Рішення № 6787173, 10.11.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2009 р.Справа № 21/55-Н За позовом Військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницьий до Старокостянтинівської міської ради м. Старокостянтинів

про визнання недійсним рішення від 15.09.2006 року № 17 п. 2 та зобов'язання вчинити дії

Суддя

Представники сторін:

позивач: Попик Л.А. - за дорученням №2206 від 28.09.2009р.

Гораль О.А. - за дорученням №2605 від 28.09.2009р.

відповідач: Мініх І.М. за довіреністю №989-02 від 03.07.2009р.

за участю представника військової прокуратури - Пахольчук М.П.

в судовому засіданні за клопотанням сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі

Суть спору: Військовий прокурор Хмельницького гарнізону звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницького та просив, з урахуванням прийнятого судом уточнення, визнати недійсним повністю рішення 6-ої сесії Старокостянтиновської міської ради від 15.09.2006 року № 17 п. 2 „Про вилучення земельної ділянки” та зобов'язати Старокостянтинівську міську раду вчинити дії щодо повернення до складу земель оборони земельної ділянки військового містечка № 9 загальною площею 22600 кв.м., що розташована по вул. Стельмаха, 63 у м. Старокостянтинові.

Позовні вимоги мотивовано тим, що квартирно-експлуатаційний відділ правомірно, на підставі державного акта на право користування землею, користувався спірною земельною ділянкою. Вказувалось, що відповідачем передчасно зроблено висновок про відмову землекористувача від земельної ділянки та згідно п. а ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України та прийнято оспорюване рішення. Зазначалось, що про прийняте рішення землекористувача повідомлено не було, проект відведення відповідачем не виготовлявся та при вилучені земельної ділянки було змінено цільове призначення вилученої земельної ділянки.

Відповідач заперечив проти позову, вказавши, що позивачем не наведено підстав та не надано доказів, що підтверджували б порушення його прав. Вказував, що державний акт на право користування землею не зареєстрований згідно чинного законодавства та містить ряд виправлень, що не дає права посилатись на нього як на доказ по даній справі. При цьому наголошувалось, що міською радою правомірно прийнято рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою згідно п. а ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Земельна ділянка загальною площею 22600 кв.м. (колишнє військове містечко № 9), що є предметом спору, розташована у м. Старокостянтинові Хмельницької області по вул. Стельмаха, 63 і була надана для постійного користування Хмельницькій квартирно-експлуатаційній частині району (правонаступником якого є квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницького) в складі земель оборони загальною площею 408 га (державний акт на право користування землею серії Б № 041671) згідно рішення виконкому Старокостянтинівської районної ради № 109 від 10.06.1980 року. На вказаній земельній ділянці загальною площею 22600 кв.м. (військове містечко № 9) розташовувалось нерухоме майно гарнізонного банно-прального комплексу, прибудинкова та прилегла територія, що були закріплені за військовою частиною А 2502 (надані для постійного використання).

У зв'язку із реформуванням Збройних Сил України потреба у використанні даного банно-прального комплексу відпала, а тому будівлі та прибудинкова територія не використовувались і були передані під охорону в/ч А 2502. У зв'язку із клопотанням Старокостянтинівської міської ради, Міністр оборони України своєю Директивою № Д-27 від 27.04.2006 року дозволив безоплатну передачу описаного вище лазне-прального комплексу у комунальну власність територіальної громади м. Старокостянтинів. Зокрема вказаною Директивою передбачено передати у комунальну власність наступне нерухоме майно: пральня (будівля 9/73) балансовою вартістю 210,6 тис,грн.; лазня (будівля № 9/71) балансовою вартістю 94,2 тис.грн.; трансформаторна підстанція (будівля № 9/152 разом з обладнанням) балансовою вартістю 36,9 тис.грн.

На підставі розпорядження виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради № 290/2006р від 28.06.2006 року, згідно акту приймання-передачі від 24.07.2006 року, затвердженого Старокостянтинівським міським головою Мельничуком М.С., з балансу КЕВ м. Хмельницький вилучено та безоплатно передано у комунальну власність територіальної громади м. Старокостянтинів (на баланс міської ради м. Старокостянтинова) військове майно у військовому містечку № 9, розташованого у м. Старокостянтинові по вул. Стельмаха, 63.

КЕВ м. Хмельницький звернувся до голови Старокостянтинівської міської ради з листом від 29.08.2006 року № 1540, в якому в якому зазначено, що для порушення клопотання перед командуванням Збройних Сил України про відмову від права користування та вилучення із складу земель оборони до земель запасу міста Старокостянтинова земельної ділянки військового містечка 9 площею 2,26 га КЕВ м. Хмельницького просить згоди сесії Старокостянтинівської міської ради на вилучення в запас м. Старокостянтинова земельної ділянки військового містечка 9 Старокостянтинівського гарнізону площею 2,26 га по вул. Стельмаха.

