Ухвала суду № 67854943, 18.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3257/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

18 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Сорочка Є.О. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач або ФОП ОСОБА_2) звернулась до суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач або Вишгородська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення від 03.10.2016 №000040/10-08-21-00/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій у розмірі 17000,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1) зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 09.10.2008, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.6-8) та свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 №457188 (а.с.50).

12.09.2016 головними державними ревізорами-інспекторами Головного управління ДФС у Київській області було проведено фактичну перевірку кафе, розташованого за адресою: смт. Іванків, вул. І. Проскури, 24, суб'єкта господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, з питань дотримання вимог законодавства України під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

За результатами проведення перевірки на бланку №003974 був складений акт фактичної перевірки б/н від 12.09.2016, який зареєстрований в органі ДФС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання 13.09.2016 за реєстраційним №2388/1000/14/НОМЕР_1 (а.с.107-108).

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом встановлено факт зберігання однієї пляшки лікеру «Старий ринок», 0,5 літра, міцністю 45%, виробництва ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод», по ціні реалізації 160,00 грн. без наявності марки акцизного податку. Дана пляшка лікеру закоркована у заводський спосіб та у непошкодженому стані залишена в кафе.

З огляду на зазначене, працівники контролюючого органу дійшли висновку про порушення позивачем статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 (зі змінами та доповненнями).

Як вбачається з акту перевірки, перевірку проведено у присутності представника суб'єкта господарської діяльності - ФОП ОСОБА_2

В акті перевірки зазначено, що примірник даного акту отримано ФОП ОСОБА_2 12.09.2016, що підтверджується розпискою останньої на примірнику акта перевірки. ФОП ОСОБА_2 в акті перевірки у графі "зауваження до акта перевірки" зазначено, що зауважень не має, дивитись пояснення.

Судом першої інстанції встановлено, що додатками до акту перевірки є Х-звіт.

Крім цього, ФОП ОСОБА_2 під час перевірки було надано письмове пояснення, яке є додатком до акту перевірки, в якому позивач зазначила, що на момент перевірки 12.09.2016 у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_2, знаходилась одна пляшка лікеру «Старий ринок», 0,5 л., міцності 45%, виробник ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод», по ціні 160,00 грн., без наявності марки акцизного податку. Дана марка відсутня з невідомих причин. Крім цього, позивачем зазначено, що дана пляшка лікеру запечатана заводським способом та у непошкодженому вигляді залишена у позивача.

На підставі акту перевірки №2388/1000/14/НОМЕР_1 від 13.09.2016, керуючись абзацом 15 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» Вишгородською об'єднаною держаною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000040/10-08-21-00/НОМЕР_1 від 03.10.2016, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. (а.с.12).

Не погоджуючись із рішенням відповідача, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн., позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.

Відповідно до підпункту 20.1.19. пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.109. пункту 14.1. статті 14 ПК України передбачено, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Згідно з пунктом 226.2. статті 226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Пункт 226.3. статті 226 ПК України передбачає, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 226.6. та 226.7. статті 226 ПК України визначено, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Згідно з пунктом 226.9. статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Відповідно до пункту 228.9. статті 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Згідно з абзацом 3 частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995 (зі змінами та доповненнями) порушення якого і встановлено під час перевірки позивача, передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 (далі - Положення №1251) вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження:

пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення;

наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція);

пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів;

відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Згідно з пунктом 21 Положення №1251 для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.

Судом першої інстанції встановлено, що основними видами діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є: 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.02.2017.

Перевіркою встановлено факт зберігання пляшки лікеру «Старий ринок», об'ємом 0,5 літрів, міцністю 45%, виробництва ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод», по ціні реалізації 160,00 грн., без марки акцизного податку встановленого зразка.

В той же час, представниками контролюючого органу не зазначено де саме зберігалась пляшка лікеру «Старий ринок», чи містила дана пляшка залишки слідів клею від відклеєної марки чи залишки самої марки акцизного податку та чи не була відклеєною марка акцизного податку, не вказано також номер партії та дату виробництва лікеру, які в обов'язковому порядку зазначаються на кожній пляшці алкогольного напою.

Отже, за даними, які містяться в акті перевірки, слідує, що перевіркою встановлений факт зберігання алкогольного напою, на який марка акцизного податку взагалі не наклеювалась.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції з фототаблиці виявленої пляшки алкогольного напою без марки акцизного податку, а саме, лікеру «Старий ринок», придбаного у ТОВ «Сатурн-Логістік», пляшка лікеру «Старий ринок», місткості 0,5 дм3 є відкритою, тобто на момент перевірки знаходилась у реалізації, оскільки пляшка є неповною, на горлечку пляшки наявні залишки пошкодженої марки акцизного податку.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, а саме рахунку офіціанта від 26.08.2016, алкогольний напій лікер «Старий ринок» проданий порцією 100 мл (а.с.23).

Отже, вказані ознаки вказують на те, що пляшка відкривалась під час продажу алкогольного напою в кафе на розлив.

Поряд з цим, матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 - барменом кафе «Марокана» надані письмові пояснення від 12.09.2016, зі змісту яких вбачається, що марка акцизного податку на пляшці лікеру «Старий ринок» місткістю 0,5 літрів, 45% об., була пошкоджена у зв'язку з тим, що вказаний напій був відкритий 26.08.2016 при продажу 100 мл на розлив, а тому збереження цілісності марки при відкритті є неможливим (а.с.14).

Відповідно до підпункту 226.1. статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару

Отже, судом першої інстанції вірно зазначено, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується не на відкорковані напої, а на продаж повної (всієї) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається наявності марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі.

Також, закон не покладає на платників податку обов'язку зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже природно, що у силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

З огляду на викладене вище, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлене перевіркою порушення щодо відсутності марки акцизного податку на пляшці алкогольного напою матеріалами справи не підтверджується, а факт зберігання алкогольного напою із пошкодженою чи відірваною маркою акцизного податку в результаті відкриття пляшки та реалізації алкогольного напою на розлив не є податковим правопорушенням в розумінні Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Крім того, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2017 року задоволено клопотання апелянта та відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову до ухвалення судом апеляційної інстанції рішення у даній справі.

Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року - без змін.

Стягнути з Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (адреса: 07300, Київська обл., м. Вишгород, пр. Шевченка,1-а) до Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/220301106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 606 (шістсот шість) грн. 32 (тридцять дві) коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Оксененко О.М.