Ухвала суду № 67854817, 24.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/3720/17

Суддя доповідач Оксененко О.М.

У Х В А Л А

24 липня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Оксененко О.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2017 року за поданням Головного управління ДФС у м. Києві до приватного підприємства «Ресурс Буд» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

ГУ ДФС у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням до приватного підприємства «Ресурс Буд» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2017 року подання повернуто позивачу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

Перевіривши апеляційну скаргу, слід прийти до висновку, що її не може бути прийнято до апеляційного провадження та вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, проте апелянт зазначеної вимоги не виконав, а саме не долучив документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Разом з тим, ГУ ДФС у м. Києві в апеляційній скарзі заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на обмеженість бюджетного фінансування.

Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015 №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Крім того, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

У зв'язку із цим, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України, блокуванням рахунків чи відсутністю на ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень, відстрочення чи розстрочення такої сплати.

Згідно з п. 5 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік» встановлено, що з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1600 гривень.

Тобто, судовий збір, який підлягає сплаті, становить 1600 грн.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

Банк отримувача: ГУДКCУ в м. Києві;

Код банку отримувача (МФО): 820019;

Рахунок отримувача: 31211206781007;

Код класифікації доходів бюджету: 22030001;

Призначення платежу: *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний адміністративний суд.

Відповідно до частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

Керуючись статтями 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2017 року за поданням Головного управління ДФС у м. Києві до приватного підприємства «Ресурс Буд» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків терміном тридцять днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання суду документа про сплату судового збору в розмірі, визначеному відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», або клопотання з наведенням належних підстав та наданням належних доказів для зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати чи відстрочення або розстрочення.

У разі не усунення недоліків у зазначений вище строк відповідачу буде відмовлено у відкритті провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: О.М. Оксененко