Ухвала суду № 67848351, 20.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 811/952/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Желтобрюх І.Л. та Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Качак Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року про передачу справи на розгляд до іншого адміністративного суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України та Прокуратури Черкаської області, за участю третьої особи - Служби безпеки України, про визнання незаконними дії, скасування рішень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку і моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Генеральної прокуратури України та Прокуратури Черкаської області про визнання незаконними дії, скасування рішень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку і моральної шкоди.

Зазначена справа неодноразово передавалася на розгляд до іншого адміністративного суду. Зокрема, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 був переданий на розгляд до окружного адміністративного суду м. Києва.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направи справу до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про передачу справи до іншого суду. Зокрема апелянт вказує на те, що у матеріалах справи відсутні документи, які містять державну таємницю. Також позивач посилається на те, що суди першої інстанції створюють штучні перешкоди для розгляду і вирішення справи. Крім того, позивач наполягає на тому, що справу необхідно направити саме до Черкаського окружного адміністративного суду.

Під час судового засідання представник позивача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представники відповідачів у судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що суд першої інстанції прийняв законну і обґрунтовану ухвалу.

Представник третьої особи пояснила, що погоджується із доводами Генеральної прокуратури України та Прокуратури Черкаської області.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, ухвалу суду від 13 червня 2017 року - скасувати та направити справу до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду виходячи із наступного.

Згідно з ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Приймаючи рішення про передачу справи на розгляд до окружного адміністративного суду м. Києва, суд першої інстанції виходив з того, що для вирішення справи необхідно дослідити письмові докази, для ознайомлення із якими необхідний допуск до державної таємниці. Разом з тим, суддям та працівникам Київського окружного адміністративного суду не надавався допуск до державної таємниці. Наведені обставини стали підставою для висновку про необхідність направлення справи до іншого адміністративного суду.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 22 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.

Суд першої інстанції виходив з того, що у Київському окружному адміністративному суді неможливо утворити склад суду для розгляду даної справи.

Такий висновок обґрунтований тим, що підставою для звільнення ОСОБА_2 з посади прокурора Черкаського району Черкаської області стало скасування допуску до державної таємниці. Для з'ясування всіх обставин справи та перевірки обґрунтованості позову необхідним є дослідження та долучення до матеріалів адміністративної справи копій документів щодо скасування допуску до державної таємниці.

Такими доказами, за висновком суду, є розпорядження Служби безпеки України №165д від 28 серпня 2014 року, яким позивачу скасовано допуск до державної таємниці, а також документів, які стосуються зазначеного розпорядження (відповідний акт за результатами комплексної перевірки стану охорони державної таємниці у прокуратурі Черкаського району Черкаської області, висновок про скасування ОСОБА_2 допуску до державної таємниці, в якому надана відповідна оцінка фактам порушень законодавства, зафіксованим в акті, та який слугував підставою для видання відповідного розпорядження тощо).

Відповідно до ухвали суду від 13 червня 2017 року, суд першої інстанції вважає, що для дослідження таких письмових доказів необхідний допуск до державної таємниці. Згідно з довідкою начальника Відділу управління персоналом та інформаційного забезпечення від 06 лютого 2017 року № 02-69/532/17 судді та працівники апарату Київського окружного адміністративного суду не мають допуску до державної таємниці у зв'язку із відсутністю в суду спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної із державною таємницею.

Суд апеляційної інстанції встановив, що на даний час до матеріалів справи приєднані письмові докази, які містять відомості про обставини та підстави скасування ОСОБА_2 допуску до державної таємниці.

Такими доказами є акт за результатами тематичної перевірки стану охорони державної таємниці у Прокуратурі Черкаського району Черкаської області від 26 серпня 2014 року № 26/1/2-10110, висновок про скасування ОСОБА_2 допуску до державної таємниці від 28 серпня 2014 року № 26/1/2-10696, лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 24 жовтня 2016 року № 26/1/2-13152, лист Прокуратури Черкаської області від 30 січня 2017 року № 20-22вих-17 та витяг із розпорядження від 28 серпня 2014 року № 165д «Про скасування допуску до державної таємниці».

Дослідивши зазначені письмові докази, колегія суддів встановила, що акту від 26 серпня 2014 року № 26/1/2-10110, та висновку від 28 серпня 2014 року № 26/1/2-10696 присвоєний гриф «Для службового користування».

Інші письмові докази не містять відмітки про присвоєння їм грифу, якій свідчить про обмеження у використанні документа. Крім того, у поясненнях Служби безпеки України, до яких були додані лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 24 жовтня 2016 року № 26/1/2-13152, лист Прокуратури Черкаської області від 30 січня 2017 року № 20-22вих-17 та витяг із розпорядження від 28 серпня 2014 року № 165д «Про скасування допуску до державної таємниці» зазначено, що такі документи не є таємними.

