Ухвала суду № 67848680, 18.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2017 року м. Київ К/800/21148/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Мойсюка М.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації

на постанову Чутівського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2016 року

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року

у справі №550/196/16-а

за позовом ОСОБА_2

до Управління праці та соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області, Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації

про визнання протиправною бездіяльності, проведення перерахунку та виплати грошової компенсації, -

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області, Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо непроведення йому грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля, виходячи з розміру, встановленого п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007р. № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.08 2013 р. № 536 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007р. № 228»;

- зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок грошової компенсації на бензин, та ремонт і технічне обслуговування автомобіля позивача, виходячи з розміру, встановленого п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007р. № 228 від 14.02.2007р. «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 р. №536 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007р. № 228», а саме в розмірі 22 відсотки прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць, та провести відповідні виплати за періоди з 01.01.2014р. по 31.12.2015р., врахувавши раніше проведені виплати.

Постановою Чутівського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2016 року позов в частині вимог щодо визнання протиправної бездіяльності відповідачів, зобов'язання проведення перерахунку та виплати грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля за період першого та другого півріччя 2014 р. та першого півріччя 2015 р. залишено без розгляду. У задоволенні позову в частині вимог щодо визнання протиправної бездіяльності відповідачів, зобов'язання проведення перерахунку та виплати грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля за період другого півріччя 2015 року відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року, постанову Чутівського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправної бездіяльності відповідачів, зобов'язання проведення перерахунку та виплати грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля за період другого півріччя 2015 року скасовано. Прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області, Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації щодо не проведення ОСОБА_2 грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля, виходячи з розміру, встановленого п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007р. №228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 р. № 536 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007р. № 228». Зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації призначити, а Управління праці та соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області здійснити виплату грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля позивача, виходячи з розміру, встановленого п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007р. № 228 від 14.02.2007р. «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2013р. №536 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007р. №228», а саме 22 відсотки прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць за період з 12.09.2015р. по 31.12.2015р. з врахуванням раніше проведених виплат.

В іншій частині постанову Чутівського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, не вбачає порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що у задоволенні касаційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та є інвалідом війни другої групи, що пов'язана з роботами на ЧАЕС, про що свідчать копії посвідчень серії НОМЕР_1 від 04.01.2006 р., серії НОМЕР_2 від 11.12.2002.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 №999 «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», 06.11.2006 р. позивача, як інваліда 2 групи, органами соціального захисту забезпечено автомобілем «Фольксваген» у якості гуманітарної допомоги та на підставі п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 228 він отримує грошову компенсацію на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля.

В березні 2015 року позивачу виплачено компенсацію на бензин, ремонт та технічне обслуговування автомобіля за перше півріччя 2015 року в розмірі 104,67 грн., у вересні 2015 року 106,40 грн.

В лютому 2016 року позивач звернувся до Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації на Урядову гарячу лінію щодо призначення ти виплати грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля.

22.02.2016 року Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації повідомило позивача, що компенсація на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів виплачена у 2014 році в розмірі 208,78 грн. та у 2015 році в розмірі 211,07 грн., згідно з вимогами чинного законодавства. У зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму з 01.09.2015 року доплачено грошову компенсацію в грудні 2015 року в сумі 6,88 грн.

Позивач, не погодився з розрахунком суми виплат компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення щодо залишення частини позовних вимог без розгляду, суд першої інстанції з висновками якого погодився і апеляційний суд виходив з того, що права позивача підлягають захисту за період з другого півріччя 2015 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів, оскільки виплати грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування здійснюються двічі на рік щороку та мають разовий характер. Тобто, право особи на їх отримання та обов'язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, а тому після отримання грошової компенсації на бензин за період першого та другого півріччя 2014 р. та першого півріччя 2015 р. позивач мав змогу звернутись до суду за захистом своїх прав.

Враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період, за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 12.09.2015 року.

Разом з тим, колегія суддів вважає вірним висновком суду апеляційної інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я, функціонування системи підтримання інвалідами фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначені Законом України «Про реабілітацію інвалідів в Україні».

Відповідно до частин 1 та 6 ст. 28 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування спеціального автотранспорту та на транспортне обслуговування виплачуються інвалідам, на дітей-інвалідів, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення спеціальним автотранспортом.

Порядок виплати і розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 228, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 року № 536, грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів виплачуються інвалідам, законним представникам дітей-інвалідів, що мають автомобілі та мотоколяски, - у розмірі відповідно 22 відсотки та 16 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць.

Пунктом 5 Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 228, встановлено, що компенсації виплачуються рівними частинами двічі на рік - у березні за перше та у вересні за друге півріччя поточного року з дня їх призначення.

На підставі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць у 2015 році становив: з 1 січня - 949 грн., з 1 вересня - 1074 грн.

Таким чином, з аналізу наведених норм випливає, що компенсація інвалідам на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля має виплачуватися у розмірі 22 відсотки прожиткового мінімуму на місяць.

При цьому колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції при визначенні порядку виплати вказаної компенсації необґрунтовано прийнято як підставу визначення розміру компенсації лист Міністерства соціальної політики України від 28.10.2013р. щодо розяснення порядку застосування п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 228, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 року № 536 та від 11 лютого 2015 року № 47, відповідно до яких розрахунок розміру грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів здійснюється за формулою:

X*6міс.+X*3міс.+X*3міс./12міс.*РВ/2=1 частина суми компенсації, де X - це прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; РВ - розмір відсотку.

Так, порядок здійснення розрахунку компенсації, визначений вказаним листом, не відповідає порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 228, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 року № 536.

При цьому постанова Кабінету Міністрів України є нормативно-правовим актом, який є обов'язковим для виконання всіма суб'єктами відповідних правовідносин.

Разом з тим, лист Міністерства соціальної політики України не є нормативно-правовим актом та носить рекомендаційний характер, а тому не підлягає застосуванню при визначенні розміру грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про протиправність бездіяльності відповідачів щодо непроведення позивачу виплати грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля, виходячи з розміру, встановленого п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007р. №228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.08 2013 р. № 536 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. № 228».

Згідно з ч.1 п. 2, п. 3 Порядку виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування компенсації призначаються:

особам, інвалідність яких пов'язана з трудовим каліцтвом, що настало від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - інваліди внаслідок трудового каліцтва), - за розпорядженнями управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - управління виконавчої дирекції);

інвалідам будь-якої іншої категорії - згідно з розпорядженнями Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - структурні підрозділи соціального захисту населення).

Компенсації виплачуються:

інвалідам внаслідок трудового каліцтва - управліннями або відділеннями виконавчої дирекції;

інвалідам будь-якої іншої категорії - районними структурними підрозділами соціального захисту населення незалежно від органу, де інвалід перебуває на обліку як одержувач пенсії (довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії).

Отже, компенсація на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування має бути призначена позивачу Департаментом праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації та виплачена Управлінням праці та соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області у розмірі 22 відсотки прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць.

Таким чином, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання протиправною бездіяльності відповідачів та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації за період з 12.09.2015р. по 31.12.2015р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законним та обґрунтованим і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ухвалив:

Касаційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф.Загородній

Судді М.М. Заїка

М.І. Мойсюк