Постанова № 67854665, 18.07.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 липня 2017 рокусправа № 804/1160/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.,

за участі представника відповідачів Чорнодуба М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року у справі № 804/1160/17 за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції міста Києва (Відповідач 1), Міністерства юстиції України (Відповідач 2), Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції міста Києва (Відповідач 3) про визнання протиправними дій та бездіяльності, третя особа: Державна казначейська служба України,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії Відповідачів, які виразились у несвоєчасному направлені на адресу ОСОБА_2 відповідей на запити на інформацію відповідно від 16.12.2016 року та від 08.12.2016 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року адміністративний позов задоволений повністю.

Не погодившись з таким судовим рішенням, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, відмовивши в задоволенні позовних вимог.

Відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції міста Києва постанова суду не оскаржена.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта та відповідача 2 - Міністерства юстиції України, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила такі обставини.

08.12.2016 року позивач звернулась із запитом на інформацію в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» до відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції міста Києва, у якому просила надати інформацію про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2016 у справі № 804/9237/14, а також рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 року № 2а/0470/6315/11.

Відповідно до інформації підприємства "УКРПОШТА" запит отриманий відповідачем 2 14.12.2016 року.

07.02.2017 позивачем отриманий лист відповідача 2 від 21.12.2016 року № 75607, у якому ОСОБА_2 повідомили про те, що виконавчі листи на адресу відділу не надходили. Згідно з поштовим штемпелем вказаний лист відправлений 24.01.2017.

16.12.2016 позивач звернулась до Головного територіального управління юстиції у м. Києві із запитом на інформацію в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації", у якому просила надати вичерпну інформацію щодо виконання Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року у справі № 804/10264/15.

25.01.2017 року позивачем отримано лист Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 03.01.2017 року № 218/218, який згідно з поштовим штемпелем відправлено 13.01.2017 року та яким ОСОБА_2 повідомлено про направлення даного запиту для розгляду за належністю до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Вказаним Відділом відповідь позивачу надана 23 січня 2017 року вих. № 912-0-32-17. (а.с. 6).

Вважаючи, що відповідачами порушені строки надання відповідей на інформаційні запити позивача, остання звернулась з позовом до суду.

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.11 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Нормами частини 1 статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною 4 статті 20 Закону № 2939-VI передбачено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась із запитами про надання публічної інформації оформленому відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Згідно з вимогами п. 2.10. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року № 2274/5, вихідна кореспонденція відправляється через діловода не пізніше наступного робочого дня після підписання (затвердження) документа (супровідного листа). Для реєстрації таких документів у Відділі ведеться Журнал реєстрації вихідної кореспонденції.

Проте, відповідь на запит від 08.12.2016 року направлена Відповідачем 1 на адресу позивача лише 24.01.2017 року відповідно до інформації отриманої з офіційного сайту «Укрпошта» за штрих кодовим ідентифікатором 0303602867687. (а.с. 4 зв.б.), тобто більше ніж через місяць, а відтак з порушенням строку, встановленого Законом, у зв'язку чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про несвоєчасне направлення відповіді на запит від 16.12.2016 року заявлених до Міністерства юстиції України та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 385/2011 затверджено Положення про Державну виконавчу службу України, відповідно до пункту 7 якого ДВС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України.

Згідно із Положенням про Державну виконавчу службу України, затвердженим постановою КМУ № 229 від 02.07.2014, Державна виконавча служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів відповідно до закону.

З 07.04.2015 вищевказане Положення про ДВС втратило чинність у зв'язку із прийняттям постанови КМУ № 150 від 31.03.2015 року, якою погоджено пропозицією Міністерства юстиції щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Міністерство постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 "Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції" функцій і повноважень Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, які припинені.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Крім того, пунктом 2 встановлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.

Статтею 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5 "Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за № 1302/29432, органами державної виконавчої служби є:

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;

управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).

Отже, в цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби. У зв'язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділи примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не визначені як самостійні органи державної виконавчої служби, це виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.

Враховуючи те, що наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним, у разі подання позовної заяви до державних виконавців або інших посадових осіб органів державної виконавчої служби чи до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, необхідно за правилами статті 52 КАС України здійснювати заміну неналежного відповідача на належного.

Проте, відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Таким чином, заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції.

Належним відповідачем за вказаними вимогами є Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, але позов до нього не заявлений і судом першої інстанції цей орган як відповідач до участі у справі не залучений.

Під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував, що в даній справі позивач звернувся до неналежних відповідачів та не допустив їх заміну, що призвело до порушення норм процесуального законодавства, які призвели до задоволення позову до неналежних відповідачів.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції за приписами статті 52 КАС України не наділений повноваженнями щодо здійснення заміни неналежного відповідача під час апеляційного розгляду справи, тому, відповідно, підстави для задоволення позову до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області та Міністерства юстиції України відсутні, а відтак слід відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, його висновки суперечать обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням нової про часткове задоволенні позовних вимог.

Повний текст складений 24 липня 2017 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року у справі № 804/1160/17 скасувати.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції міста Києва щодо несвоєчасного направлення ОСОБА_2 відповіді на запит на інформацію від 8 грудня 2016 року.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко