Рішення № 6785507, 09.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" листопада 2009 р.Справа № 25/63-09-2942 За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Західенерго”; до відповідачів: 1. ДП „Одеська залізниця”

2. ВАТ „Павлоградвугілля”

про стягнення 3525,88 грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Маценко О.В., довіреність № 08-33 від 05.01.2009р., Копійчак П.М., довіреність №08-595 від 26.02.09 р., Кабанець Р.І., довіреність № 08-34 від 05.01.2009р.

Від відповідача ДП „Одеська залізниця": Гордієнко М.В., довіреність № 228 від 05.03.2009р.

Від відповідача ВАТ „Павлоградвугілля”: Шиян Є.І., довіреність від 21.12.2008р.

В судовому засіданні 09.11.2009р. приймали участь представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача ДП „Одеська залізниця": Гордієнко М.В., довіреність № 228 від 05.03.2009р.

Від відповідача ВАТ „Павлоградвугілля”: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця” та Відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля” на користь Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” вартості нестачі вугілля в сумі 3525,88 грн.

Відкрите акціонерне товариство „Західенерго” звернулось до суду з позовом до Одеської залізниці, ЦЗФ „Павлоградська” ТОВ ДПЕК ВАТ „Павлоградвугілля” про стягнення 3904,62 грн., з яких 3589 грн. вартості нестачі вугілля та 315,62 грн. відшкодування залізничного тарифу.

В процесі розгляду справи по суті, позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог від 05.11.2009р. за вх. № 28573, де виклав їх у вищенаведеній остаточній редакції.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що вантажовідправником ЦЗФ „Павлоградська” ТОВ ДПЕК ВАТ „Павлоградвугілля” згідно залізничної накладної на маршрут або групу вагонів №45995006 відправило зі станції Ароматная Придніпровської залізниці на станцію Ладижин Одеської області 10 вагонів з вугіллям у кількості 691 тони.

З прибуттям вагону на станцію призначення було виявлено недостачу вантажу у одному з вагонів, вартість якого розрахована позивачем в розмірі 3589 грн. (з ПДВ). З урахуванням вищенаведеного, позивач просить суд покласти відповідальність за нестачу вантажу на відправника ЦЗФ „Павлоградська” ТОВ ДПЕК ВАТ „Павлоградвугілля” та Одеську залізницю, стягнути з них вартість недостачі в сумі 3589 грн. (з ПДВ) та вартість залізничного тарифу, розрахованого пропорційно втраченому вантажу в сумі 315,62 грн., всього 3904,62 грн.

26.08.09 р. позивачем було подано клопотання за вх.№21496 про залучення в якості співвідповідача ВАТ „Павлоградвугілля”, яке судом не задоволено, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено залучення до участі у справі співвідповідача.

Відповідач ТОВ ЦЗФ „Павлоградська” надав відзив на позовну заяву від 07.09.09 р. за вх.№22690, згідно якого зазначає, що не має з позивачем ніяких договірних відносин та крім того, позивачем визначено відповідачем ЦЗФ „Павлоградська” ТОВ ДПЕК ВАТ „Павлоградвугілля”, що є у дійсності трьома різними підприємствами. Отже, з цих підстав ТОВ ЦЗФ „Павлоградська” просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.09.09 р. на підставі ст.24 ГПК України здійснено заміну неналежного відповідача ЦЗФ „Павлоградська” ТОВ ДПЕК ВАТ „Павлоградвугілля” на належного відповідача ВАТ „Павлоградвугілля”.

Відповідач, ВАТ „Павлоградвугілля” заявлений позивачем позов не визнає, надав суду відзив на позов від 26.10.2009р. за вх. № 27391 та пояснення від 05.11.2009р. за вх. № 28493, де зазначив, що зважування всіх вагонів, що відправлялись на адресу ВАТ „Західенерго” та заповнення перевізних документів проводилось ЦЗФ „Павлоградська”, яка не входить до складу ВАТ „Павлоградвугілля” та є самостійною юридичною особою та саме представниками цього підприємства була заповнена накладна № 45995006. Також, відмічає, що комерційний акт №АА034233/10/17, наданий позивачем в підтвердження своїх позовних вимог до матеріалів справи, був складений з порушеннями Правил складання актів, оскільки не містить відмітки щодо різниці між актами попутної станції та станції призначення, з чого слідує, що залізниця видала вантаж одержувачу без перевірки. Крім того, пояснює, що Статутом залізниць не передбачена відповідальність вантажовідправника перед вантажоодержувачем, а згідно з договором поставки № 02-09\1ЕН\08 від 17.02.2009р. боржником перед ВАТ „Західенерго” є ДП „Вугілля України”, на яке і повинна бути покладена відповідальність за невиконання умов вказаного договору.

Відповідач, ДП „Одеська залізниця” надало суду відзив на позов від 17.08.09 р. за вх.№20718, згідно яких позовні вимоги позивача не визнає, зазначає, що відправником було завантажено вугілля у технічно справний вагон, залізниця прийняла вантаж масою, у стані, в якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у схоронному стані. За відсутності ознак течі вантажу та ознак втрати, псування або пошкодження вантажу, Одеська залізниця з посиланням на п. а) ст.111 Статуту залізниць України вважає, що за даних обставин звільняється від відповідальності за втрату або нестачу вантажу.

Крім того, Одеська залізниця вказує на те, що вантажовідправником не було марковано вантаж, чим порушено п.6 розділу 15 Правил перевезення вантажів, передбачених ст.32 Статуту залізниць України.

Відповідно до ст. 77 ГПК України господарським судом оголошувалась перерва у судовому засіданні з 05.11.2009р. по 09.11.2009р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторони, суд встановив наступне:

17.02.09 р. між ВАТ „Західенерго” та ДП „Вугілля України” був укладений договір поставки вугілля №02-09/1-ЕН, відповідно до пп. 1.1, 1.2 якого ДП „Вугілля України” (Постачальник) поставляє ВАТ „Західенерго” (Покупцю) вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в цьому Договорі. Покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених цим Договором.

Відповідно до п.п. 5.3, 6.9 Договору вантаж вважається доставленим без втрат, якщо різниця між массою, зазначеною в перевізному документі і массою, визначеною при прийманні, не перевищує норми природних втрат і граничної розбіжності при визначенні маси нетто згідно з „Правилами видачі вантажів”, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11. 2000 р. №644. Норма нестачі ( сума норми природних втрат і граничної розбіжності визначення маси нетто) для вугілля складає 1% маси нетто, зазначеної в перевізному документі…

Сторонами було укладено Додатки №03/09-Л від 27.02.09 р., №03/09-Л-1 від 02.03.09 р. та №03/09-Л-2 від 23.03.09 р. до Договору №02-09/1-ЕН від 17.02.09 р., в яких було узгоджено обсяг поставки вугілля, базові та граничні показники якості, базову ціну вугілля без ПДВ та вантажовідправників. Зокрема, базова ціна вугілля за тону складає 527,76 грн. (без ПДВ).

10.05.2009р. ВАТ „Павлоградвугілля” відправило зі станції Ароматная Придніпровської залізниці на станцію Ладижин Одеської області 10 вагонів з вугіллям у кількості 691 тони.

З прибуттям вагонів на станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці в одному з вагонів №64945504 була виявлена недостача вугілля загальною вагою 6,3 тон, у зв’язку з чим було складено акти загальної форми №438 та №378, комерційний акт серії АА №034233/10/17 від 11.05.09 р., де встановлено, що вагон, в якому перевозився вантаж був у технічно справному стані, вантаж завантажено засобами відправника. Люки та двері вагону закриті, витікання вантажу немає. Навантаження у вагоні вище бортів на 20 см трапецією із звичайними відкосами, ущільнена, без поглиблень, не маркована.

Частиною 2 ст.306 ГК України визначено, що суб’єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст.129 Статуту Залізниць України).

Частиною 3 ст.32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу (п.п.5, 6 Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. №542 ).

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення (п.а ст.111 Статуту залізниць України).

Проаналізувавши матеріали справи та положення чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, суд дійшов висновку, що відповідальність перед позивачем за недостачу вантажу повинна покладатися на ВАТ „Павлоградвугілля”, як відправника вантажу, оскільки навантаження здійснювалось засобами ВАТ „Павлоградвугілля” та останнім не було вжито усіх необхідних заходів щодо забезпечення схоронності вантажу, зокрема, в порушення вимог Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. №542 не було нанесено на поверхню вантажу захисне маркування або будь-яке інше закріплення верхнього шару вантажу.

Отже, за відсутності будь-яких ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення, за умови, що вагон, в якому було виявлено недостачу був технічно справним, що було встановлено актами загальної форми №№438, 378 від 11.05.09 р. та комерційним актом серії АА №034233/10/17 від 11.05.09 р., суд не вбачає вини Одеської залізниці у виникненні недостачі вантажу, що є підставою для звільнення останньої від відповідальності за недостачу вантажу.

Звідси, суд покладає відповідальність за недостачу вантажу ВАТ „Павлоградвугілля”, обов’язком якого є підготовка вантажу з урахуванням його схоронності під час транспортування.

Згідно зі ч.2 ст. 114, ч.1 ст. 115 Статуту залізниць України, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Зокрема, таким документом може бути договір або контракт купівлі –продажу, специфікація на вантаж, довідка відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписана головним (старшим) бухгалтером.

Згідно Додатків №03/09-Л від 27.02.09 р., №03/09-Л-1 від 02.03.09 р. та №03/09-Л-2 від 23.03.09 р. до Договору №02-09/1-ЕН від 17.02.09 р. вартість 1 тони кам’яного вугілля складає 527,76 грн.(без ПДВ).

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. визначено норми недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для певних видів вантажів та для всіх інших вантажів встановлено: 0,5% маси, зазначеної в перевізних документах. Оскільки для кам’яного вугілля норма природних втрат не конкретизована, на нього поширюється встановлена норма втрати для всіх інших вантажів.

Однак, ВАТ „Західенерго” та ДП „Вугілля України” було погоджено в п.п. 5.3, 6.9 Договору №02-09/1-ЕН від 17.02.09 р. норму нестачі (суму норми природних втрат і граничної розбіжності визначення маси нетто) для вугілля - 1% маси нетто, зазначеної в перевізному документі…

Таким чином, природна втрата вантажу при транспортуванні згідно Правил видачі вантажів складає: 69 тон х 1% = 0,69 тон. Отже, недостача вантажу з урахуванням природної втрати складає: 6,3 тон - 0,69 тон. = 5,61 тон. Згідно уточненого розрахунку позивача вартість недостачі: 5,61тон ( недостача вантажу) х 527,76 грн. (вартість 1 тони кам’яного вугілля) дорівнює 2960,73 грн. (без ПДВ), а з урахуванням знижки на показники якості (Аd зольність –14,80 грн., вологи Wr –7,70 грн. вартість недостачі складає 2938,23 грн. та ПДВ 587,65 грн., всього 3525,88 грн.

Враховуючи вищевикладене, судом підлягає стягненню з ВАТ „Павлоградвугілля” вартості недостачі вантажу в сумі 3525,88 грн.

Так як, судом не встановлено вину ДП „Одеська залізниця” в спричиненій нестачі вантажу, останній не притягується судом до відповідальності.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Позиція ВАТ „Павлоградвугілля” щодо неналежності його процесуального статусу як відповідача, так як ним фактично не здійснювалось позивачу відванатження вантажу за накладною № 45995006, до уваги суду не береться, за умови зазначення в даній накладній ВАТ „Павлоградвугілля” саме відправником вантажу та відсутності належних та документальних доказів в протилежне.

Стосовно заперечень відповідача про відсутність правових підстав до притягнення його до відповідальності, а саме норм закону, якими було би встановлено відповідальність відправника, слід зазначити, що залізничні накладні є формою договору перевезення, відповідно до якого вантажовідправник передає перевізнику до перевезення відповідний вантаж, а останній здійснює таке перевезення, і ці правовідносини регулюються вище проаналізованими нормами ГК України та Статуту залізниць.

Таким чином, суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги повністю, у зв’язку з чим загальна вартість недостачі вантажу в сумі 3525,88 грн. підлягає стягненню з ВАТ „Павлоградвугілля”, в частині заявлених позовних вимог щодо пропорційного стягнення з ДП „Одеська залізниця” вартості недостачі вугілля, суд, відмовляє в їх задоволенні з огляду на недоведеність вини останньої у виникненні недостачі вантажу.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відшкодовуються позивачу за рахунок ВАТ „Павлоградвугілля”, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2.          Стягнути з ВАТ „Павлоградвугілля” (51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Леніна, 76, код ЄДРПОУ 00178353) на користь ВАТ „Західенерго” (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 05470928) 3525 (три тисячі п’ятсот двадцять п’ять) грн. 88 коп. вартості нестачі вантажу, 102 (сто дві) грн. державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Суддя