Ухвала суду № 67854878, 18.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1721/16 Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

18 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Кривохижій О.О.,

за участю представника відповідача - Чернявської О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Овостар» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 25.11.2015 №125130005/2015/610135/2.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що документи, надані позивачем для митного оформлення товару, містять розбіжності та не містять відомостей про усі складові вартості товару.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без змін виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до зовнішньоекономічного Контракту №UA-005-2013 від 28.03.2013 та Додатків до нього: №1 від 03.12.2013; №2 від 20.12.2013; №3 від 26.12.2014, укладених між позивачем (Покупець) та DSM Nutritional Products Sp. Z о.о. (Польща) (Продавець), предметом контракту є зобов'язання Продавця передати у власність, а Покупця прийняти та оплатити Премікси, Вітаміни, Вітамінні суміші, Кормові добавки (далі Товар), партіями, що визначені в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Контракту.

Для митного оформлення товару, який імпортувався на митну територію України на виконання умов контракту, товариством 25.11.2015 до Митниці була подана митна декларація №125130005.2015.550263 від 25.11.2015.

Київська митниця Державної фіскальної служби винесла рішення про коригування заявленої митної вартості від 25.11.2015 №125130005/2015/610135/2.

Не погоджуючись із вказаним рішенням митного органу, ТОВ «Овостар» звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Овостар» суд першої інстанції виходив з того, що рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про коригування заявленої митної вартості є незаконним і підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи .

У відповідності до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 8.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З матеріалів справи вбачається, що разом з електронною митною декларацією ТОВ «Овостар» подало до Київської митниці Державної фіскальної служби такі документи: Контракт UА-005-2013 від 28.03.2013; Доповнення до контракту №1 від 03.12.2013; Доповнення до контракту №2 від 20.12.2013; Доповнення до контракту №3 від 24.12.2014; Специфікація №100 від 11.11.2015; Контракт між виробником та продавцем UА-005-2013 від 28.03.2013; Інвойс 6531072623 від 19.11.2015; Інвойс 6531072624 від 19.11.2015; СМR 5488992 від 20.11.2015; Книжка МДП від 19.11.2015; Прайс-лист б/н 13.10.2015; Експертний висновок Ц-676 від 13.10.2015; Експертний висновок Ц-896 від 24.11.2015; Пакувальний лист б/н від 19.11.2015; Ветеринарні свідоцтва ЄРД 00 №201384 від 25.11.2015; Санітарно-епідеміологічний контроль №2730 від 20.11.2015; Екологічний контроль 2730 від 20.11.2015; Фітосанітарний контроль 2730 від 20.11.2015; Лист повідомлення, що товар не призначений для продажу ОВ-24/11/15-1 від 24.11.2015; Ветеринарний сертифікат 1438/0600335/2015 від 20.11.2015; Відомості про включення товарів до державного реєстру ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів: №АА-02246-04-11 від 06.04.2011, №АА-03825-04-12 від 16.10.2012, №АА-03826-04-12 від 16.10.2012, №АА-05808-04-15 від 10.06.2015; Сертифікат походження товару PL/MF/ АК 0467883 від 20.11.2015; Сертифікат аналізу 20.07.2015; Сертифікат аналізу 12.10.2015; Сертифікат аналізу 05.11.2015; Сертифікат якості 18.11.2015; Копія митної декларації країни відправлення 15PL445010E0457169 від 20.11.2015.

У відповідності до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно вказаної норми права представнику ТОВ «Овостар» було запропоновано подати додаткові документи, визначені частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, а саме: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів.

На вимогу митного органу позивачем направлено лист вих. №ОВ-25/11/15-1 від 25.12.2015, в якому, зважаючи на те, що підготовка додаткових документів займе тривалий час, а кормові добавки, що імпортуються, необхідні для використання підприємством, висловлено прохання прийняти рішення без урахування термінів, передбачених статтею 53 Митного кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Однією із підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 25.11.2015 №125130005/2015/610135/2 стало ненадання додатково витребуваних документів.

Разом з тим, ненадання додатково витребуваних документів може бути підставою для коригування митної вартості товару лише у випадку, якщо вимога про їх надання була законною, а надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують митну вартість товарів.

Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02 червня 2015 року у справі № 21-498а15, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що саме по собі ненадання позивачем додатково витребуваних документів не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Перевіряючи обґрунтованість сумнівів Київської митниці Державної фіскальної служби у правильності визначення митної вартості колегія суддів встановила, підставою для витребування у ТОВ «Овостар» додаткових документів став висновок про наявність розбіжностей у документах, що надані для підтвердження митної вартості товарів, а саме: у п. 2.1 зовнішньоекономічного договору № UA-005-2013 від 28 березня 2013 року зазначені умови поставки - СІР Україна, Київська область, митний термінал, а у митній декларації та прайс-листі зазначені умови поставки - СІР Київ.