15.09.2006 року 6 сесія Старокостянтинівської міської ради своїм рішенням № 17 припинила право користування квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького та вилучила і залишила у віданні міської ради як землі житлової та громадської забудови земельну ділянку загальною площею 22600 м.кв., що розташована у м. Старокостянтинові по вул. Стельмаха, 63.

Вважаючи, що даним рішенням порушено інтереси держави, військовий прокурор звернувся до суду із позовом.

Досліджуючи надані докази, фактичні обставини справи, оцінюючи доводи та заперечення сторін, судом до уваги приймається наступне.

Згідно п. а ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення, підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою. Статтею 142 Земельного кодексу України передбачено, що припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Дані норми регулюють суспільні відносини, пов’язані з порядком припинення права постійного користування земельною ділянкою на підставі добровільної відмови.

Добровільна відмова – самостійне волевиявлення власника земельної ділянки або землекористувача, пов’язане з небажанням подальшої експлуатації належної йому на праві користування земельної ділянки. Тобто особа самостійно і з доброї волі відмовляється від наданого йому суб’єктивного права використовувати земельну ділянку. Волевиявлення особи має бути оформлене у відповідній формі – письмовій заяві про добровільну відмову від права постійного користування землею.

У вказаній статті також передбачена відповідна процедура такої відмови, яка складається з таких стадій: а) заява землекористувача на ім’я власника земельної ділянки про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою; б) прийняття рішення власником земельної ділянки про припинення права постійного користування земельною ділянкою; в) повідомлення органів державної реєстрації про припинення права постійного землекористування.

Із аналізу вказаних статей Земельного кодексу України та фактичних обставин справи вбачається, що землекористувач спірної земельної ділянки не відмовлявся від права користування нею. КЕВ м. Хмельницького листом від 29.08.2006 року звертався лише із клопотанням про надання згоди для порушення клопотання перед командуванням Збройних Сил України про відмову від права користування та вилучення із складу земель оборони до земель запасу міста Старокостянтинова земельної ділянки військового містечка 9 площею 2,26 га, а не відмовлявся від права користуватись нею.

Згідно п.п. 44, 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 року № 483, за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно з статтею 27 Земельного кодексу України. Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Судом береться до уваги, що в Земельному кодексі України передбачено отримання відмови від права користування земельною ділянкою від землекористувача, яким є КЕВ м. Хмельницький і не передбачено отримання відмови від права користування земельною ділянкою від Командування Збройних Сил України. Але відповідні положення передбачено наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 року № 483, вимоги якого є обов’язковими для особового складу Збройних Сил України (до такого особового складу належить і начальник КЕВ м. Хмельницький) згідно Статутів Збройних Сил України.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення 6-ої сесії Старокостянтиновської міської ради від 15.09.2006 року № 17 п. 2 „Про вилучення земельної ділянки”, обґрунтовані належними доказами, та підлягають задоволеню.

Задовольняючи позов в цій частині судом також враховується, що при прийнятті спірного рішення змінено цільове призначення земельної ділянки. Вилучення спірної земельної ділянки відбулось без виготовлення проекту землеустрою. Стаття 120 Земельного кодексу України та стаття 377 Цивільного кодексу України не передбачають автоматичного переходу права власності або права постійного користування земельною ділянкою в зв'язку з переходом права власності на будівлі, розташовані на ній.

Посилання відповідача судом до уваги не беруться, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та поданими позивачем та прокурором доказами.

У позові в частині вимог про зобов'язання Старокостянтинівської міської ради вчинити дії щодо повернення до складу земель оборони земельної ділянки військового містечка № 9 загальною площею 22600 кв.м., що розташована по вул. Стельмаха,63 у м. Старокостянтинові слід відмовити, оскільки ці вимоги не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, не підтверджені належними доказами.

При прийняті рішення по справі судом враховано, що згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2009 року закрито провадження по справі № 2779/09/9104.

У відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, Господарського процесуального кодексу України, СУД-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Визнати недійсним повністю рішення 6-ої сесії Старокостянтиновської міської ради від 15.09.2006 року № 17 п. 2 „Про вилучення земельної ділянки”.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Старокостянтинівської міської ради (м. Старокостянтинів, вул. К.Острозького, 41, код 36027760) в доход Державного бюджету України на рахунок 31112095700002 УДК м. Хмельницький, в ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код 23565225 (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) державне мито в розмiрi 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 коп.), а на рахунок 31215259700002 УДК м. Хмельницький в ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код 23565225 (призначення платежу – 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.). Видати наказ.

                              Суддя                                                                      

Рішення оформлене та підписане 16.11.2009 року (14-15.11.2009 року вихідні дні).

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу,

4 - військовому прокурору.

Помічник судді О.С. Гуменюк