Рішення № 67849005, 19.07.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/82/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2017 Справа № 908/1199/17

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Приазовського району електричних мереж (72400, Запорізька область, смт. Приазовське, провулок Лікарняний, 17)

До відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення 25 952,03 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: Кібітлевська А.Ф., довіреність №323 від 20.06.2017р.

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

12.06.2017р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Приазовського району електричних мереж до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 27 050, 49 грн.

Ухвалою суду від 12.06.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 908/1199/17, справі присвоєно номер провадження - 5/82/17, розгляд якої призначено на 03.07.2017р. Ухвалою суду від 03.07.2017р. № 908/1199/17, у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, не надання відповідачем витребуваних судом документів, необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 19.07.2017р. У судовому засіданні 19.07.2017р. судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

19.07.2017р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог від 19.07.2017р. за вих. №007-33/11285, в якій вказує, що відповідачем після порушення провадження у цій справі було сплачено частково суму боргу, а саме 13.06.2017р., за виставленим рахунком №496/57 від 03.05.2017р. сплатив суму у розмірі 1 098,46 грн., виходячи з цього, позивач просить суд стягнути з відповідача за використання опор повітряних ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній на суму 23 998,02 грн. та пені на суму 1 954,01 грн., а також судовий збір на суму 1 600,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вказану заяву судом прийнято до розгляду, оскільки вона відповідає статті 22 ГПК України.

Позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, а також з підстав викладених у позовній заяві. Суду надано наступні пояснення: 06.10.2015р. між Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" в особі Приазовського району електричних мереж та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № 01102015 на використання опор повітряних ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній, відповідно до якого відповідач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі оплачувати вартість послуг з сумісного підвісу оптоволоконних ліній на території смт. Приазовське, Приазовський РЕМ. 17.03.2017р. відповідачу надіслано претензію на суму 21 156,56 грн. Відповіді на претензію від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 не надходило. В порушення умов договору споживач не сплатив виставлених рахунків, в результаті чого станом на 12.05.2017р. виникла заборгованість за використання опор повітряних ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за використання опор повітряних ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній на суму 23 998,02 грн. та пеню у розмірі 1 954,01 грн. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у судові засідання 03.07.2017р. та 19.07.2017р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал суду. Своїм правом бути присутнім у судовому засіданні відповідач не скористався. Документи витребуванні ухвалами суду від 12.06.2017р. та 03.07.2017р. №908/1199/17 не надав.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають право брати участь у господарських засіданнях. Оскільки зміст норми не передбачає обов'язку сторін брати участь в судових засіданнях, нез'явлення повноважних представників сторін в судові засідання є реалізацією процесуального права сторони.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Однак, 19.07.2017р. на адресу суду надійшла заява від 19.07.2017р., у якій відповідач повідомляє, що визнає позовні вимоги визнає частково, а саме на суму основного боргу у розмірі 23 998,02 грн., яка визначена на підставі акту звіряння взаєморозрахунків сторін станом на 30.06.2017р. Вказана сума заборгованості повністю відповідає умовам договору, а також підписаними між сторонами актами вводу в експлуатацію ОВЛ. Щодо суми пені, то на думку відповідача, позивачем не надано докладного розрахунку пені за кожний період і не наведено відповідних формул розрахунку, тому в цій частині позовні вимоги відповідачем не визнані. Також, у вказаній заяві відповідач просить суд розглянути справу по суті без присутності відповідача особисто чи його уповноваженого представника, спираючись на наявні у справі докази.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вказану заяву судом прийнято до розгляду, оскільки вона відповідає статті 22 ГПК України.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2015р. між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" в особі Приазовського району електричних мереж (власник опор повітряних ліній, далі - власник ОПЛ) та Фізичною особи - підприємцем ОСОБА_1 (власник оптоволоконних ліній, далі - власник ОВЛ) було укладено договір на використання опор повітряних ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній № 01102015 (далі - договір), відповідно до п. 1.1, договору, Власник ОПЛ надає Власнику ОВЛ послуги з сумісного підвісу оптоволоконних ліній на території смт. Приазовське, Приазовський РЕМ ВАТ «Запоріжжяобленерго» (далі - послуги), а Власник ОВЛ за оплату здійснює на цих опорах підвіску 12 590 м ОВЛ.

Пунктом 2.2.1., 2.2.7. договору визначено, що власник ОВЛ зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі оплачувати вартість послуг в порядку, визначеному в п. 3 договору. (…). Складати щомісячно до вводу в експлуатацію 12 590 м ліній ОВЛ акт вводу в експлуатацію ліній ОВЛ, в якому зазначити довжину введених в експлуатацію ліній ОВЛ та надавати власнику ОПЛ для підписання до 25 числа звітного місяця.

Згідно п. 2.3.1. договору власник ОПЛ має право вимагати своєчасної та повної оплати вартості послуг на підставі виставлених ним рахунків.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору, річна вартість послуг за цим договором становить 53 482,32 грн. (п'ятдесят три тисячі чотириста вісімдесят дві гривні 32 коп.), в т.ч. ПДВ. Розрахунок та розмір щомісячної оплати за послуги визначені у додатку №1 до договору. (…).

Згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.4. договору сторони узгодили, що надання послуг за цим договором оформлюється щомісячно актом про наданих послуг, який підписується та скріплюється печатками власника ОПЛ та власника ОВЛ. Відповідальна особа власника ОПЛ щомісячно до 5 числа місяця, наступного за звітним, на підставі наданого для підписання акту в воду в експлуатацію ліній ОВЛ, оформлює акт про надання послуг (відповідно до п. 4.1. договору), та виписує рахунок власнику ОВЛ на оплату послуг. У разі ненаданням власником ОВЛ акту вводу в експлуатацію ліній ОВЛ у строк, зазначений у п.п. 2.2.7 договору, або після спливу строку, зазначеного у п. 1.2. договору, акт про надання послуг та рахунок оформлюються власником ОПЛ із застосуванням розміру плати за місяць, зазначеної у додатку 1 до договору, від довжини 12 590 м ліній ОВЛ.(…). Щомісячно, не пізніше 20-числа місяця, наступного за звітним, власник ОВЛ на підставі рахунку власника ОПЛ здійснює оплату вартості послуг.

Пунктами 5.1., 5.2. договору передбачено, наступне: кожна із сторін зобов'язується відшкодувати збитки, заподіяні нею іншій стороні у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов цього договору, відповідно до законодавства України. За порушення строків сплати, передбачених цим договором, власник ОВЛ сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплачених послуг за кожний день прострочення.

Відповідно до п. п. 9.1., 9.2., 9.4. договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє протягом одного року. Строк дії договору продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не заявить письмо іншій стороні про своє небажання продовжити дію договору не менше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку його дії. (…). Закінчення строку дії договору або його дострокове припинення не звільняє власника ОВЛ від виконання грошових зобов'язань, які виникли під час дії договору.

Згідно п. 10.1., 10.2. договору, додатки, письмові повідомлення, вчиненні відповідно до цього договору, а також інші зміни і доповнення до цього договору є його невід'ємною частиною. Договір не втрачає чинності в разі зміни реквізитів сторін, їх установчих документів, а також зміни організаційно-правової форми тощо. (…).

Відповідно до п. 11.1. договору, до договору додається: розрахунок вартості послуг з сумісного підвісу оптоволоконних ліній замовника ФОП ОСОБА_1 на опорах ПЛ-0,4-6/10 кВ ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Додаток №1).

Згідно додатку №1 до договору, (…) Розмір плати за місяць за послуги з сумісного підвісу оптоволоконних ліній замовника ФОП ОСОБА_1 на опорах ПЛ-0,4-6/10 кВ ВАТ «Запоріжжяобленерго» складатиме 4 456,86 грн., в т.ч. ПДВ - 742,81 грн. з моменту вводу в експлуатацію 12 590 м ліній ОВЛ.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач надав відповідачу послуги з сумісного підвісу оптоволоконних ліній, що підтверджується актами про надання послуг сумісного підвісу ОВЛ до договору від 06.10.2015р. №01100215, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 58-66). Також, наявність заборгованості підтверджується рахунками (а.с.13-27) та актами прийму-передачі документів (а.с. 29-36). В актах прийому передачі документів та в актах про надання послуг сумісного підвісу ОВЛ міститься особистий підпис відповідача, що свідчить про те, що відповідачу було відомо про наявну заборгованість.

17.03.2017р. на адресу відповідача позивачем була надіслана претензія від 16.03.2017р. за вих. №70-01/149, у які позивач просить відповідача розглянути вказану претензію та сплати суму заборгованості. Відповіді на вказану претензію позивач не отримав.

Також, відповідачем була написана заява від 07.04.2017р., в якій він просить позивача розірвати договір на використання опор повітряних ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній №01102015 від 06.10.2015р., у зв'язку із банкрутством та неможливістю сплачувати заборгованість та пеню, а також просить позивача розстрочити виконання грошових зобов'язань за договором на 12 місяців (а.с. 47).

Проте доказів розірвання договору №01102015 на використання опор повітряних ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній від 06.10.2015р. суду не надано.

Суд звертає увагу відповідача на те, що предметом цього позову є стягнення заборгованості за використання опор повітряних ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній та пені за період дії договору, а також на те, що пунктом 9.4. договору вказано, що закінчення строку дії договору або його дострокове припинення не звільняє власника ОВЛ від виконання грошових зобов'язань, які виникли під час дії договору.

13.06.2017р. відповідачем після порушення провадження у цій справі було сплачено частково суму боргу у розмірі 1 098,46грн.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було проведено звіряння розрахунків, яким відповідач визнав наявність заборгованості у розмірі 23 998,02 грн. станом на 30.06.2017р., про цей факт свідчить акт звіряння розрахунків, який особисто підписаний та скріплений печаткою відповідача (а.с. 57).

Також, суд приймає до уваги заяву відповідача у якій ним частково визнано позовні вимоги на суму основного боргу у розмірі 23 998,02 грн. (а.с. 53).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з відповідача, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 19.07.2017р. за вих. №007-33/11285, суму за використання опор повітряних ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній у розмірі 23 998,02 грн., яка підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 21.08.2016р. по 03.05.2017р. у розмірі 1 954,01 грн., нараховану на підставі п.п. 5.2. договору.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування пені надано сторонам ст. 231 ГК України.

Відповідно до п. 5.2., договору, за порушення строків сплати, передбачених цим договором, власник ОВЛ сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплачених послуг за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків оплати за договором, умови договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача пені заявлені позивачем обґрунтовано.

Згідно із розрахунком позивача відповідачу нараховано пеня у розмірі 1 954,01 грн. за період з грудня 2017р. по травень 2017р., розрахунок перевірено судом за допомогою комп'ютерної програми «Законодавство» є вірним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо пояснень відповідача про не визнання ним факту нарахування пені з боку позивача, судом до уваги не приймаються з наступних підстав.

Відповідачем зазначено, що позивачем не було надано докладного розрахунку пені за кожен період і не наведено відповідних формул розрахунку, з цих підстав ним не визнаються позовні вимоги в частині стягнення пені. Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачу при направлені позовної заяви було додано розрахунок пені (а.с. 28), як один із додатків. У вказаному додатку є детальний розрахунок нарахування пені із зазначенням формул за допомогою яких проводилися нарахування пені позивачем, вказане підтверджує і опис вкладення у цінний лист, у якому під п. 4 зазначено «Розрахунок» (а.с. 7).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було проведено звіряння розрахунків, яким відповідач визнав наявність заборгованості щодо нарахування пені у розмірі 1 954,01 грн. станом на 30.06.2017р., про цей факт свідчить акт звіряння розрахунків, який особисто підписаний та скріплений печаткою відповідача (а.с. 56).

Контррозрахунку спірної суми відповідачем суду не надано.

Доказів сплати суми боргу у повному обсязі відповідачем суду не надано.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Приазовського району електричних мереж (72400, Запорізька область, смт. Приазовське, провулок Лікарняний, 17, код ЄДРПОУ 00130926, п/р №2600010766801 ПАТ «Метабанк», МФО 313582) заборгованість за використання опор повітряних ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній на суму 23 998 (двадцять три тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 02 коп., пені на суму 1 954 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 01 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. Видати наказ.

Суддя К.В. Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 21.07.2017р.