Рішення № 67849197, 17.07.2017, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 липня 2017 рокуСправа № 921/931/15-г/16Господарський суд Тернопільської області

у складі головуючого судді Гирили І.М. , судді Андрушків Г.З. , судді Стадник М.С.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", вул. М. Раскової, 15, м. Київ , (вул. Микільсько-Ботанічна, 6/8 м. Київ, 01033)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, вул. Січових Стрільців, 17, м Київ, 04053.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз М", вул. Данила Галицького, буд. 33, кв. 15, смт. Підволочиськ Тернопільська область

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Прод-Колос", вул. Електроапаратна, буд. 3, м. Луцьк, (вул. Маршала Говорова, буд. 7, м. Одеса, 65058)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Практика", вул. І. Мазепи (вул. Січового Повстання), 10, м. Київ Печерський район, м. Київ, 01010

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Аурум Фінанс", вул. Колекторна, 3, м. Київ; (вул. Княжий Затон, буд. 9 А, офіс 369, Дарницький район, м. Київ, 02095)

про стягнення заборгованості шляхом передачі права власності

За участі представників:

Позивача: Бондаренко М.Г. - уповноваженої, довіреність №04 від 17.01.2017

Відповідача: Ковальчука М.О. - уповноваженого, довіреність №15 від 05.04.2017

Третіх осіб: не прибули

В судовому засіданні 24.05.2017 представникам сторін роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 16.11.2015 (суддя С. О. Хома), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 у справі №921/931/15-г/16 в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз М", про стягнення кредитної заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 837 від 01.08.2014 у розмірі 5 428 516,48 грн, шляхом передачі ПАТ "УПБ" права власності на предмет іпотеки (відповідно до умов іпотечного договору, посвідченого 03.12.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстраційним № 4802), а саме: на нерухоме майно, яким є нежитлова будівля тракторної майстерні, загальною площею 1 582,8 кв.м, яка розташована за адресою: Тернопільська обл., Підволочиський р-н, с. Турівка, вул. Новий Світ, буд. 1Б, що належить ТОВ "Райз М" на праві власності на підставі свідоцтва, посвідченого приватним нотаріусом Підволочиського районного нотаріального округу Журавель С.С. 07.08.2012 за реєстровим № 1057, зареєстрованого в бюро технічної інвентаризації Підволочиського району 09.08.2012, згідно з витягом № 35118966, за реєстровим № 36157253, номер запису: 10, в книзі 01, відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2016 касаційну скаргу ПАТ "Український професійний банк", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.11.2015 у справі № 921/931/15-г/16 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

26.10.2016 матеріали справи №921/931/15-г/16 повернуто на адресу Господарського суду Тернопільської області. За результатами автоматичного розподілу судової справи №921/931/15-г/16 визначено суддю Гирилу І.М.

Ухвалою суду від 27.10.2016 справу № 921/931/15-г/16 прийнято до провадження суддею Гирилою І. М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.11.2016 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; провадження у справі № 921/931/15-г/16 зупинено до винесення та набрання законної сили рішенням Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/10163/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Пантіної Л.О., до відповідачів: 1. ТОВ "ФК Аурум Фінанс", 2. ТОВ "Компанія з управління активами "Практика"; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ТОВ "Прод-Колос", ПАП "Відродження", ТОВ "Райз М", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова О. Я., про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме Договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015, укладеного між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК Аурум Фінанс", та зобов'язано сторони повідомити суд про результат розгляду даної справи, долучивши відповідний судовий акт, що набрав законної сили.

27.03.2017 на адресу Господарського суду Тернопільської області від ПАТ "Український професійний банк" надійшов лист за №01-10/349/1 від 13.03.2017, згідно якого позивач повідомив, що Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 рішення Господарського суду міста Києва залишено без змін; постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2017 касаційну скаргу скаржників у даній справі залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду - без змін. В підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено копії зазначених вище судових актів.

Ухвалою суду від 29.03.2017 провадження у справі №921/931/15-г/16 було поновлено, судове засідання призначено на 09:30 год. 10.04.2017. В судових засіданнях 10.04.2017 та 24.04.2017, в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 15:00 год. 24.04.2017 та, відповідно, на 14:30 год. 10.05.2017 з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Строк вирішення спору було продовжено в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 69 ГПК України, про що судом винесено відповідну ухвалу від 24.04.2017.

В судовому засіданні 10.05.2017, в порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 17:20 год. 10.05.2017, про що присутніх в судовому засіданні повноважних представників сторін повідомлено під розписку.

Поряд з цим, розпорядженням Голови Господарського суду Тернопільської області від 10.05.2017, у відповідності до ст. 46 ГПК України, Протоколу зборів суддів Господарського суду Тернопільської області №8 від 28.12.2010 та Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Тернопільської області, для розгляду справи №921/931/15-г/16 призначено судову колегію у складі трьох суддів. За допомогою автоматизованої системи документообігу Господарського суду Тернопільської області для розгляду даної справи визначено склад колегії: головуючий суддя Гирила І.М., судді Андрушків Г.З. та Стадник М.С.

Ухвалою суду від 10.05.2017 справу № 921/931/15-г/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Гирила І.М., судді Андрушків Г.З. та Стадник М.С.; призначено її до розгляду в судовому засіданні на 15:00 год. 24.05.2017; зобов'язано учасників судового процесу надати додаткові документи.

Ухвалою від 27.06.2017, враховуючи перебування головуючого судді Гирили І. М., в період з 09.06.2017 по 26.06.2017 на лікарняному, зважаючи на визначений процесуальним законодавством принцип незмінності складу суду, розгляд справи було призначено на 14:20 год. 05.07.2017. В судовому засіданні 05.07.2017 розгляд справи було відкладено на 14:30 год. 17.07.2017 з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду. Також, за клопотання представника позивача, в порядку ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору було продовжено, про що судом винесено відповідну ухвалу від 05.07.2017.

Поряд із цим, 14.07.2017 від позивача надійшли додаткові пояснення за №01-10 від 14.07.2017 (вх. №14042), згідно яких останній звертає увагу суду на те, що Банк не відносив заборгованість ТОВ "Прод-Колос" за Кредитним договором №837 від 01.08.2014 в сумі 5 765 096,57 грн до безнадійної. Розпорядженням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Пантіної Л.О. від 15.01.2016, з метою відображення на балансових рахунках активів, які можуть бути оцінені для формування ліквідаційної маси, зобов'язано відділ супроводження активних операцій фінансового департаменту: здійснити проводки по списанню з балансових рахунків заборгованості по наданим кредитам, облік яких було поновлено в період дії тимчасової адміністрації, а також нарахованих резервів під поновлені кредити; оприбуткувати заборгованість по списаним кредитам на позабалансовий рахунок 9611 в сумі, яка обліковувалась станом на 01.01.2016; всі бухгалтерські проводки здійснити в режимі "коригуючих проводок" для відображення в балансі станом на 01 січня 2016 р. На підставі вказаного Розпорядження Уповноваженої особи Банком було списано поновлену заборгованість ТОВ "Прод- Колос" за кредитним договором №837 від 01.08.2014 в сумі 5 765 096,57 грн. Після здійснення проводок по списанню, дана заборгованість була перенесена згідно цього ж наказу на позабалансовий рахунок. Згідно Розпорядження Уповноваженої особи від 25.01.2017, на підставі Постанови Вищого господарського суду України від 14.02.2017 у справі №910/10163/16, кредитну заборгованість ТОВ "Прод-Колос" за Кредитним договором №837 від 01.08.2014 було поновлено в системі Банку та, відповідно, остання продовжувала та продовжує обліковуватись у системі Банку. Стверджує, що операції Банку щодо перенесення заборгованості із балансових рахунків на позабалансові рахунки не мають ніякого відношення до безнадійної заборгованості або до прощення боргу.

З огляду на наведене, вважає, що посилання відповідача на норми податкового законодавства щодо безнадійної заборгованості та норми Цивільного кодексу України щодо прощення боргу взагалі не відносяться до заборгованості ТОВ "Прод-Колос", яку останній мав погасити на користь ПАТ "УПБ" згідно умов Кредитного договору.

Окрім того, 14.07.2017 від відповідача надійшли додаткові заперечення б/н від 14.07.2017 (вх. №14054) на позовну заяву, згідно яких останній, з посиланням на Розпорядження Уповноваженої особи від 15.01.2016, стверджує, що: списання заборгованості ТОВ "Прод-Колос" насамперед відбулось за рахунок спеціальних резервів; згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої Постановою Плавління НБУ №280 від 16.07.2004, позабалансовий рахунок 9611 призначений для списаної у збиток заборгованості за кредитими операціями. Тобто, прийнявши відповідне рішення про списання заборгованості за Кредитним договором №837 від 01.08.2014, Банк фактично визнав, що заборгованість за даним кредитом втратила для нього економічний інтерес та фактично простив борг ТОВ "Прод-Колос" за вказаним Кредитним договором, оскільки списані активи, на думку відповідача, не беруть участі у формуванні показників фінансового стану Банку. Також, звертає увагу суду на той факт, що ні Законом України "Про банки та банківську діяльність", ні Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ні іншим банківським законодавством не передбачалась можливість поновлення списаної заборгованості. З огляду на наведене, вважає дії Уповноваженої особи із поновлення заборгованості ТОВ "Прод-Колос" за Кредитним договором №837 від 01.08.2014 такими, що виходять за межі наданих законом повноважень, а відтак протиправними та такими, що не породжують жодних правових наслідків.

В судове засідання 17.07.2017 повноважний представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, наданих суду додаткових поясненнях та з урахуванням документів, долучених до матеріалів справи.

Повноважний представник відповідача в судове засідання 17.07.2017 прибув, в задоволенні позову просить відмовити з підстав, наведених у наданих суду відзивах на позов та додаткових запереченнях.

Треті особи явки своїх уповноважених представників в судове засідання 17.07.2017 не забезпечили, витребовуваних судом в ухвалі від 05.07.2017 документів не надали, причин неприбуття не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Поряд із цим, в судовому засіданні 17.07.2017 повноважний представник позивача повідомив, що постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.07.2017 у справі №819/800/17 в задоволенні адміністративного позову Банку про визнання протиправними рішень Державного реєстратора прав на нерухоме майно та зобов'язання останнього вчинити дії щодо зміни відомостей суб'єктів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (нежитлова будівля тракторної майстерні, загальною площею 1 582,8 кв.м, яка розташована за адресою: вул. Новий Світ, буд. 1 Б, с. Турівка, Підволочиський район, Тернопільська область та належить на праві власності ТОВ "Райз-М"), що вносилися на підставі Іпотечного договору, посвідченого 03.12.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстровим номером №4802, з ТзОВ "Компанія управління активами "Практика" на ПАТ "УПБ", відмовлено. У зв'язку із наведеним, підтримав подане Банком 05.07.2017 клопотання за №01-10/75 від 04.07.2017 (вх №13494) про зупинення провадження у даній справі. Зокрема, просить суд зупинити провадження у справі №921/931/15-г/16 до набрання законної сили зазначеним вище рішенням адміністративного суду.

Присутній в судовому засіданні 17.07.2017 повноважний представник відповідача клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №819/800/17 вважає безпідставним, в задоволенні останнього просить відмовити.

Розглянувши клопотання позивача за вих. №01-10/753 від 04.07.2017 (вх. №13494) про зупинення провадження у даній справі, суд останнє відхиляє, з огляду на наступне:

Ст. 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

В п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 22.03.2012 р., з наступними змінами та доповненнями, судам вказано, що: рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

При цьому до обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача.

Клопотання про необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №819/800/17 та, відповідно, неможливість розгляду даного спору позивач обґрунтовує тим, що внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом зміни Іпотекодержателя є похідними обставинами для розгляду заяви про стягнення частини кредитної заборгованості шляхом передачі ПАТ "УПБ" права власності на предмет іпотеки.

Поряд із цим, зважаючи на визначений позивачем предмет спору у даній справі, суд вважає, що наведені Банком у клопотанні за вих. №01-10/753 від 04.07.2017 (вх. №13494) обставини не є єдиними, які необхідно встановити для правильного вирішення спору, які впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі та матимуть преюдиційне значення для вирішення даного господарського спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення повноважних представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне:

01.08.2014 між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк", надалі - Банк, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прод-Колос", надалі - Позичальник, з другої сторони, було укладено Договір про відкриття траншевої кредитної лінії №837 (надалі - Кредитний договір), за умовам якого Банк зобов'язався відкрити Позичальнику відкличну невідновлювальну кредитну лінію в межах суми 5 100 000 грн, терміном до 30 листопада 2015 року, на поповнення обігових коштів (п. 1.1 р. 1 Кредитного договору).

П. 1.3 р.1 Кредитного договору визначено, що валютою кредиту за цим Договором приймаються гривні.

Згідно п. п. 1.2, 1.4 р. 1 Кредитного договору, зобов'язання Банку щодо надання кредитів та зобов'язання Позичальника щодо повернення кредитів та сплати процентів, а також інші права та зобов'язання Сторін, передбачені цим Договором, виникають з дати укладення Сторонами Додаткових договорів про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього Договору (надалі - Додатковий договір), в сумах, зазначених в таких Додаткових договорах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої п. 1.1 цього Договору, визначається Додатковими договорами. Підставою для надання кредитів за цим Договором є Додаткові договори, що укладаються тільки за взаємною згодою Сторін після надання Банку письмової заявки Позичальника, в якій вказується сума кредиту, конкретна ціль кредитування.

Плата за користування одержаними кредитними ресурсами встановлюється в кожному конкретному Додатковому договорі (п. 1.5 р. 1 Кредитного договору).

Відповідно до п. 3.1 р. 3, п. 4.1 р. 4 Кредитного договору, Банк зобов'язався відкривати позичкові рахунки для кожного кредиту в межах відкритої кредитної лінії в національній валюті, номери яких зазначені в Додаткових договорах, та перерахувати на поточний рахунок Позичальника, що буде відкритий у ПАТ "УПБ" грошові кошти в межах вказаної у п. 1.1 цього Договору суми на умовах, визначених Додатковими договорами. Позичальник зобов'язався повернути одержані кредитні ресурси в строк згідно з умовами, викладеними у відповідних Додаткових договорах, які є невід'ємними частинами цього Договору, та сплатити нараховані проценти шляхом перерахування грошових коштів на позичкові рахунки та рахунки нарахованих процентів відповідно до строків, встановлених Додатковими договорами.

Нарахування та сплата процентів за користування кредитними ресурсами, наданими відповідно до Додаткових договорів, здійснюється щомісячно та одночасно з остаточним погашенням кредитної заборгованості за кожним кредитом, але не пізніше строку, обумовленого в кожному Додатковому договорі. Проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кожним кредитом. Сплата процентів за користування кредитними ресурсами здійснюється Позичальником щомісячно в період з 26 числа по останній робочий день місяця та одночасно з остаточним погашенням кредитної заборгованості за цією кредитною лінією, але не пізніше строку обумовленого в кожному Додатковому договорі, на рахунок нарахованих процентів. При цьому сплаті підлягають проценти, які нараховані на 25 число місяця включно; сплата процентів, які нараховані за період з 26 числа по останній календарний день місяця здійснюється в наступний період сплати процентів. При розрахунку процентів за користування кредитними ресурсами приймається метод "факт/факт", при якому до розрахунку приймається фактична кількість днів у місяці та у році. При розрахунку процентів враховується перший день користування кредитними ресурсами та не враховується останній день користування кредитними ресурсами (день погашення позичкової заборгованості). Нарахування та сплата процентів за користування кредитними ресурсами здійснюється у тій валюті, в якій були отримані кредити у межах відкритої кредитної лінії, відповідно до умов відповідного Додаткового договору. Кошти для погашення заборгованості направляються в наступному порядку: на сплату штрафних санкцій, пені, прострочених процентів за кредит, строкових процентів за кредит, на погашення простроченого кредиту та в останню чергу - на погашення строкового кредиту. При несвоєчасному погашенні кредитів Позичальник сплачує Банку подвійну процентну ставку від встановленої в кожному конкретному Додатковому договорі (р. 7 Кредитного договору).

П. 9.1 р. 9 Кредитного договору сторони передбачили, що останній набуває чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 30 листопада 2015 року, а в частині невиконаних зобов'язань Позичальника, передбачених цим Договором та всіма Додатковими договорами до нього, - до повного та належного їх виконання.

Так, на виконання умов Кредитного договору, 08.12.2014 між Банком та Позичальником укладено Додатковий договір (надалі - Додатковий договір №1), за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит відповідно до цього Додаткового договору в сумі 4 732 857 грн, терміном до 30 листопада 2015 року, зі сплатою 18% річних, для виконання зобов'язань згідно договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ-826/14 від 03 грудня 2014 року, який укладено з ТОВ "Земіс". Зменшення кредитної заборгованості здійснюється щомісячно, починаючи з травня по вересень 2015 року (включно) в сумі 46 400,56 грн, починаючи з жовтня 2015 року по 30 листопада 2015 року (включно) в сумі 2 250 427,10 грн (п. 1 Додаткового договору №1).

Згідно п. п. 3-4 Додаткового договору №1, Позичальник зобов'язується повернути отриманий за цим Додатковим договором кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом не пізніше 30 листопада 2015 року.

Відповідно до п. 5 Додаткового договору №1, надання кредиту, його повернення, нарахування та сплата процентів здійснюється на умовах, передбачених Договором та цим Додатковим договором.

Даний Додатковий договір набуває чинності з 08 грудня 2014 року.

30.12.2014 між Банком та Позичальником укладено Додатковий договір (надалі - Додатковий договір №2), відповідно до якого Банк надає Позичальнику кредит в сумі 42 015 грн, терміном до 30 листопада 2015 року, зі сплатою 18% річних, для виконання зобов'язань згідно Договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ-896/14 від 29 грудня 2014 року, який укладено з ТОВ "Реалізація". Зменшення кредитної заборгованості здійснюється щомісячно, а саме: з травня по вересень 2015 року в сумі 411,91 грн, в жовтні 2015 року в сумі 19 977,72 грн. Остаточне погашення здійснюється не пізніше 30 листопада 2015 року в сумі 19 977,73 грн.

Згідно п. п. 3-4 Додаткового договору №2, Позичальник зобов'язується повернути отриманий за цим Додатковим договором кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом не пізніше 30 листопада 2015 року.

Відповідно до п. 5 Додаткового договору №2, надання кредиту, його повернення, нарахування та сплата процентів здійснюється на умовах, передбачених Договором та цим Додатковим договором.

Даний Додатковий договір набуває чинності з 30 грудня 2014 року.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та ТзОВ "Прод-Колос" (третьою особою №1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача №1) виникли зобов'язання з кредитного договору, згідно якого, в силу ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад", якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Ст. 1049 ЦК України встановлено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Факт виконання позивачем взятих на себе зобов'язань та, відповідно, надання Позичальнику обумовлених Додатковими договорами від 08.12.2014 та від 30.12.2014 до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії №837 від 01.08.2014 кредитних коштів підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями меморіальних ордерів: №21707795 (#21707795) від 08.12.2014 на суму 4 732 857 грн та №21866476 (#21866476) від 30.12.2014 на суму 42 015 грн.

