Ухвала суду № 67847725, 19.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 липня 2017 року м. Київ К/800/20795/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Кравцов О.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної служби геології та надр України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лезниківський кар'єр» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу та пункту додатку до наказу в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної служби геології та надр України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, яка ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2017 року залишена без руху, а особі, яка її подала, надано строк до 13 липня 2017 року для усунення її недоліків.

На виконання вимог ухвали скаржник надіслав усунення недоліків.

Після дослідження змісту оскаржуваних судових рішень приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України №5 від 11 січня 2017 року в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №1771 від 05 березня 1999 року, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Лезниківський кар'єр».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для винесення спірного наказу Державною службою геології та надр України визначено п.25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року №865, у редакції, яка передбачає проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин», якою внесені зміни до пункту 25 Положення № 865, втратила чинність 12 січня 2011 року (підстава - постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1236 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України»), тому з цього моменту застосована редакція пункту 25 Положення №865 не є чинною.

Таким чином, суди зазначили, що оскільки підставою для прийняття Державною службою геології та надр України наказу від 11 січня 2017 року №5 визначений п.25 Положення №865 у недіючій редакції, то відповідно зазначений наказ прийнятий не на підставі, що передбачена законом, та підлягає скасуванню. Крім того, суди попередніх інстанцій звернули увагу на те, що немає необхідності окремо скасовувати пункт 158 додатку 3 до наказу № 5, оскільки застосований спосіб захисту порушених прав позивача повністю відповідає змісту такого порушення і не потребує додаткової деталізації.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Таким чином, з аналізу вказаної норми слідує, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень суд вбачає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку по справі.

Крім того, приходжу до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами процесуального та матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лезниківський кар'єр» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу та пункту додатку до наказу в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кравцов О.В.