Рішення № 67867761, 20.07.2017, Долинський районний суд Кіровоградської області

Справа № 388/1467/16-ц

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

20.07.2017 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Кириленко Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулось до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 15 березня 2008 року ОСОБА_4 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Відповідно до п. 3.2., п. 3.3. «Умов та правил надання банківських послуг», Клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 3.3. «Умов та правил надання банківських послуг».

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», що викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», що викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5. «Правил користування платіжною карткою».

Одночасно п. 5.3. «Умов та правил надання банківських послуг» передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Відповідно розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених у п. 4.9. «Умов та правил надання банківських послуг», п. 5.8. «Правил користування платіжною карткою». Згідно п. 6.3. цих Умов, до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахунках.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобов'язання за Договором та угодою виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачеві кредит у розмірі встановленому Договором.

Згідно п. 6.5. «Умов та правил надання банківських послуг», позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитратами платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 6.6. «Умов та правил надання банківських послуг», у разі невиконання зобов'язань за Договором, Клієнт на вимогу Банку повинен виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 6.7 «Умов та правил надання банківських послуг».

Згідно кредитного договору, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 250 грн + 5 % від суми позову.

Відповідач не надав Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.

У судове засідання представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не з'явився, однак надіслав до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути за його відсутності, позов підтримує, просить задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, повідомлялись про місце та час розгляду справи згідно положень ч. 5 ст. 74, ч. 8 ст. 76 ЦПК України, про причину неявки не повідомили, заяву про розгляд справи за їх відсутності не надіслали.

Оскільки відповідачі, які повідомлялись про місце та час розгляду справи і від яких не надійшло заяви про розгляд справи за їх відсутності у судове засідання не з'явились, суд уважає ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, позивач не заперечує проти винесення заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що 15 березня 2008 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» укладено договір приєднання (а. с. 7).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно заяви ОСОБА_4 від 15 березня 2008 року, ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку (а. с. 7).

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», що викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5. «Правил користування платіжною карткою».

Пунктом 5.3. «Умов та правил надання банківських послуг» передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Тобто розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених у п. 4.9. «Умов та правил надання банківських послуг» і п. 5.8. «Правил користування платіжною карткою».

Відповідно до п. 6.3. «Умов та правил надання банківських послуг» до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахунках.

Згідно п. 6.5. «Умов та правил надання банківських послуг», позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 6.6 «Умов та правил надання банківських послуг», у разі невиконання зобов'язань за Договором, Клієнт на вимогу Банку повинен виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 6.7. «Умов та правил надання банківських послуг».

Згідно кредитного договору, при порушенні позичальником строку платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 250 грн + 5 % від суми позову (п. 8.6. «Умов та правил надання банківських послуг»).

Відповідно до п. 6.4. «Умов та правил надання банківських послуг» у разі незгоди зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», що викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ позичальник зобов'язується надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед Банком заборгованість.

Згідно п. 5.3. «Умов та правил надання банківських послуг» Банк має право на зміну Тарифів, що викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, а також інших умов обслуговування рахунків.

Відповідно до п. 5.7. «Правил користування платіжною карткою» Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Отже, до правовідносин сторін за кредитним договором підлягають застосуванню норми, що регулюють відносини позики, якщо це не суперечить суті кредитного договору.

У порушення умов Договору та зазначених правових приписів, станом на 31 жовтня 2016 року ОСОБА_4 допустив заборгованість за Договором у розмірі 61233,43 грн, що складається із заборгованості за кредитом - 7783,81 грн, заборгованості за процентами - 47295,65 грн, заборгованості за пенею та комісією - 3000 грн, штрафу (фіксована частина) - 250 грн, штрафу (процентна складова) - 2903,97 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року у с. Вишневе Долинського району Кіровоградської області помер ОСОБА_4 (а. с. 30, 31).

Згідно ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.

За змістом ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1219 ЦК України передбачено, що не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Таким чином, спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Зі спадкової справи після смерті ОСОБА_4 розпочатої 31 серпня 2016 року Долинською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області видно, що цього дня із заявою про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 39, 40).

Відповідно до довідки Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області № 811/102-16 від 25 серпня 2016 року спадкодавець ОСОБА_4 на день смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, дітьми, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. Ці особи є спадкоємцями першої черги. Свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 не видавалось. Інформація про майно спадкодавця та його вартість відсутня.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є єдиними спадкоємцями, що згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняли спадщину після смерті їх батька, - первісного відповідача ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

У цій справі суд направляв позивачу публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПРИВАТБАНК» вимогу надати докази успадкування відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 майна після смерті ОСОБА_4 з відображенням його вартості, однак позивач суду таких доказів не надав.

Оскільки обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, враховуючи те, що суду не надано жодного доказу про те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали у спадщину після смерті ОСОБА_4 конкретне майно з відображенням його вартості, відповідно відсутні підстави вважати про обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Чинне законодавство розмежовує поняття «прийняття спадщини» (гл. 87 ЦК «Здійснення права на спадкування») та «оформлення спадщини» (гл. 89 цього кодексу «Оформлення права на спадщину»).

Відповідно до ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст.1268 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса щодо видачі йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоча отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до ст. 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого ст. 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.

Оскільки зі смертю боржника зобов'язання щодо повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст. 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора в порядку, передбаченому ч. 2 цієї норми.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто в розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Разом з тим положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм ст. 1281 ЦК України щодо строків пред'явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Отже, встановлені ст. 1281 ЦК України строки - це строки, в межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб'єктивне право.

Оскільки, у цій справі відсутні будь-які докази того, що відповідачі отримали у спадщину після смерті ОСОБА_4 конкретно визначене майно, що має вартість, відповідно відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора, а тому у цьому позові має бути відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 20, 608, 610-611, 625, 634, 1050, 1054, 1216-1219, 1268, 1282 ЦК України, ст. ст. 11, 15, 30, 60, 64, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-228, 294 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Кіровоградської області через Долинський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський