Вирок № 67868401, 14.07.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/2431/17 н.п. 1-кп/415/441/17

ВИРОК

Іменем України

14 липня 2017 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Шевченко О.В.

за участю: секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Бєлоусова Д.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017130240000728 від 11.04.2017 року у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, розлученого, з професійно-технічною освітою, пенсіонера, інваліда ІІІ групи, не судимого (в силу ст. 89 КК України), зареєстрованого у АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

10 квітня 2017 року у другій половині дня, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, підійшов до будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3. Упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, із застосуванням фізичної сили, відкрив не зачинені на запираючи пристрої вхідні двері літньої кухні та проник до коридору, перетнувши який, потрапив до веранди, звідки, таємно, скоїв крадіжку газової печі «ЛЬВОВ-30», яка належить громадянці ОСОБА_2. Заволодівши чужим майном, ОСОБА_1 виніс газову піч на подвір'я та розпорядився нею на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріального збитку, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/394е від 26.04.2017 на суму 310 гривень 00 копійок.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю і зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Відповідаючи на питання суду зазначив, що дійсно 10 квітня 2017 року, у другій половині дня, він перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, підійшов до будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, із застосуванням фізичної сили відкрив не зачинені на запираючи пристрої вхідні двері літньої кухні, звідки, таємно, скоїв крадіжку газової печі «ЛЬВОВ-30». У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та призначити не суворе покарання. Вважає, що вчинив злочин, через сильне алкогольне сп'яніння. Відшкодував потерпілій збитки у сумі 400 гривень.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що 10 квітня 2017 року прийшла до дому та виявила, що зникла піч, яка стояла у флігелі. Купувала вона її у 2010 році, майнових претензій до обвинуваченого не має, оскільки він відшкодував збитки у сумі 400 гривень. Обвинувачений вибачався перед нею за скоєне. Просила призначити ОСОБА_1 покарання на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілу ОСОБА_2, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у сховище, повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який являється інвалідом ІІІ групи, пенсіонером, має постійне місце проживання, у побуті за місцем реєстрації характеризується позитивно (а.с. 31), на обліку у лікаря психіатра не перебуває (а.с.33), на обліку у лікаря нарколога не перебуває (а.с.32), раніше не судимий (в силу ст. 89 КК України) (а.с.35);

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

У якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків.

У якості обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України, про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого та його репутацію, який являється інвалідом ІІІ групи та пенсіонером, раніше не судимого (в силу ст. 89 КК України), вчинив умисний корисливий злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією частиною 3 статті 185 КК України.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - визнання вини, щире каяття винного, сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків - усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, який в судовому засіданні вибачався за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним злочину, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, з урахуванням думки потерпілої, яка щодо призначеного покарання посилалася на розсуд суду, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст.75 КК України та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою не пред'явлений, у зв'язку з повним відшкодуванням завданих збитків.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням в рамках даного кримінального провадження:

- судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/394е від 26.04.2017 року (а.с.41-43), витрати у сумі 395 гривень 48 копійок (а.с.44) на залучення експертів - підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368 - 370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судово - товарознавчої експертизи у сумі 395 гривень 48 копійок в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко