Ухвала суду № 67847271, 18.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 806/1552/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Букіна О.М. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

18 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м.Києва від 28 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 28 квітня 2017 року справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду м.Києва.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що предметом спору є нарахування й виплата суб'єктом владних повноважень одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, яка є складовою соціального захисту, а тому дана справа підсудна місцевому загальному суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Міністерства оборони України, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про передачу справи за підсудністю, виходив з того, що дана справа підлягає розгляду Окружним адміністративним судом м.Києва, оскільки відповідачем у даній справі є Міністерство оборони України, а тому пред'явлений позов не підсудний Солом'янському районному суду м.Києва.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо непідсудності вказаного позову Солом'янському районному суду м.Києва як адміністративному.

З матеріалів справи вбачається, що 22 серпня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про повторну відмову йому у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 11 серпня 2015 року внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, від 08 липня 2016 року №55; зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу як інваліду 2 групи внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, у розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення ОСОБА_2 інвалідності, а саме 11 серпня 2015 року.

Згідно ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу передано за підсудністю для розгляду до Солом'янського районного суду м.Києва.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно п.4 ч.2 ст.16 вказаного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Частиною 4 ст.6 КАС України встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Стаття 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на яку посилається позивач та на підставі якої просить зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу, визначає, зокрема, підстави соціального захисту військовослужбовців, інвалідність яких настала після звільнення зі служби, оскільки у відповідності до ст.1 вищезазначеного Закону соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

В силу вимог п.4 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

При цьому, у відповідності до п.1 ч.2 ст.18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Таким чином, оскільки одноразова грошова допомога, виплата якої передбачена ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та про зобов'язання нарахування і виплати якої ставить питання ОСОБА_2 в позовній заяві, відноситься до соціальних виплат, а тому даний спір належить розглядати місцевим загальним судом як адміністративним в порядку, встановленому КАС України, та в силу п.1 ч.2 ст.18 КАС України такий спір не підсудний окружним адміністративним судам.

Порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.

У відповідності до п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» судам необхідно розрізняти правові наслідки недотримання правил предметної і територіальної підсудності.

Так, у разі відкриття провадження в адміністративній справі без дотримання правил предметної підсудності суд повинен передати справу на розгляд адміністративного суду, якому вона підсудна, незалежно від того, на якій стадії розгляду справи виявлено порушення правил цієї підсудності, оскільки суд, який відкрив провадження у справі з таким порушенням, не є компетентним у її розгляді (п.2 ч.1 ст.22 КАС України). Порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.

У разі недотримання правил територіальної підсудності адміністративну справу також необхідно передати до належного суду, але за умови, якщо це було виявлено після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду справи (п.3 ч.1 ст.22 КАС України). Проте якщо недотримання правил територіальної підсудності виявлено вже під час судового розгляду, то суд повинен завершити розгляд справи та ухвалити судове рішення по суті спору. При перегляді справи у суді вищої інстанції саме по собі недотримання правил територіальної підсудності не може мати наслідком скасування судового рішення.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.19 КАС України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

З аналізу наведеної норми вбачається, що позивач може вибрати територіальну підсудність справи адміністративному суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, перебування, або знаходження цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, за відсутності випадків, передбачених КАС України.

Відповідно до наявної в матеріалах справи заяви позивача від 07 вересня 2016 року про направлення справи до іншого суду, позивач скористався правом вибору територіальної підсудності справи адміністративному суду за місцезнаходженням Міністерства оборони України (03168, м.Київ, пр-т Повітрофлотський, 6) - Солом'янському районному суду м.Києва.

Згідно п.2 ч.1 ст.22 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду.

Приймаючи до уваги, що даний спір належить розглядати місцевим загальним судом як адміністративним в порядку, встановленому КАС України, та відповідачем обрано адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача, яким є Солом'янський районний суд м.Києва, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для передачі цієї адміністративної справи на розгляд Окружному адміністративному суду м.Києва, оскільки справа за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу підсудна Солом'янському районному суду м.Києва як адміністративному.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що у відповідності до ч.8 ст.22 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Враховуючи, що ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року, яка не оскаржувалась та набрала законної сили, вирішено питання щодо предметної підсудності місцевому загальному суду як адміністративному у відповідності до п.4 ч.1 ст.18 КАС України та дану справу передано за підсудністю для розгляду до Солом'янського районного суду м.Києва, оскаржувана ухвала суду першої інстанції про передачу справи до Окружного адміністративного суду м.Києва прийнята необґрунтовано, безпідставно та всупереч вимогам ч.8 ст.22 КАС України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим ухвала Солом'янського районного суду м.Києва від 28 квітня 2017 року про передачу за підсудністю справи до Окружного адміністративного суду м.Києва підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м.Києва від 28 квітня 2017 року про передачу за підсудністю справи за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 21 липня 2017 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.