Ухвала суду № 67850388, 18.07.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 304/1544/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого судді: Бисага Т.Ю.

суддів: Фазикош Г.В., Готра Т.Ю.,

секретарі: Шукаль О.Я.,

за участі сторін - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Перечинського районного суду від 24 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 28 червня 1971 року їй було видано свідоцтво на забудову садиби в сільських населених пунктах в АДРЕСА_1.

Для будівництва будинку рішенням Порошківської сільської ради Перечинського району від 09 квітня 1971 року, виданим на підставі рішення загальних зборів колгоспу ім. Чапаєва № 3 від 05 квітня 1971 року, їй виділена земельна ділянка розміром 0,07 га. Забудова ділянки дозволена рішенням виконкому Перечинської районної ради депутатів трудящих від 29 квітня 1971 року № 121.

На вказаній земельній ділянці вона побудувала житловий будинок. На даний час рішенням 23 сесії V скликання Порошківської сільської ради Перечинського району «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки» від 25 березня 2010 року їй виділено земельну ділянку розміром 0,09 га та 0,05 га, а разом - 0,14 га для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1.

Розпочавши будівництво будинку у 1971 році, вона відступила від межі, закріпленої в натурі геодезичними знаками на 6,1 м. Поряд з її земельною ділянкою, за адресою АДРЕСА_2 знаходиться земельна ділянка відповідача, яка передана останній ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 13 грудня 2011 року. Так, у 1974 році ОСОБА_5 розпочала на її земельній ділянці без відповідних дозволів будівництво, тобто самовільно захопила частину її земельної ділянки шириною 6,1 м, тоді як для будівництва такій було виділено земельну ділянку шириною 20,50 м. Тобто між їх земельними ділянками знаходилася земельна ділянка шириною 7 м, власник якої на той час визначений не був, що підтверджується планом забудови земельної ділянки техбюро при Закарпатському облвідділі у справах будівництва та архітектури від 29 червня 1971 року. Крім цього, перед початком будівництва ОСОБА_5 були знищені межові знаки, встановлені ще у 1971 році, та самовільно захоплено 6,1 м її земельної ділянки та 7 м вільної землі, у результаті чого фактична ширина ділянки відповідача склала 33,6 м, а не 20,5 м, що були такій виділені. Оскільки, побудовані відповідачем будинок та підсобні приміщення наносять її житловому будинку та земельній ділянці шкоду - затіняють її, вода з дахів стікає під її будинок, підтікає під цоколь будинку, що призводить до його інтенсивного руйнування, а в майбутньому може призвести до його повного знищення, тому просила суд позов задовольнити.

Рішенням Перечинського районного суду від 24 лютого 2017 року позов задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом демонтажу частини житлового АДРЕСА_2, яка надана в користування ОСОБА_1.

Зобов'язано ОСОБА_4 відновити межі суміжних земельних ділянок між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, закріплені в натурі геодезичними знаками згідно акту про передачу та зазначення меж земельної ділянки від 30 червня 1971 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 60 коп. та 1 530 (одна тисяча п'ятсот тридцять) грн. в якості відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням експертних досліджень.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи скаргу порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, піддає сумніву висновки експертного дослідження.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених і ній.

Позивач та її представник апеляційну скаргу не визнали.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку.

Судом вірно встановлено, що 28 червня 1971 року позивачу ОСОБА_1 було видано свідоцтво на забудову садиби в сільських населених пунктах УРСР, згідно якого останній рішенням Порошківської сільської ради Перечинського району від 09 квітня 1971 року на підставі рішення загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Чапаєва № 3 від 05 квітня 1971 року виділена земельна ділянка під забудову площею 0,07 га.

Також встановлено, що 30 червня інженер-геодезист ОСОБА_6 згідно проекту архітектора Перечинського району провів виніс на місцевість меж земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_1. Межі вказаної земельної ділянки закріплені в натурі дерев'яними кілками та передані в натурі забудовнику ОСОБА_1, що підтверджується актом про передачу і встановлення меж земельної ділянки від 30 червня 1971 року.

Встановлено, що рішенням колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області від 24 червня 2016 року визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, кадастровий номер НОМЕР_2, про право власності ОСОБА_4 на суміжну земельну ділянку площею 0,1999 га, розташовану в АДРЕСА_2 (а. с. 20-32). У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що для правильного вирішення даного цивільно-правового спору слід керуватися свідоцтвом на забудову садиби в сільських населених пунктах УРСР, згідно якого позивачу рішенням Порошківської сільської ради Перечинськолго району від 09 квітня 1971 року на підставі рішення загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Чапаєва № 3 від 05 квітня 1971 року виділена земельна ділянка під забудову площею 0,07 га та відповідним планом забудови земельної ділянки в с. Мокра від 29 червня 1971 року.

Згідно Додатку № 1 та Додатку № 2 до висновку експертного дослідження № 10/13, складеного 09 грудня 2013 року судовим експертом Савчак В.В. чітко визначено, що частина житлового будинку відповідача під АДРЕСА_2, який знаходиться на суміжній земельній ділянці, знаходиться на території земельної ділянки позивачки ОСОБА_1, яку їй було надано 28 червня 1971 року згідно свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах УРСР, площею 0,07 га (а. с.57-58).

Підстав сумніватися в доводах висновку експертного дослідження нема.

Крім того, саме такі обставини встановлені також рішенням колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області від 24 червня 2016 року в цивільній справі №304/655/15-ц внаслідок дослідження та аналізу висновку експертного дослідження № 10/13, складеного 09 грудня 2013 року судовим експертом Савчак В.В. (а. с.25).

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.

Доводи викладені в апеляційній скарзі належними та допустимими доказами не доведені, що у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Перечинського районного суду від 24 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді