Ухвала суду № 67848590, 19.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 липня 2017 року м. Київ К/800/24520/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, позов задоволено. Визнано неправомірними дії Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо відмови в призначенні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ; зобов'язано відповідача прийняти рішення про призначення та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ, з часу звернення до органу Пенсійного фонду України, тобто з 08 жовтня 2016 року; зобов'язано відповідача прийняти рішення про проведення позивачу перерахунку та виплату щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку із збільшенням грошового утримання судді, виходячи із мінімальної заробітної плати в розмірі 1600,00 грн, починаючи з 01 грудня 2016 року.

Судами встановлено, що рішенням Черкаської обласної ради народних депутатів «Про обрання суддів міських та районних судів» від 17 грудня 1993 року ОСОБА_1 обрано суддею Золотоніського районного суду Черкаської області.

Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 21 жовтня 2004 року № 2107-IV позивача обрано на посаду судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області безстроково.

28 серпня 2016 року позивач подав до Вищої ради юстиції заяву з проханням внести подання до Верховної Ради України про звільнення його з посади судді у відставку відповідно статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з постановою Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 22 вересня 2016 року № 1600-VIII на підставі пунктів 2, 3, 9 частини 5 статті 126 Конституції України позивача звільнено з посади судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Наказом виконуючого обов'язки голови Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23 вересня 2016 року № 72 ОС припинено повноваження та відраховано зі штату суду 08 жовтня 2016 року суддю Савенка В.Г.

Відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданого Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області 10 жовтня 2016 року № 1.9/409/2016, що являється додатком до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органам Пенсійного фонду України, затвердженим постановою Правління Пенсійного фондуц України від 25 січня 2008 року № 3-1., станом на 22 вересня 2016 року ОСОБА_1 має загальний стаж 28 років 3 місяці 16 днів, з них стаж на посаді судді складає 22 роки 09 місяців 20 днів, стаж на посаді слідчого в органах внутрішніх справ складає 01 рік 06 місяців 27 днів, служба в Радянській Армії складає 02 роки, навчання в Харківському юридичному інституті складає 01 рік 10 місяців 29 днів (половина строку навчання).

За наслідком звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою від 05 грудня 2016 року щодо приведення нарахування грошового утримання у відповідність до закону, листом від 16 грудня 2016 року № 9308/04 позивача повідомлено, що щомісячне довічне грошове утримання призначено йому в розмірі 84 %, оскільки відсутні підстави для прийняття поданого ОСОБА_1 розрахунку стажу судді, який дає право на відставку, та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, так як до нього включені періоди трудової діяльності, які відповідно до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII не відносяться до стажу роботи на посаді судді.

Відповідно до довідки від 01 грудня 2016 року № 1956-04/16 про заробітну плату для обчислення щомісячного грошового утримання суддів у відставці, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області ОСОБА_1, його заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці станом на 01 грудня 2016 року склала 25600,00 грн, в тому числі посадовий оклад - 16000,00 грн, доплата за вислугу років у розмірі 60 % - 9600,00 грн.

У відповідь на звернення ОСОБА_1 щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання Золотоніське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області листом від 16 грудня 2016 року № 9307/04 повідомило позивача, що порядок проведення перерахунку не визначено, Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики України з відповідним запитом та перерахунок щомісячного довічного грошового утримання за заявою позивача буде проведено після отримання відповідного роз'яснення.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач станом на 22 вересня 2016 року мав загальний стаж роботи 28 років 3 місяці 16 днів, який надав йому право на звільнення з посади судді у відставку, яке було реалізоване постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року, та надає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 % грошового утримання судді, а саме: стаж на посаді судді складає 22 роки 09 місяців 20 днів; стаж на посаді слідчого в органах внутрішніх справ складає 01 рік 06 місяців 27 днів; служба в Радянській Армії складає 02 роки; навчання в Харківському юридичному інституті складає 01 рік 10 місяців 29 днів (половина строку навчання).

Згідно із частиною четвертою статті 43 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року № 2862-Х11 (в редакції чинній станом на час набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI в редакції від 7 липня 2010 року) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до пункту 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Відповідно до вимог пункту 11 Прикінцевих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції від 07 липня 2010 року № 2453-VI судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом. Однак, таке право не підлягає обмеженню, якщо воно вже набуте, ще до набрання чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI.

Конституційний суд України в рішенні від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 визначив, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів.

У зв'язку з ухваленням Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та положень пункту 5 розділу ІІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" визнано неконституційними окремі норми статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Зокрема, частиною четвертою резолютивної частини Конституційний Суд України вказав наступний порядок виконання рішення: частина третя статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Натомість застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII, тобто у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, а саме: Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 % заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Отже судді, стаж роботи яких на момент набрання чинності Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" надавав право на певний розмір щомісячного довічного грошового утримання із набуттям чинності вказаним законом право на отримання такого грошового утримання не втрачають, тому, відповідно, позивач має право отримувати грошове утримання у відставці в розмірі 90 % заробітної плати судді із урахуванням його стажу роботи та без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

У касаційній скарзі Золотоніське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що Конституційним Судом України не приймалось рішення щодо стажу, який зараховується до стажу судді, а тому вимоги статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI не змінились і є чинними.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень, в яких надана відповідна оцінка доказам, у тому числі доводам касатора, які він зазначав також у судах попередніх інстанцій, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній аргументи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак