Ухвала суду № 67853506, 19.07.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1202/17 Справа № 202/1291/17 Головуючий у 1 й інстанції - Мачуський О. М. Доповідач - Калініч Н.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Калініч Н.І.

суддів: Мудрецького Р.В., Іванченка О. І.

за участю секретаря: Лошакової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040000000943 від 21 лютого 2017 року за апеляційною скаргою захисника Стадниченка Володимира Юрійовича в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2017 року, відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, українця, з середньою освітою, не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

-обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора: Супруна М.О.

обвинуваченого: ОСОБА_3

захисника: Стадниченка В. Ю.

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2017 року ОСОБА_3, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпрокомунтранс» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду, завдану злочином в розмірі 4172,06 грн. та моральну шкоду в розмірі 200 000 грн.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судово-автотехнічної експертизи по справі у сумі 527 гривень 76 копійок.

Згідно вироку суду першої інстанції ОСОБА_3, 25.12.2016 р. близько 13 години 15 хвилин, виконуючи згідно наказу №35-к від 01.04.2010 функції водія ТДВ «Дніпрокомунтранс», перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 13.09.2012 р. належить ТОВ «З», рухався по проїзній частині житлової зони вул. Генерала Захарченко та вул. Березинська в м. Дніпро, де проводилось вивантаження сміття зі сміттєвих баків, які розташовані на території вказаної житлової зони до кузова (баку) автомобіля НОМЕР_1.

Близько 13 години 20 хвилин 25.12.2016 р., при поновленні руху автомобіля НОМЕР_1 з одночасною зміною його напрямку руху вправо, в бік буд. №43 на вул. Березинська, від сміттєвого баку, який розташований навпроти буд. №12 на вул. Генерала Захарченко в м Дніпро, водій ОСОБА_3, порушуючи вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 (б), 2.9 (а) та 10.1 Правил дорожнього руху України, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, не переконавшись, що це буде безпечним, і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, виконуючи маневр поновлення руху з одночасною зміною напрямку руху вправо, слідуючи по проїзній частині житлової зони вул. Генерала Захарченко та вул. Березинська, в районі будинку №45 на вул. Березинська, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6, яка в момент поновлення його руху з одночасною зміною напрямку руху вправо, знаходилась на проїзній частині житлової зони вул. Генерала Захарченко з вул. Березинська.

Своїми діями водій ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 (б), 2.9 (а) та 10.1 Правил дорожнього руху України.

У зв'язку з вище викладеним, настала смерть ОСОБА_6 25.12.2016 року приблизно о 13 годині 20 хвилин на проїзній частині житлової зони в районі буд. №45 на вул. Березинська в м. Дніпро від сумісної тупої травми тіла у вигляді грубого порушення анатомічної цілісності тіла, а саме численних переломів кісток скелету, розтрощення, забоїв та відриву внутрішніх органів.

В апеляційній скарзі захисник Стадниченко В. Ю. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 просить вирок суду першої інстанції змінити та на підставі ст.66, 69 КК України встановити обвинуваченому ОСОБА_3 більш м'яке покарання.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник вказує, що судом першої інстанції було вірно встановлено, що обвинувачений визнав свою вину в повному обсязі та щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, раніше не був судимий,та скоїв кримінальне правопорушення з необережності, тоді як судом призначене занадто суворе покарання.

Разом з цим, захисник в апеляційній скарзі посилається на вимоги ст. 69 КК України та зазначає , що за наявності декількох обставив, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд може за особливо тяжкий, тяжкий злочин або злочин середньої тяжкості призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин.

В запереченні представник потерпілої ОСОБА_7 в інтересах потерпілої ОСОБА_4 просить вирок суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого залишити без задоволення.

Вислухавши суддю - доповідача, думку обвинуваченого та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, та пом'якшити покарання , застосувавши вимоги ст. 69 КК України, думку прокурора, який просив залишити апеляційну скаргу захисника без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Фактичні обставини кримінального провадження та кваліфікація кримінального правопорушення в апеляційній скарзі не оскаржуються, тому апеляційної інстанцію не перевіряються.

Перевіривши матеріали кримінального провадження,колегія суддів вважає доводи захисника викладені в апеляційній скарзі необґрунтовані.

Відповідно до вимог ст.65 КК України при призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, при вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання, суд у повній мірі дотримався вимог зазначеного закону.

Відповідно до ч.1 ст. 65 КК ,суд призначає покарання не тільки в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, і враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, але й відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Ураховуючи ці положення закону, суд при призначенні покарання має виходити не тільки з меж караності діяння, встановлених у відповідній санкції Особливої частини КК України, а й із тих норм Загальної частини КК України, в яких регламентується цілі, система покарань,підстави, порядок та особливості застосування окремих його видів, а також регулюються інші питання, пов'язанні з призначенням покарання, здатні вплинуть на обрання судом певних йому виду і міри.

Дотримуючись наведених вимог, суд першої інстанції, обираючи обвинуваченому покарання в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України, врахував ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення,а саме - смерть людини , дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, скоїв злочин з необережності, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває.

Як обтяжуючу обставину , суд першої інстанції обґрунтовано визнав скоєння злочину особою, яка знаходилася у стані алкогольного сп'яніння , що не суперечить вимогам ст. 67 КК України.

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину пом'якшуючими покарання обставинами та з урахуванням вищенаведеного, з урахуванням позиції потерпілої та її представника, обґрунтовано призначив покарання у виді позбавлення волі строком 5 роки в межах санкції та додаткове покарання - два роки позбавлення права керування транспортними засобами.

За змістом ст. 69 КК при вирішенні питання про можливість перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин, суд повинен установити декілька обставин, що пом'якшують покарання, та мотивувати, яким чином вони істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що у обвинуваченого померла дружина, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки ці дані не підтверджується матеріалами кримінального провадження та більш відносяться до особистих даних які не можуть істотно знижувати ступінь тяжкості скоєного обвинуваченим злочину.

За таких обставин, захисник не навів інших переконливих не менш двох обставин, які істотно знижують ступень тяжкості вчиненого злочину та є підставами для застосування вимог ст. 69 КК, тому колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини кримінального правопорушення та призначене ОСОБА_3, покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових правопорушень.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для зміни, скасування вироку, колегія суддів не встановила.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника Стадниченка Володимира Юрійовича в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2017 року, відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена і на неї може бути подана касаційна скарга у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення.

Судді

Апеляційного суду :

------------------- ------------------- --------------------

Калініч Н.І. Мудрецький Р.В. Іванченко О. Ю.