Ухвала суду № 67855048, 12.07.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 рокуЛьвів№ 876/6710/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.

представників позивача: Савочки В.І.,Романюка А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Держпраці в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року у справі № 809/225/17 за адміністративним позовом Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

01.02.2017 р. позивач Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради звернувся в суд з позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу № 09-02-021/367, № 09-02-021/368, № 09-02-021/369 від 23.12.2016 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Управління Держпраці в Івано-Франківській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Представники позивача Савочка В.І., Романюк А.Б. в судовому засіданні просили суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

На підставі наказу про проведення перевірки від 21.11.2016 року № 1170-Д та направлення на перевірку від 21.11.2016 року № 15-10/6237 відповідач Управління Держпраці в Івано-Франківській області провів позапланову перевірку додержання позивачем Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За результатами передвіки складено акт № 09-02-021/635 яким встановлено порушення ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», ст. 107 КЗпП, ч. 4 ст. 115 КЗпП України, ст. 21 Закону України «Про відпустки», пункт 2 Порядку обчислення заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням № 439 ПКМУ від 26.06.2015 року відповідальність за яке передбачена абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, а також порушення вимог ч.6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці», ст. 83 КЗпП України.

На підставі встановлених перевіркою порушень та акту перевірки № 09-02-021/635 Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області прийнято постанови № 09-02-021/367, № 09-02-021/368 та № 09-02-021/369 від 23.12.2016 року якими на Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради накладено штраф.

Що стосується постанови № 09-02-021/367 від 23.12.2016 р.

Підставою накладення штрафу в постанові відповідач вказує порушення позивачем вимог: ч.1.3 ст. 24 КзПП України; ч.2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», ст. 107 КзПП України; ч. 4 ст. 115 КзПП України, ст. 21 Закону України «Про відпустки», п. 2 Порядку обчислення заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням № 439 Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р.

Із змісту п. 1 акту перевірки видно, що позивач в порушення вимог ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України фактично допустив лаборанта ОСОБА_4 до роботи без належного оформлення трудового договору. На погляд відповідача той факт, що ОСОБА_4 прийнята на роботу лаборанта Тисівської ЗОШ 1-3 ступенів на 0,5 ставки, але при цьому вона виконує згідно з затвердженим директором школи графіком роботу на 1 год. на тиждень довше ( 21 год. замість 21 год. ) є фактичним допуском до роботи без належного оформлення трудового договору.

ч. 1 ст. 24 КЗпП України містить норму про форму трудового договору та визначає перелік випадків коли дотримання письмової форми є обов'язковими.

Згідно ч. 3 ст. 24 КЗпП України забороняється допуск працівника до роботи без укладення трудового договору.

Проте, відповідач не вказав яке саме положення ст. 24 КЗпП України порушив позивач. Незрозуміло яким чином останній порушив вимоги даного положення якщо ОСОБА_4 прийнята на роботу згідно з наказом на 0,5 ставки. Зобов'язання директора школи лаборанта працювати на 1 год. на тиждень більше ніж це передбачено трудовим договором та законодавством не може кваліфікуватись як фактичний допуск до роботи без укладення трудового договору.

Не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про те, що Управління освіти несвоєчасно інформувало територіальний орган ДФС про прийняття на роботу працівників ОСОБА_3,, ОСОБА_5 оскільки, спростовуються повідомленнями які подані до територіального органу ДФС 14.09.2016 р. з фактичним допуском до роботи ОСОБА_3, 15.09.2016 р. та 29.09.2016 р. з фактичним допуском до роботи ОСОБА_5 03.10.2016 р.

Згідно ч.2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

В акті перевірки інспектор Управління Держпраці в Івано-Франківській області вказав на порушення керівником Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради не забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівниками роботи.

В п.2 акту перевірки зазначено, що сторож управління освіти ОСОБА_6 працює щоденно з 17 год. 15 хв. до 08 год.00 наступного дня без вихідних однак, у табелях обліку використання робочого часу його праця у вихідні дні не відображена.

Проте, в матеріалах справи відсутні об'єктивні дані які б свідчили про подібне порушення позивачем.

Як видно з графіку роботи, сторож ОСОБА_7 працює відповідно до графіку 40 годин на тиждень. Тобто, позивач не вчинив жодного порушення обліку робочого часу даного працівника.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про порушення позивачем ст. 107, ч.4 ст. 115 КЗпП України, ст. 21 Закону України «Про відпустки», п. 2 Порядку обчислення заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням № 439 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р.

В п. 3 акту перевірки зазначено, що управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради не проводить у подвійному розміру оплату за роботу у святкові та неробочі дні.

Колегія суддів встановила, що в табелі обліку використання робочого часу працівників Тисівської ЗОШ -1-3 ступеня помилково вказано як робочий день 14 жовтня 2016 р. який був святковим днем, що підтверджується поясненням бухгалтера управління освіти ОСОБА_8, директора Тисівської ЗОШ 1-3 ступеня ОСОБА_9 Жодний із працівників зазначених у акті у цей день не працював.

Підставою для оплати за роботу у святкові та неробочі дні є фактична робота у святкові дні а не дані табеля тому, позивач не допустив порушення ст. 107 КЗпП України.

З п. 5 акту перевірки видно, що згідно наказу № 41-к/тр/в від 10.06.2016 р. надано основну щорічну відпустку лаборанту Тисівської ЗОШ 1-3 ступеня ОСОБА_4 заробітну плату за час щорічної відпустки їй виплачено не за три дні до відпустки, а одночасно з виплатою заробітної плати за червень, а саме 06.07.2016 р. згідно платіжного доручення № 1195.

