Ухвала суду № 67858988, 19.07.2017, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/362/17

2-а/467/7/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2017 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі :

головуючого судді - Явіци І.В.

з участю секретаря судового засідання Похитун М.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Багдасаряна А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання забезпечити заїздом до житлового будинку, -

ВСТАНОВИВ :

В провадження Арбузинського районного суду Миколаївської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1, а ОСОБА_4 є власником житлового будинку АДРЕСА_2. Вказані будинки побудовані на одній присадибній ділянці.

Рішенням Костянтинівської селищної ради від 17.01.2017 року № 6 «Про передачу у власність земельних ділянок» позивачу було передано у власність земельну ділянку площею 0,10 га, однак вказане рішення було змінено за протестом прокурора на рішення № 7 від 17.09.2010 року «Про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства рішення Костянтинівської селищної ради», який позивачу було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із складання державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,10 га.

Своїм рішенням від 26.11.2007 року № 5 «Про передачу у власність земельних ділянок» ОСОБА_4 отримав у приватну власність земельну ділянку площею 0,15 га, яка розташована в АДРЕСА_2. Це рішення було змінено протестом прокурора Арбузинського району Миколаївської області на рішення № 8 від 17.09.2010 року «Про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства рішення Костянтинівської селищної ради», за яким ОСОБА_4 отримав дозвіл на виготовлення технічної документації із складання державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га.

Вказані рішення відповідача не реалізовані, проекти землеустрою не виготовлені, проекти відведення земельних ділянок не складались та органами місцевого самоврядування не затверджувались, державна реєстрація права користування не проводилась, межа в натурі (на місцевості) не встановлювалась.

В позовній заяві позивач вказує, що зазначені рішення відповідача не дають їй можливості обслуговувати житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за призначенням, відсутній заїзд на присадибну ділянку та немає подвір'я.

24.06.2016 року позивач звернулась з клопотанням до відповідача про виготовлення додаткового рішення про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення додаткової земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність - 0,013 га до виданого раніше дозволу на виготовлення проекту землеустрою на ділянку площею 0,10 га, однак рішенням відповідача № 9 від 07.10.2016 року їй було відмовлено в задоволенні такого клопотання, що на думку позивача, порушує її право на приватизацію земельної ділянки.

Просить суд визнати протиправним пункт рішення Костянтинівської селищної ради № 9 від 07.10.2016 року, який стосується її клопотання від 24.06.2016 року та скасувати його, та після збільшення позовних вимог заявою від 05 липня 2017 року позивач просила зобов'язати відповідача забезпечити її заїздом до житлового будинку АДРЕСА_1 та подвір'ям для обслуговування житлового будинку, господарських приміщень та споруд за призначенням.

В судовому засіданні представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що вимоги позивача стосуються права цивільного, а тому такий спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Позивач в судовому засіданні заперечила проти закриття провадження у справі, мотивуючи тим, що даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки до повноважень сільської ради належить розгляд земельних спорів. Рішення відповідача № 9 від 07.10.2016 року є незаконним, так як ним невірно визначені розміри земельних ділянок, а тому воно заважає позивачу користуватися земельною ділянкою, оскільки заїзд до будинку знаходить за земельній ділянці, якою користується сусід.

Представник позивача підтримав позицію позивача.

Заслухавши думку позивача, її представника, представника відповідача, перевіривши доводи заявленого клопотання, суд приходить до такого.

В судовому засіданні встановлено, що позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області № 9 від 07 жовтня 2016 року, яким їй відмовлено в наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку площею 0,1176 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель спору (присадибна ділянка) в смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області по АДРЕСА_1.

Вказане рішення відповідача обґрунтоване тим, що позивачу вже було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із складання державного акта на право власності на земельну ділянку, у зв'язку з чим реалізовано право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

В судовому засіданні позивач пояснила, що їй дійсно надали дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку, однак розмір земельної ділянки визначено з порушенням вимог законодавства, що заважає їй користуватися житловим будинком та заїздом до нього.

В той же час позивач пояснила, що саму процедуру прийняття рішення відповідачем вона не оскаржує.

Так, рішенням Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області № 6 від 17 січня 2007 «Про передачу у власність земельних ділянок» позивач отримала земельну ділянку площею 0,10 га.

Рішенням Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області № 7 від 17.09.2010 року вказане вище рішення відповідача було приведено у відповідність до вимог чинного законодавства і позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації із складання державного акту на право власності на земельну ділянку згідно поданої нею заяви, тобто на земельну ділянку площею 0,10 га.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

При цьому, суд зазначає, що обов'язковою умовою віднесення спору до категорії публічно-правових спорів є участь в ньому суб'єкта владних повноважень, а також оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

Проте, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед учасників спору суб'єкта владних повноважень чи його посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих правовідносинах владних управлінських функцій.

Однак у контексті фактичних обставин справи, з урахуванням пояснень позивача суд приходить до висновку, що позивач фактично оспорює не правомірність рішення відповідача про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а розмір земельної ділянки, що перебуває у її користуванні і право безоплатної приватизації, яку вона вже використала на підставі рішення суб'єкта владних повноважень з цього питання, тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації.

За такого, суд вважає, що спірні правовідносини мають цивільно-правовий характер, так як позивачем оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень, наявність якого чинить перешкоди позивачу у користуванні присадибною земельною ділянкою у зв'язку з тим, що позивач не згодна з її розмірами, а тому захист порушеного права позивача має відбуватися у порядку цивільного судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про скасування акта про право суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією, чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

В той же час статтею 15 ЦПК України також передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

За такого, даний спір належить вирішувати за правилами цивільного судочинства.

Гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом, встановленим законом.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини фраза «встановленого законом», крім іншого, поширюється на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У разі перевищення судом повноважень, які чітко викладені в процесуальному законі, такий суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у значенні п. 1 ст. 6 Конвенції (справа «Сокуренко і Стригун проти України»).

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Керуючись ст.ст.155, 157, 158-160 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ :

Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання забезпечити заїздом до житлового будинку - закрити.

Роз'яснити позивачу його право на звернення до суду з зазначеними позовними вимогами за правилами цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно ст. 186 КАС України до Одеського апеляційного адміністративного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги з поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили згідно ст. 254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя І.В. Явіца