Вирішуючи питання щодо можливості дослідження таких письмових доказів суддями, які не мають доступу до державної таємниці, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Суспільні відносини, пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулює Закон України «Про державну таємницю».

Відповідно до абз. 6 ст. 1 вказаного Закону допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про державну таємницю» віднесення інформації до державної таємниці здійснюється мотивованим рішенням державного експерта з питань таємниць за його власною ініціативою, за зверненням керівників відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій чи громадян.

Інформація вважається державною таємницею з часу опублікування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, до якого включена ця інформація, чи зміни до нього у порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про державну таємницю» засекречування матеріальних носіїв інформації здійснюється шляхом надання на підставі Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (розгорнутих переліків відомостей, що становлять державну таємницю), відповідному документу, виробу або іншому матеріальному носію інформації грифа секретності посадовою особою, яка готує або створює документ, виріб або інший матеріальний носій інформації.

Гриф секретності кожного матеріального носія секретної інформації повинен відповідати ступеню секретності інформації, яка у ньому міститься, згідно із Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, - «особливої важливості», «цілком таємно» або «таємно». Реквізити кожного матеріального носія секретної інформації складаються із: грифа секретності; номера примірника; статті Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, на підставі якої здійснюється засекречення; найменування посади та підпису особи, яка надала гриф секретності.

Якщо реквізити, зазначені у частині другій цієї статті, неможливо нанести безпосередньо на матеріальний носій секретної інформації, вони мають бути зазначені у супровідних документах.

Приєднані до матеріалів справи документи не містять грифу «особливої важливості», «цілком таємно» або «таємно». У супровідних документах, якими були направлені такі документи до суду також відсутній один із зазначених грифів.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що дослідження письмових доказів, які містять відомості про обставини та підстави скасування ОСОБА_2 допуску до державної таємниці не потребують оформлення допуску до державної таємниці.

Відтак, відсутність у суддів та працівників апарату Київського окружного адміністративного суду допуску до державної таємниці не створює перешкод для розгляду та вирішення даної справи, а також не дає підстав для направлення матеріалів справи до іншого адміністративного суду.

Особи, які беруть участь у справі посилаються на те, що ухвалами судів від 12 грудня 2014 року та 06 жовтня 2016 року, які набрали законної сили, вже було вирішене питання щодо необхідності розгляду справи судом, до складу якого входять судді, яким наданий допуск до державної таємниці.

Колегія суддів вважає зазначені доводи необґрунтованими, адже вказані ухвали були прийняті судами за інших фактичних обставин. Під час постановлення відповідних ухвал суди виходили з того, що для повного та всебічного з'ясування обставин справи і прийняття законного та обґрунтованого рішення необхідно дослідити документи щодо скасування допуску ОСОБА_2 до державної таємниці. Разом з тим, у матеріалах справи відповідні документи були відсутні, а висновок про те, що вони містять інформацію з обмеженим доступом та підстави для обмеження доступу до них був зроблений з огляду на характер правовідносин, що склалися між сторонами даної справи.

Натомість на даний час відповідні письмові докази приєднані до матеріалів справи, а за результатами їх дослідження встановлено, що вони не містять секретної інформації, для ознайомлення з якою необхідний доступ до державної таємниці.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала суду від 13 червня 2017 року є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_2 просив направити справу для продовження розгляду до Черкаського окружного адміністративного суду. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що згідно правил територіальної підсудності адміністративних справ даний адміністративний позов підлягає розгляду саме Черкаським окружним адміністративним судом.

Разом з тим, під час апеляційного перегляду ухвали про передачу справи до іншого суду колегія суддів перевіряє обґрунтованість висновку про неможливість вирішення справи саме Київським окружним адміністративним судом.

Встановивши відсутність підстав для передачі даної справи до іншого суду, колегія суддів не наділена повноваженнями направляти її для продовження розгляду до іншого суду, ніж того, що постановив оскаржувану ухвалу.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції надав не належну оцінку дослідженим доказам та прийняв рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, ухвалу суду від 13 червня 2017 року - скасувати та направити справу до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року про передачу справи на розгляд до іншого адміністративного суду - скасувати.

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України та Прокуратури Черкаської області, за участю третьої особи - Служби безпеки України, про визнання незаконними дії, скасування рішень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку і моральної шкоди направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді І.Л. Желтобрюх

В.В. Файдюк

Ухвала складена у повному обсязі 21 липня 2017 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Файдюк В.В.

Желтобрюх І.Л.