Ухвала суду № 67860987, 20.07.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/9544/17 Головуючий в І інстанції Прохоренко В. В. Провадження №22-ц/791/1373/17 Доповідач: Воронцова Л. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«20» липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоВоронцової Л.П.,суддів:Ігнатенко П.Я., Полікарпової О. М.,секретарПрушинська О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5, Приватної виробничо-комерційної фірми «Агролісінвест», ОСОБА_6 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 19 червня 2017 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Інвест» про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Інвест» до Приватної виробничо-комерційної фірми «Агролісінвест», Виконавчого комітету Херсонської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Публічного акціонерного товариства «Комерційни банк «Акордбанк» про визнання недійсним рішення, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, витребування майна із чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И Л А:

На початку червня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «БАЗІС - ІНВЕСТ» звернулося до суду з вище зазначеним позовом, одночасно подавши заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно та передачею вказаного майна за постановою державного виконавця на відповідальне зберігання третій особі.

В обґрунтування необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову у спосіб, зазначений ним, ТОВ «БАЗІС - ІНВЕСТ» посилалося на те, що між сторонами існує реальний спір щодо права власності на нерухоме майно і існує реальна можливість відчуження майна відповідачами, про що свідчить відчуження ПВКФ «АГРОЛІСІНВЕСТ» двічі частини вказаного майна ОСОБА_5 і ОСОБА_6 З метою запобігання відчуження спірного майна та вчинення відповідачами дій по руйнації об'єктів нерухомого майна і зменшення його кількісного і якісного складу, просило накласти арешт на спірний об'єкт нерухомого майна і передати його на відповідальне зберігання третій особі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19 червня 2017 року заяву про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на:

-на нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, які складаються з: основної літери «А»: приміщення 1, 2, 3,4,5,6 та І, загальною площею 522,2 кв. м., склад літера «Л» загальною площею 16 кв. І., навіс літера «А1» загальною площею 104,4 кв. м, які належать на праві власності ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1;

-на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою АДРЕСА_2, які складаються з: основної будівлі літера «В»: приміщення першого поверху 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 та І, загальною площею 357,4 кв. м., приміщення другого поверху 8 та II, загальною площею 369,7 кв. м., які належать на праві власності ОСОБА_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання за адресою: АДРЕСА_3;

-на нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою АДРЕСА_2, які складаються з: частина основної літери «А» загальною площею 1071,0 кв. м., основна будівля літера «Б» загальною площею 2132,3 кв. м., частина основної будівлі літера «В» загальною площею 620,1 кв. м., основна будівля літера «П» загальною площею 303,7 кв. м., основна будівля літера «Ч» загальною площею 373,6 кв. м., основна будівля літера «Д» загальною площею 23,1 кв. м., навіс площею забудови 249,5 кв. м. літера «Г», навіс площею забудови 132,0 кв. м. літера «Т», майстерня площею забудови 71,2 кв. м. літера «Й», гараж площею забудови 16,4 кв. м. літера «О», трансформаторна площею забудови 59,9 кв. м. літера «Н», теплопункт площею забудови 34,0 кв. м. літера «С», бункер площею забудови 36,2 кв. м. літера «Ц», мостіння площею забудови 9217,6 кв. м. № І, огорожа, № 1-3,11, вхід до бомбосховища площею забудови 7,4 кв. м. літера «Ю», басейн № 5, кран грузовий № 7, залізничний шлях № 8, під'їзний шлях № 9, навіс площею забудови 347,8 кв. м. літера «Ф», навіс площею забудови 113,2 кв. м. літера «III», навіс площею забудови 62,4 кв. м. літера «Щ», вхід до бомбосховища площею забудови 7,4 кв. м. літера «Ю1», склад площею забудови 16,2 кв. м. літера «М», бункер площею забудови 9,0 кв. м, літера «Я», які належать на праві власності Приватній виробничо-комерційній Фірмі «АГРОЛІСІНВЕСТ». код платника податків згідно з Єдиними державним реєстром підприємств та організацій України 22741493, місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2.

До набрання чинності рішення суду, за постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби про опис та арешт майна передати зазначене вище майно на відповідальне зберігання, будь-якій третій особі, визначеною сторонами чи відділом державної виконавчої служби.

В апеляційних скаргах, поданих окремо, ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ПВКФ «АГРОЛІСІНВЕСТ», посилались на порушення судом норм процесуального права, відсутність підстав для вжиття таких заходів забезпечення позову, перешкоджання їх господарській діяльності і, як наслідок, заподіянні збитків. Крім того, ПВКФ «АГРОЛІСІНВЕСТ» посилалося на те, що належне їй нерухоме майно, знаходиться в іпотеці в банку і не може вибути з володіння відповідачів, тому накладення арешту не обумовлено реальною необхідністю.

Апелянти просили ухвалу суду скасувати, у задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.

В письмових запереченнях ТОВ «Базіс - Інвест» просить апеляційні скарги відхилити за безпідставністю, ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду та доводи апеляційних скарг матеріалами справи, колегія суддів вважає апеляційні скарги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ТОВ «БАЗІС - ІНВЕСТ» про забезпечення позову, суд виходив з того, що між сторонами виник спір з приводу правомірності набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, а саме на нежитлові приміщення, що належать відповідачеві і на даний час відчужені іншим особам, які, як зазначає заявник, здійснюють його реконструкцію та переобладнання, і існує вірогідність того, що до прийняття рішення у справі нежитлові приміщення будуть відчужені, тому, спосіб забезпечення позову, який просить застосувати позивач є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду з наступних підстав.

Як вбачається з виділених матеріалів цивільної справи, в провадженні Херсонського міського суду Херсонської області знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Інвест» до Приватної виробничо-комерційної фірми «Агролісінвест», Виконавчого комітету Херсонської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Публічного акціонерного товариства «Комерційни банк «Акордбанк» про визнання недійсним рішення, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, витребування майна із чужого незаконного володіння.

Предметом даного спору є нерухоме майно - нежитлові приміщення цеху № 7, розташовані у АДРЕСА_2, належні ТОВ «Базіс-Інвест», як правонаступнику ЗАТ «Базіс», на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу від 03 вересня 1998 року та зареєстрованого у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 19 липня 2004 року, правомірність набуття права власності на вказане майно ПВКФ «Агролісінвест» та його витребування у відповідачів.

Суд першої інстанції при розгляді заяви про забезпечення позову дотримався роз'яснень з даного питання, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», а саме: пересвідчився, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з'ясував обсяг позовних вимог і відповідність виду забезпечення позову - накладення арешту на спірне нерухоме майно - позовним вимогам.

Відповідно до змісту та умов договору фінансового лізингу, укладеного 15 вересня 1998 року між ЗАТ «Базис», правонаступником якого, згідно п. 1.1 Статуту, є позивач ТОВ «Базіс - Інвест», п. п. 7.1, 7.3, 7.4, протягом строку дії цього договору об'єкт лізингу, що передається в лізинг залишається власністю лізингодавця.

Після закінчення строку дії цього договору, об'єкт лізингу, переданий лізингоотримувачу згідно договору, переходить у власність лізингоотримувача.

У разі виплати всіх передбачених у розрахунку лізингової оплати лізингових платежів, лізингоотримувач набуває права власності на об'єкт лізинга згідно окремої, укладеної у цьому випадку угоди /а. с. 15 - 16/.

ТОВ «Базіс - Інвест» стверджує, що окрема угода між ним та ПВКФ «Агролісінвест» про набуття останнім права власності на спірний об'єкт нерухомого майна, що є предметом договору фінансового лізингу не укладалася.

Правомірність набуття ПВКФ «Агролісінвест» права власності на спірні об'єкти нерухомого майна на підставі рішення виконкому Херсонської міської ради від 19 червня 2007 року оскаржується позивачем.

Переглядаючи законність вирішення судом питання про забезпечення позову, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи заявника щодо накладення арешту, виходячи з розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення при цьому збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між таким видом забезпечення, як арешт і предметом позовних вимог, спроможності такого виду забезпечити фактичне виконання рішення суду в разі задоволення позову, імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Доводи апеляційних скарг ОСОБА_5, ОСОБА_6, ПВКФ «Агролісінвест» про те, що накладення арешту на майно, що їм належить та передача його третій особі порушує їх права власників цього майна та перешкоджає господарській діяльності підлягають задоволенню частково.

