Постанова № 67857950, 18.07.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року Справа № 922/1039/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Короткевича О.Є.

розглянувши касаційну скаргу засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ" Макаренка С.І.на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.04.2017у справі № 922/1039/15 господарського суду Харківської областіза заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ"провизнання банкрутомза участю представників сторін: Кривошеєнко О.Ю. - представник Макаренка С.І., Болоховцева Є.О. - представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Юр-Алком",

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.03.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ" на підставі ст. 95 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Харківської області від 26.03.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ КТМ" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Белікова Олексія Петровича.

12.08.2016 Публічним акціонерним товариством "АКБ "Базис" подано до господарського суду заяву (вх. №26808) про визнання недійсними результатів аукціону з продажу цілісного майнового комплексу, який належить ТОВ " Прайм КТМ" та забезпечує вимоги заставного кредитора ПАТ " АКБ" Базис" , проведеного 05.08.2016 Товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.08.2016, зокрема, призначено заяву ПАТ "АКБ "Базис" (вх.№26808 від 12.08.2016р.) про визнання недійсним аукціону до розгляду.

Також, 12.08.2016 Публічним акціонерним товариством "АКБ "Базис" було подано до господарського суду клопотання (вх.№ 26812) про вжиття заходів до забезпечення вимог кредитора.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.08.2016 у справі №922/1039/16 (з урахуванням ухвали господарського суду Харківської області про виправлення описки від 16.08.2016) (суддя Усатий В.О.) частково задоволено клопотання ПАТ "АКБ "Базис" (вх.№ 26812 від 12.08.2016 р.); накладено арешт на нерухоме майно, що належить TOB "ПРАЙМ КТМ", а саме: будівлю котельні, літ. А-2, цегляна, загальною площею 472,2 кв.м., яка розташована за адресою: Харківська обл., Золочівський район, смт. Золочів, вул. Привокзальна, буд. 1-є; будівлю цеху лиття кольорових металів, загальною площею 1488,3 кв.м., в тому числі: цех літ. А-2, цегляний, загальною площею 1439,5 кв.м.; прибудоба літ А1-1, цегляна; прибудова літ. А2-1, цегляна; тамбур літ. А, цегляний; прохідна літ. Б-1, цегляна, загальною площею 26,6 кв.м.; насосна станція літ. В-1, цегляна, загальною площею 22,2 кв.м.; підвал літ. в, цегляний; свердловина № 1; огорожа № 2,3; вбиральня літ. Г, адреса: Харківська обл., Золочівський район, смт. Золочів, вулиця Привокзальна, будинок 6; нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-8, 10, 12, 1а, 2а, 4а, 6а, 8а, 8б, 8в, 8г, 8д; 2-го повер. № 13-19, 16а, 18а, 18б, 19а, 19б, 24, 26, 26а; 3-го повер. № 81-95 в літ. А-3, загальною площею 614,7 кв.м, що знаходяться в будинку № 2 по вул. Мельникова в м. Харкові.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, засновник Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ" звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 12.08.2016 у справі №922/1039/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "АКБ "Базис" в задоволенні клопотання про забезпечення вимог кредиторів.

Разом з тим, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду, обґрунтовуючи вказане клопотання тим, що оскаржувана ухвала від 12.08.2016 на його адресу не надсилалась, про наявність оскаржуваної ухвали "дізнався лише наразі".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.04.2017 у справі №922/1039/16 відмовлено засновнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ" у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.08.2016, апеляційну скаргу та додані до неї документи повернуто засновнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ", на підставі п.4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду другої інстанції, засновник ТОВ "Прайм КТМ" Макаренко С.І. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 12.04.2017 на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.04.2017, з проханням скасувати останню, а справу № 922/1039/15 повернути до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.06.2017 касаційну скаргузасновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ" Макаренка С.І. на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.04.2017 у справі №922/1039/15 прийнято до касаційного провадження та призначено до розгляду на 04.07.2017.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.07.2017 відкладено розгляд касаційної скарги засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ" Макаренка С.І. на 18.07.2017.

18.07.2017 під час засідання суду касаційної інстанції представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Юр-Алком", заявив клопотання про припинення касаційного провадження за касаційною скаргою засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ" Макаренка С.І. на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.04.2017 у справі № 922/1039/15, у зв'язку з тим, що частиною 3 статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - закон про банкрутство) в редакції після 19.01.2013, передбачено вичерпний перелік судових рішень, прийнятих у справі про банкрутство, що підлягають перегляду в касаційному порядку, ухвала господарського суду у справі про банкрутство про накладення арешту на нерухоме майно до вказаного переліку не входить.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає що доводи кредитора ТОВ "Юридична компанія "Юр-Алком" в даному випадку не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції до уваги , з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства , зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем і в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до вимог ст. 107 Господарського процесуального кодексу України, сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Відповідно до вимог ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про забезпечення позову .