Як видно з матеріалів справи заробітну плату за час відпустки лаборанту Тисівської ЗОШ 1-3 ОСОБА_4 Управління освіти виплатило відразу після поступлення освітньої субвенції з державного бюджету. При цьому, відповідач не врахував ту обставину що фінансування та розрахунки по заробітній платі управління освіти здійснює відповідно до поступлення на рахунок коштів з Державного бюджету освітньої субвенції.

Тобто, в даному випадку позивач не вчинив порушення ч.4 ст. 115 КЗпП України оскільки, відсутня вина у несвоєчасній виплаті заробітної плати за весь час щорічної відпустки.

В п. 9 акту перевірки зазначено, що позивач в порушення вимог п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати ( доходу, грошового забезпечення) для розрозрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням який затверджений Постановою КМУ № 1266 від 26.09.2001 р. та абз. 6 ч.2 ст. 165 КЗпП України при оплаті листків непрацездатності № 212349 та № 212273 які видані ОСОБА_10 ( з 19.08.15 по 28.08.15 р. ) та ОСОБА_11 ( з 31.07.15 по 14.08.15 ) невірно визначено кількість днів, що підлягають оплаті та допущено переплату належних коштів в розмірі 208,33 грн. ( за листками непрацездатності фактично оплачено 2291,63 грн., а необхідно оплатити 2083,30 грн. ).

Проте, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що дане порушення виявлене під час перевірки дотримання законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування виконавчою дирекцією Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності згідно акту № 153 від 16.09.2016 р., а відповідач лише переніс вказану інформацію у свій акт.

Дане порушення не є правопорушенням яке передбачене абз. 6 ч. 2 ст. 165 КЗпП України оскільки, Кодекс законів про працю України не є спеціальним законом що регулює правовідносини у сфері соціального страхування.

Що стосується постанови 09-09-021/368 від 23.12.2016 р.

Колегія суддів не приймає за безпідставністю доводи апелянта про те, що позивач порушив ч. 1 ст. 116, ч.1 ст. 117 КЗпП України виходячи з наступного.

В п. 6 акту перевірки зазначено, що при звільненні працівників виплата всіх сум що належать від установи не проводиться в день звільнення. Станом на 30.11.2016 р. не виплачено розрахункові кошти звільненому згідно наказу № 115-к від 03.10.2016 р. тренеру викладачу Болехівської ДЮСШ ОСОБА_12 Звільненим згідно наказів № 117-к і 118-к від 12.10.2016 р. тренерам-викладачам ОСОБА_13 та ОСОБА_14 розрахункові кошти виплачено 31.10.2016. згідно платіжного доручення № 1836. Не виплачено середній заробіток за час затримки розрахункових коштів ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та іншим.

При цьому, відповідач не врахував ту обставину що фінансування та розрахунки по заробітній платі управління освіти здійснює відповідно до поступлення на рахунок коштів з Державного бюджету освітньої субвенції.

Тобто, в даному випадку позивач не вчинив порушення ч.1 ст. 116, ст. 117 КЗпП України оскільки, відсутня вина у несвоєчасній виплаті заробітної плати.

Що стосується постанови № 09-09-021/369 від 23.12.2016 р.

Колегія суддів, не приймає за безпідставністю доводи апелянта про порушення позивачем ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці», ст. 83 КЗпП України.

В п. 4 акту перевірки зазначено, що управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради не проводить індексацію заробітної плати педагогічним та технічним працівникам зокрема, лаборанту Тисівської ЗОШ ОСОБА_4 в межах прожиткового мінімум.

Відповідно до ст. 2, ст. 3 Закону України «Про індексацію», Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 р. № 288 в 2016 році до моменту складення відповідачем акту та винесення оспорюваної постанови індексація бюджетним працівникам сфери освіти не проводилась у зв'язку з тим, що індекс споживчих цін жодного разу не перевищив показника 103,0 %.

У попередні роки індексація грошових доходів бюджетним працівникам не проводилась у зв'язки з тим, що Кабінет Міністрів України не затвердив особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування як це вимагалось Законами України про бюджет на 2014 та 2015 р.

В п. 8 акту перевірки вказано, що при звільненні з роботи Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради не виплачує працівникам грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.

Роботодавцями щодо зазначених в акті перевірки працівників ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 є Болехівська ЗОШ 103 ступенів № 1, щодо працівників ОСОБА_17 є Поляницька ЗОШ 1-3 ступенів. Саме дані навчальні заклади при звільнені працівників зобов'язанні розрахувати кількість днів невикористаної щорічної відпустки і зазначити їх у наказах про звільнення, а управління освіти є лише виконавцем наказів в частині виплати коштів належних працівникам при звільненні. Тобто, в даному випадку відсутня вина Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради в невиплаті грошової компенсації працівникам за невикористані дні відпустки. Також, управління освіти не здійснює облік відпусток працівників навчальних закладів, а при звільненні керується відповідним поданням керівників навчальних закладів.

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги постанову Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 05.01.2017 року у справі № 339/398/16-п якою відносно начальника управління освіти ОСОБА_21 закрито провадження у справі за відсутністю складу правопорушення. Підставою для притягнення до відповідальності є протоколи про адміністративне правопорушення № 09-02-021/539 та № 09.02-021/540 від 30.11.2016 р. які складені відповідачем за результатами акту перевірки № 09-02-021/635 від 30.11.2016 р. який в тому числі є предметом спору в даній справі.

ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову оскільки, Управління Держпраці в Івано-Франківській області як суб'єкт владних повноважень діяв не в межах повноважень та не у спосіб передбачений законом та Конституцією України.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ст.200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року у справі № 809/225/17 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Суддя Н. В. Бруновська Суддя М. В. Костів Суддя Р. М. Шавель

Ухвала складена в повному обсязі 17.07.2017 року.