Постанова № 67846775, 19.07.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 липня 2017 року № 826/24654/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нітеко» до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коровайко Оксани Сергіївни про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нітеко» (далі - позивач, ТОВ «Компанія «Нітеко») до Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач 1), державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коровайко Оксани Сергіївни (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 04.09.2015 №24158704.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень протиправним та прийнятим з порушенням вимог законодавства, оскільки, на його думку, відповідачем не в повному обсязі перевірено подані документи для проведення державної реєстрації права власності.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 1 проти позову заперечував, подавши письмові заперечення проти позову, в яких, зокрема, зазначив про те, що рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 04.09.2015 №24158704 є законним, обґрунтованим а таким, що прийняте виключно на нормах закону.

Відповідач 2 в судове засідання не прибув, письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог не подав.

З урахуванням положень частини 6 статті 128 КАС України судом ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

ТОВ «Компанія «Нітеко» є власником об'єкта нерухомого майна: адміністративно-готельний та торгово-розважальний центр з паркінгом, яке знаходиться за адресою: м. Київ, Столичне шосе, будинок 103. Загальна площа об'єкта становить 105 623,90кв.м. Право власності на дане нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 23432637 від 24.06.2014.

17 серпня 2015 року ТОВ «Компанія «Нітеко» звернулось до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві із відповідною заявою № 23719364 про державну реєстрацію права власності на складову частину об'єкта нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Київ, Столичне шосе, будинок 103.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коровайко О.С. від 04.09.2015 № 24158704, за результатами розгляду заяви позивача відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на будівлю, що розташована: м. Київ, Столичне шосе, будинок 103, корп. 4.

Підставою для прийняття вказаного рішення стало те, що відповідачем 2 встановлено що подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з відповідним позовом до суду, при вирішення якого суд виходить з наступного.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом та їх обтяжень, врегульовано нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна (далі - Закон №1952- IV).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №1952- IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (надалі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону №1952- IV державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Відповідно до статті 5 Закону №1952- IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1952- IV, орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

У відповідності до частини 2 статті 9 Закону №1952- IV, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону №1952- IV, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону №1952- IV, перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна закріплена постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 17.10.2013 № 868 (далі - Порядок № 868).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 868, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на об'єкти нерухомого майна, а саме на земельну ділянку, підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 868, для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 1-1 цього Порядку, заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Пунктом 13 Порядку №868 встановлено, що заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 11 цього Порядку, необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату адміністративного збору.

Згідно пунктів 35, 36 Порядку №868 під час проведення державної реєстрації речових прав заінтересованою особою є власник, інший правонабувач або сторона правочину, відповідно до якого виникли речові права.

Для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Як вбачається зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а саме адміністративно-готельний та торгово-розважальний центр з паркінгом, яке знаходиться за адресою: м. Київ, Столичне шосе, будинок 103, даний об'єкт включає в себе наступні складові частини:

адміністративно-готельний центр, літера «А», загальна площа: 38589,8 кв.м. (адміністративна частина, літера «А», загальна площа: 19141,8 кв.м.; готельна частина, літера «А», загальна площа: 20448,0 кв.м.);

дворівнева автостоянка, літера «А1», загальна площа: 17506,8 кв.м.;

торгово-розважальний центр з паркінгом, літера «А2», загальна площа 48475,30 кв.м. (паркінг, літера «А2», загальна площа: 16844,90 кв.м.; торгово-розважальна частина, літера «А2», загальна площа 31630,4 кв.м.;

насосна, літера «Б», загальна площа: 51,9 кв.м.

Як зазначив представник позивача, ТОВ «Компанія «Нітеко» прийнято рішення про поділ даного нерухомого майна на окремі складові частини.

Відповідно до картки прийому заяви № 23771964 представником позивача з метою проведення державної реєстрації права власності на складову частину: насосну, літера «Б», загальна площа: 51,9 кв.м., подано наступні документи: копію витягу; копію дозволу на виконання будівельних робіт; копію дубліката договору оренди земельної ділянки; копію договору оренди земельної ділянки; копію дозволу на виконання будівельних робіт; витяг з наказу Департаменту містобудування та архітектури від 15.04.2015 №46 про присвоєння поштової адреси; технічний паспорт виданий 24.02.2015; копію свідоцтва про право власності від 24.06.2014; протокол; копію дозволу іпотекодержателя; копію свідоцтва; копію витягу; виписку Держаної реєстраційної служби України від 13.08.2015; копію статуту; довіреність; копію паспорту; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.

Відповідно до пункту 57 Порядку № 868, державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився у результаті поділу, виділу частки з об'єкта нерухомого майна або об'єднання об'єктів нерухомого майна, проводиться державним реєстратором органу державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на кожний новостворений об'єкт нерухомого майна.

На підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав щодо об'єкта нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, державний реєстратор на кожний новостворений об'єкт відкриває відповідний розділ у Державному реєстрі прав, присвоює реєстраційний номер такому об'єкту та формує реєстраційну справу відповідно до законодавства.

