Рішення № 6785443, 09.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" листопада 2009 р.Справа № 24-33/89-09-3206 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія”, м. Київ до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Савранський завод продовольчих товарів”, Одеська обл., Савранський р-н, с.м.т. Саврань 2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерготрансінвест Холдинг”, м. Київ

про стягнення 1145957,10 грн.

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Савранський завод продовольчих товарів”, Одеська обл., Савранський р-н, с.м.т. Саврань

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія”, м. Київ

про визнання частково недійсним правочину

та за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Української лізингової компанії”, м. Київ.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Савранський завод продовольчих товарів”, Одеська область, смт. Саврань

про розірвання договору та вилучення майна

Суддя О.Ю. Оборотова

За участю представників:

Від представника ТОВ „Українська лізингова компанія”: Козак О.Д. на підставі довіреності від 11.02.2009р.

Від представника ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів”: Цинєва А.О. на підставі довіреності вих. № 382 від 10.09.2009р., Бойко Н.І., на підставі довіреності від 03.06.2009р.

Від представника ТОВ „Енерготрансінвест Холдинг”: Джуган М.В. на підставі довіреності від 13.06.2009р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Савранський завод продовольчих товарів” про розірвання договору та вилучення майна, а саме позивач просив суд розірвати договір фінансового лізингу №01-158/08-обл від 26 червня 2008 року, який було укладено між сторонами спору, та вилучити у ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” два комбайни зернозбиральних, марки КЗС-11 Дніпро 350, 2006 року випуску, за заводським №00836277 та №00836287 , двигуни №906.949.00-501864 та №906.949.00-501864, реєстраційні №45730АА та №45729АА відповідно. Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” не виконує зобов’язання щодо сплати лізингових платежів більше 30 днів, що за умовами договору фінансового лізингу №01-158/08-обл від 26 червня 2008 року є підставою для розірвання цього договору та повернення предмету лізингу. Господарським судом Одеської області (суддя Оборотова О.Ю.) було порушено провадження у справі №24/80-09-2429.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що ним припинена сплата лізингових платежів, оскільки позивачем нарахована така сплата в порушення діючого законодавства, що є порушенням виконання зобов’язання зі сторони ТОВ „Українська лізингова компанія”.

ТОВ „Українська лізингова компанія” звернулось до господарського суду з позовною заявою до ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерготрансінвест Холдинг” про стягнення з відповідачів 1145957,10 грн., у тому числі простроченої заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 831695,49 грн., нарахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 35454,57 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 6153,04 грн., штрафу в розмірі 272654 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням договірних зобов’язань ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” в частині повернення лізингових платежів, визначених договором фінансового лізингу №01-158/08-обл від 26 червня 2008 року, неналежним виконанням вказаного договору, а також невиконанням ТОВ „Енерготрансінвест Холдинг” взятих на себе обов’язків поручителя за договором поруки. Господарським судом Одеської області (суддя Мазур Д.Т.) було порушено провадження у справі №33/89-09-3206.

Не погоджуючись з вищевказаним позовом, ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” звернувся до господарського суду з зустрічним позовом до ТОВ „Українська лізингова компанія” за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТОВ „Енерготрансінвест Холдинг” про визнання недійсним правочину, а саме просив суд визнати недійсними п. 3.3. Договору фінансового лізингу №01-158/08-обл від 26.06.2008 року та п. 3.9. Додатку 4 до вказаного Договору фінансового лізингу, які було укладено між ТОВ „Українська лізингова компанія” та ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів”. Вказаний зустрічний позов було прийнято судом до розгляду разом з первісним позовом по справі №33/89-09-3206.

В процесі розгляду справи №33/89-09-3206, ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” уточнило позовні вимоги та просило суд визнати недійсними п. п. 3.2., 3.3., 3.4. Договору фінансового лізингу №01-158/08-обл та п. 3.9., 3.14., п. 6.3. Додатку 4 до Договору фінансового лізингу №01-158/08-обл від 26.06.2008 року. Підставою для задоволення зустрічного позову, ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” зазначило те, що вказані умови Договору та додатку до нього суперечать законодавству та допускають односторонню зміну його умов (коригування лізингового платежу) без можливості визначення Лізингоодержувачем наперед розміру відсотків за користування кредитними коштами протягом певного періоду часу.

