Ухвала суду № 67854915, 18.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18928/16 Головуючий у 1-й інстанції:Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

18 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Кривохижій О.О.,

за участю позивача - ОСОБА_2, представників третіх осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Максименко Лесі Анатоліївни, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_9 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Максименко Л.А., третя особа: Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про скасування свідоцтва на право власності НОМЕР_1 і НОМЕР_2, видані 14 серпня 2013 року Реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Києві та скасувати державну реєстрацію права власності на квартири АДРЕСА_1

Крім того, позивачем заявлено клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони всім державним реєстраторам у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, індексний номер: 4981413 від 14 серпня 2013 року (реєстраційний номер 132535680000); заборони всім державним реєстраторам у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2, індексний номер: 4973403 від 14 серпня 2013 року (реєстраційний номер 132584980000).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2017 року у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати як незаконну, та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про забезпечення позову.

При цьому, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2017 року виправлено описку, допущену в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2017 року, зазначивши в абзаці 13 мотивувальної частини «З урахуванням зазначеного, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмовити ОСОБА_2 у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову» замість «Враховуючи обрання позивачем недозволеного способу забезпечення адміністративного позову та з огляду на відсутність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне відмовити ОСОБА_2 у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову».

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача та представників третіх осіб, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При винесенні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ОСОБА_9 до ухвалення рішення в адміністративній справі, або того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З таким рішенням суду не можна не погодитися, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Приписи ч. 3 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства визначають, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

При цьому, відповідно до абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України викладених у постанові від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, підставами для забезпечення позову є очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливість або значне ускладнення захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, очевидна протиправність рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Зі змісту як клопотання про забезпечення позову, так і апеляційної скарги, вбачається посилання позивача лише на наявність ознак незаконності оскаржуваних рішень, що, на думку колегії суддів, є обґрунтуванням предмету позову, яке підлягає перевірці та оцінці під час судового розгляду справи, в тому числі з урахуванням позицій відповідача, третіх осіб та вимог закону.

Між тим, позивач належним чином не обґрунтував своє клопотання про забезпечення позову, не надав доказів того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Так, зокрема, апелянтом не надано доказів того, що третіми особами з моменту набуття права власності на квартири №№108-А, 168-А у будинку №12-В по вул. Бориспількій у місті Києві (з 14 серпня 2013 року) вчинялися будь-які юридичні дії з вказаними об'єктами нерухомості.

Дослідивши зміст клопотання позивача та матеріали справи, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для забезпечення даного адміністративного позову, зокрема з тих підстав, що заявником не конкретизовано яких саме зусиль буде змушений він докласти та яких понесе витрат у разі невжиття судом заходів, про які він просить.

Разом із тим, колегія суддів зазначає, що застосування заходів забезпечення позову є виправданим у разі, якщо наявне достатньо обґрунтоване припущення, що їх невжиття може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Оскільки предметом позову є скасування прийнятих відповідачем рішень, тобто позов не містить вимог зобов'язального характеру (таких, що підлягали б дієвому виконанню), відсутні будь-які перешкоди у виконанні судового рішення (у випадку задоволення позову).

Таким чином, не підтверджується існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Також, із заяви про забезпечення адміністративного позову вбачається, що такий спосіб забезпечення позову більш притаманний щодо вирішення спорів про право власності на об'єкт нерухомого майна.

Разом з тим, колегія суддів, зазначає, що позивач не позбавлений можливості звертатися в подальшому із заявами про забезпечення позову, якщо виникнуть нові обставини, що будуть нести реальну загрозу правам та інтересам позивача.

Отже, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновки суду першої інстанції про відсутність необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 117, 160, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвалу в повному тексті виготовлено 24 липня 2017 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.