Однак, як стверджує позивач, Позичальник, в порушення умов Кредитного договору та Додаткових договорів до нього від 08.12.2014 та від 30.12.2014, починаючи з 17 лютого 2015 року, не виконував взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування ними та пені, у зв'язку з чим у останнього станом на 28.08.2015 утворилась заборгованість перед ПАТ "УПБ" у розмірі 5 428 516 грн 48 коп., з яких:

- 5 381 555 грн 07 коп. за Додатковим договором від 08.12.2014, у тому числі: 4 593 655 грн 32 коп. - заборгованість по строковому кредиту; 139 201 грн 68 коп. - заборгованість по простроченій частині кредиту, 81 507 грн 35 коп. - заборгованість по строкових процентах, 494 415 грн 02 коп. - заборгованість по прострочених процентах, 72 775 грн 70 коп. - заборгованість по пені;

- 46 961 грн 41 коп. за Додатковим договором від 30.12.2014 - у тому числі: 40 779 грн 27 коп. - заборгованість по строковому кредиту, 1 235 грн 73 коп. - заборгованість по простроченій частині кредиту, 723 грн. 57 коп. - заборгованість по строкових процентах, 3 751 грн 49 коп. - заборгованість по прострочених процентах, 471 грн 35 коп. - заборгованість по пені.

В підтвердження факту наявності у Позичальника заборгованості по кредиту, відсотках за вказаними вище Додатковими договорами від 08.12.2014 та від 30.12.2014 позивачем до матеріалів справи долучено: уточнений розрахунок заборгованості, оборотно-сальдові відомості, меморіальні ордери, як доказ на підтвердження перенесення на прострочку сум основного боргу, меморіальні ордери, як доказ на підтвердження перенесення на прострочку нарахованих процентів, банківські виписки з рахунків клієнта - Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Колос".

Згідно долучених позивачем до матеріалів справи Довідки про відсутність погашень по кредиту (а.с. 106 Т.1) та Довідки №01-10/557 від 05.05.2017 про стан кредитної заборгованості за період з 28.08.2015 по 05.05.2017 ані основним боржником по кредиту - ТзОВ "Прод-Колос", ані майновим поручителем-відповідачем у даній справі жодних погашень за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії №837 від 01.08.2014 не здійснювалось.

Доказів протилежного ні Позичальником, ні Поручителем (Іпотекодавцем) станом на день проведення даного судового засідання не надано, а судом не здобуто.

В силу приписів ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Так, 03.12.2014, в забезпечення виконання грошових зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, між ПАТ "УПБ", як Іпотекодержателем, з однієї сторони, та ТОВ "Райз М", як Іпотекодавцем, з другої сторони, було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. та зареєстрований у реєстрі за № 4802 (надалі - Іпотечний договір).

Відповідно до п. 1 Іпотечного договору, його предметом є надання Іпотекодавцем в іпотеку майна, зазначеного в п. 6 цього Договору, в забезпечення виконання грошових зобов'язань Позичальника перед Іпотекодержателем, в силу чого Іпотекодержатель має право в разі невиконання Іпотекодавцем грошових зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця.

П. 2 Іпотечного договору сторони погодили, що іпотекою за цим Договором забезпечується виконання грошових зобов'язань Позичальника відповідно до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії №837 від 01 серпня 2014 ( Кредитний договір), згідно з яким Іпотекодержателем відкрито Позичальнику відкличну невідновлювальну кредитну лінію в межах суми 5 100 000,00 грн, терміном до 30 листопада 2015 року на поповнення обігових коштів, зі сплатою процентів у розмірі та на умовах, передбачених Кредитним договором.

В забезпечення виконання грошових зобов'язань Позичальника за Кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку наступне нерухоме майно: нежитлову будівлю тракторної майстерні, загальною площею 1 582,8 кв.м, яка розташована за адресою: Тернопільська область, Підволочиський район, с. Турівка, вул. Новий Світ, 1 Б, надалі - предмет іпотеки. Предмет іпотеки знаходиться на земельній ділянці, загальною площею 0,7338 га за кадастровим номером 6124689000:01:002:0391 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Довідкою Відділу Держземагенства у Підволочиському районі Тернопільської області №852/17/01 від 28.11.2014. Рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,7338 га, що надається в оренду терміном на 49 років Іпотекодавцю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Турівської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області затверджене Двадцять восьмою сесією шостого скликання Підволочиської районної ради Тернопільської області №386 від 04.09.2014 (п. 6 Іпотечного договору).

Згідно п. 7 Іпотечного договору, предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва, посвідченого приватним нотаріусом Підволочиського районного нотаріального округу Журавель С.С. 07.08.2012 за реєстровим №1057, зареєстрованого в бюро технічної інвентаризації Підволочиського району 09.08.2012 згідно витягу №35118966, за реєстраційним номером 36157253, номер запису: 10, в книзі: 01. Право власності ТОВ "Райз М" на нежитлову будівлю тракторної майстерні зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 30406273, номер запису про право власності: 7925834, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 517993261246, виданого 03 грудня 2014 року державним реєстратором, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л.

П. 9 Іпотечного договору сторони погодили, що Іпотека за цим Договором поширюється і на частину Предмета іпотеки, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до Предмета іпотеки після укладення цього договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Сторони оцінюють предмет іпотеки в загальній сумі 2 788 445 грн. Сторони погоджуються з тим, що оціночна вартість предмета іпотеки, зазначена в цьому пункті, є приблизною вартістю предмета іпотеки на момент передачі його в іпотеку. Реалізація предмета іпотеки в будь-якому випадку буде здійснюватись за цінами, що реально складуться на ринку нерухомості на момент його реалізації (п. 11 Іпотечного договору).

Відповідно до пп. 16.4.2 п. 16.4 Іпотечного договору, Іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця, зокрема, у разі невиконання чи неналежного виконання будь-якого із грошових зобов'язань, передбачених умовами Кредитного договору та цього Договору.

П. 16.6 Іпотечного договору передбачено, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з п. 16.4 цього Договору Іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, неустойки, витрати на утримання предмета іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.

У відповідності до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Ст. 575 ЦК України передбачені окремі види застав. Так, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом -у володіння третій особі; правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст. 583 ЦК України, заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Як визначається в ч. 1 та ч. 2 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Враховуючи те, що надіслані Банком на адресу як Позичальника, так і відповідача у справі (Поручителя) вимоги №01-10/1138 та № 01-10/1140 від 07.05.2015 із відповідним проханням про усунення порушень виконані не були, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості шляхом передачі права власності на іпотечне майно.

З матеріалів справи також вбачається, що 28.05.2015 між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК Аурум Фінанс" було укладено Договір про відступлення прав вимоги (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. та зареєстрований у реєстрі за № 1619), відповідно до якого Банк відступив (передав) ТОВ "ФК Аурум Фінанс" належні Банку майнові права за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 837 від 01.08.2014, укладеним між ТОВ "Прод-Колос" та ПАТ "УПБ". Одночасно з відступленням права вимоги за Кредитним договором відбулось відступлення прав за договорами забезпечення, в т.ч. і за Іпотечним договором від 03.12.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстровим номером 4802, укладеним між ПАТ "УПБ" та ТзОВ "Райз М", предметом якого є нежитлова будівля тракторної майстерні загальною площею 1 582,8 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Новий Світ, 1 Б, с. Турівка, Підволочиський район, Тернопільська область.

В подальшому, ТОВ "ФК Аурум Фінанс" здійснило відступлення прав грошових вимог до Позичальника та Відповідача на користь ТОВ "КУА "Практика", що підтверджується Договором відступлення права вимоги від 02.07.2015.

Разом з тим, 28.05.2015 Правлінням Національного банку України було прийнято Постанову № 348 "Про віднесення ПАТ "УПБ" до категорії неплатоспроможних", на підставі чого Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 107 від 28.05.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "УПБ", згідно з яким з 29.05.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "УПБ".

На виконання своїх обов'язків, передбачених ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Наказом №26/ТА від 29.05.2015 було створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів) укладених ПАТ "УПБ".

В результаті проведення даної перевірки було виявлено, що Договір про відступлення прав вимоги від 28.05.2015, укладений між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК Аурум Фінанс" є нікчемним з визначених ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстав.

Враховуючи наведене, ПАТ "УПБ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до ТОВ "ФК Аурум Фінанс", до ТОВ "Компанія з управління активами "Практика", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ТОВ "Прод-Колос", ПАП "Відродження", ТОВ "Райз М", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова О. Я., про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме: Договору про відступлення права вимоги від 28.05.2015, посвідченого нотаріально та зареєстрованого у реєстрі за №1619, про зобов'язання ТОВ "ФК Аурум Фінанс" і ТОВ "КУА "Практика" повернути на користь Банку права майнової вимоги, отримані за вказаним договором про відступлення права вимоги та оригінали документів, отримані згідно Акту приймання-передачі від 28.05.2015, перелік яких міститься у позовній заяві, та про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: змін про суб'єктів в записі про іпотеку: 7929307, 7930012, 7930455, 7930658, замінивши Іпотекодержателя ТОВ "КУА "Практика" на Іпотекодержателя ПАТ "УПБ", та також змін про суб'єктів в записі обтяження: 7928919, 7929782, 7930308, 7930585, замінивши Обтяжувача ТОВ "КУА "Практика" на Обтяжувача ПАТ "УПБ".

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2016, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 та Вищого господарського суду України від 14.02.2016 у справі № 910/10163/16, позовні вимоги ПАТ "УПБ" задоволено частково: зобов'язано ТОВ "ФК Аурум Фінанс" і ТОВ "КУА "Практика" повернути ПАТ "УПБ" права майнової вимоги, отримані за договором відступлення прав вимоги від 28.05.2015, посвідченим нотаріально та зареєстрованим у реєстрі за № 1619, а також зобов'язано ТОВ "ФК Аурум Фінанс" і ТОВ "КУА "Практика" повернути ПАТ "УПБ" оригінали документів, отримані згідно Акту приймання-передачі від 28.05.2015, згідно переліку, який міститься у позовній заяві. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено; з відповідачів на користь позивача стягнуто витрати по сплаті судового збору.

