Рішення № 6786738, 09.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2009 р. Справа № 29/17-09 (н.р. 11/38

вх. № 279/5-29 (н.р. 3260/4-11)

Суддя господарського суду

Судді Мамалуй О.О.

Судді Хачатрян В.С.

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

Позивача позивача - - Очеретько Р.М. за довіреністю від 03.02.2009р.;

Представник відповідача - Казека Є.В.- доручення від 25.12.08року №08-11/3656/2-08.

Третя особа (ОСОБА_3.) - ОСОБА_4 за довіреністю б/н від 29.07.2008 р.

Третя особа (ОСОБА_5.) -не з"явився .

Третя особа ( ОСОБА_6.) - не з"явився .

Третя особа (ОСОБА_7.) - не з"явився .

Третя особа ( ОСОБА_8.) - не з"явився .

Третя особа (ОСОБА_9. )- не з"явився .

розглянувши справу за позовом Свято-Покровського монастира Харківської Епархії Української Православної Церкви, м. Харків;

3-я особа які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

- ОСОБА_3, м. Харків;

- ОСОБА_5, м. Харків;

- ОСОБА_6, м. Харків;

- ОСОБА_7, м. Харків;

- ОСОБА_8;

- ОСОБА_9, м. Харків

до Харківської міської ради, м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання права власності на нежитлові приміщення громадського будинку літ "В-1", загальною площею 106,0 кв.м.: цокольного поверху № 12-1-:-12-6 площею 48,4 кв.м., 1-го поверху № 9-1-:-9-7, площею 57, 6 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_2 та про витребування із володіння Харківської міської ради Харківської області зазначених нежитлових приміщень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Свято-Покровському монастирю Харківської Єпархії Української Православної церкви Рішенням Харківської міської ради Харківської області від 05.10.1995 року № 725 передано у власність будинки по вул. Клочківській №№ 6, 8, 10, Бурсацькому спуску №№ 5, 7/14, вул. Університетській, 2 та земельну ділянку у постійне користування. З метою зареєструвати своє право власності на громадський будинок літ. «В-1»по АДРЕСА_2 позивач звернувся до КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації», але останнє відмовило в реєстрації з посиланням на те, що спірне приміщення зареєстровані за Територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради на підставі Свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради 06.02.2007 року. За таких умов, позивач вважає, що відповідач порушив його права та охоронювані законом інтереси, що і стало підставою для звернення до суду за захистом в обраний позивачем спосіб.

12.02.2009р. Представник позивача подав до господарського суду заяву про уточнення позовних вимог та відповідно до якої просить суд визнати за ним право власності на нежитлові приміщення громадського будинку літ "В-1", загальною площею 106,0 кв.м.: цокольного поверху № 12-1-:-12-6 площею 48,4 кв.м., 1-го поверху № 9-1-:-9-7, площею 57, 6 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_2.

09.11.09року Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги , надав заперечення на клопотання про зупинення провадження по справі в якому просить відмовити третій особі-ОСОБА_3. у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі, які були судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував посилаючись на те, що власником спірних приміщень є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради, відселення громадян із цих приміщень здійснювалося за рахунок відповідача та позивач не довів належними доказами своє право власності на спірне майно.

Перша третя особа -ОСОБА_3 проти позову заперечує, просить у позові відмовити, посилаючись на те, що вона з 1998 року зареєстрована та постійно проживає в квартирі АДРЕСА_1, а також з 2005 року користується прилеглими до її кімнати приміщеннями квартири №9 та входом у цю квартиру (приміщення 9-1:-9-4), оскільки в результаті неправомірних дій сусіда та бездіяльності міської влади не має іншого способу потрапити у квартиру наймачем якої вона є.

Друга третя особа - ОСОБА_5 в судове засідання не з"явився але надав до суду пояснення стосовно будь-яких вимог, претензій чи заперечень, щодо вимог до Свято-Покровського монастиря Харківської Єпархії Української православної Церкви з приводу визнання права власності на нежитлові приміщення громадського будинку літ "В-1" загальною площею 106,0 кв.м.: цокольного поверху № 12-1-:-12-6 площею 48.4 кв.м., 1-го поверху № 9-1-:-9-7, площею 57,6 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_2 у неї не має та просила суд розглянути справу за її відсутності та наявних в ній матеріалів справи, з урахуванням її пояснень.

Третя особа - ОСОБА_6 у судове засідання не з"явився, про час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Четверта третя особа -ОСОБА_7 в судове засіданні не з"явився але надав до суду пояснення стосовно будь-яких вимог, претензій чи заперечень, щодо вимог до Свято-Покровського монастиря Харківської Єпархії Української православної Церкви з приводу визнання права власності на нежитлові приміщення громадського будинку літ "В-1" загальною площею 106,0 кв.м.: цокольного поверху № 12-1-:-12-6 площею 48.4 кв.м., 1-го поверху № 9-1-:-9-7, площею 57,6 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_2 у неї не має та просила суд розглянути справу за її відсутності та наявних в ній матеріалів справи, з урахуванням її пояснень.