Відповідач вважає, що вказана розбіжність є суттєвою, оскільки впливає на митну вартість товару. Так, Київська митниця Державної фіскальної служби зазначає, що термін інкотермс «СІР» означає, що продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Відповідно, зміна місця призначення товару впливає на вартість перевезення товару та його вартість.

Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок відповідача про те, що умови поставки, зазначені у п. 2.1 зовнішньоекономічного договору № UA-005-2013 від 28 березня 2013 року не відповідають умовам поставки, зазначеним у митній декларації та прайс-листі, оскільки м. Київ територіально знаходить у межах Київської області.

Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено, що доповненням № 7 до контракту № UA-005-2013 від 28 березня 2013 року були внесені зміни в умови поставки товару та передбачено здійснення поставки на умовах - СІР Київ.

В апеляційній скарзі також міститься посилання на цінову інформацію Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної фіскальної служби.

Надаючи оцінку зазначеному доводу відповідача, колегія суддів зазначає, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Разом з цим, та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом. Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу.

Також колегія суддів враховує, що у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів та методів її визначення. Відтак, зазначена інформаційна база не містить всіх даних щодо імпортованих в Україну товарів.

При цьому, безліч чинників можуть впливати на формування ціни товару, зокрема, характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок, періоди поставки, наявності попиту та пропозиції тощо.

Тому, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано товариством, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, оскільки законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Вищого адміністративного суду України від 16.04.2015 №К/800/67953/14.

Відповідно, рішення про митне оформлення товару не може базуватися виключно на інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної фіскальної служби.

Під час розгляду справи відповідач посилався також на те, що надані ТОВ «Овостар» документи не містять відомостей про усі складові митної вартості товару, а саме - витрати на страхування.

У відповідності п. 7 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на страхування товарів (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Дослідивши умови контракту № UA-005-2013 від 28 березня 2013 року, митний орган дійшов до висновку про те, що витрати на страхування не були включені до ціни товару, а тому підлягають включенню до митної вартості товару.

Разом з тим, умови поставки, визначені у контракті № UA-005-2013 від 28 березня 2013 року, вказують на те, що вартість страхування була включена до ціни товару у складі транспортних витрат.

Термін «СІР» Інкотермс 2010 означає, що продавець доставить товар названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Також покупець бере на себе всі ризики і будь-які додаткові витрати після доставки в такий спосіб товару. За умовами CIP на продавця також покладається обов'язок по забезпеченню страхування від ризиків втрати й ушкодження товару під час перевезення на користь покупця. Отже, продавець укладає договір страхування й оплачує страхові внески.

Таким чином, умови контракту № UA-005-2013 від 28 березня 2013 року передбачають, що витрати на страхування товару під час перевезення були включені до його ціни, у зв'язку з чим митна вартість товару, відповідно до п. 7 ч. 10 ст. 58 МК України, не підлягає збільшенню на суму витрати на його страхування.

Крім того, щодо доводів відповідача, що наданий декларантом прайс-лист надано виключно товариству, тобто має суб'єктивну спрямованість, колегія суддів зазначає, що по своїй суті прайс-лист - це список цін, що не може вважатися первинним документом і слугує способом для продавця розповсюджувати інформацію про товар

Колегія суддів зауважує, що коло суб'єктів для яких виготовляється прайс - лист може зводитись до однієї особи, яка зацікавлена інформацією про один єдиний товар, а може містити перелік всіх товарів виробника і розраховуватись на невизначену кількість осіб і доводитись до потенціальних споживачів через мережу Інтернет.

Стосовно посилання митного органу на ту обставину, що висновок Київської ТПП від 24.11.2015 №Ц-896, наданий позивачем, не містив достовірної та об'єктивної інформації про заявлену митну вартість, суд апеляційної інстанції зазначає, що експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару, відповідно до ч.2 ст.53 МК України. Такі документи носять виключно інформаційний характер.

Колегія суддів також зазначає, що відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрованого Міністерством юстиції України 01 червня 2012 року за № 883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Разом з тим, пункт 33 оскаржуваного рішення вказаним вимогам не відповідає.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що твердження митного органу про те, що надані декларантом документи містили не всі відомості, що підтверджують числове значення митної вартості, не відповідають фактичним обставинам справи.

Інших розбіжностей чи невідповідностей у поданих декларантом документах митним органом не виявлено.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що адміністративний позов ТОВ «Овостар» підлягає задоволенню, а рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 25.11.2015 №125130005/2015/610135/2 є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги Київської митниці Державної фіскальної служби не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 08 грудня 2016 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року - без змін.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість прийняття митним органом оскаржуваного рішення та, відповідно, коригування митної вартості товару позивача за другорядним методом, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів .

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвалу в повному тексті виготовлено 24 липня 2017 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.