Рішення № 6787091, 09.11.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" листопада 2009 р. Справа № 20/1520

за позовом приватного підприємця ОСОБА_1, м. Шепетівка до Шепетівської виправної колонії № 98, с. Кліментовичі Шепетівського району

до державного департаменту виконання покарань у Хмельницькій області, м. Хмельницький

за участю третіх осіб: Міністерства фінансів України, м. Київ та Державного казначейства України, м. Київ

про стягнення 74736,58 грн.                                                                                                                                 

Суддя Гладій С. В.

Представники сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача 1- ОСОБА_2 за дорученням № 5602 від 21.08.2009 р.;

відповідача 2 - не з'явився;

третьої особи 1 -  не з'явився;

третьої особи 2 - не з'явився.

Суть спору:

Позивач - приватний підприємець ОСОБА_1, м. Шепетівка звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Шепетівської виправної колонії № 98, с. Кліментовичі Шепетівського району 74736,58 грн. заборгованості за поставлений згідно договорів поставки № 18 від 31.01.2007 р. та № 19 від 06.02.2007 р. товар, а саме 45973,00 грн. основного боргу, 17233,52 грн. інфляційних, 2419,65 грн. пені та 9110,41 грн. штрафних санкцій.         

Повноважний представник позивача у минулих засіданнях суду підтримав позовні вимоги до відповідача 1, наполягав на їх задоволенні, обґрунтовуючи останні обставинами викладеними у позовній заяві та доданих до неї документах.

У судовому засіданні 06.10.2009 р. повноважний представник позивача звернувся до суду з заявою про уточнення складу відповідачів, у якій відмовляється від позовних вимог до відповідача 2 - державного департаменту виконання покарань у Хмельницькій області, м. Хмельницький. Дану заяву судом прийнято.

Відповідач 1, у запереченні проти позову № 6590 від 05.10.2009 р. вказав на те, що загальна вартість товару, що підлягає оплаті за договором поставки № 18 від 31.01.2007 р. становила 98560,00 грн., за договором поставки № 19 від 06.02.2007 р. - 290600,00 грн. Проте, всупереч умовам даних договорів позивач починаючи з квітня 2007 р. поступово у односторонньому порядку підвищував ціни на товар, що постачався позивачу. У зв'язку з цим відповідачем проведено оплату товару відповідно до цін на останній визначених у видаткових накладних на загальну суму 423600,00 грн., тоді як згідно цін на товар визначених у договорах поставки сплаті підлягали 4000948,00 грн.

Відповідач 1 наголошує на тому, що згідно ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом; зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. При цьому, у відповідності до пунктів 7.4. укладених між сторонами договорів поставки усі доповнення сторін, що чимось породжують нові взаємні зобов'язання сторін, а також змінюють або припиняють зобов'язання сторін за договором або пов'язані з його виконанням, повинні бути виконані в письмовій формі та підписані сторонами або їх повноважними представниками.

Окрім того, згідно п. 5 ч. 2  ст. 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти" № 1490-111 від 22.02.2000 р. умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції, у порядку, передбаченому цим законом, та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю.

Відповідач 2 явку повноважного представника у засідання суду не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

У судовому засіданні 09.11.2009 р. представником відповідача 1 надано суду платіжне доручення № 579 від 05.10.2009 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу "оплата за крути згідно рахунку № 356 від 05.10.2009 р. в т. ч. ПДВ 1666,67 грн."

Треті особи, незважаючи на належне повідомлення про дату, час та місце засідань суду, явку повноважних представників до суду не забезпечили. У письмовому поясненні від 24.09.2009 р. третя особа 2 просить суд слухати справу без участі представника останньої.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

За результатами проведених Шепетівською виправною колонією № 98, с. Кліментовичі Шепетівського району відкритих торгів (тендеру) на закупівлю крупи в асортименті та борошна пшеничного 1 та 2 ґатунків, останнім (покупець) з переможцем торгів - приватним підприємцем ОСОБА_1, м. Шепетівка (постачальник) укладено договори поставки № 18 від 31.01.2007 р. та № 19 від 06.02.2007 р., за якими постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити і передати у власність (повне господарське відання) покупцю певний товар - крупи в асортименті/борошно пшеничне 1 та 2 ґатунків (відповідно до поданої заявки), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар - у порядку та на умовах, передбачених договором (пунктти 1.1. договорів).

Згідно пунктів 3.1.-3.3., 4.4 договорів поставка на наступний місяць здійснюється на підставі замовлень, що подаються покупцем до 25 числа поточного місяця, складених у письмовій формі; замовлення вважається прийнятим до виконання, якщо протягом двох робочих днів після його одержання постачальник виставить як письмове підтвердження замовлення рахунок-фактуру/ накладну, інакше в цей строк постачальник у письмовій формі повинен повідомити покупця про відхилення замовлення або про заперечення щодо окремих його умов; поставка товару здійснюється протягом одного дня після отримання замовлення; покупець оплачує товар у порядку 100 відсотків за кожну партію товару на підставі рахунку-фактури/накладної на протязі п'яти банківських днів з моменту отримання товару.

Сторони домовились, що загальна вартість товару, що підлягає оплаті за договором поставки № 18 становить 98560,00 грн., за договором поставки № 19 - 290600,00 грн. (пункти 4.3. договорів).

