Рішення № 6785998, 19.11.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"19" листопада 2009 р. справа № 5020-2/331

За позовом Дочірнього підприємства „Санаторій „Лівадія” Закритого акціонерного

товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України

„Укрпрофоздоровниця”

(98655, АР Крим, смт. Лівадія, пров. Батуріна, буд.. 6)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”

           (01133, м. Київ, вул.. Лесі Українки, 26

Відокремлений підрозділ –філія „Кримська регіональна дирекція” ТОВ

„Укрпромбанк”

99011, м. Севастополь, віл. Леніна, 70)про стягнення 500000,00грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

позивача –Ресницький В.У, довіреність б/н від 15.05.2009;

відповідача –Райський Д.І., довіреність ВКР № 620291 від 04.09.209.

Суть спору:

Дочірнє підприємство «Санаторій «Лівадія»закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(далі –ДП «Санаторій «Лівадія») звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі –ТОВ «Укрпромбанк») про стягнення 500000,00грн., що становить неповернутий банківський вклад.

В обґрунтування вимог позивач посилається на норму статті 629, частини другої статті 1060 Цивільного кодексу України та невиконання відповідачем договірних зобов’язань щодо повернення суми вкладу 12.10.2009.

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що підстави для задоволення вимоги позивача відсутні у зв’язку із дією мораторію на задоволення вимог кредиторів (арк. с. 17-18).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

05.09.2007 ТОВ «Укрпромбанк»(Банк) та ДП «Санаторій «Лівадія»(Вкладник) укладений Договір банківського вкладу в національній валюті № 41/Ю-07 (з незнижуваним залишком) (далі –Договір банківського вкладу), відповідно до якого Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок у філії «Кримська регіональна дирекція»ТОВ «Укрпромбанк», Вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на цей рахунок, а Банк приймає грошові кошти Вкладника у сумі 500000,00грн. і зобов’язується повернути суму вкладу 10.09.2008 року (арк. с. 7-9).

10.09.2008 сторонами укладений додатковий договір №8 до цього договору банківського вкладу.

Пунктом 1.2 Договору банківського вкладу в редакції додаткового договору від 10.09.2008 сума вкладу з 10.09.2008 становить 500000 грн. Пунктом 1.3 Договору Банк зобов’язується повернути суму Вкладу 12.10.2009.

Відповідно до акта звірення взаєморозрахунків між ДП «Санаторій «Лівадія»і філією «Кримська регіональна дирекція»ТОВ «Укрпромбанк»по Договору банківського вкладу №41/Ю-07 від 05.09.2008 за період з 10.09.2008 по 12.10.2009 станом на 12.10.2009 сальдо на користь ДП «Санаторій «Лівадія»становить 545936,99 грн., з яких сума депозиту 500000,00грн. і сума процентів 45936,99 грн.

Докази повернення Банком вкладу як у вказаний у Договорі банківського вкладу строк 12.10.2009, так і на час звернення позивача з позовом до суду та на день прийняття рішення по справі відсутні.

Натомість, ця обставина не спростовується відповідачем. Заперечення на позов мотивовані лише дією мораторію на задоволення вимог кредиторів, який введений Правлінням Національного банку України з 21.01.2009 до 21.07.2009 і продовжений з 05.08.2009 до 21.01.2010.

Посилаючись на невиконання Банком своїх зобов’язань по Договору № 41/Ю-07 стосовно повернення вкладу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми вкладу та процентів в примусовому порядку.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши позовні вимоги на предмет їх обґрунтованості, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банки мають право приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком. Банк зобов’язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту банку. Статтею 1058 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 1 статті 1060 Цивільного кодексу України також передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Суд встановив, що договір між позивачем та відповідачем був укладений на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку, що підтверджується пунктами 1.3 Договору, відповідно до якого Банк зобов’язується повернути суму вкладу 12 жовтня 2009 року.

Згідно з пунктом 3.1.2 Договору № 41/Ю-07 Банк зобов’язаний повернути вкладнику Вклад та виплатити проценти згідно умов Договору. Вклад та нараховані проценти перераховуються Банком в безготівковій формі на поточний рахунок Вкладника за реквізитами, вказаними в розділі 7 Договору.

Пунктом 3.1.3 Договору Банк зобов’язався виконувати належним чином умови Договору і доручення Вкладника, пов’язані з рухом грошових коштів по Рахунку.

Відповідно до частини 2 статті 1060 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Суд встановив, що 05.10.2009 ДП «Санаторій «Лівадія»звернувся до Відповідача з листом, в якому нагадувалось про строк повернення депозитного кладу –12.10.2009 та необхідність його повернення (арк.с.10).

Докази повернення вкладу у розмірі 500000,00грн. відсутні.

Суд встановив, що листом від 21.01.2009 року № 47-112/1231 Національний банк України повідомив Департамент безвиїзного банківського нагляду про призначення в ТОВ “Укрпромбанк”, згідно з постановою Національного банку України від 20.01.2008 № 19/БТ, тимчасової адміністрації –з 21.01.2009 строком на один рік та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців –з 21.01.2009 по 21.07.2009.

Листом від 07.08.2009 Національний банк України повідомив про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, в ТОВ “Український промисловий банк” - з 05.08.2009 до 21.01.2010.

Відповідно до статті 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність»Національний банк України зобов’язаний призначити тимчасову адміністрацію у разі загрози платоспроможності банку на термін до одного рокута має право продовжувати дію тимчасової адміністрації для системоутворюючих банків на термін до одного року.

Згідно статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»Національний банк України під час здійснення тимчасової адміністрації має право повністю або частково на строк не більше ніж три місяці ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів банку.

Протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій не поширюється на зобов'язання, які пов'язані з обслуговуванням господарської діяльності банку, в тому числі виплатою заробітної плати, авторської винагороди, відшкодуванням шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку, а також вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, соціальних допомог у межах установлених тимчасовим адміністратором лімітів.

В той же час, у статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»терміни вживаються в такому значенні:

вклад (депозит) –це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщенні клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору;

мораторій –зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань;

кредитор банку –юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов’язань.

Таким чином, виходячи із змісту наведених вище термінів, мораторій під час здійснення тимчасової адміністрації вводиться на вимоги кредиторів, а не на вклади, які розміщені клієнтами банку на їх депозитних рахунках. Ці вклади є власністю клієнта.

Суд також звертає увагу на частину 1 статті 1074 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судом встановлено, що сума заборгованості Банку перед позивачем в розмірі 500000,00 грн. –це вклад по договору № 41/Ю-07, що підтверджується актом звірення взаємних розрахунків від 12.10.2009 (арк.с. 11).

Приймаючи до уваги той факт, що станом на момент розгляду справи відповідач не виконав власні зобов’язання і не перерахував на рахунок позивача суму вкладу у встановлений договором строк, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність захисту прав позивача на одержання вкладу в примусовому порядку шляхом стягнення з Банку - товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», суми вкладу та процентів за користування вкладом.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на нього витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м.Київ, вул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325, кореспондентський рахунок № 32000175001 в Головному Управління НБУ по Києву та Київській області, МФО 321024) на користь Дочірнього підприємства «Санаторій «Лівадія»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(98655, АР Крим, м. Ялта, смт. Лівідія, провулок Батуріна, буд. 6; п/р № 26004515424621, МФО 324010, ЯО № 515 КРФ «Укрпромбанк», код ЄДРПОУ 02650788) суму банківського вкладу по договору банківського вкладу в розмірі 500000 грн. (п’ятсот тисяч грн. 00 коп.), держмито в розмірі 5000,00 грн. (п’ять тисяч грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.)

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г.Шевчук