Пята та шоста треті особи - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, м. Харківу судове засідання не з"явились, про час розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Суд дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

5 жовтня 1995 р. Виконавчим комітетом Харківської Міської ради народних депутатів Харківської області, що діяла в межах повноважень наданих останній ст. 35 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» від 08.12.1990 р., що був чинний на той час, прийнято рішення «Про передачу Свято-Покровському монастирю Харківської єпархії Української Православної Церкви у власність будинків по вул. Клочківській №№ 6, 8, 10, Бурсацькому спуску №№ 5, 7/14, вул. Університетській, 2 та земельної ділянки у постійне користування», яким вирішено: п.1 - повернути у власність Свято-Покровському чоловічому монастирю житлові будинки по вул. Клочківській, 8, 10, Бурсацькому спуску 5, 7/14, вул. Університетській, 2; п. 2 - враховуючи згоду Свято-Покровського монастиря встановити, що будинки № № 8, 10 по вул. Клочківській, №№ 5, 7/14 по Бурсацькому спуску та № 2 по вул. Університетській до їх фактичної передачі, згідно приймально - здавальним актам, залишаються на балансі ВЖРЕП Дзержинського району; п. З - МіськБТІ здійснити реєстрацію будівель, зазначених в п. 1 цього рішення, за Свято-Покровським монастирем в установленому порядку; п. 4 прийняти до відома, що передача будинків і відселення з них мешканців буде здійснюватися у відповідності до угоди, укладеної між міською Радою і Свято-Покровським монастирем у строки: І етап -1995-1996 року -вул. Клочківська 8, 10, спуск Бурсацький, 7/14; II етап -1997 рік -спуск Бурсацький, 5; III етап -1998-2003 роки -вул. Університетська, 2.

5 жовтня 1995 р. між Харківською міською радою та Свято-Покровським монастирем Харківської єпархії було укладено угоду, відповідно до п. 2.1. якої, житлові будинки по вул. Клочківській 8, 10, спуску Бурсацькому 5, 7/14, вул. Університетській, 2 підлягають передачі у власність Свято-Покровському монастирю Харківської єпархії після відселення мешканців зазначених будинків в наступні строки: І етап -1995-1996 року-вул. Клочківська 8, 10, спуск Бурсацький, 7/14; II етап -1997 рік-спуск Бурсацький, 5; III етап -1998-2003 роки -вул. Університетська, 2.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 21.11.1997р. № 996 «Про доповнення до рішення міськвиконкому від 05.10.1995р. № 725» внесено доповнення до рішення від 05.10.1995р. № 725 і вирішено: повернути у власність Свято-Покровському чоловічому монастирю житлові будинку по вул. Клочківській, 8, 10, Бурсацькому спуску 5, 7/14, вул. Університетській, 2 після повного відселення мешканців зазначених будинків; МіськБТІ здійснити реєстрацію будівель, зазначених в п. 1 цього рішення, за Свято-Покровським монастирем після їх повного відселення в установленому порядку.

Свято-Покровським монастирем Харківської Єпархії Української Православної церкви заявлено позов відносно нежитлових приміщень громадського будинку загальною площею 106,0 кв.м.: цокольного поверху № 12-1-:-12-6 площею 48,4 кв.м., 1-го поверху № 9-1-:-9-7, площею 57, 6 кв.м.

Судом встановлено, що зазначене нерухоме майно є майном, що передано у власність позивачу рішеннями Виконавчого комітету Харківської міської ради від 5 жовтня 1995 р. № 725 та від 21 листопада 1997р. № 996, а саме, приміщеннями в будинку по спуску АДРЕСА_2, що підтверджується листом КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 12.11.2007р., відповідно до якого за матеріалами квартальної зйомки адреса по АДРЕСА_2 відноситься до одного й того ж самого будинку, розташованого по АДРЕСА_2, відповідно до рішення № 20 виконавчого комітету Дзержинської районної у м. Харкові ради від 26 червня 1955р., а також Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.02.2006 р. № 70 „Про виключення квартири АДРЕСА_1 з житлового фонду, яким вільну квартиру № 9 (10) площею 57,62 кв.м. по АДРЕСА_2 літ. «В-2»АДРЕСА_2) виключено з житлового фонду, та Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.02.2006 р. № 76 „Про виключення приміщень по АДРЕСА_2 з житлового фонду", яким виключено з житлового фонду підвальні приміщення

площею 48,36 кв.м. по АДРЕСА_2 літ. «В-2»АДРЕСА_2).

