Ухвала суду № 67871702, 21.07.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8147/16-к

Провадження 1-кс/635/875/2017р.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2017 року смт.Покотилівка

Слідчий суддя Харківського районного суду Харківської області Караченцев І.В., за участю секретаря судового засідання Ус Ю.В., представника Фермерського господарства «Альянс» ОСОБА_1, розглянувши клопотання голови Фермерського господарства «Альянс» ОСОБА_2 про скасування арешту,

В С Т А Н О В И В:

Голова Фермерського господарства «Альянс» ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту, накладеного в рамках кримінального провадження №12016220430004388 від 25.11.2016 року за ознаками ст. 185 ч. 2 КК України, яке перебуває в провадженні слідчого відділу Липецького ВП Харківського ВП ГУ Національної поліції в Харківської області.

В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 05.12.2016 року задоволено клопотання слідчого Липецького ВП Харківського ВП ГУ Національної поліції в Харківської області про накладення арешту на майно, вилучене в рамках кримінального провадження №12016220430004388 від 25.11.2016 року за ознаками ст. 185 ч. 2 КК України, а саме, комбайни JOHN Deer ТТ 660 державний номер НОМЕР_1, JOHN Deer ТТ 670 державний номер НОМЕР_2, JOHN Deer ТТ 670 державний номер НОМЕР_3 з жатками, які належать на праві власності Фермерському господарству «Альянс». В порушення п. 3 ст. 168 КПК України копія протоколу про тимчасове вилучення майна не надавалася представнику ФГ «Альянс».

Крім того, вказує на те, що під час розгляду клопотання про накладення арешту слідчим суддею не з»ясовувалося питання, а слідчим не надано жодних доказів - ані правовстановлюючих документів ані будь - яких інших документів щодо права користування, володіння земельною ділянкою, будь - яких інших договорів, у тому числі на обробку землі, саме ТОВ «Імперський колос», на якій, згідно Витягу з кримінального провадження № 12016220430004388 24.11.2016 року невстановлені особи таємно викрали врожай соняшника на полі, яке обробляє ТОВ «Імперський колос», що позбавляє можливості достовірно встановити факт того, що арештоване майно використовувалося саме під час незаконної діяльності. Таким чином, вважає, що доводи клопотання не були підтверджені доказами, з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття процесуального рішення, зокрема, про арешт майна.

Крім того, зазначає про те, що згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, комбайни зернозбиральні, ні які ухвалою слідчого судді від 05.12.2016 року накладено арешт, передано в заставу АТ «ПроКредит Банк» згідно договору застави майнових прав 356186-ДЗ5 від 19.05.2016 року, що, крім іншого, вказує на порушення прав третіх осіб.

Слідчий суддя, вислухавши думку представника Фермерського господарства «Альянс» ОСОБА_1, яка наполягала на задоволенні клопотання, дослідивши надані докази, дійшов наступного.

Відповідно до абзацу другого частини першої ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження КПК визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

При цьому, обов'язок доведення існування зазначених обставин КПК покладає на слідчого, прокурора, який звертається із відповідним клопотанням.

Водночас КПК встановлює загальне положення, відповідно до якого для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Статтею 41 Конституцією України визначено: ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1); особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2).

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об»єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об»єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, слідчим не надано жодних доказів - ані правовстановлюючих документів ані будь - яких інших документів щодо права користування, володіння земельною ділянкою, будь - яких інших договорів, у тому числі на обробку землі, саме ТОВ «Імперський колос», на якій, згідно Витягу з кримінального провадження № 12016220430004388 24.11.2016 року невстановлені особи таємно викрали врожай соняшника на полі, яке обробляє ТОВ «Імперський колос», що позбавляє можливості достовірно встановити факт того, що арештоване майно використовувалося саме під час незаконної діяльності. Таким чином, доводи клопотання не були підтверджені доказами, з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття процесуального рішення, зокрема, про арешт майна.

Навпроти, представником Фермерського господарства «Альянс» ОСОБА_3 надано копію Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, з якого вбачається, що на комбайни зернозбиральні, на які ухвалою слідчого судді від 05.12.2016 року накладено арешт, передано в заставу АТ «ПроКредит Банк» згідно договору застави майнових прав 356186-ДЗ5 від 19.05.2016 року.

Крім того, надано копію довідки АТ «Прокредитбанк», з якої вбачається, що між АТ «Прокредитбанк» та Фермерським господарством «Альянс»укладено рамкову угоду № FW 1101.980 від 11.06.2015 року в сумі 100 000 000 грн. В забезпечення виконання зобов'язань за Рамковою угодою Фермерське господарство «Альянс» на підставі договору застави рухомого майна № 356186-Д35 від 19.05.2016 року передав у заставу АТ «Прокредитбанк» майно, на яке у подальшому було накладено арешт.

Надані представником ФГ «Альянс» докази, на думку слідчого судді, вказують на порушення прав третіх осіб.

За змістом ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Статтею 41 Конституцією України визначено: ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Крім того, про відповідне свідчить і практика Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) ЄСПЛ розглядав ситуацію, яка стосувалася судового розгляду справи про конфіскацію автомобіля, де ЄСПЛ зазначив таке: 46. Отже, залишається встановити, чи було втручання виправданим. У цьому зв'язку Суд знову наголошує на необхідності підтримання «справедливої рівноваги» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе «особистий і надмірний тягар» (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], п. 78). 47. Суд зауважує, що аргумент Уряду про те, що оскаржуване втручання здійснено в суспільних інтересах, схожий на доводи Уряду, подані в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції. Оскільки наявність у цій справі порушення пункту 1 статті 6 Конвенції уже встановлено, Суд доходить висновку, що, хоча виправлення помилок у застосуванні закону, безперечно, становить «суспільний інтерес», в обставинах цієї справи таке виправлення здійснювалося на порушення основоположного принципу юридичної визначеності. Тому цей аргумент відхиляється. 48. Отже, зважаючи на ці обставини, Суд визнає, що «справедлива рівновага» виявилася порушеною і що заявник ніс особистий і надмірний тягар. Це означає, що було порушено статтю 1 Першого протоколу.

На теперішній час не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, як арешт майна, не доведено значення вищевказаної сільськогосподарської техніки для встановлення обставин у вищевказаному кримінальному провадженні, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного, керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання голови Фермерського господарства ОСОБА_2 про скасування арешту - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 05.12.2016 року у кримінальному провадженні № 12016220430004388 від 25.11.2016 року на тимчасово вилучене майно, а саме:

комбайн JOHN Deer ТТ 660 державний номер НОМЕР_1,

комбайн JOHN Deer ТТ 670 державний номер НОМЕР_2,

комбайн JOHN Deer ТТ 670 державний номер НОМЕР_3

Зняти заборону на відчуження даного майна.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя І.В.Караченцев