Ухвала суду № 67870191, 20.07.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/6357/16-к

н/п 1-кс/640/5832/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2017 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі: слідчого судді - Муратової С.О., при секретарі - Щербаковій А.С., за участю прокурора - Твердохліб В.М., слідчого - Гребенюка К.О., захисника - Кузьміна Д.В., підозрюваного - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції Гребенюка К.О. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220000000141 від 11.02.2016, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не працює, одружений, має на утриманні малолітню доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11, раніше судимий: вироком Великобурлуцького районного суду Харківської області від 09.11.2016, за ч. 2 ст. 332 КК України, на строк 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 3 роки, вирок не набрав чинності, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, -

встановив:

18.07.2017 до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання, погоджене з прокурором відділу прокуратури Харківської області радником юстиції Твердохлібом В.М., про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, на 60 днів.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що в період з лютого 2016 року по квітень 2017 року ОСОБА_6, розуміючи порядок перетину державного кордону України громадянами України та іноземними громадянами, а також порядок та термін їх перебування на території України, спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 прийняли рішення організувати систематичне незаконне переправлення осіб через державний кордон України на територію РФ та в зворотному напрямку.

Усвідомлюючи переваги здійснення даних злочинів у складі групи, діючи умисно, та з корисливих мотивів на початку лютого 2016 року (більш точна дата слідством не встановлена) ОСОБА_8 створив та очолив стійку групу, з чітким розподілом функцій та ролей кожного її учасника, до участі в якій у ролі виконавців залучив ОСОБА_2 та ОСОБА_7

Крім того, для реалізації єдиного злочинного наміру, з метою доставки до м. Бєлгорода осіб, які незаконно переправлялись через державний кордон України на територію РФ, ОСОБА_7 до участі в групі залучив невстановлену особу - громадянина РФ на ім'я «ОСОБА_18».

Так, ОСОБА_6, будучи організатором групи, керуючи її діями з підготовки та здійснення незаконного переправлення осіб через державний кордон України, забезпечуючи фінансування злочинної діяльності групи, в період з лютого 2016 року по 25.05.2017, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, діючи умисно з корисливих мотивів, налагодив систематичне незаконне переправлення осіб через державний кордон України за наступних обставин.

У квітні 2016 року ОСОБА_6, будучи організатором групи, діючи з корисливих мотивів, домовився із ОСОБА_2 та ОСОБА_7 про організацію незаконного переправлення через державний кордон України громадянина Азербайджану - ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_5, за грошову винагороду в розмірі 600 доларів США, останній 14.04.2016 повинен був прилетіти в міжнародний аеропорт «Харків».

14.04.2016 приблизно о 12 годині ОСОБА_6, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на незаконне переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України, переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно у складі групи, зустрів ОСОБА_10 в міжнародному аеропорту «Харків», після чого останній до 16.04.2016 перебував разом з ОСОБА_6 у м. Харкові.

Далі, ОСОБА_6 16.04.2016 приблизно о 18 годині згідно розробленого злочинного плану для реалізації спільного умислу та досягнення кінцевої мети наміченого плану, відомого всім учасникам групи, а саме здійснення незаконного переправлення ОСОБА_10 на територію РФ поза місцем розташування пунктів пропуску через державний кордон України передав останнього ОСОБА_2 для доставлення ОСОБА_10 до заздалегідь обумовленого із всіма членами групи місця в районі державного кордону України на напрямку н.п. с. Гатище (Україна) - н.п. Нова Таволжанка (РФ) для здійснення незаконного переправлення ОСОБА_19 через державний кордон України.

Зупинившись в обумовленому місці ОСОБА_2, діючи згідно єдиного плану з розподілом функцій учасників організованої групи, спрямованих на досягнення кінцевої мети наміченого плану - незаконного переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України, передав останнього ОСОБА_7 для безпосереднього переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України.

Після цього, ОСОБА_7, діючи умисно, згідно єдиного плану з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення кінцевої мети наміченого плану - незаконного переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України, знаючи особливості місцевості, орієнтуючись у розміщенні місцевих пунктів пропуску та розкладі чергувань змінних нарядів ДПСУ у зазначеному районі, вийшов із не встановленої в ході досудового розслідування машини разом із ОСОБА_10 та, реалізуючи спільний умисел всіх учасників організованої групи, 16 квітня 2016 року приблизно о 22 годині направив ОСОБА_10 через лінію державного кордону на територію РФ в обхід встановлених пунктів пропуску через державний кордон України на напрямку н.п. с. Гатище (Україна) - н.п. Нова Таволжанка (РФ), проте 16 квітня 2016 року о 22 годині 40 хвилин ОСОБА_10 був затриманий співробітниками ДПСУ на відстані 5 метрів від лінії Державного кордону України, в районі ІПЗ № 823 на напрямку н.п. с. Гатище (Україна) - н.п. Нова Таволжанка (РФ).

Таким чином, ОСОБА_2, підозрюється в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчиненій з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Крім того, в кінці січня 2017 року ОСОБА_6, будучи організатором групи, діючи повторно, з корисливих мотивів, домовився із ОСОБА_2 та ОСОБА_7 про організацію незаконного переправлення через державний кордон України громадянина Азербайджану - ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Так 31.01.2017 року ОСОБА_12 який дав добровільну згоду на конфіденційне співробітництво в рамках досудового розслідування, через невстановлену особу на ім'я «ОСОБА_21», домовився з ОСОБА_6 щодо свого незаконного перетину Державного кордону України до РФ за грошову винагороду в розмірі 800 доларів США.

Після чого ОСОБА_6 31.01.2017 зі свого мобільного телефону НОМЕР_2 зателефонував на номер мобільного телефона ОСОБА_2 НОМЕР_3 та домовився з останнім про необхідність зустрічі з ОСОБА_12 01.02.2017 року для отримання грошових коштів за переправлення останнього до РФ.

Так, 01.02.2017 року о 12 годині ОСОБА_2 реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на незаконне переправлення ОСОБА_12 через державний кордон України, переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно у складі групи з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на автомобілі ЗАЗ TF699Р (2008) чорного кольору № дв. НОМЕР_4 державний номер НОМЕР_1 під'їхав до будинку АДРЕСА_2 де зустрівся з невстановленою особою на ім'я «ОСОБА_21» та ОСОБА_12 При зустрічі ОСОБА_12 в ході проведення контролю за вчиненням злочину передав ОСОБА_2, завчасно вручені ОСОБА_12 та ідентифіковані грошові кошти в розмірі 500 доларів США та 5200 гривень. Про отримання грошових коштів від ОСОБА_12, ОСОБА_2 в телефонному режимі повідомив ОСОБА_6, крім того ОСОБА_2 про необхідність переправлення ОСОБА_12 через державний кордон України поза пунктами пропуску за номером телефону НОМЕР_5 повідомив ОСОБА_7

03.02.2017 приблизно о 12 годині ОСОБА_13, реалізуючи спільний з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочинний умисел, направлений на незаконне переправлення ОСОБА_12 через державний кордон України, переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно у складі групи, на належному йому автомобілі ЗАЗ TF699Р (2008) чорного кольору № дв. НОМЕР_4 державний номер НОМЕР_1 забрав ОСОБА_12 від будинку АДРЕСА_3

Далі, ОСОБА_2 03.02.2017 року приблизно о 13 годині згідно розробленого злочинного плану для реалізації спільного умислу та досягнення кінцевої мети наміченого плану, відомого всім учасникам групи, а саме здійснення незаконного переправлення ОСОБА_12 на територію РФ поза місцем розташування пунктів пропуску через державний кордон України приїхав до с. Гатище, Вовчанського району, Харківської області, про що в телефонному режимі повідомив ОСОБА_7

Надалі ОСОБА_13 разом з ОСОБА_12 направився до мосту розташованому за с. Гатище, Вовчанського району, Харківської області, який безпосередньо розташований на лінії державного кордону України з Російською Федерацією. По прибуттю на вказане місце, на ОСОБА_2 та ОСОБА_12 чекав ОСОБА_7

Після цього, ОСОБА_7, діючи умисно, згідно єдиного плану з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення кінцевої мети наміченого плану - незаконного переправлення ОСОБА_12 через державний кордон України, знаючи особливості місцевості, орієнтуючись у розміщенні місцевих пунктів пропуску та розкладі чергувань змінних нарядів ДПСУ у зазначеному районі, направився разом з ОСОБА_12 до лінії розмежування Державного кордону України та Російської Федерації, та реалізуючи спільний умисел всіх учасників організованої групи, направив ОСОБА_12 через лінію державного кордону на територію РФ в обхід встановлених пунктів пропуску через державний кордон України на напрямку н.п. с. Гатище (Україна) - н.п. Нова Таволжанка (РФ).

Таким чином, ОСОБА_2, підозрюється в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчиненій з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Крім того, у квітні 2017 року ОСОБА_6, будучи організатором групи, діючи повторно, з корисливих мотивів, домовився із ОСОБА_2 та ОСОБА_7 про організацію незаконного переправлення через державний кордон України громадянина Азербайджану - ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_9.

Крім того, для реалізації єдиного злочинного наміру, з метою доставки до Російської Федерації осіб, які незаконно переправлялись через державний кордон України на територію Російської Федерації, вказана група до участі залучила ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_10 та інших невстановлених осіб.