Господарським судом Харківської області встановлено, що 12.08.2016 Публічним акціонерним товариством "АКБ "Базис" у справу про банкрутство № 922/1039/15 подано заяву (вх. №26808) про визнання недійсними результатів аукціону з продажу цілісного майнового комплексу, який належить ТОВ " Прайм КТМ" та забезпечує вимоги заставного кредитора ПАТ " АКБ" Базис" , проведеного 05.08.2016 Товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр".

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 44 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів , у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Згідно вимог ч. 3 ст. 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Визнання результатів аукціону недійсним тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Вищий господарський суд України зазначає, що підставою для визнання результатів аукціону недійсними є встановлення з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України в господарському процесі факту порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: правил, які визначають процедуру підготовки (організації) аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

Таким чином, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вказані спори є окремою процедурою у справі про банкрутство та розглядаються в її межах за правилами позовного провадження, передбаченого ГПК України, ухвала господарського суду, винесена за результатами розгляду спору про визнання недійсними результатів аукціону у справі про банкрутство має силу рішення суду.

Фактично заява до господарського суду про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута , що подана в порядку ч. 8 ст. 44 Закону, за змістом та правовою природою є позовною заявою

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вказане провадження дозволяє можливість застосування та вжиття господарським судом заходів забезпечення вимог кредиторів, що передбачені ст. 67 ГПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 67 ГПК України ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи про банкрутство чи за своєю ініціативою вжити заходів забезпечення вимог кредиторів.

Ухвала господарського суду про забезпечення позову в межах розгляду заяви про визнання результатів аукціону недійсними у справі про банкрутство в порядку ч.8 ст.44 Закону, з метою забезпечення вимог кредиторів, входить до переліку ухвал господарського суду, що передбачений ст. 106 ГПК України та може бути оскаржена окремо від рішення господарського суду , у тому числі, в касаційному порядку.

Переглянувши у касаційному порядку винесену судом апеляційної інстанції ухвалу, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

За приписами ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання було відхилено.

Частиною першою статті 53 ГПК України визначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Про поновлення або про відмову в поновленні пропущеного строку зазначається відповідно в ухвалі апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження (стаття 98 ГПК) або про її повернення (частина друга статті 93, пункт 4 частини першої статті 97 ГПК).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

У даному випадку, як встановлено Київським апеляційним господарським судом, ухвала Господарського суду міста Києва, яку оскаржував засновник ТОВ "Прайм КТМ" в апеляційному порядку, винесена 12.08.2016.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга на вищевказану ухвалу суду першої інстанції подана 04.04.2017, про що свідчить відтиск штампу відділу документального забезпечення та контролю господарського суду Харківської області на першому аркуші апеляційної скарги.

При зверненні з вказаною апеляційною скаргою засновник ТОВ "Прайм КТМ", в обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для її подання, посилався на те, що оскаржувана ухвала від 12.08.2016 на його адресу не надсилалась.

Відповідно до вимог ст. 49 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор банкрута є суб'єктом аукціону.

Як вбачається з матеріалів справи , оскаржувана ухвала господарського суду про забезпечення позову була надіслана ліквідатору банкрута , ПАТ " АКБ " Базис" - заявнику , виконавчій службі.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 залишено без задоволення апеляційної скарги засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ" на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.08.2016, якою було задоволено скаргу ПАТ "АКБ "БАЗИС" (вх. № 25853 від 04.08.2016р.) на дії ліквідатора Татіщева О.Є., припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Прайм КТМ" Татіщева О.Є. та призначено ліквідатором ТОВ "Прайм КТМ" арбітражного керуючого Бортняк Вадима Вікторовича.

У зв'язку з поданням 18.10.2016 засновником ТОВ "Прайм КТМ" до апеляційного господарського суду касаційної скарги на вищезазначену постанову суду апеляційної інстанції, 19.10.2016 Харківським апеляційним господарським судом було направлено справу №922/1039/15 у 8-ми томах до Вищого господарського суду України, окрім тому №8, що містить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, що знаходився в місцевому господарському суді.

Суд другої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що під час знаходження частини матеріалів справи у суді касаційної інстанції, засновником ТОВ "Прайм КТМ" було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, з якого вбачається, що 26.11.2016 представник засновника ТОВ "Прайм КТМ" ознайомився з матеріалами справи, які знаходились у Вищому господарському суді України, про що свідчить підпис уповноваженого представника на першому аркуші вказаної заяви.

29.11.2016 засновником ТОВ "Прайм КТМ" було подано до місцевого господарського суду клопотання (вх.№40811), в якому останній зокрема просив суд розгляд заяви ПАТ "АКБ "БАЗИС" (вх. №26808 від 12.08.2016) про визнання недійсним аукціону, здійснити після вирішення апеляційним господарським судом питання правомірності заміни кредитора ПАТ АКБ "Базис" на його правонаступника ТОВ "Юридична компанія "Юр-Алком" на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 25.08.2016, оскільки засновником ТОВ "Прайм КТМ" було подано апеляційну скаргу на вказану ухвалу.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі від 07.04.2017 дійшла висновку, що матеріали справи свідчать про те, що засновник ТОВ "Прайм КТМ" ще у листопаді 2016 був обізнаний , що частина матеріалів справи знаходиться у Вищому господарському суді України, а інша частина, зокрема том справи №8, що містить оскаржувану ухвалу господарського суду Харківської області, знаходився у суді першої інстанції. Тому, скаржник мав можливість ознайомитись з матеріалами справи та встановити наявність оскаржуваної ухвали, якою було накладено арешт на нерухоме майно боржника, та усвідомлював можливість використання права учасника провадження у справі про банкрутство на оскарження процесуального документа та ознайомлення з матеріалами справи у повному обсязі.

З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції зазначено, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом розумного строку, заявником не наведено жодних обставин, які б були для нього об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій, а також належного обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження більш ніж на п'ять місяців з дня винесення оскаржуваної ухвали, лише зазначивши, що про наявність оскаржуваної ухвали "дізнався лише наразі", у даному випадку правових підстав для відновлення пропущеного скаржником процесуального строку подання апеляційної скарги не вбачається.

Приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (inter alia), який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі, таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], №28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час, такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010) .

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.

Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження, виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Зважаючи на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України, поважність обставин, які стали причиною пропуску встановленого законом процесуального строку повинна доводити та сторона, яка на такі обставини посилається.

Частиною третьою статті 22 ГПК України визначено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, судом другої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 07.04.2017 встановлено, що матеріали справи свідчать про те, що засновник ТОВ "Прайм КТМ" мав можливість дізнатись про існування оскаржуваної ухвали, якою було частково задоволено клопотання ПАТ "АКБ "Базис" (вх.№ 26812 від 12.08.2016) та накладено арешт на нерухоме майно ТОВ "Прайм КТМ", та усвідомлював можливість використання прав учасника провадження у справі на оскарження процесуального документа , про що свідчать процесуальні дії скаржника.

Крім того, судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначено, що Єдиний державний реєстр судових рішень працює у відкритому доступі, а отже заявник апеляційної скарги мав можливість ознайомитись з оскаржуваною ухвалою, але протягом законодавчо встановленого часу не скористався наданим йому правом на її оскарження в передбаченому процесуальним законодавством порядку.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що справа про банкрутство порушена господарським судом, в даному випадку, за ініціативою боржника згідно правил ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за спрощеним порядком , тобто без застосування процедур розпорядження майном та санації, за рішенням загальних зборів учасників ТОВ " Прайм КТМ" від 05 лютого 2015 року.

Законодавець в даному випадку передбачає можливість застосування лише ліквідаційної процедури банкрута, яка в свою чергу обмежена у часі , оскарження засновником, якому належить 100% статутного капіталу, процесуальних актів господарського суду в апеляційному порядку зі значним безпідставним пропуском строку на оскарження, порушує майнові інтереси інших учасників провадження у справі про банкрутство на задоволення їх грошових вимог у максимально можливому розмірі.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Харківський апеляційний господарський суд, в оскаржуваній ухвалі дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги засновнику ТОВ "Прайм КТМ" та про відхилення клопотання заявника апеляційної скарги про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 12.08.2016 у справі №922/1039/16, в зв'язку з відсутністю поважних причин для відновлення пропущеного скаржником процесуального строку подання апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, яких, в даному випадку в силу наведених судом апеляційної інстанції обставин справи, не вбачається за відсутності обставин, що об'єктивно перешкоджали скаржнику добросовісно, в найкоротший термін, реалізувати своє право на подання апеляційної скарги.

Скаржником не було надано належних та допустимих доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду, на підставі яких суд мав би можливість визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною, згідно вимог ч.1 ст. 53 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає правових підстав для скасування ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 07.04.2017 у справі №922/1039/16.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ" Макаренка С.І. залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.04.2017 у справі №922/1039/15 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

О.Є. Короткевич