Постанова № 67854449, 13.07.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 липня 2017 року 10 год. 42 хв. № 826/16475/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г., за участю секретаря судового засідання Багрій М.В., представника позивача - Завадської О.В., представника відповідача - Дроботун О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київпассервіс"

до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання

електричної і теплової енергії у Київській області

про скасування постанови, -

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 13 липня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Київпассервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Київській області про скасування постанови №50 від 11.10.2016 року «Про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання».

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а тому є незаконною та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, в поданих раніше письмових запереченнях зазначив, що Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Київській області діяла лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, постанова про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання уповноваженими посадовими особами №50 від 11.10.2016 року є законною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив наступне.

29.07.2016 року старшим державним інспектором з енергетичного нагляду Коробенком Миколою Івановичем Державної інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Київській області проведено позапланову перевірку виконання суб'єктами господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених за результатами здійснення заходів з державного енергетичного нагляду, а саме: Припису від 23.08.2016 року №08/20-07-056.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 0/21-35-034.

На підставі відповідного акту перевірки старшим державним інспектором з енергетичного нагляду винесено Постанову №50 від 11.10.2016 року про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, а саме ухилення від виконання вимог припису №08/21-35-030 від 30.08.2016 року

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон України № 877).

Пункт 7 ст. 4 Закону України № 877 передбачає, що у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб'єкта господарювання.

Статтею 6 Закону України № 877 встановлено виключний перелік підстав для здійснення позапланової перевірки, серед яких наявна така підстава, як звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки (абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України № 877).

Вказане правило закріплено також у пп. 3.4.1. п. 3.4 розділу 3 «Інструкції з організації проведення заходів державного енергетичного нагляду за суб'єктами електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і споживачами електричної енергії та оформлення їх результатів», затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України № 817 від 24.12.2004 року (далі - Інструкція № 817), позапланові заходи поділяються на перевірки, огляди, інспектування тощо та здійснюються у разі виявлення недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктами господарювання, у тому числі з питань дотримання суб'єктами господарювання режимів споживання електричної та теплової енергії, а також стану обліку енергії, а саме розгляду звернень споживачів.

Підпунктом 3.4.5. Інструкції встановлено, що за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства (позаплановий захід здійснюється тільки за наявності згоди Міненерговугілля України на його проведення).

Отже вимога Публічного акціонерного товариства «Київпассервіс» до інспектора про пред'явлення погодження Міненерговугілля України на проведення перевірки є законною та обґрунтованою.

При цьому, відповідачем не заперечується факт, що законом передбачено пред'явлення погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки, проте його не було.

Згідно абз. 3 п. 2 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та в сфері теплопостачання, затвердженого постановою КМУ від 21.07.1999 року № 1312, штрафи за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання накладаються на суб'єктів господарювання за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень, приписів, розпоряджень, інших розпорядчих документів НКРЕ, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій.

Згідно п. 3 цього ж Положення, накладати на суб'єктів господарювання штрафи мають право державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії.

Згідно абз. 3 п. 5 цього ж Положення, старші державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право накладати на суб'єктів господарювання штрафи за правопорушення, передбачені в абзаці третьому пункту 2 цього Положення, - у розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 7 цього ж Положення, рішення про накладення штрафу приймається на підставі акта перевірки суб'єкта господарювання, складеного посадовими особами НКРЕ, та акта перевірки (протоколу) суб'єкта господарювання, складеного посадовими особами Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж або Держенергонагляду.

Інших, будь-яких підстав Порядком не передбачено.

Як убачається з оскаржуваної постанови, штраф на позивача накладено на підставі акта перевірки (Протоколу) №08/20-07-050 від 23.09.2016 року.

При цьому, твердження відповідача, що порушення при перевірці фактично встановлені, судом не беруться до уваги, оскільки порушено порядок здійснення позапланової перевірки.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких умов суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справи міститься платіжне доручення №391 від 20 жовтня 2016 року на підтвердження сплати судового збору у сумі 2 756,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою складає 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

У свою чергу відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" було встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі станом на січень 2016 року на рівні 1378 грн.

В даному випадку позивачу про подачі позову необхідно було сплатити судовий збір у сумі 1378 грн., проте, як було зазначено вище, фактично позивачем сплачено 2756,00 грн., сума переплати складає 1378 грн.

Водночас, суд зазначає, що Законом України "Про судовий збір" передбачено окремий порядок повернення переплаченої суми судового збору.

Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову №50 від 11.10.2016 року "Про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері постачання".

Присудити з бюджетних асигнувань Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Київській області на користь Публічного акціонерного товариства "Київпассервіс" (код ЄДРПОУ 33348385) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено та підписано 17.07.2017 року.

Суддя Н.Г. Вєкуа