Ухвала суду № 67847907, 11.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2017 року м. Київ К/800/12201/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Загороднього А.Ф.,

Мойсюка М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області про скасування, визнання нечинним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів на відшкодування шкоди,

встановила:

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Територіального управління державної судової адміністрації в Запорізькій області про скасування, визнання нечинним рішення відповідача повністю чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення або вчинити певні дії, стягнення з відповідача коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, позовну заяву залишено без руху з надання строку для усунення недоліків.

Так, як у встановлений судом строк ОСОБА_2 зазначені в ухвалі недоліки не усунув, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, позов повернуто позивачу.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Залишаючи без руху позовну заяву, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що поданий ОСОБА_2 позов всупереч частині четвертій статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не містить вимог до відповідача, а саме позивач не зазначив обставин, якими обґрунтовує адміністративний позов, не зазначив рішення, яке просить скасувати, не зазначив, які дії відповідач повинен вчинити, не вказав розмір коштів, які просить відшкодувати. Крім того, позивачем до адміністративного позову не було додано його копії для направлення відповідачу, а також документа про сплату судового збору.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів, враховуючи наступне.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою.

Адміністративний позов може містити вимоги, зокрема, про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.

Статтею 106 КАС України встановлено вимоги до адміністративного позову. Так, в адміністративному позові зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

За подання адміністративного позову сплачується судовий збір в порядку та розмірах визначених КАС України та Законом України «Про судовий збір».

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем при поданні позову не було дотримано вимоги статей 105, 106 КАС України щодо форми та змісту позовної заяви.

Згідно частини першої статті 107 вказаного Кодексу після отримання позовної заяви суддя, з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Частиною першою статті 108 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Таким чином, враховуючи, що поданий ОСОБА_2 адміністративний позов не відповідав вимогам статей 105, 106 КАС України суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без руху із наданням строку до 24 листопада 2016 року для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року.

Так, як у встановлений судом строк ОСОБА_2 зазначені недоліки не усунув, то Запорізький окружний адміністративний суд 25 листопада 2016 року правомірно постановив ухвалу, якою позов повернуто позивачу.

В касаційній скарзі позивач, вказуючи на неправомірність прийнятих судами рішень посилався на те, що він не усунув недоліки позовної заяви, оскільки не отримував ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року, так як її було помилково направлено на іншу адресу.

Вказані посилання колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 105 КАС України в адміністративному позові зазначається ім'я, найменування позивача та його поштова адреса.

Позивачем у позові зазначено свою поштову адресу: АДРЕСА_1.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, судом ухвалу про залишення позову без руху було направлено позивачу на адресу, зазначену ним в адміністративному позову (АДРЕСА_1).

Конверт із вмістом поштового відправлення був повернутий на адресу суду 21 листопада 2016 року із позначкою «немає такої вулиці».

Згідно приписів статті 167 КАС України судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

Судами встановлено, що конверт із поштовим відправленням повернувся на адресу суду через неправильне зазначення позивачем власної адреси в адміністративному позові, тобто, через обставини незалежні від суду, вказане відповідно до статті 167 КАС України свідчить про те, що позивач вважається належним чином повідомленим про прийняте рішення.

За таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів касаційної інстанції вважає, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм процесуального права та не вбачає підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області про скасування, визнання нечинним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів на відшкодування шкоди - без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя Заїка М.М.

судді: Загородній А.Ф.

Мойсюк М.І.