Згодом, позивач за зустрічним позовом доповнив позовні вимоги та просив суд зобов’язати ТОВ „Українська лізингова компанія” належним чином виконувати умови Договору фінансового лізингу №01-158/08-обл від 26.06.2008 року.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області №331-р від 12.08.2009р. справу №33/89-09-3206 передано судді Оборотової О.Ю. для подальшого розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.08.2009р. справу № 33/89-09-3206 прийнято до свого провадження та присвоєно справі № 24-33/89-09-3206.

          11.09.2009р. до господарського суду від представника ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” надійшло клопотання про об’єднання справ № 24/80-09-2429 та №24-33/89-09-3206.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.09.2009р. об’єднано справи № 24-33/89-09-3206 та № 24/80-09-2429. Присвоєно об’єднаній справі №24-33/89-09-3206.

          21.09.2009 року від представника ТОВ „Українська лізингова компанія” надано до господарського суду Одеської області заяву про уточнення позовних вимог, в якої просило суд стягнути з ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” на свою користь 1898280,27 коп., у тому числі прострочену заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 1432004,65 грн., нарахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 47438,88 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 9855,74 грн., штрафу в розмірі 408981 грн.; розірвати Договір фінансового лізингу №01-158/08-обл і вилучити у ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” два комбайни зернозбиральних, марки КЗС-11 Дніпро 350, 2006 року випуску, за заводським №00836277 та №00836287, двигуни №906.949.00-501864 та №906.949.00-501864, реєстраційні №45730АА та №45729АА відповідно, та передати їх на користь ТОВ „Українська лізингова компанія”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.10.2009р. продовжено строк розгляду справи до 12.11.2009р.

Також, до суду надійшли пояснення позивача за зустрічним позовом, у яких ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” зазначив, що подаючи зустрічний позов, не ухиляється від виконання вказаного договору фінансового лізингу, а навпаки бажає виконувати останній, але якщо цей договір буде відповідати вимогам закону та не буде допускати односторонню зміну умов договору зі сторони ТОВ “Українська лізингова компанія”, які порушують права та інтереси ТОВ “Савранський завод продовольчих товарів”.

09.11.2009р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача за зустрічним позовом надійшли заперечення на розрахунок заборгованості за лізинговими платежами.

У судовому засіданні 09.11.2009р. суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянув матеріали справи, оцінивши докази, що мають значення для справи, заслухавши представників сторін, - суд встановив:

26 червня 2008 року між ТОВ „Українська лізингова компанія” (Лізингодавцем) та ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” (Лізингоодержувачем), було укладено Договір фінансового лізингу №01-158/08-обл (Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Лізингодавець на підставі Договору купівлі-продажу (поставки) зобов’язується набути у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майном ( „Предмет лізингу”), найменування, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведені у Специфікації і умовах передачі предмету лізингу (додаток №2 до Договору), а Лізингоодержувач зобов’язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

В додатку №2 до Договору, визначене найменування предмета лізингу, його модель, рік випуску та ціна з ПДВ та без ПДВ у національній валюті України - гривні.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що строк користування Лізингоодержувачем Предметом лізингу складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в графіку сплати лізингових платежів (Додаток №1 до Договору) (надалі –„Графік”) та починаючи з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі Предмета лізингу (надалі –„Акт”), що в будь-якому випадку не може бути менше одного року.

На виконання вказаних умов Договору, 27 червня 2008 року ТОВ „Українська лізингова компанія” передало, а ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” прийняло два комбайни зернозбиральних, марки КЗС-11 Дніпро 350, 2008 року випуску, за заводським №00836277 та №00836287, двигуни №906.949.00-501864 та №906.949.00-501864, реєстраційні №45730АА та №45729АА відповідно, про що сторонами Договору було складено акт приймання-передачі. Окрім того, 26 червня 2008 року, Сторонами Договору було підписано Графік сплати лізингових платежів (додаток №1 до Договору).

Згідно до п. 1.3. Договору, в разі дострокового розірвання Договору або якщо Договором не передбачено перехід права власності на Предмет лізингу до Лізингоодержувача після закінчення строку лізингу в разі закінчення строку користування Предметом лізингу та інших випадках дострокового повернення Предмета лізингу, Лізингоодержувач зобов’язаний повернути Предмет лізингу Лізингодавцю, А лізингодавець зобов’язаний прийняти Предмет Лізингу у Лізингоодержувача.

Відповідно до п. 2.2. Договору, договір купівлі-продажу (поставки) укладається Лізингодавцем та/або набирає чинності після сплати Лізингоодержувачем авансового платежу згідно Загальних умов (Додаток №4 до Договору) (надалі –„Загальні умови”).

