Постанова № 67849782, 19.07.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.07.2017р. справа № 908/581/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Татенко В. М., Попков Д. О., Чернота Л. Ф.,за участю представників сторін: від позивача:не з'явивсявід відповідача: від третьої особи:Цмокаленко О. С. - за довіреністю № 61 від 06.02.2017р. Череповський В. П. - за протоколом зборів засновників ТОВ «БАРК» № 10 від 05.04.2016р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Азовкабель», м. Бердянськ, Запорізька областьна рішення Господарського суду Запорізької області від29.05.2017р. по справі№ 908/581/17 (суддя Федорова О. В.)за позовомПриватного акціонерного товариства «Азовкабель», м. Бердянськ, Запорізька областьдо за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя Товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс», м. Бердянськ, Запорізька областьпрозобов'язання укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Азовкабель», м. Бердянськ, Запорізька область (далі - Позивач, ПрАТ «Азовкабель») звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя (далі - Відповідач, ПАТ «Запоріжжяобленерго») про зобов'язання укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж.

05.05.2017р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд зобов'язати відповідача укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 4-6 від 28.12.2016р. в редакції Приватного ПрАТ «Азовкабель» з викладенням Додатку № 1 та Додатку № 4 в редакції ПрАТ «Азовкабель».

05.05.2017р. на електронну адресу Господарського суду Запорізької від Товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс» (далі - ТОВ «БАРК») надійшла заява про вступ до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Окрім того, 11.05.2017р. від ПАТ «Запоріжжяобленерго» надійшло клопотання про залучення до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ «БАРК», оскільки вирішення донного спору може вплинути на його права та обов'язки.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.05.2017р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс».

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.05.2017р. (повний текст підписано 06.06.2017р.) по справі № 908/581/17 у задоволені позову ПрАТ «Азовкабель» було відмовлено.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 29.05.2017р. по справі № 908/581/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПрАТ «Азовкабель» у повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення Господарського суду Запорізької області у цій справі не можна вважати законним та обґрунтованим, оскільки останнє ґрунтується на помилкових висновках суду і є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В основу заперечень скаржника покладено твердження про те, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на ту обставину, що до спірного договору не були додані певні додатки, на які є посилання у п. 1.2. проекту договору, однак господарським судом не було враховано того, що такий додаток, як «Однолінійна схема» був надісланий позивачем супровідним листом від 28.12.2016р. за вих. № 2353/1 до Бердянського міського району електричних мереж, який є структурним підрозділом ПАТ «Запоріжжяобленерго» без статусу юридичної особи, відтак, у відповідача наявний цей додаток до проекту спірного договору.

Окрім того, апелянт вважає необґрунтованим твердження суду про не визначення ціни договору, оскільки проект спірного договору містить розділ 7, де у пункті 7.2 передбачено, що вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання зазначена в додатку «Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж», розробленому відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008р. № 691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008р. за № 732/15423.

Щодо доводів суду про те, що договір укомплектований додатками, посилання на які відсутнє у договорі (№№ 2, 3, 7), скаржник вважає такі доводи безпідставними, оскільки вказані додатки оформлені належним чином, а також передбачені Типовим договором, у відповідності до якого складений спірний проект договору, а відсутність самого посилання на них у тексті договору, не є підставою для відмови у позові.

Зазначені обставини, на думку позивача є такими, що не були враховані судом першої інстанції під час ухвалення спірного рішення, що є підставою для скасування останнього.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Татенко В. М., судді - Попков Д. О., Чернота Л. Ф..

Судом апеляційної інстанції, під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення були створені необхідні умови для всебічного та повного розгляду справи в суді, а саме: повідомлення належним чином про час та місце судового розгляду та витребування у сторін необхідних доказів та пояснень для правильного вирішення спору.

Фіксація судового процесу апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

17.07.2017р. на електронну адресу Донецького апеляційного господарського суду від ПАТ «Запоріжжяобленерго» надійшов відзив № 007-33/11143 від 17.07.2017р. на апеляційну скаргу ПрАТ «Азовкабель», який було розглянуто судовою колегією та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте, 19.07.2017р. на електронну адресу апеляційного суду надіслав клопотання від 19.07.2017р. про відкладення розгляду справи, в якому просить Донецький апеляційний господарський суд відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю направлення у судове засідання повноважного представника ПрАТ «Азовкабель».

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення останньої.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача, адже наявних матеріалів і витребуваних додатково відомостей достатньо для надання належної правової оцінки правовідносинам у цій справі.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду ухваленим з дотриманням норм чинного законодавства, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарським судом по справі встановлено, що 01.05.2013р. між ПрАТ «Азовкабель» (далі - Власник мереж) та ПАТ «Запоріжжяобленерго» (далі - Користувач) укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж №4-6 (далі - Договір), за умовами якого власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача та (або) інших суб'єктів господарювання (далі - Субспоживачі), передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 1.2 цього договору передача електричної енергії забезпечується відповідно до додатка №1 "Однолінійна схема", наданого власником мереж, з обов'язковим зазначенням місць встановлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії.

Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених "Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", яка наведена у додатку №2 "Перелік точок приєднання електроустановок користувача та субспоживачів до технологічних мереж власника мереж".

Відповідно до п. 1.3 вказаного договору, елементи технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії користувачу та (або) субспоживачам, визначаються відповідно до "Однолінійної схеми" (додаток №1) та оцінюється в кількості умовних одиниць додаток №3 "Розрахунок кількості умовних одиниць технологічних електричних мереж спільного використання" для визначення граничної величини витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання.

Цей договір, як зазначено в п. 11.5 договору, набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2013 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

До договору вносилися зміни додатковою угодою №1 від 01.05.2013 р. та додатковою угодою №5 від 01.12.2015р.

Договір продовжував свою дію внаслідок пролонгації до 31.12.2016 р.

25.11.2016р. позивач надіслав відповідачу листа вих. № 2093 від 25.11.2016 р. про припинення дії договору № 4-6 від 01.05.2013 р. про спільне використання технологічних електричних мереж.

Зі змісту даного листа вбачається, що підставою для припинення дії договору стала відсутність укладеного між позивачем та субспоживачем ТОВ "БАРК" договору про технічне забезпечення електропостачання, невідповідність, на думку позивача, умов договору типовому договору, наведеному в додатку № 2 до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28.

Відповідач отримав лист позивача 30.11.2016 р. та надав позивачу відповідь (лист вих. № 007-33/18370 від 02.12.2016 р.) про незгоду з припиненням договору до укладення нової редакції договору, оскільки передача електричної енергії є безперервним технічним процесом. Повідомив позивача про свою згоду розпочати роботу по укладенню нової редакції договору та запропонував позивачу надати згоду на укладення відповідачем безпосередньо із субспоживачем ТОВ "БАРК" додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії щодо розрахунків за перетікання реактивної енергії, у зв'язку з чим укладання договору про технічне забезпечення електроспоживання між позивачем та ТОВ "БАРК" стане необов'язковим в силу п. 1.5 ПКЕЕ.

На підставі зазначеного позивач супровідним листом вих. №2353/1 від 28.12.2016 р. направив відповідачу для підписання проект договору про спільне використання технологічних електричних мереж №4-6 від 28.12.2016 р. При цьому зазначено, що "Однолінійна схема", що є додатком до договору, була надана в приймальну Бердянського міського району електричних мереж, а "Кошторис обґрунтованих витрат" направлений на адресу ВАТ "Запоріжжяобленерго" наприкінці грудня.

Розглянувши запропонований проект договору, відповідач надіслав позивачу лист вих. 007-052/964 від 24.01.2017 р. про відмову від підписання договору, оскільки він не містить усіх необхідних для даного договору істотних умов. Позивач отримав даний лист 26.01.2017р., про що свідчить відповідна відмітка вх. №85 на даному листі.

Серед зауважень до проекту договору відповідач зазначив, що договір не укомплектований додатками "Однолінійна схема" та "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", які зазначені в п. 10.5 договору як невід'ємні частини договору. Також у договорі не визначена ціна договору (додаток "Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж"). Договір укомплектований додатками, посилання на які відсутнє в договорі, а саме: №2 "Перелік точок приєднання електроустановок користувача та субспоживачів до технологічних електричних мереж власника мереж", №3 "Розрахунок кількості умовних одиниць технологічних електричних мереж спільного використання", №7 "Розрахунок втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах власника мереж".

У свою чергу, відповідач направив позивачу для підписання додаткову угоду №7 від 01.01.2017 р. до договору №4-6 від 01.05.2013 р. про спільне використання технологічних електричних мереж на підстав погодженого із НКРЕКП у Запорізькій області кошторису витрат на утримання технологічних мереж спільного використання.

Також відповідач листом вих. № 27/216 від №358 повідомив позивача про непогодження запропонованої ним однолінійної схеми електропостачання, оскільки субспоживач ТОВ "БАРК" не звертався до відповідача щодо зміни або припинення договору про електропостачання, тому виключення зі схеми електропостачання ТОВ "БАРК" суперечить вимогам Закону України "Про електроенергетику" та Правил користування електричною енергією.

В обґрунтування позовних вимог та апеляційної скарги позивач вказує на те, що продовжує використання технологічних електричних мереж, внаслідок чого у відповідача виникає обов'язок сплачувати плату за спільне використання технологічних електричних мереж, а відносини сторін повинні бути врегульовані відповідним договором з 01.01.2017р. ПрАТ «Азовкабель» зазначає, що своїми діями відповідач порушив права позивача, у зв'язку з чим останній на підставі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України звернувся до господарського суду з даним позовом.

Згідно з частинами 3, 4, 6 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у ч. 1 цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 184 Господарського кодексу України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про електроенергетику, споживач (власник мереж, які використовуються для передачі електричної енергії іншим суб'єктам господарювання, населенню) зобов'язаний укласти з електропередавальною організацією, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, договір про спільне використання технологічних електричних мереж.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28.

Пунктом 1.10. Правил визначено, що електропередавальна організація, що здійснює діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в межах закріпленої території здійснення ліцензованої діяльності забезпечує передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не мають ліцензій на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.

Згідно з п. 1.7. Правил, у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 2).

Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договору про технічне забезпечення електропостачання споживача в передбачених цими Правилами випадках.

Згідно з абзацом першим пункту 5.15 розділу 5 Правил відносини сторін у разі передачі (транзиту) електропередавальною організацією електричної енергії технологічними електричними мережами власника електричних мереж (споживача, основного споживача) регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, який електропередавальна організація зобов'язана укласти з відповідним власником технологічних електричних мереж.

Водночас підпункт 20 пункту 10.2 Правил покладає на споживача електричної енергії обов'язок у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією укласти з останньою договір про спільне використання технологічних електричних мереж.

Відповідно до п. 5.18 Правил користування електричною енергією, невід'ємними частинами договору про технічне забезпечення електропостачання споживача та про спільне використання технологічних електричних мереж є:

1) акт про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін;

2) відомості про засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії;

3) схема електропостачання, зазначення точок приєднання і ліній, що живлять струмоприймачі субспоживача;

4) акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача (за необхідності згідно з вимогами нормативно-правових актів);

5) довідка про обсяги переданої електричної енергії за базовий період.

Як вбачається зі змісту п. 1.2 типового договору про спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженого постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28, додатками до договору мають бути «Однолінійна схема» та «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін».

Господарським судом у справі встановлено, що до спірного договору зазначені додатки не були додані, хоча на них є посилання як на додатки до договору в пункті 1.2 проекту договору, що у розумінні п. 5.18 Правил користування електричною енергією є невід'ємними частинами договору. Умови про предмет договору є істотними умовами договору, які мають бути в обов'язковому порядку погоджені сторонами.

Відтак, доводи апеляційної скарги, щодо наявності у відповідача однолінійної схеми та акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін як окремих документів, не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки зазначені документи мають бути оформлені додатком до проекту спірного договору та не можуть розглядатися як невід'ємні додатки до цього договору.

Щодо визначення ціни договору, суд апеляційної інстанції зазначає, що погодження відповідачем розрахунків на 2017 рік в листі від 20.01.2017р. № 007-052/809 не свідчить про узгодження сторонами ціни спірного договору, оскільки таке погодження відбулось щодо ціни договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 4-6 від 01.05.2013р. та було оформлено відповідачем як проект додаткової угоди № 7 до цього договору, відтак, конкретного визначення ціни на послуги проект договору не містить., що свідчить про відсутність в останньому погодженої сторонами ціни.

Окрім того, як встановлено судом першої інстанції по справі, до проекту договору додані додатки, посилання на які відсутнє в договорі, а саме: № 2 "Перелік точок приєднання електроустановок користувача та субспоживачів до технологічних електричних мереж власника мереж", № 3 "Розрахунок кількості умовних одиниць технологічних електричних мереж спільного використання", № 7 "Розрахунок втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах власника мереж".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з того приводу, що при укладенні договору про спільне використання технологічних електричних мереж, у останньому повинен бути зазначений перелік усіх субспоживачів, які споживають електричну енергію через мережі позивача в порядку п. 5.19 Правил користування електричною енергією щодо узгодження з електропередавальною організацією режимів споживання електричної енергії, приєднаної потужності, режимів перетікання реактивної електроенергії та дотримання показників якості електричної енергії.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «БАРК», згідно проекту спірного договору, в переліку субспоживачів не значиться.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.10.2016р. у справі № 908/2260/16 за позовом ТОВ "БАРК" до ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ПрАТ "Азовкабель" про стягнення збитків та зобов'язання вчинити дії, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2017 р., встановлено, що з метою отримання електричної енергії, що поставляється ВАТ "Запоріжжяобленерго" споживачу ТОВ "БАРК" через електричні мережі, власником якого є ПАТ "Азовкабель", 01.01.2011 р. між ПАТ "Азовкабель" (власник мереж) та ТОВ "БАРК" (споживач) було укладено договір № 58 про технічне забезпечення електропостачання споживача, відповідно до умов якого власник мереж зобов'язується забезпечувати технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує кошти за отримані послуги, визначені пунктом 4.1.1 цього Договору (п.1.1 договору). Вказаний договір неодноразово був пролонгований, в томі числі і на 2015 рік. З метою врегулювання договірних відносин з ПАТ "Азовкабель" на 2016 рік ТОВ "БАРК" звернувся до ПрАТ "Азовкабель" з пропозицією про укладання договору про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Господарським судом у справі № 908/2260/16 було встановлено, що запропонований проект договору відповідає умовам Типового договору, що є додатком 1 до Правил користування електричною енергією, та при цьому позивачем дотримано вимог пунктів 5.4, 5.17, 5.18 Правил щодо істотних умов договору про технічне забезпечення електропостачання споживача та його невід'ємних частин.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені господарського суду Запорізької області від 25.10.2016 р. у справі що набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи щодо тих сторін спору.

У справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із основних елементів права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (Рішення Європейський суд з прав людини від 25.07.2002р. по справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України»).

Відтак, зазначені вище обставини підтверджують, що ТОВ "БАРК" є субспоживачем відповідача, однак не значиться як такий у додатку № 2 "Перелік точок приєднання електроустановок користувача та субспоживачів до технологічних електричних мереж власника мереж" до проекту спірного договору, а отже, останній не відповідає вимогам чинного законодавства в частині узгодження всіх істотних умов договору, оскільки він не містить чітко визначеного предмету та ціни договору, не відповідає типовому договору в частині додатків до цього договору, а також не враховує необхідність здійснення електропостачання субспоживачу ТОВ "БАРК", якому не може бути відмовлено в передачі електричної енергії мережами позивача.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Азовкабель», м. Бердянськ, Запорізька область - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 29.05.2017р. по справі № 908/581/17 - залишити без змін

Головуючий суддя: В. М. Татенко

Судді: Д. О. Попков

Л. Ф. Чернота

Надруковано примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - третій особі; 1 - до справи; 1 - ГСЗО.