 11.03.09р. по 10.09.09р., 21,57грн. інфляції за період з 01.02.09р. по 30.06.09р., 01,31грн. три проценти річних за період з 21.08.09р. по 10.09.09р.

Згідно заяви №07/108 від 15.10.09р. позивач просив збільшити розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені на 0,58грн., 3% річних на 01,85грн., зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення заборгованості на 20,39грн. та стягнути з відповідача основний борг в сумі 740,98грн. за період 01.12.08р. по 30.06.09р., пеню –39,28грн. за період з 21.01.09р. по 10.09.09р., інфляційні витрати –21,57грн. за період з 01.02.08р. по 30.06.09р., 3% річних –03,16грн. за період з 21.07.09р. по 10.09.09р. Суд прийняв до розгляду заяву позивача №07/108 від 15.10.09р. Згідно ухвали суду від 27.10.09р. суд прийняв збільшення позивачем розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені на 0,58грн., 3% річних на 01,85грн. та зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення заборгованості на 20,39грн., оскільки це не суперечить законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

У поданому відзиві на позов від 15.10.09р. відповідач заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до п.3.1.2 договору №81 від 01.04.08р. споживач має право у разі відсутності потреби в послугах електрозв’язку відмовитися від їх отримання та припинити дію Договору, дату відмови повідомити підприємству зв’язку письмово заявою не пізніше ніж за 10 днів, що таке повідомлення було направлено позивачу листом від 27.02.09р. №7/25-228”фг”, що дію договору позивачем було припинено лише з 31.07.09р. і рахунки за послуги зв’язку безпідставно продовжували виставлятися до 31.07.09р.

У письмовому поясненні №07/155 від 27.10.09р. позивач зазначив, що відповідач в листі від 27.02.09р. №7/25-228”фг” просив тимчасово призупинити надання послуг у зв’язку з відсутністю коштів та зобов’язався про стан фінансування повідомити додатково, тобто просив відключити номер телефону на термін без зазначення календарної дати, але з вказівкою на подію, яка має неминуче настати, що відповідно до п.91 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг за заявою абонента надання послуг (відключення телефону) може припинятися на зазначений у ній строк за умови внесення абонплати за період відключення, що позивач задовольнив заяву відповідача, припинивши тимчасово надання послуг з відрахуванням абонентної плати за весь період відключення.

          Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення №7 від 12.11.09р., в якому повідомив, що на підставі договору оренди №95-09 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30 квітня 2009р. на даний час інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області розміщена за адресою: м. Чернігів, проспект Мру, 21а. Окрім того, представник відповідача в судовому засіданні надав клопотання №б/н від 12.11.09р., в якому просить зменшити розмір пені на 90% у зв’язку з скрутним фінансовим становищем інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області –відсутністю коштів. В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на те, що Інспекція фінансується лише з бюджету і не має інших надходжень коштів, знаходиться на обслуговуванні в Державному казначействі, що в кошторисі інспекції на 2009 рік на послуги зв’язку виділено 3422,00грн. для погашення кредиторської заборгованості за 2008 рік, а згідно з помісячним розписом кошторисних призначень на 2009 рік фінансування на оплату послуг зв’язку не передбачено.

          Розглянувши подані матеріали вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, з’ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

          Згідно ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Між сторонами укладено типовий договір №81 від 01.04.08р. про надання послуг електрозв’язку по телефону 4-33-89, відповідно до якого підприємство зв’язку (позивач у справі) надає послуги електрозв’язку споживачу (відповідачу у справі). Як вбачається із матеріалів справи, пізніше відбулася зміна номеру телефону з 4-33-89 на номер телефону 67-20-98.

Згідно п.4.5 договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем (відповідачем у справі) протягом десяти днів з дня одержування рахунку, але не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

На виконання умов типового договору №81 від 01.04.08р. позивачем (з врахуванням остаточних позовних вимог) надано відповідачу послуги електрозв’язку в період з 01.12.08р. по 30.06.09р., що підтверджується матеріалами справи, поданими рахунками за послуги зв’язку від 31.12.08р. на суму 11,69грн. (з урахуванням авансового платежу), від 31.01.09р. на суму 293,63грн., від 28.02.09р. на суму 354,17грн., від 31.03.09р. на суму 28,06грн., від 30.04.09р. на суму 16,44грн., від 31.05.09р. на суму 17,92грн., від 30.06.09р. на суму 19,73грн., а всього на суму 741,64грн.

Як зазначено в наданому позивачем суду остаточному розрахунку заборгованості відповідача за надані послуги зв’язку за період з 01.12.08р. по 30.06.09р., позивач фактично просить стягнути з відповідача 740,98грн. із розрахунку послуг за червень 2009р. на суму 19,07грн. У відповідності до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заяви про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу позивач на час розгляду справи в суді не надавав, а тому вимоги позивача розглядаються відповідно до остаточних позовних вимог позивача викладених в заяві №07/108 від 15.10.09р.

У пункті 3.1.2 договору сторони встановили, що споживач має право у разі відсутності потреби в послугах електрозв’язку відмовитись від їх отримання та припинити дію договору. Дату відмови повідомити підприємству зв’язку письмовою заявою не пізніше, ніж за 10 днів.

Відповідач звернувся до позивача з листом від 27.02.09р. за №7/25-228 «фг»про тимчасове призупинення надання послуг зв’язку з 01.03.09р. згідно договору №81 від 01.04.08р. у зв’язку з відсутністю у кошторисі на 2009 рік видатків на послуги зв’язку. У вказаному листі відповідач зазначив, що про стан фінансування буде повідомлено додатково.

Згідно наряду №993 позивач з 13.03.09р. відключив тимчасово телефон відповідача.

Відповідно до п.91 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005р. N720 „Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг”, за заявою абонента надання послуг (відключення телефону) може припинятися на зазначений у ній строк за умови внесення абонентної плати за період відключення та оплати цієї послуги.

За приписами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

16.09.09р., про що свідчить відмітка позивача про отримання листа, відповідач звернувся до позивача з пропозицією припинити дію типового договору №81 від 01.04.08р. з 30.06.09р. (лист відповідача від 15.09.09р. №7/25-1376 «фг») у зв’язку з розірванням договору оренди приміщення за адресою м. Чернігів, вул.Щорса,59а.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджує позивач, останній погодився з пропозицією відповідача про припинення дії типового договору №81 від 01.04.08р. між сторонами з 30.06.09р.

Аналіз умов типового договору №81 від 01.04.08р., змісту листів відповідача від 27.02.09р. за №7/25-228 «фг»та від 15.09.09р. №7/25-1376 «фг»показує, що відповідач у відповідності до приписів діючого законодавства України не звертався до позивача з пропозицією припинити дії типового договору №81 від 01.04.08р. до 30.06.09р.

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти позову і вважає їх безпідставними.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення умов договору №81 від 01.04.08р. та Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, за отримані послуги зв’язку та абонентну плату за період тимчасового призупинення надання послуг не сплатив, у зв’язку з чим борг відповідача становить 740,98грн. за період з 01.12.08р. по 30.06.09р.

Згідно діючого законодавства зобов’язання повинні виконувати належним чином та в установлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, а тому борг в сумі 740,98грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 21,57грн. за період з 01.02.08р. по 30.06.09р., 3% річних –03,16грн. за період з 21.07.09р. по 10.09.09р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок 3% річних, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних обґрунтовані і підлягають задоволенню в повній сумі.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат на суму 21,57грн., суд встановив, що в тексті розрахунку позивачем вказано, що фактичне нарахування проводиться за період з 01.02.09р. по 30.06.09р., і в розрахунку наведені показники індексу інфляції, які відповідають офіційно встановленим Державним комітетом статистики України індексам інфляції які діють в період з 01.02.09р. по 30.06.09р.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат в сумі 21,57грн. підлягають задоволенню в повній сумі за період з 01.02.09р. по 30.06.09р., що позивачем при подачі заяви №07/108 від 15.10.09р. допущена описка у визначенні року (2008р.) початку нарахування інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України –штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

У п.5.8. договору сторони погодили, що у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад встановлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня.

Позивач з врахуванням збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача 39,28грн. пені за період з 21.01.08р. по 10.09.09р.

          Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо оплати наданих послуг електрозв’язку, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нарахована пеня в сумі 39,28грн. за період з 21.01.08р. по 10.09.09р. за несвоєчасно оплачені послуги електрозв’язку по спірному договору.

          Дослідивши наведений позивачем розрахунок пені, суд доходить висновку, що позивачем нарахування пені проведено із дотриманням чинного законодавства України.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи обставини справи, клопотання відповідача від 12.11.09р. розмір пені, який належать до сплати відповідачем, приймаючи до уваги, що відповідач є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок бюджетних коштів, а не оплата за надані послуги виникла у зв’язку з недостатнім фінансуванням коштів на оплату послуг зв’язку, суд на підставі п.3 ст.83 Господарського кодексу України користуючись наданим йому правом вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача, зменшити розмір пені на 90% та стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 03,93грн.

Оскільки відповідач в порушення ст.525,526 Цивільного кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за отримані послуги електрозв’язку своєчасно не розрахувався, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 740,98грн., в частині стягнення пені в сумі 03,93грн., 3% річних в сумі 03,16грн. та втрат від інфляції у сумі 21,57грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача держмито в сумі 102,00грн. та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.193, 216, 217, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області (вул.Гетьмана Полуботка, 70, м. Чернігів, фактична адреса: м. Чернігів, просп.Миру, 21а, р/р 35217001003897, ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 35606426) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (м. Київ, б-р Т.Шевченка,18 р\р 26006413 в Чернігівській обласній дирекції ВАТ „Райффайзен банк Аваль”, МФО 353348, код 01189425) 740грн.98коп. боргу, 03грн.93коп. пені, 21грн.57коп. втрат від інфляції, 03грн.16коп. три проценти річних, 102грн.00коп. державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

          Рішення підписано 16.11.09р.

Суддя Н.Ю.Книш