Ухвала суду № 67847457, 19.07.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 липня 2017 р.м.ОдесаСправа № 522/3665/17

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяви про самовідвід суддів Шляхтицького О.І., Запорожана Д.В. під час розгляду апеляційну скарги ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради, треті особи: Державна податкова інспекція у Суворівському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Комунальне підприємство «ОБЛТРАНСБУД», Головне управління ДФС України в Одеській області, Комунальне підприємство «Гідропарк «ЛУЗАНІВКА», Комунальне підприємство «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ», Комунальне підприємство «ЛАНЖЕРОН», Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Комунальне підприємство «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ», Комунальне підприємство електричних мереж зовнішнього освітлення «ОДЕСМІСЬКСВІТЛО», Комунальне підприємство «МІСЬКІ ДОРОГИ», Комунальне підприємство «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС», Комунальне підприємство «ОДЕСРЕКЛАМА», Комунальне підприємство «МІСЬКЕ КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО», Комунальне підприємство «ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ ТА ІНІЦІАТИВ», Комунальне підприємство «МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ», Благодійний фонд «СТУДЕНТСЬКА ЦЕРКВА», Комунальне підприємство «СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР», Комунальне підприємство «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство», Комунальне підприємство «МІСЬКЕ АГЕНТСТВО З ПРИВАТИЗАЦІЇ ЖИТЛА» про визнання противоправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 1.13 рішення Одеської міської ради № 1435-VII від 07.12.2016 року в частині пунктів 1.3., 1.4., 1.5., 1.8., 1.10., 1.11., 1.14. 1.21., 1.23., 1.25., 1.35., 1.37., 1.38., 1.39., 1.45., 1.56., 1.61., 1.63, на підставі яких надано з 01.01.2017 року до 31.12.2017 року пільги щодо плати за землю на території міста Одеси, звільнивши від її сплати наступних осіб:

1.3. Державну податкову інспекцію у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

1.4. Державну податкову інспекцію у Малиновському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

1.5. Державну податкову інспекцію у Київському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

1.10. Комунальне підприємство «Облтрансбуд» за земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 29.

1.11. Головне управління ДФС в Одеській області.

1.14. Комунальне підприємство «Гідропарк «Лузанівка».

1.15. Комунальне підприємство «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ».

1.16. Комунальне підприємство «Ланжерон».

1.17. Державну податкову інспекцію у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

1.18. Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси».

1.19. Комунальне підприємство електричних мереж зовнішнього освітлення «Одесміськсвітло».

1.20. Комунальне підприємство «Міські дороги».

1.21. Комунальне підприємство «Одесміськелектротранс».

1.23. Комунальне підприємство «Одесреклама».

1.25. Комунальне підприємство «Центр екологічних проблем та ініціатив».

1.35. Комунальне підприємство «Міськзелентрест».

1.37. Благодійному фонду «Студентська церква» за земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Академічна, 30 (кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:51:003:0379).

1.38. Комунальне підприємство «Сервісний центр».

1.39. Комунальне підприємство «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство».

1.45. Комунальне підприємство «Міське капітальне будівництво» за земельну ділянку, розташовану за адресою:м. Одеса, мкр. 1 житлового району ІІІ-4 сел. Котовського.

1.56. Виконавчі органи Одеської міської ради.

1.61. Комунальне підприємство «Міське капітальне будівництво» за земельну ділянку площею 1,5231 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Малиновського, 53-55.

1.63. Комунальне підприємство «Міське агентство з приватизації житла».

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 12 травня 2017 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

В ході апеляційного розгляду від суддів надійшла заява про самовідвід.

Заяви про самовідвід слід задовольнити з наступних підстав.

Фактичним предметом спору у справі, що розглядається, є рішення Одеської міської ради № 1435-VII від 07.12.2016 року.

Як вбачається із змісту спірного рішення № 1435-VII від 07.12.2016 року до переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати земельного податку, відноситься також і Одеський апеляційний адміністративний суд ( п.1.48).

Позивач зазначений пункт спірного рішення не оскаржував.

Разом з тим спірне рішення, незважаючи на те, що воно адресоване конкретним особам та має певний строк дії, за своєю природою є нормативно-правовим актом локальної дії.

Вищенаведена класифікація спірного акту, на думку колегії суддів, унеможливлює розгляд справи за участю суддів, які заявили самовідвід з огляду на таке.

Органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини).

Пунктом 12.3 статтею 12 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI визначено, що міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Також, органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу).

Пунктами 28 та 35 статті 26 Закону від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування" визначено виключну компетенцію міських рад щодо прийняття рішень про надання пільг по місцевих податках і зборах, а також земельного податку та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Як зазначив Конституційний суд України в рішенні від 16.04.2009, № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вищенаведені повноваження відносяться до повноважень в галузі планування та в бюджетно-фінансовій сфері.

Відповідно до пунктів 30.1, 30.7, статті 30 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI, податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті;. Контролюючі органи складають зведену інформацію про суми податкових пільг юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та визначають втрати доходів бюджету внаслідок надання податкових пільг ( пункт 30.7).

Податкові пільги, визначення яких наведено у п. 30.1 статті 30 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI можуть встановлюватись лише за наявності підстав, передбачених п. 30.2. ст. 30 Податкового кодексу України, а саме, особливостей, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Тобто, податкові пільги не адресуються певним юридичним та фізичним особам.

Відповідно до пункту 19 частини 1 статі 64 Бюджетного Кодексу України, від 08.07.2010, № 2456-VI до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать податок на майно, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.

Підпунктом «б» пункту 1 частини 1 статі 76 Бюджетного Кодексу України, від 08.07.2010, № 2456-VI передбачено , що проект рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради схвалюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом відповідної місцевої ради. Разом з ним подаються: пояснювальна записка до проекту рішення, яка має містити оцінку доходів місцевого бюджету з урахуванням втрат доходів місцевого бюджету внаслідок наданих Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою податкових пільг;

Із наведеного випливає, що рішення органу місцевого самоврядування про надання пільг щодо сплати земельного податку не є самостійним, а взаємопов'язане із рішенням органу місцевого самоврядування щодо запровадження ставок земельного податку, а відтак, є невід'ємною частиною цього рішення, яке безумовно є нормативно-правовим актом локальної дії.

При цьому слід врахувати, що будь-який нормативно-правовий акт має межі своєї дії. Так, у часі він може бути обмежений періодом дії, коли має юридичну силу, у просторі - територією, на яку поширюється, за колом осіб - колом осіб, на яких поширюється, таку позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 17.02.2015 року, справа №21-8а15 , номер судового рішення в ЄДРСРУ 42946756.

Враховуючи, що позивачем оскаржуються окремі пункти нормативно-правого акту локальної дії, предметом регулювання якого є питання щодо запровадження принципів оподаткування та встановлення пільг, у тому числі, і відносно Одеського апеляційного адміністративного суду, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа не може бути розглянута суддями, які заявили самовідвід з огляду на те, що у сторін у справі може викликати сумнів у неупередженості суддів.

Відповідно до вимог статті 27 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи, якщо є підстави для його відводу, вичерпний перелік яких наведено у пунктах 1 - 3 частини першої зазначеної статті.

Крім того, пунктом 4 частини першої статті 27 КАС України передбачено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне прийняти самовідвід та задовольнити його.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Заявлений суддями Одеського апеляційного адміністративного суду Шляхтицьким О.І. та Запорожаном Д.В. самовідвід - задовольнити.

Справу направити на повторний розподіл відповідно до вимог статі 15-1 КАС України.

Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 20 липня 2017 року.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І.Судді Запорожан Д.В. Романішин В.Л.