Ухвала суду № 67849021, 17.07.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/80/16-12/65/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

17.07.2017 Справа № 908/2370/16

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши клопотання Комунального підприємства «Водоканал» про прийняття додаткового рішення та матеріали справи № 908/2878/16

за позовом Комунального підприємства «Водоканал»

до відповідача Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя»

про стягнення 157141,06 грн. заборгованості із додаткової плати за скид понаддоговірних об'ємів

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Водоканал» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» про стягнення заборгованості із додаткової плати за скид понаддоговірних об'ємів стічних вод в сумі 157141,06 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.06.2017 року позовні вимоги Комунального підприємства «Водоканал» до Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» задоволені частково, зокрема вирішено стягнути з Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» на користь Комунального підприємства «Водоканал» додаткову плату за скид за скид понаддоговірних об'ємів стічних вод в сумі 157141,05 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2357,12 грн.. У задоволенні позовних вимог про стягнення додаткової плати за скид понаддоговірних об'ємів стічних вод в сумі 0,01 грн. відмовлено.

17.07.2017 року до господарського суду від Комунального підприємства «Водоканал» надійшло клопотання в порядку ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, в якому просить суд прийняти додаткове рішення щодо розподілення судових витрат за подачу апеляційної та касаційної скарг Комунальним підприємством «Водоканал».

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.11.2016 року у справі № 908/2370/16 у позові Комунального підприємства «Водоканал» до Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» про стягнення 157141,06 грн. заборгованості із додаткової плати за скид понаддоговірних об'ємів відмовлено у повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2017 року апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водоканал» на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.2016 року у справі № 908/2370/16 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.2016 року - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2017 року касаційну скаргу Комунального підприємства «Водоканал» задоволено частково, рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2017 року у справі № 908/2370/16 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Матеріали справи свідчать про те, що при зверненні із апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду Комунальним підприємством «Водоканал» платіжним дорученням № 24608 від 30.11.2016 року сплачено судовий збір в сумі 2592,83 грн. Відповідно при зверненні із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України суду позивач платіжним дорученням № 25821 від 16.02.2017 року сплатив судовий збір в сумі 2828,54 грн.

Згідно до пункту 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Відтак сума судового збору за подання апеляційної скарги складає 2592,83 грн. (157141,05 грн. / 157141,06 грн. х 2592,83 грн. = 2592,83 грн.), а за подання касаційної скарги - 2828,54 грн. (157141,05 грн. / 157141,06 грн. х 2828,54 грн. = 2828,54 грн.).

Згідно ч. 7 ст. 84 ГПК України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету. При цьому розподіл судових витрат здійснюється за правилами ст. 49 ГПК України.

Зі змісту прийнятого у даній справі рішення від 08.06.2017 року вбачається, що в його мотивувальній та резолютивній частинах не було вирішено питання про розподіл господарських витрат між сторонами в частині судового збору сплаченого позивачем при зверненні із апеляційною та касаційною скаргами.

Так, відповідно до статті 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

- з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

- не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету. Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Прийняття додаткового рішення за заявою сторони, прокурора, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюється, як правило, тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення. Про відхилення заяви сторони чи прокурора щодо прийняття додаткового рішення виносяться ухвала (стаття 88 ГПК України). При цьому судом враховано, що прийняття додаткового рішення припустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 ГПК України, а додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасовувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема, неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в не вирішенні питань, що стояли перед судом.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює будь-яких обмежень строків подання заяв про прийняття додаткового рішення. Тому при розгляді даної заяви, суд керується тими статтями Господарського процесуального кодексу України, які регламентують відповідні строки щодо основного рішення.

Відповідно до пункту 4.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі статті 88 ГПК має право прийняти додаткове рішення (ухвалу, постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.

Приписами ч. 6 ст. 49 ГПК України визначено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з врахуванням часткового задоволення рішенням суду від 08.06.2017 року позовних вимог Комунального підприємства «Водоканал» до Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» в даній справі, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2592,83 грн. та за подання касаційної скарги в сумі 2828,54 грн. покладаються на відповідача у справі - Комунальну установу «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» згідно вимог ст. 44, ч. 6 ст. 49 ГПК України.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне винести додаткове рішення, як засіб виправлення неповноти судового рішення, зазначивши в ньому про стягнення з відповідача - Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» витрат зі сплати судового збору подання апеляційної скарги в сумі 2592,83 грн. та за подання касаційної скарги в сумі 2828,54 грн. на користь позивача - Комунального підприємства «Водоканал».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 88 Господарського процесуального Кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Клопотання Комунального підприємства «Водоканал» про прийняття додаткового рішення у справі № 908/2878/16 задовольнити.

2. Стягнути з Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя», 69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 80, код ЄДРПОУ 05498677, на користь Комунального підприємства «Водоканал», 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61, код ЄДРПОУ 03327121, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2592 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто дві) грн. 83 коп., витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 2828 (дві тисячі вісімсот двадцять вісім) грн. 54 коп., видавши наказ.

Додаткове рішення складено - 20.07.2017 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.