Рішення № 67849535, 20.07.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.07.2017 Справа № 920/535/17

Господарський суд Сумської області, у складі судді Заєць С.В., при секретарі судового засідання Малюк Р.Б., розглянувши матеріали справи № 920/535/17:

за позовом: Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської

ради, м. Суми,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвотех», м. Суми,

про стягнення 2 602 грн. 35 коп.,

Представники:

Від позивача: представник Ромась І.М. (довіреність № 06.01-27/2 від 10.01.2017);

Від відповідача: не прибув;

Суть спору: позивач подав позовну заяву № 250/17 від 15.06.2017, в якій просить суд стягнути з відповідача 2 602 грн. 35 коп., в тому числі 2 413 грн. 00 коп. заборгованості з орендної плати відповідно до договору оренди нерухомого комунального майна № ДЗРП -0043 від 31.12.2016 року, 189 грн. 35 коп. пені відповідно до п. 4.7 договору, а також 1 600 грн. 00 коп. судового збору.

12 липня 2017 року від позивача надійшло клопотання № 301/17ДП від 12.07.2017 року, в якому останній просить суд долучити до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо відповідача, а також детальний розрахунок орендної плати та пені.

Подані документи прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 20 липня 2017 року надав усні пояснення по справі та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання 20.07.2017 не прибув, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвала господарського суду Сумської області про порушення провадження у справі № 920/535/17 від 19.06.2017 та ухвала від 04.07.2017 для належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання були надіслані рекомендованою поштою на адресу відповідача зазначену позивачем у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 40007, м. Суми, вул. Черкаська, буд. 1, офіс 4.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року (02.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В силу вимог ч. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи не надходило, згідно зі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи 31 грудня 2016 року між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради і Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвотех» було укладено договір оренди нерухомого комунального майна № ДЗРП-0043, відповідно до умов якого позивач передає відповідачеві нерухоме майно, розташоване за адресою м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 72, площею 297,2 кв.м., а відповідач, в свою чергу, приймає у строкове платне користування (в оренду) на умовах, визначених договором вищевказане майно та сплачує орендну плату.

Факт передачі в оренду майна підтверджується відповідним актом приймання-передачі нерухомого майна від 31.12.2016 (а.с. 12).

Згідно з п. 4.1. договору, орендна плата за об'єкт оренди розраховується на підставі чинної методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Суми та пропорції її розподілу, затвердженої відповідним рішенням Сумської міської ради. Розрахунок орендної плати є додатком № 4 до цього договору (а.с. 13).

Нарахування орендної плати починається з дня підписання акту приймання - передачі об'єкта оренди (п. 4.2 договору).

Згідно з пунктом 4.3 договору орендна плата щомісячно перераховується орендарем в термін не пізніше 15-го числа місяці, наступного за звітним, з урахуванням ПДВ.

Відповідно до пункту 4.4. договору, орендна плата спрямовується відповідачем на рахунок УК у м. Сумах/ м. Суми/: 34226999700002 ГУ ДКСУ в Сумській області, МФО 837013, код отримувача 37970593, згідно з рахунку - фактури отриманого в позивача.

Відповідно до пункту 6.2.5 договору, відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату у розмірі та в термін згідно з договором.

31 січня 2017 між сторонами укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди нерухомого комунального майна № ДЗРП-0043 від 31.12.2016, згідно з умовами якої, сторони вирішили достроково розірвати договір оренди нерухомого комунального майна № ДЗРП-0043 від 31.12.2016 за згодою сторін, вважати договір розірваним з моменту передачі приміщення за актом приймання-передачі.

Факт повернення відповідачем орендованого приміщення позивачу підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 31.01.2017 (а.с. 14).

У додатковій угоді від 31.01.2017 про дострокове розірвання договору оренди вказано, що відповідач зобов'язався сплатити орендну плату по момент здачі приміщення (п. 3 угоди).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по орендній платі в сумі 2 413 грн. 00 коп. за період з 31.12.2016 по 31.01.2017 року.

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 795 Цивільного кодексу України передбачено що, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Пунктом 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача з орендної плати за період з 31.12.2016 по 31.01.2017 року підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Разом з цим, відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти позовних вимог, підтверджених належними та допустимими доказами.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно сплати орендної плати, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 2 413 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зі змісту пункту 4.7 договору вбачається, що за несвоєчасне або у не повному обсязі сплату орендної плати відповідач сплачує пеню до міського бюджету у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з поданим позивачем розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в сумі 189 грн. 35 коп. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідачем обґрунтованих заперечень щодо правомірності нарахування пені та контррозрахунку суми пені надано не було.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної сплати оренди, оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами укладеного між сторонами договору, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 189 грн. 35 коп. пені.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1 600 грн. 00 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвотех» (40007, м. Суми, вул. Черкаська, буд. 1, офіс 4, код 40849512) на користь Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код 40456009) 2 413 грн. 00 коп. заборгованість по орендній платі, 189 грн. 35 коп. пені та 1 600 грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.07.2017.

Суддя С.В. Заєць