Вирок № 67858701, 21.07.2017, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/4445/16-к

ВИРОК

Іменем України

21 липня 2017 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

судді Ганкіної І.А.,

при секретарі Жигаровій Д.О.,

з участю прокурорів Кириченка А.В., Новака В.В.

захисників Євича С.П., Гавриленка М.К.

потерпілих ОСОБА_1 ОСОБА_2

пред-ка цивільного позивача ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016020100005918 від 30.07.2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Зоряне, Віньковецького району, Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, маючого на утримані двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 30 липня 2016 року близько 07.20 години, не маючи посвідчення водія відповідної категорії «В», керуючи технічно-справним автомобілем «ВАЗ 21703», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись другорядною дорогою зі сторони Черкаського шосе в Вінницькому районі, перед виїздом на нерегульоване перехрестя нерівнозначних доріг з вулицею Немирівське шосе, не виконав вимоги дорожнього знаку пріоритету 2.1 «Дати дорогу», не надав переваги для руху, натомість виїхав на зазначене перехрестя, внаслідок чого, перебуваючи на відстані 400 м. від дорожнього знаку 5.45 «Вінниця», з необережності, допустив зіткнення з технічно-справним автомобілем «RENAULT Trafic», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався головною дорогою Немирівського шосе в напрямку м. Вінниці. Внаслідок первинного зіткнення вищезазначених транспортних засобів, відбувся виїзд автомобіля «RENAULT Trafic», державний номерний знак НОМЕР_2, на смугу зустрічного руху, де відбулось його вторинне зіткнення із вантажним автомобілем «ТАТА LPT 613», державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_7, який рухався по належній смузі руху. В результаті даної пригоди тілесні ушкодження отримали пасажири автомобіля «RENAULT Trafic»:

-ОСОБА_1, у вигляді черепно-мозкової травми - перелому кісток основи черепа і лицевого черепа (великого крила справа і тіла клиновидної кістки, правої виличної кістки, латеральної стінки правої гайморової пазухи), забою головного мозку легкого ступеня, забійно-рваної рани верхньої повіки справа та зовнішнього кута ока справа, контузії правого ока, розриву вік правого ока, закритого перелому правої та лівої лобкових кісток тазу без зміщення, перелому передньої поверхні крижової кістки без зміщення, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1742/1795 від 29.11.2016 року належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки в момент заподіяння.

-ОСОБА_2 у вигляді переломів 4-го і 5-го ребер справа, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1743/1796 від 28.11.2016 року належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являлись небезпечними для життя, за своїм характером спричинили тривалий (більше 21 дня) розлад здоров'я.

Відповідно до висновку судово-автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 880а від 18.11.2016р.: - «... В ситуації, яка склалася, водій автомобіля «RENAULT Trafic» ОСОБА_1 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «ВАЗ -21703» шляхом термінового гальмування, з зупинкою керованого ним автомобіля до смуги руху автомобіля «ВАЗ-21703». Водій автомобіля «ТАТА LPT 613» ОСОБА_7 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «RENAULT Trafic» шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху. В діях ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п. п. 10.1, 16.11 та вимог дорожнього знаку 2.1 ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди...».

За вищевикладених обставин ОСОБА_4 порушив вимоги п. п.. 2.1 (а), 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України, та вимоги дорожнього знаку пріоритету 2.1 Додатку 1 до ПДР України, де зазначено :

п. 2.1 (а) - «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії»;

п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п. 16.11 - «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху»;

Дорожній знак пріоритету 2.1 - «Дати дорогу» - «Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до неурегульованого перехрестя по головній дорозі...»

Порушення вищезазначених вимог Правил дорожнього руху України ОСОБА_4. знаходяться у причинному зв'язку з наслідками.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.286 КК України визнав повністю, розкаявся у скоєному. Суду показав, що 30.07.2016р. він близько 7 год.20 хв. перебуваючи за кермом автомобіля «ВАЗ 21703», д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись другорядною дорогою зі сторони Черкаського шосе в Вінницькому районі, перед виїздом на нерегульоване перехрестя, не надав перевагу в руху та допустив зіткнення з автомобілем «RENAULT Trafic», під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався головною дорогою. Від удару автомобіль «RENAULT Trafic» винесло на зустрічну смугу руху, де він зіткнувся з вантажівкою «ТАТА LPT 613», якій рухався по своїй смузі руху. Суду також показав, що мав водійські права по категорії «С» і вважав, що може керувати даним транспортним засобом. Автомобілем керував по генеральному дорученню від власника. За скоєне вибачається перед потерпілими, настання таких наслідків своїх дій не бажав. Позова визнає, у визначенні суми відшкодування поклався на думку суду.

Потерпілий ОСОБА_1. в судовому засіданні свій позов підтримав, в судових дебатах просить врахувати тяжкість отриманих ним травм, нанесену його здоров»ю та майну шкоду та наполягав на суворій мірі покарання.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні свій позов підтримала, просила його задоволити, та в судових дебатах наполягала на суворій мірі покарання.

Представник цивільного позивача ТОВ «Голден Групп» ОСОБА_5. позов товариства підтримав, просив його задоволити, в судових дебатах наполягав на суворій мірі покарання.

За згодою учасників судового розгляду та обвинуваченого, згідно ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів зібраних в ході досудового розслідування, стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, крім даних, що характеризують особу обвинуваченого, і при цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумніву у добровільності його позиції, а також роз'яснено, що в такому випадку обвинувачений буде позбавлений можливості оспорювати дані фактичні обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження, що являються кваліфікуючими ознаками.

Згідно ст.337 КПК України суд діє в межах висунутого обвинувачення.

Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду та міри покарання, приймає до уваги характер, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, який на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не знаходиться, за місцем проживання характеризується позитивно, є раніше не судимим, однак шкоду потерпілим та цивільному позивачу не відшкодував.Також суд враховує думку потерпілих ОСОБА_1. та ОСОБА_2 а також представника цивільного позивача ОСОБА_3, які в судових дебатах наполягали на суворій мірі покарання у вигляді позбавлення волі та задоволенні цивільних позовів.

Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлено.

Обставин, що виключають злочинність діяння обвинуваченого, передбачених ст. ст. 36-43 КК України, а також підстав для його звільнення від кримінальної відповідальності згідно зі ст. ст. 44-49 КК України, судом при розгляді справи не встановлено.

При цьому суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.

При розгляді даного кримінального провадження суд керувався принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно статті 6 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

З урахуванням всіх обставин вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і тому йому необхідно обрати покарання у виді позбавлення волі, що на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Щодо цивільного позову ОСОБА_1.., ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, суд враховує, що до матеріальних втрат завданих з вини обвинуваченого, позивачі відносять матеріальний збиток за пошкодження автомобіля на суму 324 805 грн.00 коп., що підтверджений висновком експерта за №392 від 15.12.2016р. , витрат за проведення лікування на суму 18 271 грн., та 3 315 грн., які є підтвердженими чеками доданими до позову, а також необхідністю придбання палива на суму 25 761 грн. для поїздок для лікування в м.Вінниця, та матеріальних збитків за недоотриманий прибуток на суму 25 321 грн., який підтверджується даними податкової декларації ОСОБА_1.

Враховуючи докази подані до позову суд вважає доведеним суму збитку за пошкодження транспортного засобу на суму 324 805 грн.00 коп., витрати на ліки на суму 18 271 грн., а також матеріальний збиток за недоотриманний прибуток на суму 25 321 грн. визначений загальними показниками платника податку за декларацією ОСОБА_1.

Щодо витрат понесених позивачем на поїздки для лікування визначені позивачами в сумі 25 761 грн., суд враховуючи відсутність доведеності необхідності прибуття потерпілих на лікування саме в зазначені дати придбання палива, та їх достатню аргументацію та документальне підтвердження, вважає за необхідне стягнути дані витрати в частковому розмірі на суму 5000 грн.

Також суд вважає доведеними квитанціями про оплату ліків матеріальний збиток нанесений позивачу ОСОБА_2 на суму 3 315 грн.

Таким чином, цивільний позов ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, слід задоволити частково та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1. майнову шкоду в розмірі 373 397 грн. (324 805 грн. +18271 грн. +25321+5000 грн.), на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 3 315 грн.

Цивільний позов ТОВ «Голдентрейд Груп» до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, а саме, шкоди завданої пошкодженням належного товариству транспортного засобу, підтверджується позивачем висновком експертного автотоварознавчого дослідження №464Е-08/16 від 18.08.2016р. за яким вартість відновлюваного ремонту складає 427 800 грн. 97 грн., що є згідно висновку недоцільним.

Вартість матеріального збитку, згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №464Е-08/16 складає 200 090,17 грн. Саме вказаний висновок сторона позивача просить вважати доказом обсягу збитку завданого товариству.

За вимогами позову позивач просить стягнути на користь товариства саме завдану матеріальну шкоду, яка визначена за висновком експертного дослідження в розмірі 200 090,17 грн.

Сума 518 830,00 грн. є, згідно висновку, вартістю аналогічного транспортного засобу «ТАТА LРТ 613», який випускається на момент проведення експертного дослідження, без врахування зносу транспортного засобу, який був предметом дослідження.

Згідно висновку експерта вартість відновлюваного ремонту перевищує ринкову вартість даного автомобіля, тому проводити відновлювальні роботи вартістю 427 800 грн. 97 коп. є економічно недоцільним.

Тому, враховуючи, що за позовом ТОВ «Голдентрейд Груп» заявлено вимогу саме щодо стягнення матеріального збитку суд вважає доведеним розмір збитку позивача на суму 200 090,17 грн., який слід стягнути з обвинуваченого.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Голдентрейд Груп» майнову шкоду в розмірі 200 090,17 грн.

З обвинуваченого ОСОБА_4 також згідно ч.2 ст.124 КПК України на користь держави підлягають до стягнення витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню за проведення судових експертизи, які становлять 2 024,28 грн., згідно наданих довідок про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні.

Міра запобіжного заходу до вступу вироку в чинність не обирається.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

До вступу вироку в законну силу міра запобіжного заходу не обирається.

Початком строку відбуття покарання вважати момент затримання для виконання вироку суду.

Цивільний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 за участі 3-ої особи СК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування майнової шкоди задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 373 397 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 3 315 грн.

Цивільний позов ТОВ «Голдентрейд Груп» до ОСОБА_4 за участі 3-ої особи СК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування майнової шкоди задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Голдентрейд Груп» майнову шкоду в розмірі 200 090,17 грн.

В решті стягнення сум відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню на загальну суму 2 024, 28 грн.

Речовий доказ, а саме, автомобіль «ТАТА LPT 613», державний номерний знак НОМЕР_3, переданий на відповідальне зберігання ТОВ «Голдентрейд Груп» повернути в повне розпорядження власника ТОВ «Голдентрейд Груп».

Речовий доказ, а саме, автомобіль «RENAULT Trafic», державний номерний знак НОМЕР_2, який знаходиться на майданчику тимчасово затриманих автомобілів ДП «Вінниця-інформ-ресурси» повернути в повне розпорядження власника ОСОБА_1

Речовий доказ, а саме, автомобіль «ВАЗ 21703», державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на майданчику тимчасово затриманих автомобілів ДП «Вінниця-інформ-ресурси» повернути в повне розпорядження власника ОСОБА_6

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Суддя І.А. Ганкіна