Державний реєстратор переносить записи Державного реєстру прав про речові права та їх обтяження щодо об'єкта нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, до розділів Державного реєстру прав, відкритих на кожний з новостворених об'єктів нерухомого майна.

Державний реєстратор після проведення державної реєстрації права власності на один із новостворених об'єктів нерухомого майна в разі відсутності державної реєстрації права власності на інший новостворений об'єкт нерухомого майна не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про державну реєстрацію прав надсилає власникові такого об'єкта письмове повідомлення про проведення державної реєстрації права власності на один з новостворених об'єктів, в якому рекомендує звернутися до органу державної реєстрації прав з метою проведення державної реєстрації права власності на інший новостворений об'єкт.

Державний реєстратор приймає рішення про закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи, відкритих щодо об'єкта нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, після проведення державної реєстрації права власності щодо всіх новостворених об'єктів нерухомого майна, яке оформляє в одному примірнику.

Державний реєстратор закриває розділ Державного реєстру прав та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, після долучення до реєстраційної справи відповідних документів.

Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на об'єкт нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, заявникові не повертаються.

Під час проведення державної реєстрації прав щодо об'єкта нерухомого майна, що належить на праві спільної часткової власності, частка з якого виділяється, державний реєстратор під час оформлення свідоцтва на об'єкт нерухомого майна, частку з якого було виділено, здійснює перерахунок часток у праві спільної часткової власності на такий об'єкт.

Згідно з пунктом 58 Порядку № 868, для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на об'єкт нерухомого майна, який поділяється (у тому числі у результаті виділення окремого об'єкта нерухомого майна із складу об'єкта нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів) або частка з якого виділяється, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на об'єкт нерухомого майна, який поділяється або частка з якого виділяється, подає:

технічні паспорти на новостворені об'єкти нерухомого майна;

документ, що підтверджує присвоєння новоствореному об'єкту нерухомого майна окремої адреси.

У разі коли державна реєстрація прав з видачею свідоцтва проводиться на об'єкт нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів і перебуває у спільній власності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає письмову згоду всіх співвласників, справжність підпису яких засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат». При цьому право спільної власності на виділений об'єкт нерухомого майна із складу об'єкта нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів, не припиняється.

Підпунктом 4 частини 1 статті 24 Закону №1952- IV встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення підставою для відмови у державній реєстрації права власності на вказаний об'єкт стало те, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: в поданому пакеті документів наявний витяг з наказу №46, виданий 15.04.2015 Департаментом містобудування та архітектури, в якому відсутній підпис в.о.директора. Окрім того, неможливо встановити чи відбувся поділ об'єкту нерухомого майна, не надано висновок щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна, який має містити інформацію щодо складу новоутворених об'єктів нерухомого майна і їх адреси.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 868 документи, що подаються для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідальність за достовірність відомостей, які містяться у документах, поданих для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, несе заявник.

Частиною 3 статті 16 Закону №1952- IV встановлено, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Дослідивши матеріали реєстраційної справи, вбачається, що поданий витяг з наказу №46, виданий 15.04.2015 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) дійсно не містить підпису в.о.директора, в той же час, як передбачено законодавством у сфері державної реєстрації прав заявник повинен подавати саме оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Поряд з цим, згідно пункту 2.1 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 6 липня 2007 року за № 774/14041 (далі - Інструкція) єдині майнові комплекси, що належать на праві власності і розташовані на одній земельній ділянці, можуть бути поділені на самостійні об'єкти нерухомого майна.

Пунктом 2.2 передбачено, що поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна провадиться відповідно до законодавства з наданням кожному об'єкту поштової адреси.

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції питання щодо поділу об'єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.

Згідно пункту 2.6 Інструкції готується Висновок щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна (додаток 1), який має містити такі дані:

а) кому належить об'єкт нерухомого майна;

б) на підставі яких правовстановлювальних документів;

в) повну технічну характеристику об'єкта нерухомого майна;

г) фактичне користування будинками (приміщеннями), будівлями та спорудами між співвласниками;

ґ) який документ підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою;

д) склад новоутворених об'єктів нерухомого майна і їх адреси;

е) пропозиції щодо можливих розмірів земельних ділянок, що закріплюються за новими (виділеними) об'єктами з урахуванням обмежень (обтяжень) на використання земельних ділянок відповідно до затвердженої містобудівної документації та земельного законодавства (варіанти поділу додаються).

Разом з цим позивачем не надано до суду доказів про звернення з приводу отримання Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна, як це передбачено Інструкцією, та не надано доказів надання цього висновку відповідачу під час подання відповідних документів для проведення державної реєстрації.

Таким чином, викладене свідчить про законодавчу обумовленість висування державним реєстратором вимоги щодо надання належного документу, який підтверджує присвоєння новоувореному об'єкту нерухомого майна (насосна, літера «Б», загальна площа: 51,9 кв.м.) окремої адреси, у зв'язку з чим обґрунтовано прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Крім того, суд вважає за необхідне додати, що відмова в державній реєстрації прав не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Натомість відповідач довів суду правомірність спірного рішення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Беручи до уваги положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур