Вирок № 67869883, 20.07.2017, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/329/17

провадження № 1-кп/624/30/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

смт. Кегичівка 20 липня 2017 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі головуючої судді Куст Н.М., за участю секретаря Проскурні Л.М., прокурора Костогризова О.В., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, за яким

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Чапаєве Кегичівського району Харківської області, українець, громадянин України, освіта середня, неодружений, утриманців не має, не працює, проживає АДРЕСА_1 раніше засуджений Кегичівським районним судом Харківської області 03 листопада 2009 року за ч.2 ст.121 КК України до семи років 4 місяців позбавлення волі, 18 вересня 2015 року постановою Харківського районного суду Харківської області від 23 липня 2015 року умовно-достроково звільнений на не відбуту частину покарання один рік два місяці двадцять чотири дні, судимість у встановленому порядку не знята та не погашена,

- обвинувачується за ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В період часу з 25 по 30 березня 2017 року близько 12 год. 00 хв., більш точну дату та час в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, умисно, таємно та протиправно, з метою особистого збагачення, підійшов до домоволодіння ОСОБА_2, розташованого за адресою АДРЕСА_2. Після чого, усвідомлюючи, що його дії не помічені сторонніми особами, шляхом відчинення хвіртки, проник на територію огородженого подвір'я домоволодіння потерпілого ОСОБА_2, розташованого за вищевказаною адресою, звідки вчинив крадіжку насосу марки «Vodoley Посейдон» (БВ-016-63-У5), вартість якого, згідно висновку експерта №2154 від 15 травня 2017 року, становить 414 грн. та який належав потерпілому ОСОБА_2 і знаходився в колодязі на території його подвір'я біля будинку. Після цього ОСОБА_1 зник з місця скоєння злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальних збитків на загальну суму 414 грн..

Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину, поєднане з проникненням у сховище.

12 квітня 2017 року, близько 12 год. 00 хв., більш точний час в ході досудового слідства не встановлений, ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, умисно, таємно та протиправно, з метою особистого збагачення, підійшов до домоволодіння ОСОБА_3, розташованого за адресою АДРЕСА_3. Після чого, усвідомлюючи, що його дії не помічені сторонніми особами, шляхом відчинення хвіртки, проник на огороджену територію подвір'я домоволодіння потерпілої ОСОБА_3, розташованого за вищевказаною адресою, звідки вчинив крадіжку металевої драбини вагою 15 кг, виготовленої із нержавіючої сталі, вартість якої, згідно висновку експерта №1974 від 26 квітня 2017 року, становить 300 грн. та яка належала потерпілій ОСОБА_3 і знаходились на території її подвір'я біля будинку. Після цього ОСОБА_1 зник з місця скоєння злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_1 завдав матеріальні збитки потерпілій ОСОБА_3 на загальну суму 300 грн.

Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину, поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно.

У судовому засіданні обвинувачений повідомив, що обвинувачення за ч.3 ст.185 КК України йому зрозуміле, винним себе визнав повністю, дати показання погодився.

Визначаючи обсяг досліджуваних доказів, з'ясувавши думку учасників та відсутність заперечень, суд, відповідно до ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням документів про дані щодо його особи, речових доказів та процесуальних витрат. При цьому з'ясовано, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин і не мають сумнівів у добровільності своєї позиції, а також їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 викладені у обвинувальному акті обставини справи підтвердив повністю. У вчиненому розкаюється, запевнив про недопущення подібного в майбутньому.

Потерпіла ОСОБА_3, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилась, про поважні причини неприбуття не повідомила, натомість подала заяву про те, що претензій до обвинуваченого не має, викрадене їй повернуто, справу просить розглянути без її участі, покарання призначити на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_2, згідно з копії актового запису про смерть та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, помер 31 травня 2017 року. В матеріалах провадження знаходиться заява від його імені від 27 травня 2017 року, відповідно до якої, викрадене йому повернуто, претензій матеріального характеру до обвинуваченого він не має справу просить розглянути без його участі, покарання призначити на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, враховуючи можливість з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, суд, на підставі ст.325 КПК України, визнав можливим провести цей розгляд без потерпілих.

У судовому засіданні, згідно з визначеним обсягом, досліджені документи кримінального провадження: довідка з Кегичівського районного військового комісаріат про те, що ОСОБА_1 на обліку у Кегичівському РВК не перебуває; повідомлення зі Слобожанської селищної ради, згідно з яким обвинувачений проживає на території ради, не працює, неодружений, комісіями не розглядався; копія вироку та довідка про судимості, згідно з якими ОСОБА_1 03 листопада 2009 року Кегичівським районним судом Харківської області засуджено за ч.2 ст.121 КК України до семи років чотирьох місяців позбавлення волі, згідно ухвали того ж суду від 23 липня 2015 року звільнений 18 вересня 2015 року умовно-достроково на невідбутий строк один рік два місяці двадцять чотири дні; копія заяви про видачу паспорта ОСОБА_1; довідки про витрати на проведення двох товарознавчих експертиз, які становлять 197 грн. 74 коп. та 296 грн. 61 коп.; розписки потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про повернення їм викрадених металевої драбини та електроводяного насосу, копія актового запису про смерть та повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_2

Зазначені документи сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності - достатніми та взаємозв'язаними для прийняття процесуального рішення.

Заслухавши усі показання, дослідивши докази, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення у судовому засіданні доведене повністю.

Суд вважає доведеним, що викладені в обвинуваченні діяння мали місце і містять склад кримінального правопорушення.

Встановлено, що ОСОБА_1, в період часу з 25 по 30 березня 2017 року близько 12 год. 00 хв., більш точну дату та час в ході досудового слідства не встановлено, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, умисно, таємно та протиправно, з метою особистого збагачення, підійшов до домоволодіння ОСОБА_2, розташованого за адресою АДРЕСА_2. Після чого, усвідомлюючи, що його дії не помічені сторонніми особами, шляхом відчинення хвіртки, проник на територію огородженого подвір'я домоволодіння потерпілого ОСОБА_2, розташованого за вищевказаною адресою, звідки вчинив крадіжку насосу марки «Vodoley Посейдон» (БВ-016-63-У5), вартість якого, згідно висновку експерта №2154 від 15 травня 2017 року, становить 414 грн. та який належав потерпілому ОСОБА_2 і знаходився в колодязі на території його подвір'я біля будинку. Після цього ОСОБА_1 зник з місця скоєння злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальних збитків на загальну суму 414 грн.

Отже ці його дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище.

Встановлено, що ОСОБА_1, 12 квітня 2017 року, близько 12 год. 00 хв., більш точний час в ході досудового слідства не встановлений, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, умисно, таємно та протиправно, з метою особистого збагачення, підійшов до домоволодіння ОСОБА_3, розташованого за адресою АДРЕСА_3. Після чого, усвідомлюючи, що його дії не помічені сторонніми особами, шляхом відчинення хвіртки, проник на огороджену територію подвір'я домоволодіння потерпілої ОСОБА_3, розташованого за вищевказаною адресою, звідки вчинив крадіжку металевої драбини вагою 15 кг, виготовленої із нержавіючої сталі, вартість якої, згідно висновку експерта №1974 від 26 квітня 2017 року, становить 300 грн. та яка належала потерпілій ОСОБА_3 і знаходились на території її подвір'я біля будинку. Після цього ОСОБА_1 зник з місця скоєння злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_1 завдав матеріальні збитки потерпілій ОСОБА_3 на загальну суму 300 грн.

Отже, ці дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК як таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно.

Він є винним у вчиненні цих кримінальних правопорушень, і підлягає покаранню.

Визначаючи ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, суд вважає, що згідно із класифікацією за ст. 12 КК України вони є тяжкими, проте їх негативні наслідки не є непоправними, викрадене потерпілим повернуте, претензій вони до обвинуваченого не мають.

Як обставина, що пом'якшує покарання, відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, визнається щире каяття, що підтверджується поведінкою обвинуваченого під час цього кримінального провадження. Обставин, що його обтяжують, згідно ст. 67 КК України не встановлено, рецидив як обтяжуюча обставина судом не приймається, оскільки повторність є кваліфікуючою ознакою злочину.

Призначаючи розмір покарання у межах санкції закону, також береться до уваги, що наслідки кримінальних правопорушень усунені, викрадене потерпілим повернуто, претензій вони не мають, розмір заподіяної шкоди був не значний, обвинувачений у вчиненому щиро розкаявся, запевнив про недопущення подібного в майбутньому, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, хоча не працює та має судимість.

Враховуючи пом'якшуючу обставину та особу обвинуваченого, суд вважає також обґрунтованим застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від покарання з випробуванням та встановивши іспитовий строк. Водночас, з метою посилення впливу призначеного покарання, визнано доцільним покласти на нього обов'язки, які обмежують його права, згідно з п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

При призначенні покарання, суд також бере до уваги, що прокурором заявлено про призначення покарання за правилами ст.70 КК України. Проте, суд з цим не погоджується, оскільки вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення не утворюють сукупність злочинів, а тому правила ст.70 КК України не підлягають застосуванню. Однак, запропонований прокурором остаточний строк покарання, суд визнає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, крім того обвинувачений з ним погодився.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся, арешт на майно не накладався.

Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення двох товарознавчих експертиз суд рахує вірним стягнути із обвинуваченого, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.

Питання щодо долі речових доказів, вважається вирішеним, оскільки під час досудового розслідування були повернуті потерпілим.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити його від відбування цього покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Згідно п.п. 1,2 ч.1 ст.76 КК покласти на ОСОБА_1 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти його про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Умовою звільнення від відбування покарання є не вчинення протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення і виконання покладених обов'язків.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.

Вартість витрат на залучення експерта, для проведення товарознавчої експертизи №1974 від 26 квітня 2017 року, в розмірі 197 (сто дев'яносто сім) грн. 74 коп. та проведення товарознавчої експертизи №2154 від 15 травня 2017 року, в розмірі 296 (двісті дев'яносто шість) грн. 61 коп. стягнути із ОСОБА_1 на користь держави: код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через Кегичівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку надати учасникам провадження.

Суддя Н.М. Куст