Так, о 23 год. 30 хв. 25.05.2017 відстані 20 метрів від лінії Державного кордону України, в районі ІПЗ № 837/2 на напрямку н.п. с. Огірцеве (Україна) - н.п. Нова Таволжанка (РФ), виявлено та затримано ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_10, який діючи за попередньою змовою та у групі з ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 намагався організувати незаконне переправлення з території України на територію Російської Федерації в обхід встановлених пунктів пропуску через державний кордон України ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_9.

Таким чином, ОСОБА_2, підозрюється в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчиненій з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

26.05.2017 ОСОБА_2 вручене повідомлення про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

26.05.2017 під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_2, відмовився давати покази в порядку ст. 63 Конституції України.

27.05.2017 стосовно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів - до 23.07.2017 з визначенням застави у розмірі 208000 грн. на даний час застава не сплачена.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, та вказує на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, на підтвердження наявності яких вказує також, що останньому 11.02.2016 вже повідомлялось про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбачено ч. 2 ст. 332 КК України в рамках кримінального провадження 12016220000000140, та по відношенню до ОСОБА_2 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі 41340 гривен, яка за останнього була внесена та він був звільнений з під варти 15.02.2016, кримінальне провадження 12016220000000140 було направлено до суду з обвинувальним актом, на даний момент остаточне рішення, яке б набрало законної сили, по справі не прийнято, вказані факти свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Постановою першого заступника прокурора Харківської області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016220000000141 від 11.02.2016 продовжено до чотирьох місяців, тобто до 26.09.2017.

Для закінчення досудового розслідування необхідно: провести судово-фоноскопічну експертизу з приводу ідентифікації особи за матеріалами НСРД, згідно відповіді НДЕКЦ МВС України в Харківській області, у зв'язку з завантаженням, експертиза буде взята до роботи орієнтовно у жовтні 2017 року; повністю оглянути інформацію яка міститься на вилучених у підозрюваних мобільних телефонах, а саме інформацію яка знаходиться в месенжерах через які велась переписка з особами які причеті до вчинення вказаного кримінального правопорушень; встановити та повідомити про підозру інших осіб, які причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень; скласти та вручити повідомлення про зміну підозри ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_16 з урахуванням усіх епізодів їх злочинної діяльності, та вирішити питання про перекваліфікацію їх дій як злочини вчинені у складі ОЗГ; призначити та провести ОСОБА_7 судово-психіатричну експертизу з урахуванням відповіді КЗОЗ «Вовчанької ЦРЛ» у зв'язку с тим що останній знаходиться на обліку лікаря психіатра з 1998 року з діагнозом: легка розумова відсталість; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; виконати інші слідчі та розшукові дії необхідність яки може виникнути в ході досудового розслідування.

Беручи до уваги те, що термін тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 закінчується 23.07.2017, а виконати вищевказані слідчі та процесуальні дії до закінчення терміну слідства та тримання під вартою не надається можливим, запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_2 який знаходиться під вартою в Харківській установі виконання покарань (№27) УДПС України в Харківській області, необхідно продовжити.

Сторона обвинувачення зазначає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою у даному кримінальному провадженні орган досудового слідства вважає недостатніми для запобігання переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих, вчинення іншого кримінального правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого, вказуючи на відсутність ризиків та недоведеність повідомленої підозри та просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, зазначив про наявність на утриманні підозрюваного дружини та маленької доньки. Необхідність зміни запобіжного заходу обгрунтовував погіршенням стану здоров'я ОСОБА_2

Підозрюваний підтримав думку захисника, в судовому засіданні не визнав повідомлену підозру, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, вказав про необхідність лікування у зв'язку з наслідками черепно-мозгової травми, що мала місце внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в 1994 році.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_2 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні під час перебування його в якості затриманого на теперішній час.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні за № 12016220000000141 від 11.02.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

Згідно протоколу затримання підозрюваного від 25.05.2017, 25.05.2017 о 20.31 год. ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, без ухвали слідчого судді.

26.05.2017 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у скоєнні трьох кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, тобто, в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчинений з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.05.2017 відносно ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 23.07.2017, із визначенням розміру застави у сумі 208 000 грн.