Інше нерухоме майно, яке передано позивачу у власність рішеннями Виконавчого комітету Харківської міської ради від 5 жовтня 1995 р. № 725 та від 21 листопада 1997р. № 996 зареєстровано на праві власності за останнім та спору між сторонами по справі щодо цього майна немає, за виключенням приміщень, які належать позивачеві на підставі Рішення Харківської міської ради Харківської області від 05.10.1995 року № 725 і знаходяться у будівлі літ "В-1" по АДРЕСА_2 та на час розгляду справи не звільнені.

На підставі розпорядження № 174 від 26 січня 2007 р. Харківського міського голови 6 лютого 2007 року виготовлено Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, відповідно до якого приміщення громадського будинку літ "В-1", загальною площею 106,0 кв.м.: цокольного поверху № 12-1-:-12-6 площею 48,4 кв.м., 1-го поверху № 9-1-:-9-7, площею 57, 6 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_2 зареєстровані за Територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради.

З вище наведеного вбачається, що між сторонами по справі виник спір про право власності на приміщення громадського будинку літ "В-1", загальною площею 106,0 кв.м.: цокольного поверху № 12-1-:-12-6 площею 48,4 кв.м., 1-го поверху № 9-1-:-9-7, площею 57, 6 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_2 в м. Харкові.

Твердження першої третьої особи, щодо порушення її прав, викладені в поясненнях, спростовують виходячи з наступного.

Рішенням Дзержинського районного суду від 31.03.2005р. по справі №2-808/2005р. за позовом Виконавчого комітету Дзержинської районної ради м. Харкова до ОСОБА_10, третя особа ПЖРЕП Дзержинського району м. Харкова яке набрало законної сили, ОСОБА_10 та ОСОБА_3 виселено із самовільно зайнятого приміщення, а саме із кімнати площею 6,3 кв.м в комунальній квартирі НОМЕР_1 згідно поверхового плану КП Харківського МБТІ, а також із квартири №9 згідно поверхового плану КП Харківського МБТІ будинку АДРЕСА_2, в кімнату площею 11,1 кв.м в квартирі НОМЕР_1 згідно поверхового плану Харківського МБТІ.

Також судом встановлено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_3 на квартирному обліку на покращення житлових умов не знаходяться, а також виселення із зазначених приміщень не порушує їх житлових прав.

Відповідно до ч.4 ст. 35 Господарсько-процесуального кодексу України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Окрім того, рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.02.2006 р. № 70 „Про виключення квартири АДРЕСА_1 з житлового фонду, яким вільну квартиру № 9 (10) площею 57,62 кв.м. по АДРЕСА_2 літ. «В-2» (АДРЕСА_2) виключено з житлового фонду та Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.02.2006 р. № 76 „Про виключення приміщень по АДРЕСА_2 з житлового фонду", яким виключено з житлового фонду підвальні приміщення площею 48,36 кв.м. по АДРЕСА_2 літ. «В-2» (АДРЕСА_2).

Відповідно до листа КП «ХМБТІ» від 25.11.2008р. вих. № 1001344, зазначено, що комунальна квартира АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2), де мешкає перша третя особа не входить до складу нежитлових приміщень цокольного поверху № 12-1-:-12-6 площею 48.4 кв.м., 1-го поверху № 9-1-:-9-7, площею 57,6 кв.м. загальною площею 106,0 кв.м., згідно даних інвентаризаційної справи. Також, як вбачається із поверхового плану першого поверху, а також згідно листа КП «ХМБТІ» від 25.11.2008р. № 1001344, приміщення «11-4», де мешкає перша третя особа, відноситься до квартири №10. Поверховий план не містить ніяких позначень, щодо можливості користування приміщеннями квартири №9.

Заява першої третьої особи про застосування позовної давності відповідно до ч.3. ст. 267 Цивільного кодексу України, не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Частиною третьої зазначеної статті, встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідно до ст. 21 Господарсько процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі є позивачі та відповідачі. Перша третя особа не є стороною по справі.

Твердження представника відповідача щодо не набуття права власності позивачем на спірне нерухоме майно спростовуються матеріалами справи з огляду на таке.

З рішень Виконавчого комітету Харківської міської ради від 5 жовтня 1995 р. № 725 та від 21 листопада 1997р. № 996, а також угоди від 5 жовтня 1995 р., укладеної між Харківською міською радою та Свято-Покровським монастирем Харківської єпархії вбачається, що виникнення права власності у позивача на нерухоме майно було обтяжено певною обставиною, а саме, відселенням з нього мешканців.

Станом на день розгляду даної справи судом мешканців будинку по АДРЕСА_2 в м. Харкові відселено, про що свідчить наступне: обов'язок з відселення мешканців будинків було покладено на Харківську міську раду, що випливає з положення Угоди про те, що Свято-Покровський монастир прийме посильну участь у фінансуванні будівництва житла, необхідного для відселення жильців з вказаних будинків; минув строк, встановлений п. 4 Рішення від 05.10.1995р. № 725 та Угодою, для відселення мешканців будинків; Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.02.2006 р. № 70 „Про виключення квартири АДРЕСА_1 з житлового фонду, яким вільну квартиру № 9 (10) площею 57,62 кв.м. по АДРЕСА_2 літ. «В-2»АДРЕСА_2) виключено з житлового фонду, та Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.02.2006 р. № 76 „Про виключення приміщень по АДРЕСА_2 з житлового фонду", яким виключено з житлового фонду підвальні приміщення площею 48,36 кв.м. по АДРЕСА_2 літ. «В-2»АДРЕСА_2).

Отже, Харківська міська рада Харківської області повинна була підписати акт приймання-передачі спірних приміщень позивачу та дозволити останньому оформити право власності на нього в установленому законом порядку.

Натомість, Харківський міський голова виніс розпорядження № 174 від 26.01.2007 року, на підставі якого виконавчим комітетом Харківської міської ради 6 лютого 2007 р. виготовлено Свідоцтво про право комунальної власності Територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради на нежитлові приміщення громадського будинку літ "В-1", загальною площею 106,0 кв.м.: цокольного поверху № 12-1-:-12-6 площею 48,4 кв.м., 1-го поверху № 9-1-:-9-7, площею 57, 6 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 9.9 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/109

„Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону "Про свободу совісті та релігійні організації"" від 29.02.1996 р. рішення компетентного державного органу, зазначеного у статті 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", про повернення або передачу культової будівлі або майна у власність конкретної релігійної громади є необоротним, тобто таким, що не може бути скасовано наступним рішенням цього ж органу. Перехід права власності на будівлю або інше майно може бути визнано недійсним лише за рішенням суду у встановленому законодавством порядку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження органів місцевого самоврядування, до яких відноситься виконавчий комітет Харківської міської ради та Харківський міський голова визначені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". Статті 24-41 цього Закону встановлюють повноваження виконавчих органів, ст. 42 - повноваження міського голови. Вказані норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не надають право виконавчим органам місцевих рад та міським головам припиняти або позбавляти права приватної чи колективної власності.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України -право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" - релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Право власності релігійних організацій охороняється законом.

Зазначені правові норми кореспондують положенню ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 в редакції Протоколу № 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який ратифіковано Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції»відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, зазначене вище свідоцтво про право власності на нерухоме майно та Розпорядження Харківського міського голови видані в супереч ст. ст. 24-41 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 в редакції Протоколу № 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та сприяли порушенню прав позивача.

При цьому, вирішуючи спір про відновлення права власності позивача, яке було порушено відповідачем, в зв'язку з прийняттям незаконного Розпорядження про оформлення права власності на спірне приміщення за відповідачем, визнання окремо недійсним такого Розпорядження не вимагається, а суд при вирішенні спору по суті дає оцінку правомірності актів органів місцевого самоврядування, якщо їх прийняття сприяло порушенню цивільних прав позивача. Зокрема така правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 10.10.2007 року, в якій також зазначено, що звертаючись до суду в порядку господарського чи цивільного судочинства за захистом права власності за допомогою цивільно-правових засобів, які не можуть бути застосовані в судах адміністративної юрисдикції, вимогу про визнання недійсним акта суб'єкта владних повноважень заявляти не слід. У такому разі протиправність акта може бути підставою, а не предметом позову (абз. 17 постанови Верховного Суду України від 10.10.2007 року).

Відтак, враховуючи те, що позивач є власником нежитлових приміщень громадського будинку літ "В-1", загальною площею 106,0 кв.м.: цокольного поверху № 12-1-:-12-6 площею 48,4 кв.м., 1-го поверху № 9-1-:-9-7, площею 57, 6 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_2 винесення виконавчим комітетом Харківської міської ради та Харківським міським головою Розпорядження та Свідоцтва свідчить про невизнання останніми права власності позивача на зазначені нежитлові приміщення.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, суд вважає покласти судові витрати на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -.

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати право власності на нежитлові приміщення громадського будинку літ "В-1", загальною площею 106,0 кв.м.: цокольного поверху № 12-1-:-12-6 площею 48,4 кв.м., 1-го поверху № 9-1-:-9-7, площею 57, 6 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_2 за позовом Свято-Покровським монастирем Харківської єпархії Української православної церкви (адреса: вул. Університетська, 8/10, код 23006991).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.11.09року.

Суддя

Суддя Мамалуй О.О.

Суддя Хачатрян В.С.