На виконання умов вказаних вище договорів позивачем (постачальником) згідно наявних в матеріалах справи накладних проводились поставки відповідачу 1 круп в асортименті та борошна пшеничного 1 і 2 ґатунків.

Відповідачем 1 вказаний товар отримано, проте проведено лише часткову оплату останнього.

У зв'язку з чим станом на 01.07.2009 р. заборгованість відповідача 1 перед позивачем за поставлений товар склала 45973,00 грн.

З огляду на відмову відповідача 1 сплатити заборгованість у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 45973,00 грн. основного боргу, 17233,52 грн. інфляційних, 2419,65 грн. пені та 9110,41 грн. штрафних санкцій.  

Після звернення позивача з позовною заявою до суду - 05.10.2009 р. відповідачем 1 згідно платіжного доручення № 579 від 05.10.2009 р. сплачено 10000,00 грн. основного боргу.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 р. (ЦКУ) є договори або інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 611 ЦКУ). Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629).

Згідно статті 509 ЦКУ зобов’язання виникають з договору. Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник повинна вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦКУ).

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦКУ).

Невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦКУ визначає як порушення зобов’язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦКУ).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦКУ).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 р. (ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відтак, правовідносини, що виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими (виникли з господарського договору) і відповідно до ст. 1 ГКУ є предметом його регулювання.

Згідно ст. 193 ГКУ суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним сином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе за договорами поставки зобов'язання, зокрема проводив поставку відповідачу 1 круп в асортименті та борошна пшеничного 1 і 2 ґатунків, у свою чергу відповідач 1 вказаний товар отримав, проте, взятих на себе зобов'язань по оплаті останнього  у повному обсязі не виконав. Станом на 01.07.2009 р. заборгованість відповідача 1 за поставлений позивачем товар склала 45973,00 грн.

Судом встановлено, що після порушення провадження у справі - 05.10.2009 р. відповідачем 1 згідно платіжного доручення № 579 сплачено 10000,00 грн. основного боргу.

При цьому, доказів повної оплати товару відповідачем 1 суду не надано.

У відповідності до п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки основний борг у розмірі 10000,00 грн. відповідачем сплачено після звернення позивач з позовною заявою до суду, суд вважає за належне провадження по справі в частині стягнення 10000,00 грн. припинити.

Позовні вимоги щодо стягнення 35973,00 грн. основного боргу є обґрунтованими, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням грошового зобов'язання відповідачем 1, позивачем здійснено обрахунок 17233,52 грн. інфляційних, 2419,65 грн. пені та 9110,41 грн. штрафних санкцій.  

Згідно проведеного судом розрахунку інфляційні за період листопад 2008 р. - червень 2009 р. на суму основного боргу 45973,00 грн. склали 5754,61 грн.

З огляду на викладене, в частині стягнення 5754,61 грн. інфляційних позов підлягає задоволенню, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 11478,91 грн. інфляційних належить відмовити.

Окрім того, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2419,65 грн. пені та 9110,41 грн. штрафних санкцій належить відмовити, оскільки стягнення останніх не передбачено укладеними між сторонами договорами поставки.

У відповідності до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України про прийняття відмови позивача від позову суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.  

Враховуючи відмову позивача від позову до відповідача 2 і прийняття її судом, провадження у справі в частині солідарного стягнення заборгованості з державного департаменту виконання покарань у Хмельницькій області, м. Хмельницький належить припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем подано клопотання відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України про стягнення з відповідача 1 витрат на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн. До вказаного клопотання позивачем додано копію квитанції прибуткового касового ордеру № 07/09.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, враховуючи суму позовних вимог, об’єм матеріалів позовної заяви, складність справи та строк її вирішенні у суді, суд дійшов до висновку, що клопотання позивача підлягає задоволенню.

При цьому, судові витрати у справі відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, у зв'язку із задоволенням позову судові витрати у справі відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 80, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємця ОСОБА_1, м. Шепетівка до Шепетівської виправної колонії № 98, с. Кліментовичі Шепетівського району до державного департаменту виконання покарань у Хмельницькій області, м. Хмельницький за участю третіх осіб: Міністерства фінансів України, м. Київ та Державного казначейства України, м. Київ про стягнення 74736,58 грн. задоволити частково.

Стягнути з Шепетівської виправної колонії № 98 (с. Кліментовичі Шепетівського району, 08564788) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 35973,00 грн. (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят три гривні 00 копійок) основного боргу, 5754,61 грн. (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят чотири гривні 61 копійка) інфляційних, 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 копійок) витрат на правову допомогу, 417,28 грн. (чотириста сімнадцять гривень 28 копійок) витрат по оплаті державного мита, 175,87 грн. (сто сімдесят п'ять гривень 87 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Провадження по справі в частині стягнення 10000,00 грн. основного боргу припинити.

У позові в частині стягнення 11478,91 грн. інфляційних, 2419,65 грн. пені та 9110,41 грн. штрафних санкцій відмовити.

Припинити провадження у справі в частині солідарного стягнення заборгованості з державного департаменту виконання покарань у Хмельницькій області, м. Хмельницький.

Суддя                                                                      

Віддрук. 6 прим.:

1 –до справи,

2 –позивачу,

3,4 –відповідачам,

5,6 - третім особам.