Рішення № 67866384, 19.07.2017, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/437/17

Провадження № 2/192/250/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" липня 2017 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання Савчукової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Солоне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 30 травня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №DN80AT00000025, згідно якого позивач зобовязався надати відповідачу кредит в розмірі 8805,77 доларів США на термін до 29 травня 2012 року. а відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором.

В порушення умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконував, у звязку з чим станом на 17 березня 2017 року утворилася заборгованість в сумі 75654,88 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 7607,86 доларів США, по відсоткам за користування кредитом в розмірі 19155,20 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 754,65 доларів США, та нарахована пеня за несвоєчасність виконання зобовязань в розмірі 5278,22 доларів США.

При цьому позивач посилається на те, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на власний розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача 7607,86 доларів США.

Представник позивача, який про день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.48), в судове засідання 19 липня 2017 року не зявився, надавши суду письмову заяву (а.с.49-52), відповідно до якої просив розглядати справу у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та не заперечував проти заочного розгляду справи в разі неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1, який про день та час розгляду справи повідомлений належним чином за місцем його реєстрації (а.с.21), звідки повістка про виклик до суду повернулася з відміткою «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.53-55), в судове засідання 19 липня 2017 року не зявився, про причини своєї неявки суд не повідомив, як не подав і заперечень проти позову та доказів, що їх обґрунтовують.

У звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участьу справі, суд у відповідності з ч.2 ст.197, ст.224 ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд справи у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та в звязку з неявкою належним чином повідомленого відповідача, за письмовою згодою позивача, у порядку заочного провадження по наявним у справі доказах.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однією із різновидностей зобовязання є кредитний договір, укладений між сторонами відповідно до вимог ст.1054, ст.1055 ЦК України, який відповідно до ст. 629 цього Кодексу є обовязковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №DN80AT00000025, згідно якого позивач зобовязався надати відповідачу кредит в розмірі 8805,77 доларів США на термін до 29 травня 2012 року, а відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором (а.с.9-11). Відповідно до п.7.7 даного договору датою його укладення є 29 травня 2007 року (а.с.11), а не 30 травня 2007 року, як зазначено в позові (а.с.2).

Крім того, позивачем також здійснено розрахунок заборгованості саме за договором №DN80AT00000025 від 30 травня 2007 року (а.с5-8),

Доказів укладення договору з відповідачем від 30 травня 2007 року позивачем суду не надано, а в прохальній частині позову позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість саме за кредитним договором №DN80AT00000025від 30 травня 2007 року, тому суд вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

У звязку з відмовою у задоволенні позовних вимог, згідно ст. 88 ЦПК України, витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, а строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина