Рішення № 67871303, 20.07.2017, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Бугера О. В.

Справа № 644/4958/16-ц

Провадження № 2/644/728/17

20.07.2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бугери О.В.,

при секретарі Ілові А.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок залиття квартири, 3- особа КП «Жилкомсервіс», -

в с т а н о в и в:

13.06.2015 року позивачем подано до суду відповідну позовну заяву. В обґрунтування позову зазначено, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. 05 серпня 2015 року внаслідок протікання води в квартирі № 41, що знаходиться поверхом вище та належить ОСОБА_3, сталося залиття її квартири, про що 13.10.2015 року комісією КП «Жилкомсервіс» було складено відповідний акт. Крім того, 20 жовтня 2015 року внаслідок протікання води в тій самій квартирі №41, що знаходиться поверхом вище та належить ОСОБА_3, знову сталося залиття її квартири, про що 20.10.2015 року та 03.11.2015 року комісією КП «Жилкомсервіс» було складено відповідні акти. 09 травня 2016 року її квартиру було втретє залито водою з вини відповідача, проте до КП «Жилкомсервіс» вона не зверталася. Посилаючись на те, що залиття сталося з вини власника квартири № 41, з урахуванням збільшених у червні 2017 року позовних вимог, ОСОБА_1 остаточно просила стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування завданої їй залиттям квартири матеріальної шкоди 2 540 гривень та на відшкодування моральної шкоди - 5 000 гривень.

Позивач та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов та викладені у ньому вимоги підтримали повністю, просили стягнути суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 2542 гривні, як це визначено експертизою та просили стягнути завдану моральну шкоду в сумі 5000 гривень. Позивач зазначала суду, що вона є літньою особою, інвалідом 2 групи, внаслідок неодноразового залиття вона хвилювалась, вживала заходів для усунення залиття, розуміла, що буде змушена проводити ремонт, витрачати кошти, її пенсія маленька, зверталась до просила позовну заяву задовольнити, мотивуючи свої доводи аналогічно викладеному в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, про слухання справи повідомлялась належним чином, про що в матеріалах цивільної справи містяться поштові конверти повернені на адресу суду із позначками про сплив терміну зберігання.

Представник 3-ї особи, в судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи повідомлявся.

Враховуючи неявку відповідача та думку позивача, представника позивача, що не заперечували проти розгляду справи заочно, суд вважає за необхідне проводити розгляд справи в заочному порядку.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача ОСОБА_2, перевіривши матеріали цивільної справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.

В квартирі № 41 цього ж будинку, що розташованої над квартирою позивача, зареєстровано відповідача ОСОБА_2

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76, у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт.

13.10.2015 року КП «Жилкомсервіс» за участю позивача було складено акт, з якого вбачається, що комісією виявлені сухі сліди залиття, яке сталося внаслідок протікання води з квартири №41, що розташована поверхом вище квартири АДРЕСА_1. Обстежити квартиру №41 не видалося можливим за відсутності в ній мешканців.

В матеріалах справи наявні акти КП «Жилкомсервіс» аналогічного змісту від 20.10.2015 року та 03.11.2015 року.

Отже, зазначені акти, складені представниками організації, до повноважень якої належить управління, утримання, обслуговування та ремонт будинку АДРЕСА_1 містять інформацію, яка дозволяє визначити характер залиття та його причини.

Зазначені висновки узгоджуються з висновком експертного будівельно-технічного дослідження № №286 від 27.03.2017 року, складеного експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Гнєтнєвим С.С. при візуальному обстеженні належного позивачу приміщення.

Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за завдану майнову шкоду в деліктних (позадоговірних) відносинах передбачені ч. 1 ст. 1166 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із зазначеними нормами обов'язковими умовами такої відповідальності є наявність шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою та вина заподіювача шкоди.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте це загальне правило діє, якщо в нормах матеріального права відсутня вказівка про перерозподіл обов'язків доказування.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідач ОСОБА_3 не довела відсутність своєї вини у завданні позивачу майнової шкоди, що є її процесуальним обов'язком відповідно до вимог ст. 10, 60 ЦПК України.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №286 від 27.03.2017 року розмір матеріального збитку, завданого залиттям власнику квартири АДРЕСА_1, становить 2 542 грн.

Жодних доказів, які б свідчили про інший розмір завданої залиттям квартири матеріальної шкоди, відповідачем не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення матеріальної шкоди.

Згідно ст.ст. 16, 23, 1167 ЦК України кожна особа має право на захист свого особистого немайнового права чи інтересу та вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди, підстави відповідальності за завдання якої передбачені статтею 1167ЦК України.

Позивач зазначала, що вона є інвалідом ІІ групи та вказувала в позові , що спричинена їй моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку iз пошкодженням її майна, враховуючи характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача у зв'язку з пошкодженням її майна залиттям з вини ОСОБА_3 та тривалістю негативних наслідків такого пошкодження, суд вважає за можливе частково задовольнити позов ОСОБА_6 в цій частині та стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування спричиненої моральної шкоди 1 000 гривень.

Оскільки позивач при подачі позову звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України пропорційно від задоволених вимог. Так, при подачі позову підлягав сплаті судовий збір в розмірі 640 гривень за вимоги немайнового характеру щодо відшкодування моральної шкоди та 1% від ціни позову але не менше 0,4 мінімальних заробітних плат за вимоги майнового характеру, якими є вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, у розмірі 640 гривень, оскільки вимоги матеріального характеру задоволені повністю, а вимоги щодо відшкодування моральної шкоди частково на 20%, то стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір в сумі 768 гривень (640 +640х20%).

Також до складу судовий витрат входять витрати на проведення експертизи, оскільки позивач при подачі клопотання про проведення експертизи звільнена від сплати її вартості, як інвалід 2 групи, то витрати в розмірі 6190 гривень, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в сумі 2542 гривні, моральну шкоду в сумі 1000 гривень, а всього 3542 (три тисячі п'ятсот сорок дві) гривні.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в сумі 768 (сімсот шітьдесят вісм) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (р/р31254253111378 у ДКСУ м.Київ МФО 820172, ЄДРПОУ 02883133) за проведення Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім..Засл.проф.М.С.Бокаріуса судової будівельно-технічної експертизи №286 від 27.03.2017 року - 6190 (шість тисячі сто дев'яносто) гривень.

Повний текст рішення виготовлений 20.07.2017 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Харківської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: суддя О.В. Бугера