Рішення № 67857679, 11.07.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2017 р. Справа № 925/649/17

За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації

за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача -управління Державної казначейської служби України у Монастирищенському районі Черкаській області

про стягнення 49896 грн.,

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Биченко М.О.

Представники сторін та третіх осіб:

від позивача: у судовому засідання, яке відбулося 27.06.2017, - особисто позивач ОСОБА_1; у судове засідання, яке відбулося 11.07.2017, - не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися.

від третьої особи: не з'явилися.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації про стягнення 49896 грн. заборгованості з відшкодування витрат на надані позивачем упродовж періоду з 01.09.2015 по 31.12.2015 послуг з перевезення пільгових категорій громадян.

У позові позивач також просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача 1600 грн. витрат на сплату судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позові вказав на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо відшкодування витрат на надані упродовж періоду з 01.09.2015 по 31.12.2015 послуги з перевезення пільгових категорій громадян на автобусному приміському маршруті загального користування №108 за укладеними між сторонами договорами від 01.09.2015, від 01.10.2015, від 01.11.2015 і від 01.12.2015 про державне замовлення на пільговий проїзд окремих категорій громадян на автобусному маршруті загального користування №108.

Ухвалою від 12.06.2017 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до розгляду, порушив провадження у цій справі, залучив до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області і призначив її розгляд на 11 год. 00 хв. 27.06.2017 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Відповідач у поданому ним 20.06.2017 до господарського суду письмовому запереченні проти позову вказав на відсутність підстав для задоволення позову через його необґрунтованість. При цьому відповідач зазначив, що відшкодування витрат за надані послуги з перевезення пільгових категорій громадян в 2015 році відповідно до ст. 102 Бюджетного кодексу України здійснювалося за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання передбачених законодавством пільг окремим категоріям громадян у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом на відповідний рік, відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256. Наданої відповідачу в 2015 році субвенції із державного бюджету для відшкодування витрат позивача на надані ним упродовж періоду з 01.09.2015 по 31.12.2015 послуг з перевезення пільгових категорій громадян у сумі 49,9 тис. грн. не вистачило У Державних бюджетах України на 2016 рік та на 2017 рік субвенції з державного бюджету місцевим бюджетами на відшкодування вказаних вище пільг окремим категоріям громадян не передбачені, а оплачувати їх за рахунок коштів з інших джерел відповідач не має права.

Ухвалою від 27.06.2017 Господарський суд Черкаської області замість Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Монастирищенському районі Черкаської області і відклав розгляд даної справи на 11 год. 30 хв. 11.07.2017 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, призначеного ухвалою від 27.06.2017 на 11 год. 30 хв., проте у це судове засідання не з'явився, натомість електронною поштою заявив клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач і третя особа також були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання суду, призначеного ухвалою від 27.06.2017 на 11 год. 30 хв., що підтверджується даними офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошти" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, згідно з якими рекомендовані листи з вказаною вище ухвалою були вручені відповідачу і третій особі 30.06.2017. Однак представники відповідача і третьої особи у це судове засідання не заявилися і про причини нез'явлення господарський суд не повідомили.

Нез'явлення представників сторін і третьої особи у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2015 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 як перевізник (далі - перевізник та/або позивач) і управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації (далі - замовник та/або відповідач) уклали між собою договір про державне замовлення на пільговий проїзд окремих категорій громадян на автобусних маршрутах №108, №116 загального користування (далі - Договір 1).

У Договорі 1 його сторони передбачили, зокрема, такі пункти:

1.1. Даним договором сторони встановлюють взаємні права та обов'язки щодо надання послуг населенню Монастирищенського району Черкаської області на перевезення пасажирів автомобільним транспортом перевізника протягом 2015 року в межах бюджетних призначень.

1.2. Замовник компенсує перевізникові кошти за пільговий проїзд окремих категорій громадян (визначених в додатку № 1) один день на тиждень - середа на приміському маршруті № 108:

- у прямому напрямку: Монастирище - с. Княжики (через с. Антоніна, смт. Цибулів, с. Шарнопіль, с. Зарубенці, с. Зюбриха, с. Владиславчик);

- у зворотному напрямку: с. Княжики - Монастирище (через с. Владиславчик, с. Зюбриха, с. Зарубенці, с. Шарнопіль, смт. Цибулів, с. Антоніна).

2.1 Замовник зобов'язується:

2.1.1. По мірі надходження субвенції з державного бюджету компенсувати перевізникові кошти за пільговий проїзд окремих категорій громадян, визначених в додатку №1.

2.1.2. Погоджувати щомісячно надані перевізником розрахунки на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян у межах суми згідно з додатком №2 за рахунок субвенції з державного бюджету районному бюджету.

2.1.3. Перераховувати кошти перевізнику на рахунок, відкритий у Державному казначействі у п'ятиденний термін з дня надходження на рахунок управління праці та соціального захисту населення субвенції з державного бюджету районному бюджету.

2.2. Перевізник зобов'язується:

2.2.1. Перевозити пільгові категорії громадян відповідно до чинного законодавства України.

2.2.2. Щомісячно до 2 (другого) числа місяця, наступного за звітним, надавати управлінню соціального захисту населення розрахунки на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян, визначених в додатку №1.

2.2.3. Щомісячно до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, складати із замовником акти звірки розрахунків на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян відповідно до ПКМУ від 04.03.2002 №256.

5.1. Договір набуває чинності з 01 вересня 2015 року.

5.2. Термін дії договору встановлюється по 30 вересня 2015.

У день укладення Договору 1, тобто 01.09.2015, сторони узгодили і підписали два додатка до Договору 1: додаток №1 "Перелік окремих категорій населення, яким згідно чинного законодавства надаються пільги на проїзд у приміських автобусах" і додаток №2 "Розрахунок фактичних видатків на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян на автомобільному транспорті приміського сполучення приватного підприємця.

У 2015 році фізична особа - підприємець ОСОБА_1 і управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації уклали ще три, аналогічні Договору 1, договори з додатками №1 та №2: Договір 2 від 01.10.2015 зі строком дії з 01.10.2015 по 31.10.2015; Договір 3 від 01.11.2015 зі строком дії з 01.11.2015 по 30.11.2015; Договір 4 від 01.12.2015 зі строком дії з 01.12.2015 по 31.12.2015.

На виконання Договорів 1, 2, 3, 4 позивач впродовж періоду з 01.09.2015 по 31.12.2015 надав послуги з перевезення громадян пільгових категорій на приміському автобусному маршруті №108 на загальну суму 63246 грн. 40 коп., із якої відповідач відшкодував позивачу лише 13349 грн. 50 коп. Решта вартості вказаних послуг у сумі 49896 грн. наразі залишається невідшкодованою відповідачем, що підтверджується підписаними обома сторонами актами звірки взаєморозрахунків станом на 01.09.2015, 01.10.2015, 01.11.2015, 01.12.2015 і 01.01.2016 і визнається відповідачем у поданому ним до господарського суду письмовому запереченні проти позову.

Невідшкодування відповідачем позивачу 49896 грн. витрат на надані в 2015 році послуги з перевезення пільгових категорій громадян й спричинило даний спір.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про автомобільний транспорт" надання соціально значущих послуг автомобільного транспорту здійснюється відповідно до законодавства з питань поставки продукції для державних потреб. Соціально значущими послугами автомобільного транспорту є послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та на пільгових умовах відповідно до законодавства.

Статтею 37 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Згідно з підпунктом "б" пункту 4 частини 1 статті 89 та частини 1 статті 102 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, проводяться з місцевих бюджетів за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 затверджено "Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Порядок №256), який містить, зокрема, такі норми:

"2. Фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

3. Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).".

Таким чином, у даному випадку головним розпорядником коштів місцевих бюджетів у Монастирищенському районі Черкаської області на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівник управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації, а тому саме це управління є відповідальною (зобов'язаною) особою за відшкодування позивачу понесених ним витрат на перевезення пільгових категорій громадян на автобусному приміському маршруті загального користування № 108.

Відповідно до пункту 8 Порядку №256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у статті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти - юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є обставиною, за наявності якої суб'єкт господарювання не несе відповідальності за порушення господарського зобов'язання.

Частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України та частина 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачають такі способи захисту порушеного права особи як присудження до виконання обов'язку в натурі.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до таких висновків.

З укладених між сторонами Договорів 1, 2, 3, 4 щодо надання у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2015 року послуг з перевезення пільгових категорій громадян на автобусному приміському маршруті загального користування №108 у позивача виникло право на відшкодування фактичних витрат на надання вказаних послуг, а у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу такі витрати.

Невідшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат останнього на надані у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2015 року послуги з перевезення пільгових категорій громадян на автобусному приміському маршруті загального користування №108 у сумі 49896 грн. у встановлені Договорами 1, 2, 3, 4 строки означає про порушення відповідачем своїх зобов'язань і відповідно прав позивача на своєчасне одержання вказаних коштів.

При цьому сама по собі відсутність у відповідача бюджетних коштів не є підставою для звільнення його від виконання своїх зобов'язань.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №905/2358/16 (3-77гс17).

Отож позивач в порядку захисту своїх порушених прав вправі вимагати від відповідача примусового виконання своїх зобов'язань шляхом стягнення з нього на свою користь заборгованості у сумі 49896 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 1600 грн. витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації (19100, Черкаська область, Монастирищенський район, м. Монастирище, вулиця Михайла Грушевського, буд. 4, код ЄДРПОУ 03195760) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) - 49896 грн. заборгованості та 1600 грн. витрат на сплату судового збору.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 24.07.2017.

СУДДЯ М.В. Дорошенко