Ухвала суду № 67857957, 13.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/2671/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Таран Н.Г.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Лашевича В.М.,

суддів Росік Т.В., Рибака І.О.,

при секретарі судового засідання Ярмолюк М.І.,

з участю:

прокурора Федченка О.С.,

захисника Бердичевського О.В.,

підозрюваного ОСОБА_2, з яким встановлено відеоконференцзв'язок,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Бердичевського О.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП у місті Києві Левківа В.В., яке погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 міста Києва Федченком О.С., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18 червня 2017 року включно, з визначенням застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 48000 гривень, щодо

ОСОБА_2 (згідно даних паспорта ОСОБА_2), який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 року в місті Житомир, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який офіційно не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 29 вересня 2015 року Броварським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком два роки,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді, застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою обґрунтовується тим, що він підозрюється у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваного та дійшов висновку про недостатність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник Бердичевський О.В. подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення йому строку на оскарження ухвали слідчого судді, просить скасувати цю ухвалу та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на останнього обов'язків: - прибувати за кожною вимогою до суду; - прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; - не відлучатися з міста Києва без дозволу суду.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження захисник Бердичевський О.В. зазначає, що 04 травня 2017 року між ним та дружиною підозрюваного ОСОБА_5 було укладено договір про надання правової допомоги ОСОБА_2

Стосовно ухвали слідчого судді, то Бердичевський О.В. вважає її незаконною. Зокрема, апелянт стверджує, що підозра у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, є необґрунтованою, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відсутні. Крім того, захисник зазначає, що післязатримання ОСОБА_2 заявляв слідчому клопотання в усній формі, оскільки був позбавлений можливості надати їх в письмовій, стосовно надання йому захисника, але воно було проігнороване, чим порушено ст. 48 КПК України. Також апелянт вказує, що, всупереч вимогам, передбаченим ст. ст. 276 - 278 КПК України, ОСОБА_2 не було повідомлено належним чином про підозру та не ознайомлено з його правами.

Далі автор апеляції зазначає, що, всупереч неодноразовим заявам підозрюваного про невизнання своєї вини, в оскаржуваній ухвалі вказано протилежне.

Також захисник стверджує, що ОСОБА_2 одружений, виконує свої батьківські обов'язки по догляду та вихованню своєї малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, має постійне місце проживання в місті Києві, а також працює на сезонних роботах та при реалізації строкових об'єктів з будівництва.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді має бути поновлений захиснику Бердичевському О.В., але його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки лише 04 травня 2017 року між захисником Бердичевським О.В. та дружиною підозрюваного ОСОБА_5 було укладено договір про надання правової допомоги ОСОБА_2, то причину пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді слід визнати поважною, а захиснику Бердичевському О.В. необхідно поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого відділу Деснянського УП ГУ НП у місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100030004137 від 01 квітня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

20 квітня 2017 року ОСОБА_2 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Того ж числа слідчий СВ Деснянського УП ГУ НП у місті Києві Левків В.В., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 міста Києва Федченком О.С., звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання мотивоване тим, щоОСОБА_2, будучи раніше судимим 29 вересня 2015 року Броварським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до п'яти років позбавлення волі та будучи звільненим на підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання з іспитовим строком два роки, на шлях виправлення не став і, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив інше кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, а тому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також знову вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року клопотання слідчого було задоволено та застосовано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18 червня 2017 року включно, з визначенням застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 48000 гривень.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч ствердженням сторони захисту, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_2 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи захисника про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри слід визнати безпідставними.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у вчиненому злочині, суспільну небезпечність самого злочину, у вчиненні якого він підозрюється, а також з огляду на те, що ОСОБА_2 є раніше судимою особою. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто заявлені у клопотанні слідчого ризики є реальними. Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти зазначеним ризикам, а у кримінальному провадженні необхідно провести значний обсяг слідчих та процесуальних дій, пов'язаних із здійсненням досудового розслідування. Таким чином, доводи сторони захисту про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, є непереконливими.

В сукупності із вищевикладеним для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які захисник посилається в апеляційній скарзі.

З огляду на вказані обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого, врахувавши, що строк дії ухвали слідчого судді не може перевищувати 60 днів.

Крім того, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про визначення підозрюваному ОСОБА_2 застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 48000 гривень, як альтернативи застосованому йому запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається, а посилання захисника про порушення прав підозрюваного на захист є надуманими, оскільки ОСОБА_2 була оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення, яке не є особливо тяжким, він не відноситься до осіб, щодо яких, відповідно до ч. 2 ст. 52 КПК України, забезпечується у кримінальному провадженні обов'язкова участь захисника, а також при роз'ясненні останньому прав підозрюваного, в тому числі і на участь захисника, підозрюваний ОСОБА_2, у відповідності до ст. ст. 49 або 53 КПК України, не заявив клопотання про залучення захисника у для здійснення його захисту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Бердичевського О.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Поновити захиснику Бердичевському О.В. строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року.

Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП у місті Києві Левківа В.В., погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 міста Києва Федченком О.С., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18 червня 2017 року включно, з визначенням застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 48000 гривень, щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Бердичевського О.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____ ________ _____

В.М. Лашевич Т.В. Росік І.О. Рибак