Зокрема, судом було встановлено факт нікчемності договору відступлення права вимоги від 28.05.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. та зареєстрованого у реєстрі за № 1619, за підставами, передбаченими п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". В задоволенні позовних вимог ПАТ "УПБ" в особі Уповноваженої особи Фонду про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно змін про суб'єктів в записі про іпотеку №№ 7929307, 7930012, 7930455, 7930658 та змін про суб'єктів в записі про обтяження №№ 7928919, 7929782, 7930308, 7930585 судом відмовлено з підстав їх передчасності.

В силу приписів ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Ч. 3 ст. 105 та ч. 3 ст. 11-11 ГПК України визначено, що постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, станом на день розгляду даного спору в суді рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2016 у справі №910/10163/16 набуло законної сили.

Ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо (правова позиція викладена у п. 2.6 Постанови Пленуму ВГС України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, з наступними змінами та доповненнями).

Таким чином, станом на день розгляду даного спору в суді факт нікчемності Договору відступлення права вимоги від 28.05.2015 є встановленим та не потребує додаткового дослідження під час розгляду даної справи.

В судовому засіданні також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що:

01.02.2017 старшим державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві на підставі заяви стягувача про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/10163 від 27.09.2016 відкрито виконавче провадження №53316960.

На виконання рішення Господарського суду м. Києва по справі №910/10163/16 ТзОВ "Компанія з управління активами "Практика", згідно супровідного листа б/н від 28.02.2017, передало ПАТ "Український Професійний Банк" права майнової вимоги до ТОВ "Прод-Колос" по Договору про відкриття траншевої кредитної лінії №837 від 01.08.2014 та договорах, які забезпечують його виконання, а також оригінали документів, отриманих від ТОВ "ФК Аурум Фінанс". Вказаний вище лист та перелічені у ньому документи отримані Банком 30.03.2017 (згідно відтиску вхідного штампу). Факт наявності у Банку зазначених у листі б/н від 28.02.2017 документів підтверджено повноважним представником позивача в судових засіданнях.

07.04.2017 ПАТ "УПБ" звернулося до органу ДВС із заявою за вих. №01-10/441 від 05.04.2017, згідно якої повідомило, що при здійсненні перевірки надісланих ТОВ "КУА "Практика" на адресу Банку, згідно супровідного листа б/н від 28.02.2017, документів встановлено відсутність Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.12.2014 №30406273. Враховуючи наведене, просив орган ДВС продовжити виконавчі дії в межах виконавчого провадження №53316960.

10.05.2017 ПАТ "Український Професійний Банк" звернулося до Центру надання адміністративних послуг Підволочиської РДА із заявами про зміну відомостей щодо суб'єктів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме:

- внесення змін до запису про інше речове право (іпотека) за номером 7929307 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 517993261246 (нежитлова будівля тракторної майстерні, загальною площею 1 582,8 кв.м, яка розташована за адресою: Тернопільська область, Підволочиський район, с. Турівка, вул. Новий Світ, буд 1 Б та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Райз М") щодо зміни відомостей про Іпотекодержателя з ТзОВ "Компанія з управління активами "Практика", ідентифікаційний код 34937396 на ПАТ "УПБ" (заява №86625943);

- внесення змін до запису про обтяження за номером 7928919 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 517993261246 (нежитлова будівля тракторної майстерні, загальною площею 1 582,8 кв.м, яка розташована за адресою: Тернопільська область, Підволочиський район, с. Турівка, вул. Новий Світ, буд 1 Б та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Райз М") щодо зміни відомостей про Іпотекодержателя з ТзОВ "Компанія з управління активами "Практика", ідентифікаційний код 34937396 на ПАТ "УПБ" (заява №86637075).

За наслідками розгляду вказаних вище заяв Банку, 10.05.2017 державним реєстратором прав на нерухоме майно Підволочиської РДА прийнято рішенння №35090325 та №35091289 про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

22.05.2017 ПАТ "Український Професійний Банк" направлено на адресу Тернопільського окружного адміністративного суду адміністративний позов про визнання протиправними рішень суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії. Зокрема, оскаржено вказані вище рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Підволочиської РДА від 10.05.2017.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.07.2017 у справі №819/800/17 в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Український професійний банк", до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Підволочиської районної державної адміністрації; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Підволочиська районна державна адміністрація, про визнання протиправним рішень державного реєстратора та зобов'язання вчинити дії відмовлено. Повний текст постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.07.2017 у справі №819/800/17 складено 10.07.2017. Відтак, в силу приписів ст. 254 КАС України, станом на день розгляду даного спору в суді, остання не набрала законної сили.

П. 23 Іпотечного договору сторони передбачили, що звернення стягнення на предмет іпотеки буде здійснюватись одним з таких способів за вибором Іпотекодержателя: за рішенням суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених цим Договором застережень про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Як вже зазначалось вище, предметом судового розгляду у даній справі є вимога позивача про стягнення кредитної заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 837 від 01.08.2014 у розмірі 5 428 516,48 грн, шляхом передачі ПАТ "УПБ" права власності на предмет іпотеки - нерухоме майно, яким є нежитлова будівля тракторної майстерні, загальною площею 1 582,8 кв.м, яка розташована за адресою: Тернопільська обл., Підволочиський р-н, с. Турівка, вул. Новий Світ, буд. 1Б, що належить ТОВ "Райз М" на праві власності (відповідно до умов іпотечного договору, посвідченого 03.12.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстраційним № 4802).

Поряд із цим, ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У ч. 1 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 3 зазначеної вище статті, договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку"; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачено лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

Ст. 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Таким чином, правовий аналіз положень ст. ст. 33, 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 328, 335, 376, 392 ЦК України свідчить про те, що законодавцем визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових способи захисту: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку").

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначено Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 (надалі - Порядок).

Відповідно до п. 40. Порядку, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

П. 61 Порядку визначено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

В укладеному між сторонами у справі Іпотечному договорі порядок звернення стягнення на предмет іпотеки визначено в розділі 3, в якому, зокрема, передбачено наступні способи звернення на предмет іпотеки:

- за рішенням суду;

- на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених цим Договором застережень про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Р. 4 Іпотечного договору сторони, відповідно до ст. 36 Закону України "Про іпотеку", погодили наступні застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя:

- застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, шляхом продажу Предмету іпотеки Іпотекодержателем іпотеки будь-якій особі.

Зокрема, п. 26 Іпотечного договору визначено, що у разі виникнення у Іпотекодержателя права звернути стягнення на Предмет іпотеки, Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в Порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Зазначене застереження, яке вважається договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, що є Предметом іпотеки.

Таким чином, набуття права власності на предмет іпотеки за відповідним застереженням, передбаченим в Іпотечному договорі, як спосіб захисту вимог кредитора, є позасудовим способом захисту, яке Іпотекодержатель може реалізувати шляхом звернення до державного реєстратора для реєстрації права власності на підставі договору іпотеки. На підставі судового рішення можливо звернути стягнення на предмет іпотеки лише з дотриманням порядку, встановленого ст.ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку".

Відтак, зважаючи на наведені вище приписи чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 837 від 01.08.2014 у розмірі 5 428 516,48 грн, шляхом передачі ПАТ "УПБ" права власності на предмет іпотеки, не вірно обрано спосіб захисту його порушеного права, оскільки останній є виключно позасудовим.

Судом враховано, що аналогічна правова позиція, зокрема про те, що звернення судом стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателем права власності на обтяжене іпотекою майно не відповідає положенням чинного законодавства, оскільки договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в ньому, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, викладена і у постановах Верховного суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-1851цс15 та від 22.03.2017 у справі №6-2967цс16.

Статтею 111-28 ГПК України визначено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Зазначеної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України, зокрема у постанові від 06.06.2017 у справі №912/3429/15.

Окрім того, слід зазначити, що позивачем не надано доказів того, що він звертався до державного реєстратора для реєстрації права власності майно, яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором б/н від 03.12.2014, зареєстрованого у реєстрі за №4802, на підставі відповідного іпотечного застереження в Іпотечному договорі, як і не надано доказів відмови останнього у такій реєстрації.

Також, долучена позивачем до матеріалів справи вимога за №01-10/1140 від 07.05.2015 про усунення порушень містить інформацію про наявну станом на 07.05.2015 заборгованість Позичальника перед ПАТ "УПБ" за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії №837 від 01.08.2014 та вимогу до Поручителя (відповідача у справі) у 30-денний строк з моменту її одержання виконати прострочені зобов'язання Позичальника - погасити частину кредиту, що залишилась, проценти та пеню за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії №837 від 01.08.2014 в загальній сумі 5 110 543,99 грн, проте не містить чіткої вимоги до Поручителя (Іпотекодавця) про передачу в позасудовому порядку права власності Кредитору (Банку) на предмет іпотеки. Відомості про можливість звернення стягнення на передане в іпотеку майно, у тому числі шляхом продажу предмета іпотеки третім особам або шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, наведені Банком як можливий альтернативний варіант у випадку невиконання зобов'язань по кредиту у визначений вимогою строк. Доказів відмови відповідача, як Іпотекодавця, в позасудовому порядку передати право власності на предмет іпотеки матеріали справи також не містять.

За даних обставин суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості шляхом передачі іпотекодержателю права власності на обтяжене іпотекою майно в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань слід відмовити.

В силу приписів ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача.

В п. 4.5 Постанови Пленуму ВГС України "Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013, з наступними змінами та доповненнями, вказано, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору: якщо позов залишено без задоволення - судовий збір не стягується.

Поряд із цим, в п. 4.4 вказаної Постанови, визначено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

За даних обставин, враховуючи, що відповідно до п. 22 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення позивача з даним позовом до суду) уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку була звільнено від сплати судового збору за подання позовів, судовий збір за розгляд даної справи до стягнення не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (складення повного рішення).

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (складення повного рішення), через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 21.07.2017

Головуючий суддя І.М. Гирила

Судді Г.З. Андрушків

М. С. Стадник