Відповідно до роз'яснень в абз. 2, 3 п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України, при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном, іноді призводить до незворотних наслідків.

З додатків, долучених апелянтами до їх апеляційних скарг вбачається, що відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_6 та дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_8 є фізичними особами - підприємцями. Вони використовують належнї їм на праві власності нежитлові приміщення, розташовані у АДРЕСА_2, які суд до набрання чинності рішення суду передав на відповідальне зберігання третій особі, у своїй господарській діяльності. Така передача майна відповідачів третій особі обмежує та унеможливлює господарюючих суб'єктів користуватися та розпоряджатися належним їм майном і здійснювати підприємницьку і статутну діяльність.

Тому ухвала суду у зазначеній частині підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви про передачу майна на зберігання третій особі слід відмовити.

Доводи апеляційної скарги ПВКФ «Агролісінвест» про те, що заява позивача не відповідає вимогам, пред'явленим до неї законом, тому суд повинен був повернути її заявнику, підлягають відхиленню, оскільки не відповідають дійсним обставинам.

Заява ТОВ «Базіс - Інвест» про забезпечення позову, відповідає вимогам , зазначеним у ч. 2 ст. 151 ЦПК України, а саме: зазначено причини, у зв'язку з чим потрібно забезпечити позов (можливість відповідача продовжити відчуження, які він здійснив у 2016 році ОСОБА_6 і ОСОБА_5 належних йому нежитлових приміщень та унеможливити дії, що продовжать руйнацію цих приміщень, оскільки дії відповідачів призвели до кількісного і якісного зменшення належних позивачу об'єктів); зазначено вид забезпечення позову та обґрунтування його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Посилання ПВКФ «Агролісінвест» в апеляційній скарзі на необґрунтованість оскаржуваної ухвали, відсутності посилання на обставини і докази, з якими суд пов'язував необхідність вжиття заходів забезпечення позову, підлягають відхиленню, оскільки спростовуються мотивувальною частиною судового рішення та висновки суду в частині накладення арешту на майно не спростовують.

Доводи апеляційної скарги ПВКФ «Агролісінвест» про те, що належне йому нерухоме майно знаходиться в іпотеці банку, тому не може вибути з його володіння не заслуговують на увагу, висновки суду не спростовують у зазначеній частині і підлягають відхиленню.

Відповідно до приписів ч. 8 ст. 152 ЦПК України, не допускається накладення арешту на майно, на яке накладено арешт відповідно до КПК України.

Накладення арешту на майно, що перебуває в іпотеці, законом не заборонено і надає позивачу певні гарантії запобіганню переходу права власності на спірне нерухоме майно до інших осіб.

Доводи адвоката Білецького О. В., діючого від імені ОСОБА_6 та надання копій документів зводяться до заперечень на позовну заяву ТОВ « Базіс - Інвест», а при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову, суд не наділений процесуальними повноваженнями щодо надання оцінки доказам у справі і фактично розглядом спору по суті, а лише має пересвідчитися у тому ,що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

З урахуванням вище викладеного, апеляційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_6, Приватної виробничо-комерційної фірми «Агролісінвест» підлягають задоволенню частково, ухвала суду в частині передачі майна на відповідальне зберігання третій особі скасуванню, постановлення нової, якою у задоволенні заяви ТОВ «Базіс - Інвест» про передачу майна на відповідальне зберігання третій особі - відмовити.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_6, Приватної виробничо-комерційної фірми «Агролісінвест» задовольнити частково.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 19 червня 2017 року у частині «До набрання чинності рішення суду, за постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби про опис та арешт майна передати зазначене вище майно на відповідальне зберігання будь - якій третій особі, визначеній сторонами чи відділом державної виконавчої служби» скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Інвест» про передачу належного відповідачам нерухомого майна на відповідальне зберігання третій особі - відмовити.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий підписЛ. П. ВоронцоваСудді: підпис підписП. Я. Ігнатенко О. М. Полікарпова

З оригіналом згідно: Копія ухвали оформлена 21 липня 2017 року Ухвала набрала законної сили 20 липня 2017 року

Суддя Секретар судового засідання Л. П. Воронцова О. В. Прешинська