Постанова № 67847202, 19.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14232/16 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Оксененка О.М.,

Парінова А.Б.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

за участю:

представників позивача Гамрецького Є.О., Демчук О.О.,

представник відповідача Борсука О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 травня 2017 року по справі за адміністративним позовом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001874209 від 28.07.2016 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 травня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, в той час як представники позивача проти цього заперечували, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом установлено та вбачається з матеріалів справи, що податковим органом 04 липня 2016 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 04 липня 2016 року складено акт про результати камеральної перевірки Концерну з питань несвоєчасної сплати з податку на прибуток за 2015 рік №892/28-10-42-09/1190043, у якому встановлено, що позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме, самостійно визначене грошове зобов'язання з податку на прибуток - 889 434,00 грн., граничний термін сплати - 10.03.2016 р., при цьому 781 798,83 грн. сплачено 11.03.2016 р. (1 день затримки).

На підставі акта перевірки, відповідачем 28 липня 2016 року прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким за затримку на 1 календарний день сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 781 798,32 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% від суми несплаченого грошового зобов'язання в сумі 78 179,83 грн.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач не пропустив строк сплати грошового зобов»язання, який, на погляд суду, настав 11 березня 2016 року.

Проте, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на наступне.

Так, відповідно ст. 46.1 Податкового кодексу України (далі - ПК) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно із абз. 1 та абз. 4 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством (п. 31.1 ст. 31 ПК України).

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 27 лютого 2016 року позивачем засобами електронного зв'язку до Офісу великих платників податків ДФС подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік (а.с. 20-33), згідно якої підприємством задекларовано в рядку 19 суму податку на прибуток, що підлягав сплаті за результатами 2015 року в сумі - 5 311 178 грн., та в рядку 22 суму авансового внеску при виплаті дивідендів, що підлягав сплаті в сумі - 889 434 грн.

Станом на 10.03.2016 року в картці особового рахунку по коду платежу 11020100 (податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності) обліковувалась переплата в сумі 5 418 813,68 грн.

Після проведення нарахування, станом на 11.03.2016 в інтегрованій картці платника податку по коду платежу 11020100 самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток виникла недоїмка в розмірі - 781 798,32 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що останнім (60-тим) днем подачі позивачем податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік було 29 лютого 2016 року, так як лютий місяць у 2016 році мав 29 календарних днів.

Таким чином, останнім днем для сплати ним суми податкового зобов'язання, зазначеної у поданій податковій декларації, було 10 березня 2016 року, а сплата позивачем суми недоїмки відбулась 11.03.2016, що підтверджується платіжним дорученням №7066 від 11.03.2016 (а.с.40) і не заперечує позивач.

Враховуючи наведене, платником сплачено узгоджене грошове зобов'язання із порушенням граничного терміну сплати на 1 день.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що наявність недоїмки зі сплати податку на прибуток підтверджується даними інтегрованої картки платника, в той час як іншого позивачем на доведено.

Отже, податковий орган правомірно застосував до платника штрафні санкції за порушення строків сплати узгодженого зобов'язання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позову.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 травня 2017 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволені адміністративного позову Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Постанова в повному обсязі складена 20 липня 2017 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді О.М.Оксененко

А.Б.Парінов

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Парінов А.Б.