Рішення № 67849675, 18.07.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" липня 2017 р.

Справа № 924/480/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "100ШИН", м. Одеса

до товариства з обмеженою відповідальністю "Олден", с. Давидківці Хмельницького району

про стягнення 16089,68грн.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача заборгованості в сумі 18534,72грн., з яких 12000,00грн. сума основного боргу за поставлений товар, 1947,90грн. інфляційних втрат за період квітень 2016р. - квітень 2017р., 452,58грн. - 3% річних, нарахованих за період з 12.04.2016р. по 15.05.2017р. та 4162,84грн. пені, нарахованої за періоди з 25.05.2016р. по 24.03.2017р., що утворилися через неналежне виконання укладеного між сторонами договору поставки №ЛОШ-211654 від 16.02.2016р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, просить справу розглядати за відсутності представника за наявними документами в матеріалах справи. Крім того, надіслав на адресу суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в зв'язку із частковим погашенням відповідачем заборгованості, та перерахунку розміру пені (згідно доданого розрахунку), в якій просить суд стягнути з відповідача 16089,68грн. заборгованості.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог не суперечить діючому законодавству, не порушує охоронювані законом права, свободи та інтереси інших осіб та підписана уповноваженою особою, тому судом приймається.

Таким чином, предметом спору по справі є стягнення з відповідача 16089,68грн., з яких 10000,00грн. сума основного боргу за поставлений товар, 1947,90грн. інфляційних втрат за період квітень 2016р. - квітень 2017р., 452,58грн. - 3% річних, нарахованих за період з 12.04.2016р. по 15.05.2017р. та 4162,84грн. пені, нарахованої за періоди з 25.05.2016р. по 24.03.2017р., що утворилися через неналежне виконання укладеного між сторонами договору поставки №Л0Ш-211654 від 16.02.2016р.

Відповідач в судове засідання не з’явився, вимоги суду не виконав, щодо подачі відзиву на позов та направлення свого представника в судове засідання, причини неявки суд не повідомив.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

16.02.2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю "100ШИН" (постачальник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Олден" (покупець за договором) укладено договір поставки №Л0Ш-211654, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується на протязі дії договору поставити покупцю товар за його замовленнями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, згідно з видатковими накладними, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на встановлених договором умовах.

У відповідності до пункту 1.2 договору загальна сума договору буде визначена як загальна вартість товару, що вказана у підписаних сторонами видаткових накладних.

Згідно з пунктом 2.1 договору поставка товару здійснюється постачальником згідно із замовленням покупця на умовах ЕХW (склад постачальника) (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору.

Відповідно до пункту 2.3 договору датою виконання постачальником обов'язків з поставки товару та передачі товаросупровідних документів є дата підписання видаткової накладної представником покупця.

У відповідності до пункту 4.1 договору вартість товару вважаються остаточно визначеними сторонами в видаткових накладних на момент постачання партії товару.

Покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар у термін 14 (чотирнадцять) днів від дати отримання товару та підписання представником покупця видаткової накладної, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника (пункти 4.2 та 4.3 договору).

Згідно з пунктом 4.4 договору датою оплати вважається день зарахування коштів покупця на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до пункту 5.3 договору у разі несвоєчасної оплати покупець повинен сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, за кожен день прострочення.

Договір набирає сили з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2017р., а в частині виконання грошових зобов'язань - до їхнього повного виконання. Якщо за 14 днів до закінчення терміну дії договору, жодна зі сторін не заявить про його розрив, даний договір вважається пролонгованим на термін в один рік на тих же умовах (п. 7.1 договору).

Договір підписаний представниками сторін, скріплений відтисками їх печаток.

Позивач виставляв відповідачу рахунки: №1579 від 28.03.2016р. на суму 14140,00 грн., №1791 від 06.04.2016р. на суму 14040,00 грн., №2367 від 10.05.2016р. на суму 14240,00 грн., №2899 від 08.06.2016р. на суму 14240,00 грн., №2958 від 13.06.2016р. на суму 13800,00 грн., №3035 від 18.06.2016р. на суму 9980,00 грн., №3570 від 18.07.2016р. на суму 51350,00 грн., №3576 від 19.07.2016р. на суму 1950,00 грн., №4010 від 12.08.2016р. на суму 13000,00 грн., №4397 від 09.09.2016р. на суму 23000,00 грн., на загальну суму 169740,00 грн.

Позивач на виконання умов договору передав відповідачу товару на загальну суму 169740,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №1579 від 28.03.2016р. на суму 14140,00 грн., №1791 від 06.04.2016р. на суму 14040,00 грн., №2367 від 10.05.2016р. на суму 14240,00 грн., №2899 від 09.06.2016р. на суму 14240,00 грн., №2958 від 13.06.2016р. на суму 13800,00 грн., №3035 від 18.06.2016р. на суму 9980,00 грн., №3570 від 18.07.2016р. на суму 51350,00 грн., №3576 від 19.07.2016р. на суму 1950,00 грн., №4010 від 12.08.2016р. на суму 13000,00 грн., №4397 від 09.09.2016р. на суму 23000,00 грн. Видаткові накладні підписані представниками сторін, скріплені відтисками їх печаток.

На адресу відповідача позивачем направлявся лист - вимога від 21.03.2017р. про сплату заборгованості за договором поставки №Л0Ш-211654 від 16.02.2016р. в розмірі 13000,00 грн., а також інфляційних втрат, 3% річних та пені. Направлення листа підтверджується описом вкладення в цінний лист та фіскальним чеком відділення поштового зв'язку від 21.03.2017р.

Відповідач з позивачем за отриманий товар розрахувався частково. Таким чином, станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 10000,00 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 10000,00 грн. заборгованості, 1947,90грн. інфляційних втрат за період квітень 2016р. - квітень 2017р., 452,58грн. - 3% річних, нарахованих за період з 12.04.2016р. по 15.05.2017р. та 4162,84грн. пені, нарахованої за періоди з 25.05.2016р. по 24.03.2017р.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2016р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №Л0Ш-211654.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач виконав свої зобов’язання за договором та передав відповідачу товар на загальну суму 169740,00 грн. В свою чергу, відповідач прийняв товар, однак обов’язку по його оплаті в повній мірі та в строк, встановлений договором, виконав частково. Таким чином, станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 10000,00 грн.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Доказів, які б підтверджували сплату заявленої позивачем заборгованості, суду не подано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 10000,00 грн. заборгованості заявлені правомірно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 1947,90грн. інфляційних втрат за період квітень 2016р. - квітень 2017р., 452,58грн. та 3% річних, нарахованих за період з 12.04.2016р. по 15.05.2017р.

Суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, прийшов до висновку, що вони здійснені в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 1947,90грн. інфляційних втрат за період квітень 2016р. - квітень 2017р., 452,58грн. та 3% річних, нарахованих за період з 12.04.2016р. по 15.05.2017р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4162,84грн. пені, нарахованої за періоди з 25.05.2016р. по 24.03.2017р.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вже зазначалось, у пункті 5.3 договору сторонами передбачено, що у разі несвоєчасної оплати покупець повинен сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, за кожен день прострочення.

У відповідності зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши правильність нарахування пені, прийшов до висновку, що вона розрахована в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 4162,84 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 16089,68грн., з яких 10000,00грн. сума основного боргу за поставлений товар, 1947,90грн. інфляційних втрат за період квітень 2016р. - квітень 2017р., 452,58грн. - 3% річних, нарахованих за період з 12.04.2016р. по 15.05.2017р. та 4162,84грн. пені, нарахованої за періоди з 25.05.2016р. по 24.03.2017р., відповідно, задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "100ШИН", м. Одеса до товариства з обмеженою відповідальністю "Олден", с. Давидківці Хмельницького району про стягнення 16089,68грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Олден" (Хмельницька область Хмельницький район, с. Давидківці, код 21342294) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "100ШИН" (м. Одеса, Номомосковська дорога, код 37873875) – 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) заборгованості, 1947,90 грн. (одна тисяча дев'ятсот сорок сім гривень 90 коп.) інфляційних витрат, 452,58 грн. (чотириста п'ятдесят дві гривні 58 коп.) 3% річних, 4162,84 грн. (чотири тисячі сто шістдесят дві гривні 84 коп.) пені, 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повний текст складено 21.07.2017р.

Суддя С.В. Гладій

Віддрук. 3прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, ( 02660, м.Київ, проспект Юрія Гагаріна, 23.)(прост.),

3 - відповідачу, 31341, Хмельницька область Хмельницький район, с.Давидківці.(прост.).