Ухвала суду № 67857683, 24.07.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

24.07.17 Справа № 926/878/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Бонк Т.Б.,

суддів Бойко С.М.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у м.Чернівцях Чернівецької області від 17.07.2017 року №06-24/865 та клопотання Управління Державної казначейської служби України у м.Чернівцях Чернівецької області про звільнення від сплати судового збору

на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 11.07.2017р. (головуючий суддя Т.І. Ковальчук, судді Б.Є Желік, С.М. Гушилик)

у справі № 926/878/15

За скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "МаксМарт", м. Чернівці, на дії управління Державної казначейської служби України у м. Чернівцях Чернівецької області

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МаксМарт", м. Чернівці

до Чернівецької міської ради, м. Чернівці

треті особи без самостійних вимог на предмет спору:

на стороні позивача -

1) ОСОБА_3, м. Чернівці

на стороні відповідача -

2) департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради;

3) міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство;

4) публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз";

5) комунальне підприємство "Чернівціводоканал"

про стягнення майнової шкоди у сумі 47259,69 грн.

В С Т А Н О В И В:

21.07.2017 року до Львівського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Управління Державної казначейської служби України у м.Чернівцях Чернівецької області від 17.07.2017 року №06-24/865 та клопотання Управління Державної казначейської служби України у м.Чернівцях Чернівецької області про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч.3 ст.94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно ч.2 ст.44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України «Про судовий збір».

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у розмірі - 1 (один) розмір прожиткового мінімуму для працездатних.

Згідно ч.2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

У матеріалах справи відсутні докази сплати судового збору скаржником, натомість скаржник просить звільнити його від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю асигнувань для оплати судового збору.

Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;

3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення;

4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;

8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів;

10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;

12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;

13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав;

14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;

15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;

16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.

18) Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України;

19) органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи міських рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення;

20) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Отже, стаття 5 Закону України не передбачає пільг для скаржника Управління Державної казначейської служби України у м.Чернівцях Чернівецької області щодо звільнення від сплати судового збору.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до роз'яснень, викладених у абз. 2 п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р., єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Проте, подаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, скаржник не подав доказів скрутного майнового становища.

При цьому колегія суддів зазначає, що фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні й потенційні фінансові можливості підприємства.

Основним джерелом інформації для фінансового аналізу є фінансова звітність підприємства за останні календарні роки та за останній звітній період.

Таким чином, підставою для задоволення заяви про звільнення від сплати судового збору є доведеність заявником належними і допустимими доказами обставин, які перешкоджали йому сплатити судовий збір у загальному порядку.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981, не визнають саму по собі необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Крім того, згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

У справі "Креуз проти Польщі" ЄСПЛ зазначив, що ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. ЄСПЛ вважає, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 28.10.1998 року у справі "Ейрі проти Ірландії").

В рішеннях ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Крім того, господарська діяльність здійснюється суб'єктом на власний ризик і такий звертається до суду за захистом власних інтересів та прав; у разі визнання апеляційної скарги підставною та задоволення такої - скаржнику повертається судовий збір згідно вимог ГПК України та Закону України «Про судовий збір».

Відтак, у даному випадку, апеляційний суд відмовляє скаржнику у клопотанні про звільнення від сплати судового збору.

Слід зазначити, що скаржник не просить зменшити йому розмір судового збору чи відстрочити сплату судового збору.

Згідно п.3 ч.1 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає поверненню на підставі п.3 ч.1 ст.97 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 97, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В :

у клопотанні Управління Державної казначейської служби України у м.Чернівцях Чернівецької області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у м.Чернівцях Чернівецької області від 17.07.2017 року №06-24/865 - повернути скаржнику.

Ухвала про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий-суддя: Бонк Т.Б.

Судді: Бойко С.М.

Якімець Г.Г.