Вартість предмету Лізингу та лізингові платежі визначені у ст. 3 Договору. Так, згідно до п. 3.1. Договору, Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку та умов ст. 3 Загальних умов. Лізингові платежі складаються з лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості Предмета лізингу, а також чергових лізингових платежів кожен з яких включає: суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості Предмету лізингу; винагороду (комісію) Лізингодавцю за отриманий у лізинг Предмет лізингу (надалі –„Винагорода”).

Згідно до п. 3.1. Загальних умов, усі платежі за Договором Лізингоодержувач зобов’язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до графіку Загальних умов шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця.

Відповідно до п. 3.5. Загальних умов, якщо передача Предмета лізингу відбулась до п’ятнадцятого числа місяця, чергові лізингові платежі сплачуються кожного п’ятого числа місяця, а якщо пізніше, чергові лізингові платежі сплачуються кожного двадцятого числа місяця.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що після проведення фактичної передачі Предмету лізингу Лізингоодержувачу загальна вартість предмету лізингу може бути змінена, якщо: а) загальна вартість предмету лізингу визначена у Специфікації в грошовому еквіваленті до іноземної валюти; б) у зв’язку з збільшенням митних зборів та інших обов’язкових платежів, які впливають на вартість Предмету лізингу, згідно умов договору купівлі-продажу (поставки) на момент проведення повного розрахунку Лізингодавця з продавцем за придбання предмету Лізингу. В таких випадках Лізингодавець збільшує авансовий лізинговий платіж на суму такого збільшення не пізніше початку місяця, який слідує за місяцем в якому був підписаний Акт, складає новий графік та направляє його Лізингоодержувачу. При цьому розмір винагороди (комісії) Лізингодавця змінюється пропорційно зміні загальної вартості Предмету лізингу.

Як встановлено судом та підтверджується довідкою взаєморозрахунків станом на 21.09.2009 року та не заперечується представником ТОВ „Українська лізингова компанія”, згідно Договору, ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” всього сплачено 886616,45 грн., з яких 622319,05 грн. - відшкодовування (компенсація) частини вартості Предмету лізингу, 264297,40 грн. –винагорода Лізингодавця. При цьому, вказані лізингові платежі ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” перестав сплачувати з грудня 2008 року.

Згідно до п. 3.3. Договору, якщо строк передачі Предмета лізингу перевищує 45 днів починаючи з моменту підписання договору, то, у випадку зростання ставки LIBOR, для долара США на період 12 (дванадцять) місяців, встановленої на дату підписання Акту, в порівнянні з такою ставкою, встановленою на дату підписання Договору, розмір винагороди може бути змінений пропорційно такій ставці LIBOR. В цьому випадку Лізингодавець не пізніше початку місяця, який слідує за місяцем, в якому був підписаний Акт, складає новий Графік та направляє його Лізингоодержувачу.

Відповідно до п. 3.4. Договору, останній вважається зміненим у випадках передбачених пунктами 3.2., 3.3. Договору, з моменту одержання Лізингоодержувачем Графіку зміненого за правилами цих пунктів відповідно та приймається до виконання Лізингоодержувачем без заперечень.

Пунктом 3.9. Додатку 4 до Договору визначено, що на дату сплати, визначеному п. 3.5. Загальних умов, лізинговий платіж (крім авансового, лізингового платежу та останнього чергового лізингового платежу), який підлягає сплаті згідно Графіку та Загальних умов коригується на суму винагороди, яка визначається за формулою: V1=So*k- So, де: So –сума чергового лізингового платежу за Договором на дату сплати, k –коефіцієнт, який визначається як відношення курсу гривні до долару США, встановленого НБУ за 5 (п’ять) календарних днів до дати сплати чергового лізингового платежу, згідно п. 3.5. Загальних умов, та збільшеного на 0,59%, до курсу гривні до долару США, за яким АКІБ „УкрСиббанк” (надалі –„Банк”), по дорученню Лізингодавця фактично здійснив платіж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), що підтверджується відповідною довідкою банку, або заіреною копією банківської виписки, отриманих Лізингодавцем для придбання Предмету лізингу та його подальшої передачі Лізингоодержувачу у фінансовий лізинг. Якщо значення коефіцієнта k менше одиниці, то сума V1 не розраховується; * - знак множення. Якщо курс гривні до долара США, за яким Банк по дорученню Лізингодавця фактично здійснив купівлю доларів США на міжбанківському валютному ринку, що підтверджується відповідною довідкою банку, або завіреною копією банківської виписки, перевищує більш ніж на 0,6 (нуль цілих шість десятих) відсотка курс гривні до долара США, встановлений НБУ, який використовується для розрахунку коефіцієнта k, вказаного в цьому пункті, то Лізингодавець направляє Лізингоодержувачу повідомлення про коригування лізингового платежу на суму Винагороди, яке виникло внаслідок такого перевищення. Суму такого коригування лізингового платежу Лізингоодержувач зобов’язаний сплатити протягом трьох робочих днів з моменту отримання такого повідомлення.

Згідно до п. Додатку 4 до Договору, в період строку дії Договору розмір лізингової плати може збільшуватись (індексуватись) в залежності від: - зміни законодавства, яке впливає на лізингову діяльність Лізингодавця; - зміни відсотків за користування кредитом, залученим Лізингодавцем в разі зміни кредитної політики згідно з рішенням органів державної влади України, НБУ, а також збільшенням податків, зборів та інших обов’язкових платежів, пов’язаних з конвертацією гривні в іноземну валюту. У разі зміни розмірів лізингових платежів Лізингодавець та Лізингоодержувач складають додаткову угоду до Договору. У разі відмови Лізиноодержувача від підписання такої додаткової угоди, Лізиноодержувач зобов’язаний повернути Лізингодавцю Предмет Лізингу протягом 5 (п’яти) діб з моменту отримання від Лізингодавця письмової пропозиції про зміну розмірів лізингових платежів, при цьому раніше сплачені лізингові платежі поверненню не підлягають.

Відповідно до п. 6.3. Додатку 4 до Договору, якщо кожного наступного року страхування Предмету лізингу страхові платежі сплачені Лізингодавцем страховій компанії за страхування Предмету Лізингу будуть більше ніж страхові платежі передбачені в Графіку за відповідний період часу, то Лізингодавець має право на свій вибір здійснити одну з наступних дій: 1) виставити рахунок на суму такого перебільшення, а Лізингоодержувач зобов’язаний його сплатити протягом трьох робочих днів з моменту отримання; 2) збільшити розмір франшизи.

Аналіз п. п. 3.2., 3.3., 3.4. Договору фінансового лізингу №01-158/08-обл та п. 3.9., 3.14., п. 6.3. Додатку 4 до Договору фінансового лізингу №01-158/08-обл від 26.06.2008 року дозволяє дійти до висновку, що вказані умови допускають односторонню зміну умов Договору зі сторони Лізингодавця - ТОВ „Українська лізингова компанія”.

Пунктом 4.2.5. Договору передбачено, що за порушення умов п. 9.2. Договору та умов пунктів 2.2., 6.7., 6.8., 6.10.-6.12., 7.2., 9.6. Загальних умов, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю штраф у розмірі 5 відсотків від загальної вартості предмету лізингу, вказаної в специфікації, за кожен випадок такого порушення.

Відповідно до п. 7.2.1. Загальних умов, Лізингоодержувач зобов’язаний щоквартально письмово інформувати Лізингодавця про стан та місцезнаходження Предмета лізингу шляхом направлення Лізингодавцю звіту у формі встановленій Сторонами (Додаток №3 до цього Договору).

Судом встановлено, що такі повідомлення регулярно здійснювались ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів”, що підтверджується відповідними довідками Додаток №3 Типова Форма Довідки про технічний стан Предмету лізингу за відповідні квартали.

Згідно до п. 8.1. Загальних умов, Лізингодавець має право вилучити Предмет лізингу у випадку несплати Лізингоодержувачем лізингового платежу (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більш ніж 30 днів з дня настання строку платежу, встановленому в Загальних умовах, тобто в п. 3.5. Загальних умов. За таке порушення Договору, у відповідності до п. 8.2.2. Договору, Лізингодавець має право достроково розірвати Договір.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд доходить висновку про відмову у задоволенні первісного позову ТОВ „Українська лізингова компанія” та про задоволення зустрічного позову ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів”, виходячи з наступного:

          Згідно до ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг”, фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

          Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про фінансовий лізинг”, відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

          Частиною 2 ст. 6 Закону України „Про фінансовий лізинг” передбачені істотні умови договору лізингу, а саме: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

          Згідно до ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг”, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня.

          Згідно до ч. 2 ст. 198 ГК України, грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях; грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства; виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Пунктом 1 постанови КМ України від 18.12.98 N 1998 "Про удосконалення порядку формування цін" визначено, що формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці.

Статтею 117 Конституції України передбачено, що постанови і розпорядження КМ України є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (зі змінами та доповненнями), валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Як було встановлено судом, згідно до Додатку №2 до Договору, вартість предмету лізингу встановлена у національній валюті і визначена в абсолютній величині.

Суд приходить до висновку, що застосування формули перерахування ціни з використанням обмінних курсів іноземних валют, які визначені у п.п. 3.9., Додатку 4 до Договору (Загальних умов), суперечить ст.ст. 99, 117 Конституції України, ч. 2 ст. 198 ГК України, п. 1 постанови КМ України від 18.12.98 N 1998 "Про удосконалення порядку формування цін", ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю". Крім того п.п 3.2., 3.3., 3.4., 3.9., 3.14., Договору фактично допускають односторонню зміну його умов зі сторони Лізингодавця.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно до ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Суд також враховує п. 10 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 року (із змінами та доповненнями) №02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”, відповідно до якого, недійсними можуть визнаватися не лише угоди, які не відповідають закону, а й такі, що порушують вимоги указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативних актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Оскільки судом встановлено, що п.п. 3.3., Договору та п.п. 3.9., Додатку 4 до Договору (Загальних умов) суперечать ст.ст. 99, 117 Конституції України, ч. 2 ст. 198 ГК України, п. 1 постанови КМ України від 18.12.98 N 1998 "Про удосконалення порядку формування цін", ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", то ці умови є недійсними на підставі ст. 16, ч. 1 ст. 203 ЦК України, ч. 1 ст. 207 ГК України, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ГК України, недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Пункти 3.2., 3.3., 3.4. Договору та п.п. 3.9., 3.14., 6.3. Додатку 4 до Договору (Загальних умов) допускають односторонню зміну умов Договору (коригування лізингового платежу) зі сторони ТОВ „Українська лізингова компанія” та порушують права та інтереси Лізингоодержувача, оскільки останній не може наперед визначити розмір відсотків за користування кредитними коштами протягом дії Договору. За цих підстав, вказані умови договору підлягають визнанню недійсними також на підставі ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 207 ГК України. Суд також звертає увагу на те, що при укладенні Договору, розмір лізингових платежів чітко визначений Додатком № 1 до Договору № 01-158/08-обл від 26 червня 2008 року. а застосування перерахунку курсової різниці суперечить ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг», яким передбачено, що істотною умовою договору фінансового лізингу є розмір лізингових платежів.

Згідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 4 ст. 612 ЦК України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Згідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Згідно до ч. 1 ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, з грудня 2008 року, тобто початку світової економічної кризи, зростання курсу долару у відношенні до гривні ТОВ „Українська лізингова компанія” почала вимагати від ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” сплати лізингових платежів з урахуванням умов, визначених у п.п. 3.9., Додатку 4 до Договору (Загальних умов), що значно збільшило розмір щомісячного лізингового платежу. Вказані умови не відповідають вимогам закону.

Підставами для сплати лізингових платежів були розрахунки Лізингодавця, які надсилались на адресу ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” та були розраховані ТОВ „Українська лізингова компанія” внаслідок перерахування лізингових платежів на підставі зростання курсу долара по відношенню до національної валюти.

Також, суд встановив, що наявна заборгованість Лізингоодержувача перед Лізингодавцем за Договором лізингу, але підставою виникнення цієї заборгованості є несплата за графіком платежів з боку ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів”, який не виконував обов’язки по такій сплаті, так як кредитор односторонньо змінив суму лізингових платежів.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

У пункті 8 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 10.12.96 N 02-5/422 "Про судове рішення" (з подальшими змінами) також зазначено, що, зміна в рішенні господарського суду предмета, підстав позову за заявою позивача, зробленою безпосередньо в засіданні суду, допустима лише, якщо при цьому не порушено процесуальних прав відповідача, передбачених статтями 22 і 23 ГПК, і відповідачеві було надано можливість подання доказів щодо нового предмета, підстав позову та наведення його доводів у судовому засіданні. Волевиявлення позивача повинно викладатись у письмовій формі.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони;

Оскільки, за первісним позовом підставою для стягнення з Лізингоодержувача заборгованості за договором лізингу стали відповідні розрахунки Лізингодавця, які розраховані з урахуванням зростання курсу долара по відношенню до національної валюти, що не відповідає закону, та, так як, позивач самостійно визначає підстави та предмет позову, а суд не має таких повноважень, то, відповідно, не підлягає задоволенню уточнена позовна вимога про стягнення 1898280,27 коп.

При цьому, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись до суду зі зміненими підставами позовних вимог.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки припинення виконання зобов’язання зі сторони ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” сталось саме з вини ТОВ „Українська лізингова компанія”, то, відповідно, підлягає задоволенню позовна вимога за зустрічним позовом про зобов’язання ТОВ „Українська лізингова компанія” належним чином виконувати умови Договору, та не має підстав для задоволення первісних позовних вимог, які ґрунтуються на, нібито, порушенні термінів сплати лізингових платежів зі сторони ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів”. За цих же підстав, не підлягають вимоги ТОВ „Українська лізингова компанія” про розірвання договору та повернення Предмета лізингу.

          Так як судом встановлено, що Лізингодавець отримав звіти у формі встановленій Сторонами (Додаток №3 до цього Договору), то відповідно не підлягає задоволенню вимога за первісним позовом про сплату штрафу за, нібито, невиконання ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” п. 7.2.1. Загальних умов. Також, суд зазначає, що у своїй позовній заяві та уточнені до неї, ТОВ „Українська лізингова компанія” посилається на порушення зі сторони ТОВ „Савранський завод продовольчих товарів” п. 7.2.1. саме Договору, а не Додатку 4 до Договору (Загальних умов). При цьому, у відповідності до п. 4.2.5. Договору передбачено, що за порушення умови пунктів 7.2. саме Загальних умов, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю штраф у розмірі 5 відсотків від загальної вартості предмету лізингу, вказаної в специфікації, за кожен випадок такого порушення. Окрім цього, ТОВ „Українська лізингова компанія” необґрунтовано збільшення позовних вимог в частині стягнення такого штрафу з 272654 грн. (позовна заява від 05.06.2009 року за вих. №734) до 408981 грн. (заява про уточнення позовних вимог від 18.09.2009 року за вих. №1250).

З огляду на викладене, суд вважає, що у задоволенні первісного позову слід відмовити з покладенням судових витрат на позивача та задовольнити зустрічний позов з покладенням судових витрат за подачу цього позову на ТОВ „Українська лізингова компанія”.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 69, 75, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Савранський завод продовольчих товарів” відмовити у повному обсязі.

2.          Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Савранський завод продовольчих товарів” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія”- задовольнити.

3.Визнати недійсними п. п. 3.2., 3.3., 3.4. Договору фінансового лізингу №01-158/08-обл від 26.06.2008 року, який було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія” (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12, фактична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 30575865, п/р №26003024740201 в АКІБ „Укрсіббанк”, МФО 351005) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Савранський завод продовольчих товарів” (місцезнаходження: 66200, Одеська область, Савранський район, смт. Саврань, вул. Степова, 1, код ЄДРПОУ 00686753, п/р 26000311247801 в АКБ „Південний” МФО 328209).

4.          Визнати недійсними п. п. 3.9., 3.14., п. 6.3. Додатку 4 до Договору фінансового лізингу №01-158/08-обл від 26.06.2008 року, який було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія” (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12, фактична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 30575865, п/р №26003024740201 в АКІБ „Укрсіббанк”, МФО 351005) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Савранський завод продовольчих товарів” (місцезнаходження: 66200, Одеська область, Савранський район, смт. Саврань, вул. Степова, 1, код ЄДРПОУ 00686753, п/р 26000311247801 в АКБ „Південний” МФО 328209).

5.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія” (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12, фактична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 30575865, п/р №26003024740201 в АКІБ „Укрсіббанк”, МФО 351005) належним чином виконувати умови Договору фінансового лізингу №01-158/08-обл від 26.06.2008 року, який було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія” (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12, фактична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 30575865, п/р №26003024740201 в АКІБ „Укрсіббанк”, МФО 351005) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Савранський завод продовольчих товарів” (місцезнаходження: 66200, Одеська область, Савранський район, смт. Саврань, вул. Степова, 1, код ЄДРПОУ 00686753, п/р 26000311247801 в АКБ „Південний” МФО 328209).

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія” (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12, фактична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 30575865, п/р №26003024740201 в АКІБ „Укрсіббанк”, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Савранський завод продовольчих товарів” (місцезнаходження: 66200, Одеська область, Савранський район, смт. Саврань, вул. Степова, 1, код ЄДРПОУ 00686753, п/р 26000311247801 в АКБ „Південний” МФО 328209) –витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 315грн. та держмито у сумі 170грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 13.11.2009р.

Суддя                                                                                 Оборотова О.Ю.