Постановою першого заступника прокурора Харківської області від 17.07.2017 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до чотирьох місяців, тобто до 26.09.2017.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, що підтверджується постановою про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_10; показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14, які містяться в протоколах їх допитів відповідно; протоколом пред'явлення особи для впізнання де ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_6 як особу яка допомогла йому потрапити до РФ; протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ОСОБА_6 від 10.05.2016; протоколом проведення негласної слідчої дії-контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 08.02.2017; протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ОСОБА_2 від 02.03.2017; двома протоколами пред'явлення особи для впізнання в ході яких ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_2 та ОСОБА_7 як осіб які організовували його незаконний перетин державного кордону України; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 в ході якого було вилучено частину грошових коштів яка використовувалась під час проведення контролю за вчиненням злочину; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 в ході якого було вилучено частину грошових коштів яка використовувалась під час проведення контролю за вчиненням злочину; протоколом огляду місця події від 26.05.2017; протоколом затримання ОСОБА_2 в ході обшуку якого у останнього було вилучено частину грошових коштів яка використовувалась під час проведення контролю за вчиненням злочину; протоколом затримання ОСОБА_7 в ході обшуку якого у останнього було вилучено частину грошових коштів яка використовувалась під час проведення контролю за вчиненням злочину; протоколом проведення негласної слідчої дії-контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 22.06.2017; протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії аудіо-відео контроль особи стосовно ОСОБА_2 від 22.06.2017; трьома протоколами за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ОСОБА_2 від 22.06.2017; протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ОСОБА_7 від 22.06.2017.

Щодо доводів захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих правопорушень, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Дійсно, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, одружений, має на утриманні малолітню доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4

В судовому засіданні допитана свідком дружина підозрюваного - ОСОБА_17, яка характеризувала ОСОБА_2 з позитивної сторони, як порядного та працьовитого, вказуючи що він протягом тривалого часу допомогав їй на її роботі.

Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, який підозрюється у вчиненні трьох тяжких злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, даних, що на теперішній час вирок Великобурлуцького районного суду Харківської області від 09.11.2016 за ч. 2 ст. 332 КК України, яким ОСОБА_2 засуджено до 5 років позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 3 роки, набрав законої сили, не надано, і йому знов інкриміновано вчинення згідно повідомленої підозри 26.05.2017 трьох кримінальних правопорушень у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, не має постійного місця роботи та офіційних джерел отримання прибутку, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим. З вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, до 17.09.2017 включно.

При цьому, надані захисником в судовому засіданні виписки щодо стану здоров'я ОСОБА_2 датовані ще 16.05.2008 та 28.07.1994. Даних щодо подальшого медичного лікування, документального підтвердження звернення до лікарів з приводу отриманої черепно-мозгової травми у 1994 році, слідчому судді не надано.

Крім того, встановлено, що в приміщення Київського районного суд м. Харкова 20.07.2017 ОСОБА_2 двічі була викликана бригада швидкої допомоги, надано медичну допомогу, зазначено діагноз посттравматична енцефалопотія.

Однак, даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.

Висновок суду щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання підозрюваного під вартою.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України. При цьому, з урахуванням викладених обставин, суд вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків, а тому слідчий суддя призначає заставу в розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та визначає заставу в сумі 130 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 208 000 гр. (1600 гр. х 130 = 208 000 гр.). Вказаний розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного. Прийшовши до висновку про необхідність визначення вказаного розміру застави, слідчий суддя також враховує зміст повідомленої підозри ОСОБА_2 та вважає, що застава в меншому розмірі не здатна буде забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні трьох тяжких злочинів ОСОБА_2 покладених на нього обовязків.

Доказів, що на теперішній час суттєво змінилися обставини, які враховувалися також судом апеляційної інстанції при залишенні без змін застосованого до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням вказаного вище розміру застави, та які перевірялися, як зазначено вище, судом апеляційної інстанції, слідчому судді не надано.

Крім того, згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.05.2017, слідчим суддею в порядку ст. 206 КПК України, доручено прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, провести перевірку усної заяви підозрюваного ОСОБА_2 щодо застосування до нього насильства 25.05.2017 при його затриманні працівниками, які здійснювали затримання, щодо застосування до нього насильства, і отримання подряпини на лобі та на голіні, коли його поклали на асфальт та в порядку ст. 206 КПК України слідчий суддя вважав необхідним забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_2, організацію проведення якого доручено слідчому СУ ГУНП в Харківській області капітану поліції Гребенюку К.О.

Згідно наданого слідчим висновку експерта № 3455-Ая/17 від 30.05.2017 вістановлено, що судово-медичне обстеження підозрюваного ОСОБА_2 проведено, згідно пояснень прокурора в судовому засіданні, перевірка усної заяви підозрюваного ОСОБА_2 щодо застосування до нього насильства 25.05.2017 триває.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

Керуючись ст.ст. 107, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції Гребенюка К.О. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220000000141 від 11.02.2016, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 17 вересня 2017 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 208 000 гр. (двісті вісім тисяч гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674 (справа № 640/6357/17-к , н/п 1-кс/640/5832/17) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов'язати слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції Гребенюка К.О. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_2 про тримання під вартою останнього.

Строк дії ухвали з 20 липня 2017 року по 17 вересня 2017 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Муратова С.О.

Копію ухвали отримав "____"____2017 р. ___год.____хв. ______

ОСОБА_2